5.7.5. Функціональні можливості мережного доступу в adsl
Для забезпечення повноцінного доступу до будь-яких інформаційних ресурсів у мережі ADSL визначено 4 режими:
синхронізації бітів;
адаптера пакетів;
обмін пакетів між пристроями;
АТМ – асинхронного переносу інформації, точніше режиму АТМ між кінцевими пристроями. Цей режим викликає найбільший інтерес у розроблювачів і провайдерів, тому що передбачає використання ВОЛЗ.
Мережна архітектура ADSL забезпечує більші можливості, порівняно з варіантом зв'язку між АНК і СНК. Комбінація 4-х режимів з форматами інформації забезпечує 6-ть різних способів доступу до інформаційних ресурсів (див. рис. 5.25).
Широкосмугова мережа (ШСм) – мережа, що має достатню смугу пропускання й обмежену затримку. Для ADSL є важливими тільки 3 режими: STM, ATM і пакетний. Для ADSL стандартизовано відеослужби і швидкості вихідного і вхідного потоків даних (див. табл. 5.9. для відеослужб і табл. 5.10. – для інших служб). Доступ в ADSL забезпечує розширені можливості інших сучасних ресурсів (табл. 5.10.), зокрема, відео за вимогою.
Таблиця 5.9 – Відеослужби широкосмугового доступу ADSL
Відеослужби |
Вхідний потік, Мбіт/с |
Вихідний потік, кбіт/с |
1. Широкомовне ТБ 2. Відео за вимогою 3. Дистанційне навчання 4. Покупки з квартири 5. Інформаційні служби 6. Комп'ютерні ігри 7. Відео зв'язок-конференц - зв'язок 8. Відеоігри |
6 – 8 1,5 – 3,0 1,5 – 3,0 1,5 1,5 1,5
0,384 – 1,5 0,064 – 2,8 |
64 64 64 – 384 64 64 64
384 –1500 64 |
Таблиця 5.10 – Інші служби ADSL
Служби |
Вхідний потік, Мбіт/с |
Вихідний потік, кбіт/с |
1. Комутація даних – доступ до Internet; – віддалений доступ до ЛОМ; – дистанційне навчання. 2. Графічні служби – покупки з квартири; – інформаційні служби. 3. Існуючі служби – телефонний зв'язок; – ISDN (BRI). |
0,064 – 1,5
0,064 – 1,5 0,064 – 1,5
0,064 – 1,5 0,064 – 1,5
0,004 0,16 |
10% швидкості вхідного потоку
10% швидкості вхідного потоку 64 – 384
64 64
4 160 |
5.7.6. Архітектура абонентського напівкомплекту (atu-r)
Найпростіший спосіб реалізації, при якому існуюча проводка відключається від точки розгалуження (ТР) і підключається до виходу частотного розгалужувача, зображено на рис. 5.26. Підключення ТБ-приставки і комп'ютера здійснюється новою проводкою.
У випадку основного доступу до Internet АНК реалізується вмонтованою платою (внутрішнім модемом) у ПК; при цьому ТА і ПК встановлюються поруч. У цьому випадку прокладається нова проводка (рис. 5.27).
В цьому випадку виникають наступні проблеми:
збільшення рівня завад внесених розгалужувачем на сигнал ADSL;
утворення загальної точки вносить пошкодження як у тракті ТА, так і в тракті ADSL.
Тому, доцільно відокремити ФНЧ від АНК і використати наступне підключення (рис. 5.28). Перевага такого підключення – зменшення довжини нової проводки й усунення паралельної проводки ТА і ADSL. Цей варіант дозволяє установлювати ФНЧ у кожнім ТА. Але при цьому знижується продуктивність ADSL за рахунок підключення до служби існуючої проводки. Тому, для усунення єдиної точки підключення з погляду підвищення надійності й усунення взаємних впливів необхідно розгалужувач виділити зі складу АНК.
