5.4.1. Шляхи переходу від аналогових модемів до технологій хDsl

хDSL технології надають абонентам ряд нових послуг зв'язку на сучасному рівні. Можливі варіанти використання хDSL-модемів приведені на рис. 5.7:

Пояснення шляхів переходу слідуючі:

1. З'єднання від аналогових модемів до ADSL. Аналогові модеми представляються як новий вид модемів, тому особливих проблем тут не виникає.

2. Від DSL 2-х проводовий металевий кабель максимально використовується ADSL. У цьому випадку просто перейти до простих служб ADSL, включаючи службу Internet.

3. Від мережі ISDN до ADSL. Дозволяє одержувати швидкості більші 128 кбіт/с і усунути безліч недоліків з'єднання по телефонній мережі.

4. Від ADSL до NGDLC. Реалізується більш розгалужена структура при значній кількості абонентів ADSL, тому що ADSL може доставлятися по мережі SDH, а DSLAM має розгалужену структуру.

5. Від ADSL до VDSL. Реалізується підтримка більшої кількості широкосмугових служб. Швидкості більші, ніж для ADSL, однак, недостатні, наприклад, для доставки програм ТБ високої чіткості.

Сучасні служби B-ISDN не забезпечують швидкості порядку 52 Мбіт/с, тому VDSL транспортує швидкість ОС-1 від мережі SONET при реалізації повномасштабної мережі B-ISDN. Тобто перехід від ADSL до VDSL є виправданим.

На рис. 5.8 приведено залежність швидкості передачі від довжини абонентської лінії для різних DSL-технологій.

5.5. Принципи побудови малоканальних цсп-dsl

5.5.1. Структурні схеми напівкомплектів цсп-dsl

ЦСП-DSL даної групи містять СНК і АНК і забезпечують для технологій РСМ швидкість передачі 160 кбіт/с у дуплексному режимі, і по одній парі дозволяють організувати від 2-х до 8-ми КТЧ. Загальна структура такої лінії приведена на рис. 5.9.

Крім мовних сигналів по АЛ передаються абонентська сигналізація до ТА і до станції, сигнали набору номера і стан шлейфа. ЦСП-DSL побудована за принципом часового мультиплексора цифрових потоків. Кодування здійснюється індивідуальними транскодеками АДІКМ-32 (16) при передачі 4 (8) телефонних каналів.

Аналогові сигнали від АК, АКС через схему узгодження надходять на індивідуальні ІКМ-кодеки. Тому фізична лінія від АКС закінчується на вході СНК. Потім ІКМ-сигнал ущільнюється транскодерами до швидкості 32 або 16 кбіт/с. Для забезпечення необхідної якості передачі мови по якому-небудь з каналів транскодек може відключатися, але при цьому зменьшується загальне число каналів. Після транскодека цифрові потоки мультиплексуються мікросхемою, що реалізує U-інтерфейс. Даний інтерфейс найбільш широко використовується в ISDN і дозволяє організувати по 2-проводовій АЛ: 264 кбіт/с, D₁₆, E₁₆.

На U-інтерфейс подаються керуючі цифрові сигнали і сигнали діагностики АЛ і ЦСП-DSL. Лінійна частина U-інтерфейсу здійснює кодування 2B1Q і ехо-компенсацію, що дозволяє одночасно передавати зустрічні потоки по одній АЛ.

На виході СНК сигнал проходить через схему узгодження з АЛ, яка забезпечує грозозахист, підключення і захисне відключення ДЖ. Робота СНК контролюється мікропроцесором під керуванням мікропрограми. МП СНК обмінюється інформацією з центральним комп'ютером (ПК) за допомогою модуля діагностики і керування по стику RS-232.

Узагальнена структурна схема СНК наступна (рис. 5.10):

АНК по своїй структурі повторює СНК. Особливістю є реалізація в ньому абонентської сигналізації, у тому числі сигналів виклику, а також живлення ТА, що вимагає досить великої потужності. Тому в АНК є своє вторинне джерело живлення (ВДЖ), що одержує енергію дистанційно від СНК по АЛ, або автономно від мережі 220 В.

Структурна схема АНК приведена на рис. 5.11.

Системи ЦСП-DSL дозволяють незалежно програмувати процеси мультиплексування по кожній АЛ (232+164) кбіт/с чи (232+416) кбіт/с.

При організації 8-ми каналів застосовується динамічний перерозподіл лінійної швидкості передачі, тобто вона автоматично перерозподіляється в залежності від загального числа задіяних у даний момент каналів: 432 кбіт/с або 816 кбіт/с.

При організації ДЖ передбачається захист від ураження струмом при випадковому дотику до проводу чи при короткому замиканні. Це гарантує безпеку обслуговуючого персоналу при виконанні монтажних чи ремонтних робіт.