
- •0 Системи доступу до інформаційних ресурсів
- •П.О. Пашолок, в.В. Антиков
- •Схвалено
- •Протокол № 5
- •1. Характеристики та особливості систем доступу до інформаційних ресурсів (послуг електрозв’язку)
- •1.1. Структура глобальної інформаційної мережі (gll) гім
- •1.1.1. Основні елементи еталонної моделі (gll) гім
- •Інтерфейси мережі доступу (мд)
- •Основні проблеми впровадження систем доступу
- •1.2 Топологія, архітектура і характеристики мережі абонентського доступу
- •1.2.1. Короткі характеристики основних мереж систем доступу
- •1.2.2. Архітектура мережі абонентського доступу
- •1.2.3. Особливості конструкції кабелів мережі абонентського доступу
- •1.2.4. Апроксимація хвильового опору кабелів мтм в широкій смузі частот
- •1.2.5. Апроксимація коефіцієнту загасання і коефіцієнта фази кабелів мтм в широкій смузі частот
- •1.2.6. Апроксимація перехідного загасання кабелів мтм на ближньому кінці
- •1.2.7. Особливості єдиної мережі абонентського доступу (ємад)
- •1.2.8. Побудова ємад в умовах багатоквартирних будинків
- •1.2.9. Частотний план ємад і його розподіл по видах служб
- •1.2.10. Порівняння ємад з другими системами абонентського доступу
- •1.2.11. Технології підвищення пропускної здатності абонентської мережі
- •1.3. Типи цифрових каналів і трактів систем доступу
- •1.3.1. Особливості систем плезіохронної цифрової ієрархії (пці-pdh)
- •1.3.2. Переваги систем синхронної цифрової ієрархії (сці-sdh)
- •Особливості каналів isdn, аналогових модемів
- •1.4. Умови передачі цифрових сигналів в системах доступу
- •1.4.1. Види і параметри сигналів мережі абонентського доступу
- •1.4.2. Оцінка впливу імпульсних завад у залежності від частоти
- •1.4.3. Вимоги до швидкості та методу передачі інформації
- •2. Умови застосування цифрових методів передачі в системах доступу
- •2.1. Переваги цифрових методів передачі в системах доступу
- •2.1.1. Техніко-економічні передумови застосування систем доступу
- •2.1.2. Експлуатаційно-технічні особливості систем доступу
- •2.1.3. Основні вимоги до систем доступу
- •2.2. Дуплексна (зустрічна) передача цифрових лінійних сигналів в системах доступу по 2-проводовим лініям зв’язку
- •Застосування дифсистем
- •Жорсткий часовий розподіл
- •2.2.3. Пакетно-часовий розподіл (пчр)
- •Структурну схему пакетно-часового розподілу приведено на рис. 2.8.
- •2.2.4. Ехокомпенсаційний розподіл
- •2.2.5. Частотний і дисперсійний розподіл
- •2.2.6 Порівняльні характеристики дуплексного і симплексного розподілів
- •Для знову споруджуваних мереж зв'язку таких проблем не виникає, можуть застосовуватись 4-х проводові тракти.
- •3. Технології підвищення ефективності систем доступу
- •3.1. Технології кодування аналогових і мовних сигналів
- •3.1.1. Класифікація і характеристики методів кодування мовних сигналів
- •3.1.2. Обробка мовних сигналів в стандарті gsm
- •До мовного кодеку пред'являються наступні вимоги:
- •3.1.3. Структурні схеми кодера і декодера адікм -32 (16)
- •3.1.4. Транзитні з'єднання кодеків ікм-адікм
- •3.1.5. Якісна оцінка кодеків мовних сигналів
- •3.2. Технології кодування і модуляції цифрових лінійних сигналів
- •3.2.1. Особливості основних технологій кодування біімпульсного сигналу
- •3.2.2. Характеристики алфавітного коду 3в2т–вбс
- •3.2.3 Особливості коду 2в1q
- •3.2.4. Технологія кодування тс-рам (Trellis Сoded pam)
- •3.2.5. Стандарт Gshdsl
- •3.2.6. Модуляція сар і її переваги відносно коду 2b1q
- •3.2.7. Модуляція dmt – основні характеристики
- •3.2.8. Методи кодування цифрових лінійних сигналів хDsl-технологій оптичного кабелю
- •4. Термінальне устаткування, керування та типи сигналізації в системах доступу
- •4.1. Термінальне устаткування
- •4.1.1. Базисні точки маршруту доступу
- •4.1.3. Термінальні адаптери і мережні термінали
- •4.1.4. Підключення терміналів до цифрової мережі
- •4.1.5. Модульні стики між абонентськими терміналами і комутаційними станціями
- •4.2. Керування та типи сигналізації
- •4.2.1. Призначення і типи сигналізації цифрової мережі
- •4.2.2. Абонентська сигналізація в системах доступу
- •4.2.3. Зміст сигналізації в цифровій мережі
- •4.2.4. Адресація і розподіл інформаційних полів
- •4.2.5. Процедура доступу по d-каналу. Призначення біт і байт циклу передачі
- •5. Багатоапаратні технології хDsl.
- •5.1 Класифікація технологій хDsl по напрямляючим системам та напрямкам передачі
- •5.2. Дуплексні симетричні технології
- •5.3. Асиметричні технології
- •5.3.1. Асиметричні технології з розгалужувачами
- •5.3.2. Асиметричні технології без розгалужувачів
- •5.4.Особливості впровадження технологій хDsl (концепція)
- •5.4.1. Шляхи переходу від аналогових модемів до технологій хDsl
- •5.5. Принципи побудови малоканальних цсп-dsl
- •5.5.1. Структурні схеми напівкомплектів цсп-dsl
- •5.5.2. Інтерфейси: лінійний, станційний, абонентський, спеціальні
- •5.5.3. Основні параметри малоканальних цсп-dsl
- •5.6. Технологія hdsl і її застосування в системах абонентського доступу
- •5.6.1. Переваги технології hdsl
- •5.6.2. Типові параметри технології hdsl
- •5.6.3. Функціональні можливості технології hdsl
- •5.6.4. Застосування технологій hdsl для модернізації сп з чрк і мережі isdn
- •5.6.5. Розвиток технологій hdsl
- •5.7. Технологія adsl
- •5.7.1. Основні поняття, визначення, особливості застосування
- •5.7.2. Логічні канали і швидкості передачі
- •5.7.3. Структура циклів передачі в зустрічних напрямках
- •5.7.4. Технології кодування цифрового лінійного сигналу в adsl
- •5.7.5. Функціональні можливості мережного доступу в adsl
- •5.7.6. Архітектура абонентського напівкомплекту (atu-r)
- •5.7.7. Архітектура станційного напівкомплекту (dslam)
- •5.7.8. Dslam і транспортна мережа (сці-sdh)
- •5.7.9. Порівняння технології adsl з іншими хDsl-технологіями
- •5.7.10. Технології офісної (квартирної) мережі передачі даних (Home Ethernet)
- •5.8. Технологія vdsl
- •5.8.1. Основи побудови, визначення, особливості застосування
- •5.8.2. Принцип роботи і розподіл каналів
- •5.8.3. Технології кодування лінійних сигналів vdsl
- •5.8.4. Проблеми впровадження vdsl
- •6. Багатофункціональні – універсальні платформи систем доступу
- •6.1.Особливості універсальних платформ систем доступу
- •6.2. Порівняння спроможності багатоапаратного та багатофункціонального доступу
- •6.3 Багатофункціональна система доступу типу imacs
- •6.3.1 Застосування на магістральній і зоновій ділянці
- •6.3.2. Застосування на міській і сільській мережі доступу
- •6.3.3. Структурна схема обладнання imacs
- •6.4. Універсальна платформа доступу watson
- •6.4.1 Основні підсистеми і їх характеристики: watson-2, watson-3, watson-4-Multispeed, watson-fo; watson Links
- •6.4.2. Універсальна платформа watson Next
- •6.5. Універсальна платформа доступу Flex Gain
- •6.5.1. Принципи побудови, структурна схема, підсистеми
- •6.5.3. Підсистема кроскомутації і часового розподілу
- •6.5.4. Доступ по з’єднувальним оптичним і електричним лініям.
- •6.5.6. Організація високошвидкісної пд і “дані над голосом”
- •6.5.7. Підсистеми доступу до телефонної мережі (тмзк) та isdn
- •6.5.8. Підсистема доступу до мережі Internet
- •6.5.9. Модернізації багатоканальних систем передачі з чрк, підсистема megatrans
- •6.5.10. Передача інформації методом атм
- •7. Стандарти і системи радіодоступу
- •7.1. Види систем радіодоступу, класифікація
- •7.2. Системи стільникового мобільного радіозв'язку. Загальні характеристики стандартів
- •7.3. Термінальне устаткування і адаптери мобільного радіодоступу
- •7.4. Кодування і перемеження в каналах gsm
- •7.5. Радіодоступ з кодовим розподілом codit
- •8. Модернізація ліній передачі до інформаційних ресурсів
- •8.1. Модернізація на основі багатоапаратних систем доступу
- •8.2 Модернізація на основі універсальної платформи
- •8.3. Розрахунок довжини регенераційної ділянки металевого кабелю для технологій xDsl
- •8.3.1 Визначення очікуваної захищеності
- •8.3.2. Розрахунок допустимої захищеності
- •8.3.3. Розрахунок довжини регенераційної ділянки по перехідному загасанню на ближньому кінці
- •8.4. Розрахунок довжини регенераційної дільниці оптичного кабелю для технологій xDsl
- •8.4.1. Розрахунок регенераційної дільниці з ов по згасанню
- •8.4.2. Розрахунок регенераційної дільниці з ов по дисперсії
- •8.5. Методика розрахунку перехідної завади для паралельно працюючих систем по нч кабелях гтс
- •9. Термінологія і скорочення в системах доступу до інформаційних мереж
- •9.1. Термінологія систем доступу
- •9.2. Скорочення в українській абрівіатурі
- •Ємад – єдина мережа абонентського доступу
- •Видавничий центр оназ ім. О.С. Попова
5.5.3. Основні параметри малоканальних цсп-dsl
ЦСП-DSL - технології FCM забезпечує передачу каналів ОЦК із швидкістю 64 кбіт/с без транскодування, що дозволяє передавати сигнали вторинного ущільнення з максимальною ефективністю. При передачі від 3-х до 12-ти ОЦК швидкість передачі цифрового лінійного сигналу відповідно складає 192-784 кбіт/с. Основні технічні характеристики малоканальних ЦСП-DSL приведено в табл. 5.4.
Технологія високошвидкісного доступу по IDSL дозволяє стійко працювати в мережі Internet на швидкості 128 кбіт/с. В Україні розроблено апаратуру «Сіріус-128», що дозволяє одержати швидкість передачі даних по АЛ 115,2 кбіт/с із збереженням аналогового телефонного каналу. При одночасному телефонному зв'язку, ПД здійснюється зі швидкістю 57 кбіт/с. Розподіл мови і даних здійснюється за допомогою спеціального розгалужувача. Телефон користувача при цьому підключається до АНК по стику RS-232.
5.6. Технологія hdsl і її застосування в системах абонентського доступу
Рекомендації ITU-T і ETSI, що регламентують питання передачі даних за технологією HDSL:
G991.1 – прилади високошвидкісного ЦАД HDSL;
G991.2 – зарезервована для HDSL-2;
ETSI TS 101135 – передача і мультиплексування ЦАЛ-HDSL по металевих лініях місцевих мереж. Технічна специфікація HDSL і додатки для сумісної передачі по HDSL сигналів основного і первинного доступу.
ETSI TS 101524 – система доступу по металевій кабельній місцевій мережі симетричних ВЧ ЦАЛ по одній парі SDSL. Частина 1: функціональні вимоги.
5.6.1. Переваги технології hdsl
Кодування 2В1Q дозволяє в HDSL застосовувати одну з трьох швидкостей: 784 кбіт/с(3 пари); 1168 кбіт/с(2пари); 2320 кбіт/с(1 пара).
Важливою особливістю технології 2В1Q є її дешевина. Варіанти HDSL: SDSL (HDSL-2, MSDSL).
HDSL-2 – удосконалений варіант HDSL. Цей варіант має адаптацію швидкості передачі в залежності від параметрів лінії.
MSDSL – багатошвидкісна SDSL (потік Е1 по одній парі).
HDSL – технологія забезпечує:
Збільшення дальності передачі в 3 рази без регенераторів за рахунок застосування кодування лінійного сигналу і ехокомпенсації;
Підвищення якості передачі сигналу за рахунок цифрової обробки сигналу (ЦОС);
Зменшення споживання електроенергії АНК до можливості дистанційного його живлення;
Передача інформації по 2-х чи 3-х парах без підбору параметрів і симетрування;
Відсутність регенераторів підвищує загальну надійність;
Відсутність окремої діагностичної апаратури;
Висока стійкість до різних завад, у тому числі і до перехресних;
Слабкий ЕМ вплив на інші пари кабелю (САР не випромінює в смузі вище 250 кГц), дозволяє використання до 80% пар у багатопарному кабелі.
5.6.2. Типові параметри технології hdsl
Типові параметри припустимої довжини АЛ (км) розглянемо на прикладі устаткування WATSON (Швейцарія) (табл. 5.5.).
Таблиця 5.5
Dжили, мм |
WATSON-2 (2B1Q, 2 пари) |
WATSON-3 (CAP-64, 2 пари) |
WATSON-4 (CAP-128, 1 пара) |
0.4 |
< 4 |
4 … 5 |
3 … 4 |
0.6 |
< 6 |
6 … 7 |
4 … 5 |
0.8 |
< 9 |
10 … 12 |
6 … 7 |
1.2 |
< 18 |
14 … 18 |
10 … 12 |
Якщо довжина АЛ перевищує припустиму, то можливе застосування до 8-ми регенераторів (2 блоки HDSL, з'єднаних «спина до спини»). Важливим моментом є практичне визначення придатності тих чи інших пар у кабелі для роботи системи. Для цього в комплекти HDSL вмонтовано порівняно недороге діагностичне устаткування, що виконує виміри і контроль відповідно до рекомендації ITU-T G.826. Існуюче спеціальне діагностичне устаткування дуже дороге.
Виробництвом устаткування HDSL займається кілька десятків компаній. Зразки різних фірм відрізняються, головним чином, наявністю різних додаткових функцій: системою і конструкцією керування, користувальницьким інтерфейсом і т.п.