
- •0 Системи доступу до інформаційних ресурсів
- •П.О. Пашолок, в.В. Антиков
- •Схвалено
- •Протокол № 5
- •1. Характеристики та особливості систем доступу до інформаційних ресурсів (послуг електрозв’язку)
- •1.1. Структура глобальної інформаційної мережі (gll) гім
- •1.1.1. Основні елементи еталонної моделі (gll) гім
- •Інтерфейси мережі доступу (мд)
- •Основні проблеми впровадження систем доступу
- •1.2 Топологія, архітектура і характеристики мережі абонентського доступу
- •1.2.1. Короткі характеристики основних мереж систем доступу
- •1.2.2. Архітектура мережі абонентського доступу
- •1.2.3. Особливості конструкції кабелів мережі абонентського доступу
- •1.2.4. Апроксимація хвильового опору кабелів мтм в широкій смузі частот
- •1.2.5. Апроксимація коефіцієнту загасання і коефіцієнта фази кабелів мтм в широкій смузі частот
- •1.2.6. Апроксимація перехідного загасання кабелів мтм на ближньому кінці
- •1.2.7. Особливості єдиної мережі абонентського доступу (ємад)
- •1.2.8. Побудова ємад в умовах багатоквартирних будинків
- •1.2.9. Частотний план ємад і його розподіл по видах служб
- •1.2.10. Порівняння ємад з другими системами абонентського доступу
- •1.2.11. Технології підвищення пропускної здатності абонентської мережі
- •1.3. Типи цифрових каналів і трактів систем доступу
- •1.3.1. Особливості систем плезіохронної цифрової ієрархії (пці-pdh)
- •1.3.2. Переваги систем синхронної цифрової ієрархії (сці-sdh)
- •Особливості каналів isdn, аналогових модемів
- •1.4. Умови передачі цифрових сигналів в системах доступу
- •1.4.1. Види і параметри сигналів мережі абонентського доступу
- •1.4.2. Оцінка впливу імпульсних завад у залежності від частоти
- •1.4.3. Вимоги до швидкості та методу передачі інформації
- •2. Умови застосування цифрових методів передачі в системах доступу
- •2.1. Переваги цифрових методів передачі в системах доступу
- •2.1.1. Техніко-економічні передумови застосування систем доступу
- •2.1.2. Експлуатаційно-технічні особливості систем доступу
- •2.1.3. Основні вимоги до систем доступу
- •2.2. Дуплексна (зустрічна) передача цифрових лінійних сигналів в системах доступу по 2-проводовим лініям зв’язку
- •Застосування дифсистем
- •Жорсткий часовий розподіл
- •2.2.3. Пакетно-часовий розподіл (пчр)
- •Структурну схему пакетно-часового розподілу приведено на рис. 2.8.
- •2.2.4. Ехокомпенсаційний розподіл
- •2.2.5. Частотний і дисперсійний розподіл
- •2.2.6 Порівняльні характеристики дуплексного і симплексного розподілів
- •Для знову споруджуваних мереж зв'язку таких проблем не виникає, можуть застосовуватись 4-х проводові тракти.
- •3. Технології підвищення ефективності систем доступу
- •3.1. Технології кодування аналогових і мовних сигналів
- •3.1.1. Класифікація і характеристики методів кодування мовних сигналів
- •3.1.2. Обробка мовних сигналів в стандарті gsm
- •До мовного кодеку пред'являються наступні вимоги:
- •3.1.3. Структурні схеми кодера і декодера адікм -32 (16)
- •3.1.4. Транзитні з'єднання кодеків ікм-адікм
- •3.1.5. Якісна оцінка кодеків мовних сигналів
- •3.2. Технології кодування і модуляції цифрових лінійних сигналів
- •3.2.1. Особливості основних технологій кодування біімпульсного сигналу
- •3.2.2. Характеристики алфавітного коду 3в2т–вбс
- •3.2.3 Особливості коду 2в1q
- •3.2.4. Технологія кодування тс-рам (Trellis Сoded pam)
- •3.2.5. Стандарт Gshdsl
- •3.2.6. Модуляція сар і її переваги відносно коду 2b1q
- •3.2.7. Модуляція dmt – основні характеристики
- •3.2.8. Методи кодування цифрових лінійних сигналів хDsl-технологій оптичного кабелю
- •4. Термінальне устаткування, керування та типи сигналізації в системах доступу
- •4.1. Термінальне устаткування
- •4.1.1. Базисні точки маршруту доступу
- •4.1.3. Термінальні адаптери і мережні термінали
- •4.1.4. Підключення терміналів до цифрової мережі
- •4.1.5. Модульні стики між абонентськими терміналами і комутаційними станціями
- •4.2. Керування та типи сигналізації
- •4.2.1. Призначення і типи сигналізації цифрової мережі
- •4.2.2. Абонентська сигналізація в системах доступу
- •4.2.3. Зміст сигналізації в цифровій мережі
- •4.2.4. Адресація і розподіл інформаційних полів
- •4.2.5. Процедура доступу по d-каналу. Призначення біт і байт циклу передачі
- •5. Багатоапаратні технології хDsl.
- •5.1 Класифікація технологій хDsl по напрямляючим системам та напрямкам передачі
- •5.2. Дуплексні симетричні технології
- •5.3. Асиметричні технології
- •5.3.1. Асиметричні технології з розгалужувачами
- •5.3.2. Асиметричні технології без розгалужувачів
- •5.4.Особливості впровадження технологій хDsl (концепція)
- •5.4.1. Шляхи переходу від аналогових модемів до технологій хDsl
- •5.5. Принципи побудови малоканальних цсп-dsl
- •5.5.1. Структурні схеми напівкомплектів цсп-dsl
- •5.5.2. Інтерфейси: лінійний, станційний, абонентський, спеціальні
- •5.5.3. Основні параметри малоканальних цсп-dsl
- •5.6. Технологія hdsl і її застосування в системах абонентського доступу
- •5.6.1. Переваги технології hdsl
- •5.6.2. Типові параметри технології hdsl
- •5.6.3. Функціональні можливості технології hdsl
- •5.6.4. Застосування технологій hdsl для модернізації сп з чрк і мережі isdn
- •5.6.5. Розвиток технологій hdsl
- •5.7. Технологія adsl
- •5.7.1. Основні поняття, визначення, особливості застосування
- •5.7.2. Логічні канали і швидкості передачі
- •5.7.3. Структура циклів передачі в зустрічних напрямках
- •5.7.4. Технології кодування цифрового лінійного сигналу в adsl
- •5.7.5. Функціональні можливості мережного доступу в adsl
- •5.7.6. Архітектура абонентського напівкомплекту (atu-r)
- •5.7.7. Архітектура станційного напівкомплекту (dslam)
- •5.7.8. Dslam і транспортна мережа (сці-sdh)
- •5.7.9. Порівняння технології adsl з іншими хDsl-технологіями
- •5.7.10. Технології офісної (квартирної) мережі передачі даних (Home Ethernet)
- •5.8. Технологія vdsl
- •5.8.1. Основи побудови, визначення, особливості застосування
- •5.8.2. Принцип роботи і розподіл каналів
- •5.8.3. Технології кодування лінійних сигналів vdsl
- •5.8.4. Проблеми впровадження vdsl
- •6. Багатофункціональні – універсальні платформи систем доступу
- •6.1.Особливості універсальних платформ систем доступу
- •6.2. Порівняння спроможності багатоапаратного та багатофункціонального доступу
- •6.3 Багатофункціональна система доступу типу imacs
- •6.3.1 Застосування на магістральній і зоновій ділянці
- •6.3.2. Застосування на міській і сільській мережі доступу
- •6.3.3. Структурна схема обладнання imacs
- •6.4. Універсальна платформа доступу watson
- •6.4.1 Основні підсистеми і їх характеристики: watson-2, watson-3, watson-4-Multispeed, watson-fo; watson Links
- •6.4.2. Універсальна платформа watson Next
- •6.5. Універсальна платформа доступу Flex Gain
- •6.5.1. Принципи побудови, структурна схема, підсистеми
- •6.5.3. Підсистема кроскомутації і часового розподілу
- •6.5.4. Доступ по з’єднувальним оптичним і електричним лініям.
- •6.5.6. Організація високошвидкісної пд і “дані над голосом”
- •6.5.7. Підсистеми доступу до телефонної мережі (тмзк) та isdn
- •6.5.8. Підсистема доступу до мережі Internet
- •6.5.9. Модернізації багатоканальних систем передачі з чрк, підсистема megatrans
- •6.5.10. Передача інформації методом атм
- •7. Стандарти і системи радіодоступу
- •7.1. Види систем радіодоступу, класифікація
- •7.2. Системи стільникового мобільного радіозв'язку. Загальні характеристики стандартів
- •7.3. Термінальне устаткування і адаптери мобільного радіодоступу
- •7.4. Кодування і перемеження в каналах gsm
- •7.5. Радіодоступ з кодовим розподілом codit
- •8. Модернізація ліній передачі до інформаційних ресурсів
- •8.1. Модернізація на основі багатоапаратних систем доступу
- •8.2 Модернізація на основі універсальної платформи
- •8.3. Розрахунок довжини регенераційної ділянки металевого кабелю для технологій xDsl
- •8.3.1 Визначення очікуваної захищеності
- •8.3.2. Розрахунок допустимої захищеності
- •8.3.3. Розрахунок довжини регенераційної ділянки по перехідному загасанню на ближньому кінці
- •8.4. Розрахунок довжини регенераційної дільниці оптичного кабелю для технологій xDsl
- •8.4.1. Розрахунок регенераційної дільниці з ов по згасанню
- •8.4.2. Розрахунок регенераційної дільниці з ов по дисперсії
- •8.5. Методика розрахунку перехідної завади для паралельно працюючих систем по нч кабелях гтс
- •9. Термінологія і скорочення в системах доступу до інформаційних мереж
- •9.1. Термінологія систем доступу
- •9.2. Скорочення в українській абрівіатурі
- •Ємад – єдина мережа абонентського доступу
- •Видавничий центр оназ ім. О.С. Попова
4.2.5. Процедура доступу по d-каналу. Призначення біт і байт циклу передачі
Для того щоб установилося з'єднання між АТ і АКС необхідно реалізувати циклічну роботу. Структура циклу передачі АТ → СТ має наступний вид рис. 4.10а, а від СТ → АТ (див. рис. 4.10б). Тривалість циклу передачі 250 мкс.
а)АТ→СТ
F |
L |
B1+E+D |
A |
FA |
N |
B2+E+D |
S1 |
B1+E+D |
S2 |
B2+E+D |
L |
б)СТ→АТ
F |
L |
B1+L |
D+L |
F |
N |
B2+L |
D+L |
B1+L |
D+L |
B2+L |
D+L |
Рисунок
4.10
– Цикли
передачі доступу до
D-каналу
Призначення біт циклу передачі:
F – біт циклової синхронізації;
L – біти вирівнювання постійної складової в межах циклу передачі;
B1 – байт 1-го В каналу;
E – ехо-біт D-каналу;
D – біт D–каналу;
A – біт протоколу архівації;
FA – допоміжний біт циклової синхронізації;
N – інверсне значення біта FA;
B2 – байт 2-го В-каналу;
S1, S2 – резервні біти для розширення.
При переміщенні цифрових сигналів у напрямку АТ → СТ біти групуються в 48-розрядний кадр, який повторюється 4000 разів у секунду, що відповідає швидкості 192 кбіт/с. Кожна група бітів закінчується балансуючим бітом. Номери бітів та їхнє призначення приведено в табл. 4.1.
Таблиця 4.1
Номери бітів |
Призначення біта чи групи бітів |
1,2 |
Циклова синхронізація |
3-11 |
Байт В1-каналу |
12,13 |
Біти D-каналу |
14,15 |
Допоміжні біти циклової синхронізації |
16-24 |
Байт В2-каналу |
25,26 |
Біти D-каналу |
27-35 |
Байт В1-каналу |
36,37 |
Біти D-каналу |
38-46 |
Байт В2-каналу |
47,48 |
Біти D-каналу |
Процедура доступу до D-каналу забезпечує упорядкований керований доступ до загального ресурсу D-каналу. В D-каналі використовують різні швидкості переміщення інформації.
Сигнальної- для комутації каналів і передачі даних про дистанційні операції і комутацію пакетів.
Функції, що розподіляють зазначені процедури, укладено в ехо-каналі D, зі швидкістю передачі 16 кбіт/с.
Процедура доступу до каналу D забезпечує переміщення інформації тільки від одного АТ, незалежно від того скільки АТ одночасно намагаються одержати доступ до мережі і яким способом вони включені.
Основними етапами реалізації доступу до каналу D є наступні:
активація АТ: визначає початок активації рівня 1. АТ убік СТ вводить
біт в Е канал (ехо-канал D). При цьому активізований АТ переходить у стан контролю каналу D і підраховує число одиниць Е-каналу.
ідентифікація символів “0”, “1” в отриманому коді каналу Е. За
результатами порівняння, переданого і прийнятого біта каналів D і Е АТ приймає одне з 2-х рішень: при збігу бітів АТ продовжує передачу, якщо біти не збігаються, АТ припиняє передачу і переходить до повторної реалізації 1-го етапу.
механізм пріоритетів для передачі кадрів рівня-2. Розрізняють два
класи пріоритетів:
перший – S – сигнальна інформація, це високий рівень пріоритету;
другий – В – корисна інформація, низький рівень пріоритету.
Для забезпечення рівноправного доступу до каналу D всіх активованих АТ кожному класу пріоритету привласнюється більш низький рівень порівняно з АТ, який закінчив передачу кадру.
передача бітів даних здійснюється побайтно з контролем каналу Е.
Після передачі даних відбувається зміна індикатору класів пріоритету з переходом до виконання 1-го етапу. При цьому поточне значення розрахованих підряд символів ”1” каналу Е не повинно перевищувати 11.
Алгоритм доступу до каналу D може бути представлено у словесній формі чи в графічному зображенні і містить до 30 операцій. Крім доступу до D – каналу абонентська сигналізація забезпечує:
оцінку трафіку сигналізації в каналі D;
ідентифікацію і заборону ідентифікаційного номеру визиваючого АТ;
ідентифікацію і заборону ідентифікаційного номеру підключеного АТ;
процедуру доступу АТ з комутацією пакетів АКС через В-канал;
процедуру доступу АТ з комутацією пакетів АКС через D-канал;
реалізацію процедури переключення виклику;
зміну додаткової послуги електрозв'язку й АТ.