
- •0 Системи доступу до інформаційних ресурсів
- •П.О. Пашолок, в.В. Антиков
- •Схвалено
- •Протокол № 5
- •1. Характеристики та особливості систем доступу до інформаційних ресурсів (послуг електрозв’язку)
- •1.1. Структура глобальної інформаційної мережі (gll) гім
- •1.1.1. Основні елементи еталонної моделі (gll) гім
- •Інтерфейси мережі доступу (мд)
- •Основні проблеми впровадження систем доступу
- •1.2 Топологія, архітектура і характеристики мережі абонентського доступу
- •1.2.1. Короткі характеристики основних мереж систем доступу
- •1.2.2. Архітектура мережі абонентського доступу
- •1.2.3. Особливості конструкції кабелів мережі абонентського доступу
- •1.2.4. Апроксимація хвильового опору кабелів мтм в широкій смузі частот
- •1.2.5. Апроксимація коефіцієнту загасання і коефіцієнта фази кабелів мтм в широкій смузі частот
- •1.2.6. Апроксимація перехідного загасання кабелів мтм на ближньому кінці
- •1.2.7. Особливості єдиної мережі абонентського доступу (ємад)
- •1.2.8. Побудова ємад в умовах багатоквартирних будинків
- •1.2.9. Частотний план ємад і його розподіл по видах служб
- •1.2.10. Порівняння ємад з другими системами абонентського доступу
- •1.2.11. Технології підвищення пропускної здатності абонентської мережі
- •1.3. Типи цифрових каналів і трактів систем доступу
- •1.3.1. Особливості систем плезіохронної цифрової ієрархії (пці-pdh)
- •1.3.2. Переваги систем синхронної цифрової ієрархії (сці-sdh)
- •Особливості каналів isdn, аналогових модемів
- •1.4. Умови передачі цифрових сигналів в системах доступу
- •1.4.1. Види і параметри сигналів мережі абонентського доступу
- •1.4.2. Оцінка впливу імпульсних завад у залежності від частоти
- •1.4.3. Вимоги до швидкості та методу передачі інформації
- •2. Умови застосування цифрових методів передачі в системах доступу
- •2.1. Переваги цифрових методів передачі в системах доступу
- •2.1.1. Техніко-економічні передумови застосування систем доступу
- •2.1.2. Експлуатаційно-технічні особливості систем доступу
- •2.1.3. Основні вимоги до систем доступу
- •2.2. Дуплексна (зустрічна) передача цифрових лінійних сигналів в системах доступу по 2-проводовим лініям зв’язку
- •Застосування дифсистем
- •Жорсткий часовий розподіл
- •2.2.3. Пакетно-часовий розподіл (пчр)
- •Структурну схему пакетно-часового розподілу приведено на рис. 2.8.
- •2.2.4. Ехокомпенсаційний розподіл
- •2.2.5. Частотний і дисперсійний розподіл
- •2.2.6 Порівняльні характеристики дуплексного і симплексного розподілів
- •Для знову споруджуваних мереж зв'язку таких проблем не виникає, можуть застосовуватись 4-х проводові тракти.
- •3. Технології підвищення ефективності систем доступу
- •3.1. Технології кодування аналогових і мовних сигналів
- •3.1.1. Класифікація і характеристики методів кодування мовних сигналів
- •3.1.2. Обробка мовних сигналів в стандарті gsm
- •До мовного кодеку пред'являються наступні вимоги:
- •3.1.3. Структурні схеми кодера і декодера адікм -32 (16)
- •3.1.4. Транзитні з'єднання кодеків ікм-адікм
- •3.1.5. Якісна оцінка кодеків мовних сигналів
- •3.2. Технології кодування і модуляції цифрових лінійних сигналів
- •3.2.1. Особливості основних технологій кодування біімпульсного сигналу
- •3.2.2. Характеристики алфавітного коду 3в2т–вбс
- •3.2.3 Особливості коду 2в1q
- •3.2.4. Технологія кодування тс-рам (Trellis Сoded pam)
- •3.2.5. Стандарт Gshdsl
- •3.2.6. Модуляція сар і її переваги відносно коду 2b1q
- •3.2.7. Модуляція dmt – основні характеристики
- •3.2.8. Методи кодування цифрових лінійних сигналів хDsl-технологій оптичного кабелю
- •4. Термінальне устаткування, керування та типи сигналізації в системах доступу
- •4.1. Термінальне устаткування
- •4.1.1. Базисні точки маршруту доступу
- •4.1.3. Термінальні адаптери і мережні термінали
- •4.1.4. Підключення терміналів до цифрової мережі
- •4.1.5. Модульні стики між абонентськими терміналами і комутаційними станціями
- •4.2. Керування та типи сигналізації
- •4.2.1. Призначення і типи сигналізації цифрової мережі
- •4.2.2. Абонентська сигналізація в системах доступу
- •4.2.3. Зміст сигналізації в цифровій мережі
- •4.2.4. Адресація і розподіл інформаційних полів
- •4.2.5. Процедура доступу по d-каналу. Призначення біт і байт циклу передачі
- •5. Багатоапаратні технології хDsl.
- •5.1 Класифікація технологій хDsl по напрямляючим системам та напрямкам передачі
- •5.2. Дуплексні симетричні технології
- •5.3. Асиметричні технології
- •5.3.1. Асиметричні технології з розгалужувачами
- •5.3.2. Асиметричні технології без розгалужувачів
- •5.4.Особливості впровадження технологій хDsl (концепція)
- •5.4.1. Шляхи переходу від аналогових модемів до технологій хDsl
- •5.5. Принципи побудови малоканальних цсп-dsl
- •5.5.1. Структурні схеми напівкомплектів цсп-dsl
- •5.5.2. Інтерфейси: лінійний, станційний, абонентський, спеціальні
- •5.5.3. Основні параметри малоканальних цсп-dsl
- •5.6. Технологія hdsl і її застосування в системах абонентського доступу
- •5.6.1. Переваги технології hdsl
- •5.6.2. Типові параметри технології hdsl
- •5.6.3. Функціональні можливості технології hdsl
- •5.6.4. Застосування технологій hdsl для модернізації сп з чрк і мережі isdn
- •5.6.5. Розвиток технологій hdsl
- •5.7. Технологія adsl
- •5.7.1. Основні поняття, визначення, особливості застосування
- •5.7.2. Логічні канали і швидкості передачі
- •5.7.3. Структура циклів передачі в зустрічних напрямках
- •5.7.4. Технології кодування цифрового лінійного сигналу в adsl
- •5.7.5. Функціональні можливості мережного доступу в adsl
- •5.7.6. Архітектура абонентського напівкомплекту (atu-r)
- •5.7.7. Архітектура станційного напівкомплекту (dslam)
- •5.7.8. Dslam і транспортна мережа (сці-sdh)
- •5.7.9. Порівняння технології adsl з іншими хDsl-технологіями
- •5.7.10. Технології офісної (квартирної) мережі передачі даних (Home Ethernet)
- •5.8. Технологія vdsl
- •5.8.1. Основи побудови, визначення, особливості застосування
- •5.8.2. Принцип роботи і розподіл каналів
- •5.8.3. Технології кодування лінійних сигналів vdsl
- •5.8.4. Проблеми впровадження vdsl
- •6. Багатофункціональні – універсальні платформи систем доступу
- •6.1.Особливості універсальних платформ систем доступу
- •6.2. Порівняння спроможності багатоапаратного та багатофункціонального доступу
- •6.3 Багатофункціональна система доступу типу imacs
- •6.3.1 Застосування на магістральній і зоновій ділянці
- •6.3.2. Застосування на міській і сільській мережі доступу
- •6.3.3. Структурна схема обладнання imacs
- •6.4. Універсальна платформа доступу watson
- •6.4.1 Основні підсистеми і їх характеристики: watson-2, watson-3, watson-4-Multispeed, watson-fo; watson Links
- •6.4.2. Універсальна платформа watson Next
- •6.5. Універсальна платформа доступу Flex Gain
- •6.5.1. Принципи побудови, структурна схема, підсистеми
- •6.5.3. Підсистема кроскомутації і часового розподілу
- •6.5.4. Доступ по з’єднувальним оптичним і електричним лініям.
- •6.5.6. Організація високошвидкісної пд і “дані над голосом”
- •6.5.7. Підсистеми доступу до телефонної мережі (тмзк) та isdn
- •6.5.8. Підсистема доступу до мережі Internet
- •6.5.9. Модернізації багатоканальних систем передачі з чрк, підсистема megatrans
- •6.5.10. Передача інформації методом атм
- •7. Стандарти і системи радіодоступу
- •7.1. Види систем радіодоступу, класифікація
- •7.2. Системи стільникового мобільного радіозв'язку. Загальні характеристики стандартів
- •7.3. Термінальне устаткування і адаптери мобільного радіодоступу
- •7.4. Кодування і перемеження в каналах gsm
- •7.5. Радіодоступ з кодовим розподілом codit
- •8. Модернізація ліній передачі до інформаційних ресурсів
- •8.1. Модернізація на основі багатоапаратних систем доступу
- •8.2 Модернізація на основі універсальної платформи
- •8.3. Розрахунок довжини регенераційної ділянки металевого кабелю для технологій xDsl
- •8.3.1 Визначення очікуваної захищеності
- •8.3.2. Розрахунок допустимої захищеності
- •8.3.3. Розрахунок довжини регенераційної ділянки по перехідному загасанню на ближньому кінці
- •8.4. Розрахунок довжини регенераційної дільниці оптичного кабелю для технологій xDsl
- •8.4.1. Розрахунок регенераційної дільниці з ов по згасанню
- •8.4.2. Розрахунок регенераційної дільниці з ов по дисперсії
- •8.5. Методика розрахунку перехідної завади для паралельно працюючих систем по нч кабелях гтс
- •9. Термінологія і скорочення в системах доступу до інформаційних мереж
- •9.1. Термінологія систем доступу
- •9.2. Скорочення в українській абрівіатурі
- •Ємад – єдина мережа абонентського доступу
- •Видавничий центр оназ ім. О.С. Попова
6.3 Багатофункціональна система доступу типу imacs
Ключові архітектурні особливості:
неблокуєма архітектура паралельної шини;
одночасна підтримка каналу пакетної комутації й абонентського устаткування в єдиному субблоці;
штатні ресурси одночасної підтримки численних плат устаткування;
підтримка від 1-го до 8-ми і більш кросз'єднань первинних цифрових потоків Т1/Е1;
вмонтована комутація й електронний кросз'єднувач DACS;
керування мовними і цифровими потоками, а також перетворення сигналів керування і взаємодії в єдиному субблоці;
керування автоматичним набором номера по стику RS-366 по протоколі V.35bis для усіх високошвидкісних портів даних;
розширена вмонтована діагнозтика для всіх користувальницьких і мережних стиків;
керування мережею по протоколі SNMP і оптимальне резервування всього групового устаткування.
З огляду на це, апаратура IMACS оптимально керує мовними і цифровими потоками, пакетною передачею і стільниковим зв'язком в одному субблоці, і є винятково могутнім засобом мережного доступу. Крім цього апаратура IMACS дозволяє економічно ефективно змінювати кількість і види різних способів роботи з мережею при наявності загальноприйнятих стандартів керування. Отже, сімейство апаратури IMACS дозволяє користувачам ефективно користуватися послугами електрозв'язку без закупівлі індивідуального дорогого устаткування, у тому випадку якщо в мережі будуть запропоновані нові послуги електрозв'язку.
Модифікації апаратури IMACS-300, IMACS-600, IMACS-900 цілком сполучаються з існуючими аналоговими АКС (координатними, ДШ, КЭ, Ц), а так само з міжміськимим, міжнародними, міськими АКС усіх типів, у тому числі і 5ESS, EWSD по системі сигналізації Е&М рекомендації МККТТ №5, №7.
Варіанти застосування на мережі зв'язку:
на магістральній і зоновій ділянці;
місцевій, міській і сільській ділянках;
на абонентській ділянці.
6.3.1 Застосування на магістральній і зоновій ділянці
Застосування устаткування на цих ділянках дозволяє здійснити послідовний перехід від аналогової мережі на базі систем БСП із ЧРК типу К-60П, V-60E, К-300, ВК-960, К-1020С, К-1920П, К-1920У, VLT-1920, К-3600; РРСП типу Р-600М, Р-802МП, „Дружба”, „Восход”, „Рассвет-2”, „Радуга-6”, „Курс – 4, 6, 8”; тропосферних РРЛП типу „Аккорд”, „Сатурн”; супутникових СП типу „Молнія”. Шляхом заміни зазначених аналогових СП здійснюється повна цифровізація.
Разом із пристроями перетворення здійснювати передачу первинних цифрових потоків і одержати для систем типу ІКМ-30 при В=64кбіт/с 30 універсальних каналів тональної частоти, при інших видах модуляції або кодування лінійних сигналів: при АДІКМ 32-60 мовних каналів; при АДІКМ 24-80 мовних каналів. При використанні стохастичного кодування з лінійним пророкуванням CELP – 240 мовних каналів.
Слід зазначити, що вибір методу кодування мовних повідомлень визначається деякими суперечливими факторами:
необхідною кількістю каналів передачі даних і мовних сигналів;
числом переприйомів по низькій частоті між джерелом і одержувачем повідомлення;
сформованим трафіком у мережі зв'язку.
У зв'язку з вище зазначеним метод кодування CELP застосовується на виділених локальних мережах, тобто там, де відсутні переприйоми по низькій частоті, а вхід у первинну мережу допускає один переприйом тобто одне перетворення аналогового сигналу в цифровий.
Передавати цифровий потік вище, замість чи нижче лінійного плану частот БСП із ЧРК, РР і супутникових СП. У цьому випадку збільшення числа каналів СП буде відбуватися без порушення зв'язку по групових трактах аналогових СП. Можливе застосування БФСД типу IMACS для передачі високошвидкісних ЦП по стандартним широкосмуговим каналам і трактам БСП із ЧРК по ПГ, ВГ, ТГ групах.
При роботі по цифровій мережі IMACS додатково надає наступні послуги:
розширена діагнозтика стану апаратури, а так само мережі однотипних аналогічних аппаратур;
дистанційне повідомлення про аварійні ситуації;
організація технічного обслуговування, керування й експлуатація мережі зв'язку на базі відеотерміналу VT-100 швидкодіючої ЕОМ;
надання фірмам і організаціям відео-конференцзв'язку;
передача ЦП від 64 кбіт/с до 2048 кбіт/с із кратністю 64 кбіт/с. А також субшвидкісних потоків даних: 2,4 кбіт/с, 4,8 кбіт/с, 9,6 кбіт/с, 19,2 кбіт/с, 38,4 кбіт/с. Які надаються для банків, статистичних керувань, обчислювальних центрів і ін.;
можливість крос-з'єднань каналів зв'язку з пристроями введення\виведення для 8-ми первинних ЦП;
перетворення потоків ПЦП Е1/Т1 включаючи перетворення А закону в µ-закон компандування
базовий доступ ISDN-BR1-144 кбіт/с і первинний доступ ISDN-PR1-2048 кбіт/с забезпечується в цифровій мережі ISDN.