Інтерфейси мережі доступу (мд)
Відмінною рисою мережі є її територіальна прихильність до обслуговування визначеної території. Вимоги до апаратури, функцій типу доступу, керування в МД, сервісного вузла, до якого підключена система доступу зазначені рекомендацією МСЕ.Т.G.902.
Структура МД має наступний вид (див рис. 1.2):
Де UN1-К – інтерфейс «користувач – мережа», який разом з індивідуальними 2-х проводовими абонентськими лініями забезпечує передачу цифрової інформації між ТО і платформою доступу. Ця частина мережі характеризується максимальною і гарантованою пропускною здатністю на максимально припустиму довжину абонентської лінії.
Інтерфейс SN1-К – відноситься до ланки розподілу, і забезпечує групові тракти між платформою доступу і сервісними вузлами базових мереж.
Платформа доступу – це мультиплексор індивідуальних інформаційних потоків, на виході має групові лінії до різних базових станцій (сервісним вузлам). Застосування платформи доступу істотно підвищує ефективність використання абонентських ліній, тобто її можна розглядати як концентратор інформаційних потоків.
Сервісний вузол – надає базові послуги електрозв'язку, забезпечує комутацію каналів чи пакетів, тобто сервісний вузол здійснює комутацію стандартних аналогових чи цифрових каналів, або комутацію пакетів X.25, X.400 і осередків АТМ. Сервісний вузол є першим мережним пристроєм, що обробляє повідомлення.
Основні проблеми впровадження систем доступу
Успіх реалізації мереж доступу в Україні залежить від рішення трьох основних груп проблем: технічних, економічних і організаційних.
Технічні проблеми – обмежують передачу високошвидкісних потоків, особливостями побудови абонентської аналогової мережі і появи нових видів послуг електрозв'язку (навантаження).
Економічні проблеми – зв'язані з модернізацією самої дорогої ділянки мережі (43%), це мережі доступу абонента до базової (комутаційної) мережі.
Організаційні проблеми – це операторська діяльність на мережі доступу, тому що мережа перетворюється в окрему одиницю в структурі перспективної інформаційної мережі. Тому експлуатаційні питання стають актуальними.
При побудові мережі доступу з використанням існуючих абонентських кабелів і устаткуванням хDSL зіштовхуються з обмеженнями. Це зв'язано з тим, що вітчизняна абонентська мережа має безліч скручених і паяних з'єднань, а також безліч ділянок кабелів з різними характеристиками. Зазначені обмеження серйозно знижують швидкість передачі ЦП. Смуга частот, займана цифровими потоками істотно більше смуги аналогового (мовного) сигналу, тобто смуги для якої існують нормовані характеристики абонентських ліній. За цією смугою характеристики абонентських ліній не нормовані. Відмінною рисою нових послуг електрозв'язку є нові види викликів як за часовими характеристиками так і асиметричності потоків інформації від абонента до сервісного вузла і навпаки.
Ці умови необхідно враховувати при проектуванні систем доступу на найближчі роки.
Економічні особливості реалізації абонентської мережі і мережі доступу слідуючі: передбачається, що повернення вкладених коштів для мережі доступу до нових послуг електрозв'язку відрізняється від витрат звичайної телефонної мережі (див рис. 1.3).
На стадії, коли абонентська мережа побудована і вкладені кошти повертаються, аналогова абонентська мережа має тенденцію зниження прибутковості. Це пояснюється експлуатаційними витратами для постійних обсягів трафіку. Мережа доступу навпаки має прибуток, за рахунок вводу нових послуг електрозв'язку. Однак такий прибуток можна одержати за умови мінімальних витрат на будь-яку зміну в мережі доступу для вводу нових послуг електрозв'язку. Тобто ця універсальність повинна закладатися на етапі проектування абонентської мережі доступу для конкретної території.