
- •0 Системи доступу до інформаційних ресурсів
- •П.О. Пашолок, в.В. Антиков
- •Схвалено
- •Протокол № 5
- •1. Характеристики та особливості систем доступу до інформаційних ресурсів (послуг електрозв’язку)
- •1.1. Структура глобальної інформаційної мережі (gll) гім
- •1.1.1. Основні елементи еталонної моделі (gll) гім
- •Інтерфейси мережі доступу (мд)
- •Основні проблеми впровадження систем доступу
- •1.2 Топологія, архітектура і характеристики мережі абонентського доступу
- •1.2.1. Короткі характеристики основних мереж систем доступу
- •1.2.2. Архітектура мережі абонентського доступу
- •1.2.3. Особливості конструкції кабелів мережі абонентського доступу
- •1.2.4. Апроксимація хвильового опору кабелів мтм в широкій смузі частот
- •1.2.5. Апроксимація коефіцієнту загасання і коефіцієнта фази кабелів мтм в широкій смузі частот
- •1.2.6. Апроксимація перехідного загасання кабелів мтм на ближньому кінці
- •1.2.7. Особливості єдиної мережі абонентського доступу (ємад)
- •1.2.8. Побудова ємад в умовах багатоквартирних будинків
- •1.2.9. Частотний план ємад і його розподіл по видах служб
- •1.2.10. Порівняння ємад з другими системами абонентського доступу
- •1.2.11. Технології підвищення пропускної здатності абонентської мережі
- •1.3. Типи цифрових каналів і трактів систем доступу
- •1.3.1. Особливості систем плезіохронної цифрової ієрархії (пці-pdh)
- •1.3.2. Переваги систем синхронної цифрової ієрархії (сці-sdh)
- •Особливості каналів isdn, аналогових модемів
- •1.4. Умови передачі цифрових сигналів в системах доступу
- •1.4.1. Види і параметри сигналів мережі абонентського доступу
- •1.4.2. Оцінка впливу імпульсних завад у залежності від частоти
- •1.4.3. Вимоги до швидкості та методу передачі інформації
- •2. Умови застосування цифрових методів передачі в системах доступу
- •2.1. Переваги цифрових методів передачі в системах доступу
- •2.1.1. Техніко-економічні передумови застосування систем доступу
- •2.1.2. Експлуатаційно-технічні особливості систем доступу
- •2.1.3. Основні вимоги до систем доступу
- •2.2. Дуплексна (зустрічна) передача цифрових лінійних сигналів в системах доступу по 2-проводовим лініям зв’язку
- •Застосування дифсистем
- •Жорсткий часовий розподіл
- •2.2.3. Пакетно-часовий розподіл (пчр)
- •Структурну схему пакетно-часового розподілу приведено на рис. 2.8.
- •2.2.4. Ехокомпенсаційний розподіл
- •2.2.5. Частотний і дисперсійний розподіл
- •2.2.6 Порівняльні характеристики дуплексного і симплексного розподілів
- •Для знову споруджуваних мереж зв'язку таких проблем не виникає, можуть застосовуватись 4-х проводові тракти.
- •3. Технології підвищення ефективності систем доступу
- •3.1. Технології кодування аналогових і мовних сигналів
- •3.1.1. Класифікація і характеристики методів кодування мовних сигналів
- •3.1.2. Обробка мовних сигналів в стандарті gsm
- •До мовного кодеку пред'являються наступні вимоги:
- •3.1.3. Структурні схеми кодера і декодера адікм -32 (16)
- •3.1.4. Транзитні з'єднання кодеків ікм-адікм
- •3.1.5. Якісна оцінка кодеків мовних сигналів
- •3.2. Технології кодування і модуляції цифрових лінійних сигналів
- •3.2.1. Особливості основних технологій кодування біімпульсного сигналу
- •3.2.2. Характеристики алфавітного коду 3в2т–вбс
- •3.2.3 Особливості коду 2в1q
- •3.2.4. Технологія кодування тс-рам (Trellis Сoded pam)
- •3.2.5. Стандарт Gshdsl
- •3.2.6. Модуляція сар і її переваги відносно коду 2b1q
- •3.2.7. Модуляція dmt – основні характеристики
- •3.2.8. Методи кодування цифрових лінійних сигналів хDsl-технологій оптичного кабелю
- •4. Термінальне устаткування, керування та типи сигналізації в системах доступу
- •4.1. Термінальне устаткування
- •4.1.1. Базисні точки маршруту доступу
- •4.1.3. Термінальні адаптери і мережні термінали
- •4.1.4. Підключення терміналів до цифрової мережі
- •4.1.5. Модульні стики між абонентськими терміналами і комутаційними станціями
- •4.2. Керування та типи сигналізації
- •4.2.1. Призначення і типи сигналізації цифрової мережі
- •4.2.2. Абонентська сигналізація в системах доступу
- •4.2.3. Зміст сигналізації в цифровій мережі
- •4.2.4. Адресація і розподіл інформаційних полів
- •4.2.5. Процедура доступу по d-каналу. Призначення біт і байт циклу передачі
- •5. Багатоапаратні технології хDsl.
- •5.1 Класифікація технологій хDsl по напрямляючим системам та напрямкам передачі
- •5.2. Дуплексні симетричні технології
- •5.3. Асиметричні технології
- •5.3.1. Асиметричні технології з розгалужувачами
- •5.3.2. Асиметричні технології без розгалужувачів
- •5.4.Особливості впровадження технологій хDsl (концепція)
- •5.4.1. Шляхи переходу від аналогових модемів до технологій хDsl
- •5.5. Принципи побудови малоканальних цсп-dsl
- •5.5.1. Структурні схеми напівкомплектів цсп-dsl
- •5.5.2. Інтерфейси: лінійний, станційний, абонентський, спеціальні
- •5.5.3. Основні параметри малоканальних цсп-dsl
- •5.6. Технологія hdsl і її застосування в системах абонентського доступу
- •5.6.1. Переваги технології hdsl
- •5.6.2. Типові параметри технології hdsl
- •5.6.3. Функціональні можливості технології hdsl
- •5.6.4. Застосування технологій hdsl для модернізації сп з чрк і мережі isdn
- •5.6.5. Розвиток технологій hdsl
- •5.7. Технологія adsl
- •5.7.1. Основні поняття, визначення, особливості застосування
- •5.7.2. Логічні канали і швидкості передачі
- •5.7.3. Структура циклів передачі в зустрічних напрямках
- •5.7.4. Технології кодування цифрового лінійного сигналу в adsl
- •5.7.5. Функціональні можливості мережного доступу в adsl
- •5.7.6. Архітектура абонентського напівкомплекту (atu-r)
- •5.7.7. Архітектура станційного напівкомплекту (dslam)
- •5.7.8. Dslam і транспортна мережа (сці-sdh)
- •5.7.9. Порівняння технології adsl з іншими хDsl-технологіями
- •5.7.10. Технології офісної (квартирної) мережі передачі даних (Home Ethernet)
- •5.8. Технологія vdsl
- •5.8.1. Основи побудови, визначення, особливості застосування
- •5.8.2. Принцип роботи і розподіл каналів
- •5.8.3. Технології кодування лінійних сигналів vdsl
- •5.8.4. Проблеми впровадження vdsl
- •6. Багатофункціональні – універсальні платформи систем доступу
- •6.1.Особливості універсальних платформ систем доступу
- •6.2. Порівняння спроможності багатоапаратного та багатофункціонального доступу
- •6.3 Багатофункціональна система доступу типу imacs
- •6.3.1 Застосування на магістральній і зоновій ділянці
- •6.3.2. Застосування на міській і сільській мережі доступу
- •6.3.3. Структурна схема обладнання imacs
- •6.4. Універсальна платформа доступу watson
- •6.4.1 Основні підсистеми і їх характеристики: watson-2, watson-3, watson-4-Multispeed, watson-fo; watson Links
- •6.4.2. Універсальна платформа watson Next
- •6.5. Універсальна платформа доступу Flex Gain
- •6.5.1. Принципи побудови, структурна схема, підсистеми
- •6.5.3. Підсистема кроскомутації і часового розподілу
- •6.5.4. Доступ по з’єднувальним оптичним і електричним лініям.
- •6.5.6. Організація високошвидкісної пд і “дані над голосом”
- •6.5.7. Підсистеми доступу до телефонної мережі (тмзк) та isdn
- •6.5.8. Підсистема доступу до мережі Internet
- •6.5.9. Модернізації багатоканальних систем передачі з чрк, підсистема megatrans
- •6.5.10. Передача інформації методом атм
- •7. Стандарти і системи радіодоступу
- •7.1. Види систем радіодоступу, класифікація
- •7.2. Системи стільникового мобільного радіозв'язку. Загальні характеристики стандартів
- •7.3. Термінальне устаткування і адаптери мобільного радіодоступу
- •7.4. Кодування і перемеження в каналах gsm
- •7.5. Радіодоступ з кодовим розподілом codit
- •8. Модернізація ліній передачі до інформаційних ресурсів
- •8.1. Модернізація на основі багатоапаратних систем доступу
- •8.2 Модернізація на основі універсальної платформи
- •8.3. Розрахунок довжини регенераційної ділянки металевого кабелю для технологій xDsl
- •8.3.1 Визначення очікуваної захищеності
- •8.3.2. Розрахунок допустимої захищеності
- •8.3.3. Розрахунок довжини регенераційної ділянки по перехідному загасанню на ближньому кінці
- •8.4. Розрахунок довжини регенераційної дільниці оптичного кабелю для технологій xDsl
- •8.4.1. Розрахунок регенераційної дільниці з ов по згасанню
- •8.4.2. Розрахунок регенераційної дільниці з ов по дисперсії
- •8.5. Методика розрахунку перехідної завади для паралельно працюючих систем по нч кабелях гтс
- •9. Термінологія і скорочення в системах доступу до інформаційних мереж
- •9.1. Термінологія систем доступу
- •9.2. Скорочення в українській абрівіатурі
- •Ємад – єдина мережа абонентського доступу
- •Видавничий центр оназ ім. О.С. Попова
6.2. Порівняння спроможності багатоапаратного та багатофункціонального доступу
Сучасні користувачі засобів електрозв'язку мають потребу в усе більшій кількості послуг електрозв'язку. Ці послуги електрозв'язку надаються транспортною мережею, яку ми називаємо глобальною широкополосною, і по якій можна передавати інформацію з будь-якою необхідною швидкістю. Послуги: телефонні канали, відео-конференц зв'язок, як разом, так і по окремості.
Зазначені служби електрозв'язку відповідають на всі ці запити з наданням різних послуг електрозв'язку: передача мови; комутація ОЦК; цифрова мережа з інтеграцією служб; пакетна комутація; високошвидкісна комутація при передачі даних ISDN; асинхронний режим доставки повідомлень АТМ.
Виробники апаратури багатофункціональних систем доступу (БФСД) чи універсальних платформ систем доступу (УПСД) реалізують ці можливості у виді широкого спектра устаткування, що поєднує запити користувачів з можливостями служб електрозв'язку. Раніше користувачі нових послуг служб електрозв'язку були змушені закуповувати окремо апаратуру для кожної послуги. Цей так званий багатоапаратний підхід дозволив ефективно використовувати переваги нових служб електрозв'язку, але закупівля різноманітного устаткування електрозв'язку негативно позначається на економічній стороні цього рішення. Крім цього кожне устаткування вимагало різних і індивідуальних систем керування NMS. І тому експлуатація таких пристроїв ставала трудомістською.
Новий клас апаратури ущільнення УПСД, що з'являється в даний час, реалізує різні послуги засобів електрозв'язку і конструктивно розміщується в одному корпусі.
Переваги апаратури УПСД:
Вартість нижче вартості багатоапаратного устаткування з тими ж функціональними можливостями;
Технічне обслуговування здійснюється єдиною системою керування NMS;
Модульний принцип побудови дозволяє погоджувати можливості апаратури з ростом потреб користувача.
Не всі багатоапаратні системи доступу рівноцінні по своїм можливостям. Більшість пристроїв виконує одну функцію, або реалізує одну послугу електрозв'язку. У деяких випадках одну чи кілька функцій для реалізації декількох послуг зв'язку в одному пристрої.
Комутація ОЦК і інверсного мультиплексора з додаванням протоколу доступу до мережі SDH до пакетної комутації FRAD з додаванням високошвидкісного стику передачі даних SMDS. Архітектура цих пристроїв має ряд обмежень:
шинна структура малої пропускної здатності з обмеженою смугою пропускання;
кількість виконуваних функцій обмежено 2-ма чи 3-ма;
додаткові функції, наприклад інверсний мультиплексор, встановлюваний у єдиному порту;
власна індивідуальна мережа керування, що не погоджується з універсальною мережею;
необхідність заміни модулів при зміні виду послуг електрозв'язку, наприклад при переході від пакетної комутації до високошвидкісної передачі даних.
Тому в силу цих обмежень користувачі не можуть реалізувати усі можливості інтегральної апаратури ущільнення і потребують декілька пристроїв для повної реалізації своїх потреб у послугах електрозв'язку.
У порівнянні з багатоапаратними системами доступу багатофункціональні або універсальні платформи мають наступні переваги:
одночасна підтримка багатофункціональних каналів, комутації пакетів і каналів стільникового зв'язку;
підтримка поліпшених протоколів обміну при декількох портах одночасно;
підтримка поліпшених протоколів обміну для всіх типів абонентських стиків;
використання різних послуг електрозв'язку на програмному рівні без заміни функціональних плат;
висока пропускна здатність і велика смуга пропускання;
використання промислових стандартів у керуванні мережею зв'язку;
широкий діапазон зміни кількості наданих функціональних можливостей;
здатність зберегти вартість послуг мережі на колишньому рівні, шляхом об'єднання їх в один пристрій;
підключення різних видів послуг електрозв'язку в міру необхідності і з метою користування оптимальними тарифами засобів електрозв'язку.
В основу побудови БФСД покладена концепція архітектури сучасних комп'ютерних мереж. Ця архітектура складається з ряду специфічних функціональних плат, що виконують конкретні операції по наданню відповідних послуг електрозв'язку. Доступ до цих плат здійснюється будь-яким користувачем через будь-яку стандартну плату стику.
Розрізняють три плати:
надшвидкісна плата DSU по протоколі V.35;
плата доступу до первинних потоків Т1/Е1;
плата передачі мовних повідомлень.
Таким чином, забезпечуючи послугами електрозв'язку численних користувачів, апаратура БФСД надає їм ефективні економічні рішення їхніх мережних потреб.