
- •0 Системи доступу до інформаційних ресурсів
- •П.О. Пашолок, в.В. Антиков
- •Схвалено
- •Протокол № 5
- •1. Характеристики та особливості систем доступу до інформаційних ресурсів (послуг електрозв’язку)
- •1.1. Структура глобальної інформаційної мережі (gll) гім
- •1.1.1. Основні елементи еталонної моделі (gll) гім
- •Інтерфейси мережі доступу (мд)
- •Основні проблеми впровадження систем доступу
- •1.2 Топологія, архітектура і характеристики мережі абонентського доступу
- •1.2.1. Короткі характеристики основних мереж систем доступу
- •1.2.2. Архітектура мережі абонентського доступу
- •1.2.3. Особливості конструкції кабелів мережі абонентського доступу
- •1.2.4. Апроксимація хвильового опору кабелів мтм в широкій смузі частот
- •1.2.5. Апроксимація коефіцієнту загасання і коефіцієнта фази кабелів мтм в широкій смузі частот
- •1.2.6. Апроксимація перехідного загасання кабелів мтм на ближньому кінці
- •1.2.7. Особливості єдиної мережі абонентського доступу (ємад)
- •1.2.8. Побудова ємад в умовах багатоквартирних будинків
- •1.2.9. Частотний план ємад і його розподіл по видах служб
- •1.2.10. Порівняння ємад з другими системами абонентського доступу
- •1.2.11. Технології підвищення пропускної здатності абонентської мережі
- •1.3. Типи цифрових каналів і трактів систем доступу
- •1.3.1. Особливості систем плезіохронної цифрової ієрархії (пці-pdh)
- •1.3.2. Переваги систем синхронної цифрової ієрархії (сці-sdh)
- •Особливості каналів isdn, аналогових модемів
- •1.4. Умови передачі цифрових сигналів в системах доступу
- •1.4.1. Види і параметри сигналів мережі абонентського доступу
- •1.4.2. Оцінка впливу імпульсних завад у залежності від частоти
- •1.4.3. Вимоги до швидкості та методу передачі інформації
- •2. Умови застосування цифрових методів передачі в системах доступу
- •2.1. Переваги цифрових методів передачі в системах доступу
- •2.1.1. Техніко-економічні передумови застосування систем доступу
- •2.1.2. Експлуатаційно-технічні особливості систем доступу
- •2.1.3. Основні вимоги до систем доступу
- •2.2. Дуплексна (зустрічна) передача цифрових лінійних сигналів в системах доступу по 2-проводовим лініям зв’язку
- •Застосування дифсистем
- •Жорсткий часовий розподіл
- •2.2.3. Пакетно-часовий розподіл (пчр)
- •Структурну схему пакетно-часового розподілу приведено на рис. 2.8.
- •2.2.4. Ехокомпенсаційний розподіл
- •2.2.5. Частотний і дисперсійний розподіл
- •2.2.6 Порівняльні характеристики дуплексного і симплексного розподілів
- •Для знову споруджуваних мереж зв'язку таких проблем не виникає, можуть застосовуватись 4-х проводові тракти.
- •3. Технології підвищення ефективності систем доступу
- •3.1. Технології кодування аналогових і мовних сигналів
- •3.1.1. Класифікація і характеристики методів кодування мовних сигналів
- •3.1.2. Обробка мовних сигналів в стандарті gsm
- •До мовного кодеку пред'являються наступні вимоги:
- •3.1.3. Структурні схеми кодера і декодера адікм -32 (16)
- •3.1.4. Транзитні з'єднання кодеків ікм-адікм
- •3.1.5. Якісна оцінка кодеків мовних сигналів
- •3.2. Технології кодування і модуляції цифрових лінійних сигналів
- •3.2.1. Особливості основних технологій кодування біімпульсного сигналу
- •3.2.2. Характеристики алфавітного коду 3в2т–вбс
- •3.2.3 Особливості коду 2в1q
- •3.2.4. Технологія кодування тс-рам (Trellis Сoded pam)
- •3.2.5. Стандарт Gshdsl
- •3.2.6. Модуляція сар і її переваги відносно коду 2b1q
- •3.2.7. Модуляція dmt – основні характеристики
- •3.2.8. Методи кодування цифрових лінійних сигналів хDsl-технологій оптичного кабелю
- •4. Термінальне устаткування, керування та типи сигналізації в системах доступу
- •4.1. Термінальне устаткування
- •4.1.1. Базисні точки маршруту доступу
- •4.1.3. Термінальні адаптери і мережні термінали
- •4.1.4. Підключення терміналів до цифрової мережі
- •4.1.5. Модульні стики між абонентськими терміналами і комутаційними станціями
- •4.2. Керування та типи сигналізації
- •4.2.1. Призначення і типи сигналізації цифрової мережі
- •4.2.2. Абонентська сигналізація в системах доступу
- •4.2.3. Зміст сигналізації в цифровій мережі
- •4.2.4. Адресація і розподіл інформаційних полів
- •4.2.5. Процедура доступу по d-каналу. Призначення біт і байт циклу передачі
- •5. Багатоапаратні технології хDsl.
- •5.1 Класифікація технологій хDsl по напрямляючим системам та напрямкам передачі
- •5.2. Дуплексні симетричні технології
- •5.3. Асиметричні технології
- •5.3.1. Асиметричні технології з розгалужувачами
- •5.3.2. Асиметричні технології без розгалужувачів
- •5.4.Особливості впровадження технологій хDsl (концепція)
- •5.4.1. Шляхи переходу від аналогових модемів до технологій хDsl
- •5.5. Принципи побудови малоканальних цсп-dsl
- •5.5.1. Структурні схеми напівкомплектів цсп-dsl
- •5.5.2. Інтерфейси: лінійний, станційний, абонентський, спеціальні
- •5.5.3. Основні параметри малоканальних цсп-dsl
- •5.6. Технологія hdsl і її застосування в системах абонентського доступу
- •5.6.1. Переваги технології hdsl
- •5.6.2. Типові параметри технології hdsl
- •5.6.3. Функціональні можливості технології hdsl
- •5.6.4. Застосування технологій hdsl для модернізації сп з чрк і мережі isdn
- •5.6.5. Розвиток технологій hdsl
- •5.7. Технологія adsl
- •5.7.1. Основні поняття, визначення, особливості застосування
- •5.7.2. Логічні канали і швидкості передачі
- •5.7.3. Структура циклів передачі в зустрічних напрямках
- •5.7.4. Технології кодування цифрового лінійного сигналу в adsl
- •5.7.5. Функціональні можливості мережного доступу в adsl
- •5.7.6. Архітектура абонентського напівкомплекту (atu-r)
- •5.7.7. Архітектура станційного напівкомплекту (dslam)
- •5.7.8. Dslam і транспортна мережа (сці-sdh)
- •5.7.9. Порівняння технології adsl з іншими хDsl-технологіями
- •5.7.10. Технології офісної (квартирної) мережі передачі даних (Home Ethernet)
- •5.8. Технологія vdsl
- •5.8.1. Основи побудови, визначення, особливості застосування
- •5.8.2. Принцип роботи і розподіл каналів
- •5.8.3. Технології кодування лінійних сигналів vdsl
- •5.8.4. Проблеми впровадження vdsl
- •6. Багатофункціональні – універсальні платформи систем доступу
- •6.1.Особливості універсальних платформ систем доступу
- •6.2. Порівняння спроможності багатоапаратного та багатофункціонального доступу
- •6.3 Багатофункціональна система доступу типу imacs
- •6.3.1 Застосування на магістральній і зоновій ділянці
- •6.3.2. Застосування на міській і сільській мережі доступу
- •6.3.3. Структурна схема обладнання imacs
- •6.4. Універсальна платформа доступу watson
- •6.4.1 Основні підсистеми і їх характеристики: watson-2, watson-3, watson-4-Multispeed, watson-fo; watson Links
- •6.4.2. Універсальна платформа watson Next
- •6.5. Універсальна платформа доступу Flex Gain
- •6.5.1. Принципи побудови, структурна схема, підсистеми
- •6.5.3. Підсистема кроскомутації і часового розподілу
- •6.5.4. Доступ по з’єднувальним оптичним і електричним лініям.
- •6.5.6. Організація високошвидкісної пд і “дані над голосом”
- •6.5.7. Підсистеми доступу до телефонної мережі (тмзк) та isdn
- •6.5.8. Підсистема доступу до мережі Internet
- •6.5.9. Модернізації багатоканальних систем передачі з чрк, підсистема megatrans
- •6.5.10. Передача інформації методом атм
- •7. Стандарти і системи радіодоступу
- •7.1. Види систем радіодоступу, класифікація
- •7.2. Системи стільникового мобільного радіозв'язку. Загальні характеристики стандартів
- •7.3. Термінальне устаткування і адаптери мобільного радіодоступу
- •7.4. Кодування і перемеження в каналах gsm
- •7.5. Радіодоступ з кодовим розподілом codit
- •8. Модернізація ліній передачі до інформаційних ресурсів
- •8.1. Модернізація на основі багатоапаратних систем доступу
- •8.2 Модернізація на основі універсальної платформи
- •8.3. Розрахунок довжини регенераційної ділянки металевого кабелю для технологій xDsl
- •8.3.1 Визначення очікуваної захищеності
- •8.3.2. Розрахунок допустимої захищеності
- •8.3.3. Розрахунок довжини регенераційної ділянки по перехідному загасанню на ближньому кінці
- •8.4. Розрахунок довжини регенераційної дільниці оптичного кабелю для технологій xDsl
- •8.4.1. Розрахунок регенераційної дільниці з ов по згасанню
- •8.4.2. Розрахунок регенераційної дільниці з ов по дисперсії
- •8.5. Методика розрахунку перехідної завади для паралельно працюючих систем по нч кабелях гтс
- •9. Термінологія і скорочення в системах доступу до інформаційних мереж
- •9.1. Термінологія систем доступу
- •9.2. Скорочення в українській абрівіатурі
- •Ємад – єдина мережа абонентського доступу
- •Видавничий центр оназ ім. О.С. Попова
5. Багатоапаратні технології хDsl.
Класифікація, визначення, параметри, характеристики
Технології хDSL стандартизуються наступними рекомендаціями ITU-T. Міжнародний стандарт регламентує наступне:
G.994.1 – процедура підтвердження встановлення з'єднання “користувач-користувач”
G.995.1 – огляд рекомендацій з ЦАЛ (DSL)
G.996.1 – процедура тестування устаткування
G.997.1 – керування фізичним рівнем ЦАЛ
Рекомендації ETSI (Європейська служба стандартів):
ETSI-TS-102080 – передача і мультиплексування ЦАЛ, основний доступ DSL (ISDN-BRI).
Основні визначення:
Група технологій хDSL походить від цифрових мереж ISDN. Ці технології впроваджено в США в 80-і роки.
Впровадження ISDN вимагає заміни всіх АТС на цифрові, а також заміни ТА на цифрові і використання 4-х проводових АЛ. Крім того в цифровому апараті повинна бути можливість підключення до комп'ютера. Зазначені види робіт вимагають коштів, часу і засобів.
Потреба в хDSL виникла з появою послуг Internet, тобто зі збільшенням швидкості передачі інформації і розширенням можливостей дистанційного доступу. Зазначені вимоги не можуть підтримуватися традиційними методами передачі.
Internet (1993 р. – 50 сторінок, зараз – більше 2,1 млрд) – це величезна комп'ютерна бібліотека, що накопичує досвід і знання всього людства і щодня поповнюється 7-млн. сторінок. хDSL і режим асинхронної передачі інформації (АТМ) у даний час є самими популярними мережними технологіями. Провайдери і користувачі охололи до АТМ, тому що з'явилися вдалі альтернативні розробки, але авторитетні експерти переконані, що в найближче десятиліття АТМ буде поза конкуренцією.
Технології хDSL дуже популярні, тому постачальники апаратних засобів поспішають заявити про себе в цьому привабливому сегменті мережного ринку.
Спочатку під поняттям DSL малася на увазі 3-х канальна АЛ зі швидкістю цифрового потоку 160 кбіт/с, що фунціонував між АТ і КС по 4-м проводам, тобто була присутня симплексна передача в зустрічних напрямках.
хDSL – загальна назва сімейства технологій, яке можна розділити на 2 великі групи:
– IDSL, HDSL, SDSL – симетрична технологія, тобто зустрічні швидкості передачі однакові: В вниз = В вверх
– ADSL, VDSL, RADSL – асиметрична: В вниз > В верх
В абревіатурі „х” – позначає ряд технологій: якщо раніш „х”позначалося тільки однією буквою (H, S, A, V, M, B, I, G, F, P, W, U, R), то зараз „х” стає буквосполученням (Vo, MS, G.sh, FOM, VN, EA) чи словом (Net, Flex, Wirelles, Art, Wai, G Lite, full rate) і т.д. Технології ADSL без розгалужувачів одержали назви: G.Lite, ASDL Lite, DSL Lite, full rate ADSL. Слід зазначити, що деякі фірми виробники стали використовувати для позначения своїх технологій найменування, які не містять букв DSL, наприклад MEGATRANS, Copper Optics, Line Runner, Flex Gain, Watson, Home PNA і ін. Незмінним залишається зміст – високошвидкісна цифрова передача по мідній парі АЛ.
В технологіях хDSL використовуються спеціальні методи кодування цифрових лінійних сигналів з метою забезпечення можливості передачі по 2-х проводовій АЛ. При цьому виключається установка регенераторів і передача первинних ЦП 2048 кбіт/с здійснюється на відстань більшу, ніж методами ІКМ, а якість передачі інформації поліпшується тому що передача ведеться на невеликі відстані і прирівнюється по вірогідності системам ВОСП (Кош ≤ 10-10).
Технології хDSL дозволяють передавати інформацію зі швидкостями, що перевищують швидкості аналогових або цифрових модемів.
Технології хDSL підтримують одночасну передачу мови, даних і відеоінформації. Крім того, передача здійснюється по існуючій мережі мідних кабелів і не потрібне ручне настроювання при впровадженні в експлуатацію.
Зміна параметрів АЛ контролюється вмонтованими засобами діагностики автоматично, а швидкості передачі адаптуються й обмежені гранично-припустимою довжиною АЛ, діаметром жил кабелю і лінійними завадами та спотвореннями.
хDSL-технології істотно розширили використання смуги частот існуючих ліній телефонної мережі і надають абонентам цілий ряд нових послуг на сучасному рівні:
– електронна пошта;
– електронні газети;
– електронні зведення новин;
– високоякісне цифрове аудіо (стерео) мовлення;
– відеоконференції;
– електронні мультимедійні бібліотеки;
– IP-телефонія, IP-телебачення;
– організація робочих місць удома;
– охоронна сигнализація і спостереження;
– організація віртуальних приватних мереж (VPN);
– телемедицина;
– інтернет-магазин.