
- •0 Системи доступу до інформаційних ресурсів
- •П.О. Пашолок, в.В. Антиков
- •Схвалено
- •Протокол № 5
- •1. Характеристики та особливості систем доступу до інформаційних ресурсів (послуг електрозв’язку)
- •1.1. Структура глобальної інформаційної мережі (gll) гім
- •1.1.1. Основні елементи еталонної моделі (gll) гім
- •Інтерфейси мережі доступу (мд)
- •Основні проблеми впровадження систем доступу
- •1.2 Топологія, архітектура і характеристики мережі абонентського доступу
- •1.2.1. Короткі характеристики основних мереж систем доступу
- •1.2.2. Архітектура мережі абонентського доступу
- •1.2.3. Особливості конструкції кабелів мережі абонентського доступу
- •1.2.4. Апроксимація хвильового опору кабелів мтм в широкій смузі частот
- •1.2.5. Апроксимація коефіцієнту загасання і коефіцієнта фази кабелів мтм в широкій смузі частот
- •1.2.6. Апроксимація перехідного загасання кабелів мтм на ближньому кінці
- •1.2.7. Особливості єдиної мережі абонентського доступу (ємад)
- •1.2.8. Побудова ємад в умовах багатоквартирних будинків
- •1.2.9. Частотний план ємад і його розподіл по видах служб
- •1.2.10. Порівняння ємад з другими системами абонентського доступу
- •1.2.11. Технології підвищення пропускної здатності абонентської мережі
- •1.3. Типи цифрових каналів і трактів систем доступу
- •1.3.1. Особливості систем плезіохронної цифрової ієрархії (пці-pdh)
- •1.3.2. Переваги систем синхронної цифрової ієрархії (сці-sdh)
- •Особливості каналів isdn, аналогових модемів
- •1.4. Умови передачі цифрових сигналів в системах доступу
- •1.4.1. Види і параметри сигналів мережі абонентського доступу
- •1.4.2. Оцінка впливу імпульсних завад у залежності від частоти
- •1.4.3. Вимоги до швидкості та методу передачі інформації
- •2. Умови застосування цифрових методів передачі в системах доступу
- •2.1. Переваги цифрових методів передачі в системах доступу
- •2.1.1. Техніко-економічні передумови застосування систем доступу
- •2.1.2. Експлуатаційно-технічні особливості систем доступу
- •2.1.3. Основні вимоги до систем доступу
- •2.2. Дуплексна (зустрічна) передача цифрових лінійних сигналів в системах доступу по 2-проводовим лініям зв’язку
- •Застосування дифсистем
- •Жорсткий часовий розподіл
- •2.2.3. Пакетно-часовий розподіл (пчр)
- •Структурну схему пакетно-часового розподілу приведено на рис. 2.8.
- •2.2.4. Ехокомпенсаційний розподіл
- •2.2.5. Частотний і дисперсійний розподіл
- •2.2.6 Порівняльні характеристики дуплексного і симплексного розподілів
- •Для знову споруджуваних мереж зв'язку таких проблем не виникає, можуть застосовуватись 4-х проводові тракти.
- •3. Технології підвищення ефективності систем доступу
- •3.1. Технології кодування аналогових і мовних сигналів
- •3.1.1. Класифікація і характеристики методів кодування мовних сигналів
- •3.1.2. Обробка мовних сигналів в стандарті gsm
- •До мовного кодеку пред'являються наступні вимоги:
- •3.1.3. Структурні схеми кодера і декодера адікм -32 (16)
- •3.1.4. Транзитні з'єднання кодеків ікм-адікм
- •3.1.5. Якісна оцінка кодеків мовних сигналів
- •3.2. Технології кодування і модуляції цифрових лінійних сигналів
- •3.2.1. Особливості основних технологій кодування біімпульсного сигналу
- •3.2.2. Характеристики алфавітного коду 3в2т–вбс
- •3.2.3 Особливості коду 2в1q
- •3.2.4. Технологія кодування тс-рам (Trellis Сoded pam)
- •3.2.5. Стандарт Gshdsl
- •3.2.6. Модуляція сар і її переваги відносно коду 2b1q
- •3.2.7. Модуляція dmt – основні характеристики
- •3.2.8. Методи кодування цифрових лінійних сигналів хDsl-технологій оптичного кабелю
- •4. Термінальне устаткування, керування та типи сигналізації в системах доступу
- •4.1. Термінальне устаткування
- •4.1.1. Базисні точки маршруту доступу
- •4.1.3. Термінальні адаптери і мережні термінали
- •4.1.4. Підключення терміналів до цифрової мережі
- •4.1.5. Модульні стики між абонентськими терміналами і комутаційними станціями
- •4.2. Керування та типи сигналізації
- •4.2.1. Призначення і типи сигналізації цифрової мережі
- •4.2.2. Абонентська сигналізація в системах доступу
- •4.2.3. Зміст сигналізації в цифровій мережі
- •4.2.4. Адресація і розподіл інформаційних полів
- •4.2.5. Процедура доступу по d-каналу. Призначення біт і байт циклу передачі
- •5. Багатоапаратні технології хDsl.
- •5.1 Класифікація технологій хDsl по напрямляючим системам та напрямкам передачі
- •5.2. Дуплексні симетричні технології
- •5.3. Асиметричні технології
- •5.3.1. Асиметричні технології з розгалужувачами
- •5.3.2. Асиметричні технології без розгалужувачів
- •5.4.Особливості впровадження технологій хDsl (концепція)
- •5.4.1. Шляхи переходу від аналогових модемів до технологій хDsl
- •5.5. Принципи побудови малоканальних цсп-dsl
- •5.5.1. Структурні схеми напівкомплектів цсп-dsl
- •5.5.2. Інтерфейси: лінійний, станційний, абонентський, спеціальні
- •5.5.3. Основні параметри малоканальних цсп-dsl
- •5.6. Технологія hdsl і її застосування в системах абонентського доступу
- •5.6.1. Переваги технології hdsl
- •5.6.2. Типові параметри технології hdsl
- •5.6.3. Функціональні можливості технології hdsl
- •5.6.4. Застосування технологій hdsl для модернізації сп з чрк і мережі isdn
- •5.6.5. Розвиток технологій hdsl
- •5.7. Технологія adsl
- •5.7.1. Основні поняття, визначення, особливості застосування
- •5.7.2. Логічні канали і швидкості передачі
- •5.7.3. Структура циклів передачі в зустрічних напрямках
- •5.7.4. Технології кодування цифрового лінійного сигналу в adsl
- •5.7.5. Функціональні можливості мережного доступу в adsl
- •5.7.6. Архітектура абонентського напівкомплекту (atu-r)
- •5.7.7. Архітектура станційного напівкомплекту (dslam)
- •5.7.8. Dslam і транспортна мережа (сці-sdh)
- •5.7.9. Порівняння технології adsl з іншими хDsl-технологіями
- •5.7.10. Технології офісної (квартирної) мережі передачі даних (Home Ethernet)
- •5.8. Технологія vdsl
- •5.8.1. Основи побудови, визначення, особливості застосування
- •5.8.2. Принцип роботи і розподіл каналів
- •5.8.3. Технології кодування лінійних сигналів vdsl
- •5.8.4. Проблеми впровадження vdsl
- •6. Багатофункціональні – універсальні платформи систем доступу
- •6.1.Особливості універсальних платформ систем доступу
- •6.2. Порівняння спроможності багатоапаратного та багатофункціонального доступу
- •6.3 Багатофункціональна система доступу типу imacs
- •6.3.1 Застосування на магістральній і зоновій ділянці
- •6.3.2. Застосування на міській і сільській мережі доступу
- •6.3.3. Структурна схема обладнання imacs
- •6.4. Універсальна платформа доступу watson
- •6.4.1 Основні підсистеми і їх характеристики: watson-2, watson-3, watson-4-Multispeed, watson-fo; watson Links
- •6.4.2. Універсальна платформа watson Next
- •6.5. Універсальна платформа доступу Flex Gain
- •6.5.1. Принципи побудови, структурна схема, підсистеми
- •6.5.3. Підсистема кроскомутації і часового розподілу
- •6.5.4. Доступ по з’єднувальним оптичним і електричним лініям.
- •6.5.6. Організація високошвидкісної пд і “дані над голосом”
- •6.5.7. Підсистеми доступу до телефонної мережі (тмзк) та isdn
- •6.5.8. Підсистема доступу до мережі Internet
- •6.5.9. Модернізації багатоканальних систем передачі з чрк, підсистема megatrans
- •6.5.10. Передача інформації методом атм
- •7. Стандарти і системи радіодоступу
- •7.1. Види систем радіодоступу, класифікація
- •7.2. Системи стільникового мобільного радіозв'язку. Загальні характеристики стандартів
- •7.3. Термінальне устаткування і адаптери мобільного радіодоступу
- •7.4. Кодування і перемеження в каналах gsm
- •7.5. Радіодоступ з кодовим розподілом codit
- •8. Модернізація ліній передачі до інформаційних ресурсів
- •8.1. Модернізація на основі багатоапаратних систем доступу
- •8.2 Модернізація на основі універсальної платформи
- •8.3. Розрахунок довжини регенераційної ділянки металевого кабелю для технологій xDsl
- •8.3.1 Визначення очікуваної захищеності
- •8.3.2. Розрахунок допустимої захищеності
- •8.3.3. Розрахунок довжини регенераційної ділянки по перехідному загасанню на ближньому кінці
- •8.4. Розрахунок довжини регенераційної дільниці оптичного кабелю для технологій xDsl
- •8.4.1. Розрахунок регенераційної дільниці з ов по згасанню
- •8.4.2. Розрахунок регенераційної дільниці з ов по дисперсії
- •8.5. Методика розрахунку перехідної завади для паралельно працюючих систем по нч кабелях гтс
- •9. Термінологія і скорочення в системах доступу до інформаційних мереж
- •9.1. Термінологія систем доступу
- •9.2. Скорочення в українській абрівіатурі
- •Ємад – єдина мережа абонентського доступу
- •Видавничий центр оназ ім. О.С. Попова
5.7.10. Технології офісної (квартирної) мережі передачі даних (Home Ethernet)
Традиційна ЛОМ придатна для великого офісу і вимагає прокладки нової проводки, а в умовах малого офісу (квартири) непридатна для розгортання телекомунікаційної мережі.
Найбільш доцільним є використання існуючої телефонної лінії на основі технології Home PNA.
Основою розробки технологій квартирних мереж, є не ріст числа квартир(офісів) підключених до мережі Internet, а тих офісів у яких є два і більш персональних комп'ютери вимагаючих створення устаткування їх з‘єднання.
Основні вимоги до устаткування організації офісних мереж:
1. Одночасний доступ у мережу Інтернет.
Забезпечення спільного використання доступу в мережу Інтернет основний фактор організації квартирної мережі. В даний час для цієї мети застосовуються окремі телефонні лінії та окремі договори з провайдером. Так як це дуже дорога реалізація, то звичайно обмежуються почерговим підключенням до однієї телефонної лінії наявних комп'ютерів. Необхідність одночасного (спільного) доступу в мережу Інтернет росте в міру заміни аналогових модемів на технології хDSL (ADSL).
2. Спільне використання периферійного устаткування.
Традиційно для декількох персональних комп'ютерів повинно бути установлено свій комплект периферійного устаткування (прінтер, сканер). При організації квартирної мережі замість декількох однакових периферійних пристроїв впроваджується одне більш дороге, але якісне. Тобто периферійне устаткування розробляється з урахуванням стандарту квартирної мережі, що дозволить його підключити без складної процедури монтажу і настроювання.
3.Спільне використання файлів і програм.
Доступ до цифрових служб -передача голосу, відео, чи даних може бути отримано з будь-якого пристрою підключеного до квартирної мережі, це сприяє також розвитку засобів автоматизації, контролю навколишнього середовища чи забезпечення безпеки.
Ефективність, низька вартість, простота експлуатації технологій квартирних мереж заснована на наступних особливостях.
1. Використання існуючої проводки нестандартної технології.
2. Простота в установці та експлуатації.
3. Низька вартість.
4. Нормальна робота в межах відстаней 150-350м.
5. Підтримка високої швидкості передачі даних до 10Мбіт/с.
6. Розширення функціональних можливостей мережі при збереженні сумісності з попередніми специфікаціями технологій.
7. Несприйнятливість до динамічної зміни характеристик лінії передачі і до завад від інших пристроїв, установлених на телефонних лініях і інших джерел завад, що є в квартирі.
Технології Ноmе PNA не перешкоджують і не впливають на роботу існуючого телефонного зв'язку, передачі факсів, ISDN, АDSL. Для одночасного і спільного використання однієї телефонної лінії для зазначених служб і передачі мережного трафіку використовується принцип частотного розподілу. Тобто по одній парі проводів організується три потоки одночасної передачі голосу, роботи ISDN, АDSL і трафіку квартирної мережі (див. рис. 5.32).
Технологія Home PNA-1.0 забезпечує створення локальної мережі Home Ethernet зі швидкістю передачі даних 1Мбіт/с на базі абонентської телефонної проводки. Ця конструктивна особливість дуже важлива, тому що дозволяє мережі Home PNA взаємодіяти з величезною кількістю сумісного з Ethernet програмного забезпечення й устаткування. Топологія мережі “точка-точка” зі стандартною довжиною сегмента до 150 м, смуга частот 5.5...9.5МГц.
Версія Home PNA-2.0 по шинній топології мережі забезпечує базову швидкість 10Мбіт/с і максимальну до 32Мбіт/с зі стандартною довжиною сегмента до 350 м. В одному сегменті допускається розміщення до 35-ти активних терміналів (пристроїв).
Технологія кодування QAM адаптивна в залежності від завадової обстановки кожний символ передає від 2-х до 8-ми біт. Крім цього в технології Home PNA здійснюється дублювання потоків даних у 3-х частотних смугах по 2МГц кожна, що істотно підвищує вірогідність прийому в умовах підвищеної завадової обстановки в якійсь зі смуг.
В основі протоколу Home PNA лежить цикл Ethernet. Формат пакету приведено на рис.5.33.
Преамбула (64симв) |
КІ (16симв) |
DST |
SRC |
Тип пакету |
Тіло пакету |
Контрольна сума |
CRC-16 |
PAD |
EOF (4симв) |
З метою визначення пріоритетів трафіку міжциклові проміжки розділено на 7-м часових інтервалів у залежності від рівня пріоритету. У кожному з цих інтервалів може спрацювати той пристрій, чий трафік має відповідний пріоритет. При цьому дотримується строга черговість звертання до середовища передачі – спочатку трафік 7-го рівня потім 6-го і т.д. Алгоритм паузи має три рівні (S0, S1, S2) і вибирається спочатку випадково. Тобто кожний пристрій аналізує отримані дані й оптимізує свою стратегію, ця стратегія більш ефективніша Ethernet-стандарту.
Технологія Home Ethernet дозволяє динамічно адаптувати швидкість передачі і забезпечує підстроювання в залежності від зміни електричних характеристик абонентської телефонної проводки. При цьому підтримується сумісність з технологіями Home РNA попередніх поколінь, у тому числі і Home PNA-1.0. Технологія щонайкраще підходить для організації квартирної (офісної) мережі і впровадження недорогих систем колективного доступу до мережі Інтернет.