
- •0 Системи доступу до інформаційних ресурсів
- •П.О. Пашолок, в.В. Антиков
- •Схвалено
- •Протокол № 5
- •1. Характеристики та особливості систем доступу до інформаційних ресурсів (послуг електрозв’язку)
- •1.1. Структура глобальної інформаційної мережі (gll) гім
- •1.1.1. Основні елементи еталонної моделі (gll) гім
- •Інтерфейси мережі доступу (мд)
- •Основні проблеми впровадження систем доступу
- •1.2 Топологія, архітектура і характеристики мережі абонентського доступу
- •1.2.1. Короткі характеристики основних мереж систем доступу
- •1.2.2. Архітектура мережі абонентського доступу
- •1.2.3. Особливості конструкції кабелів мережі абонентського доступу
- •1.2.4. Апроксимація хвильового опору кабелів мтм в широкій смузі частот
- •1.2.5. Апроксимація коефіцієнту загасання і коефіцієнта фази кабелів мтм в широкій смузі частот
- •1.2.6. Апроксимація перехідного загасання кабелів мтм на ближньому кінці
- •1.2.7. Особливості єдиної мережі абонентського доступу (ємад)
- •1.2.8. Побудова ємад в умовах багатоквартирних будинків
- •1.2.9. Частотний план ємад і його розподіл по видах служб
- •1.2.10. Порівняння ємад з другими системами абонентського доступу
- •1.2.11. Технології підвищення пропускної здатності абонентської мережі
- •1.3. Типи цифрових каналів і трактів систем доступу
- •1.3.1. Особливості систем плезіохронної цифрової ієрархії (пці-pdh)
- •1.3.2. Переваги систем синхронної цифрової ієрархії (сці-sdh)
- •Особливості каналів isdn, аналогових модемів
- •1.4. Умови передачі цифрових сигналів в системах доступу
- •1.4.1. Види і параметри сигналів мережі абонентського доступу
- •1.4.2. Оцінка впливу імпульсних завад у залежності від частоти
- •1.4.3. Вимоги до швидкості та методу передачі інформації
- •2. Умови застосування цифрових методів передачі в системах доступу
- •2.1. Переваги цифрових методів передачі в системах доступу
- •2.1.1. Техніко-економічні передумови застосування систем доступу
- •2.1.2. Експлуатаційно-технічні особливості систем доступу
- •2.1.3. Основні вимоги до систем доступу
- •2.2. Дуплексна (зустрічна) передача цифрових лінійних сигналів в системах доступу по 2-проводовим лініям зв’язку
- •Застосування дифсистем
- •Жорсткий часовий розподіл
- •2.2.3. Пакетно-часовий розподіл (пчр)
- •Структурну схему пакетно-часового розподілу приведено на рис. 2.8.
- •2.2.4. Ехокомпенсаційний розподіл
- •2.2.5. Частотний і дисперсійний розподіл
- •2.2.6 Порівняльні характеристики дуплексного і симплексного розподілів
- •Для знову споруджуваних мереж зв'язку таких проблем не виникає, можуть застосовуватись 4-х проводові тракти.
- •3. Технології підвищення ефективності систем доступу
- •3.1. Технології кодування аналогових і мовних сигналів
- •3.1.1. Класифікація і характеристики методів кодування мовних сигналів
- •3.1.2. Обробка мовних сигналів в стандарті gsm
- •До мовного кодеку пред'являються наступні вимоги:
- •3.1.3. Структурні схеми кодера і декодера адікм -32 (16)
- •3.1.4. Транзитні з'єднання кодеків ікм-адікм
- •3.1.5. Якісна оцінка кодеків мовних сигналів
- •3.2. Технології кодування і модуляції цифрових лінійних сигналів
- •3.2.1. Особливості основних технологій кодування біімпульсного сигналу
- •3.2.2. Характеристики алфавітного коду 3в2т–вбс
- •3.2.3 Особливості коду 2в1q
- •3.2.4. Технологія кодування тс-рам (Trellis Сoded pam)
- •3.2.5. Стандарт Gshdsl
- •3.2.6. Модуляція сар і її переваги відносно коду 2b1q
- •3.2.7. Модуляція dmt – основні характеристики
- •3.2.8. Методи кодування цифрових лінійних сигналів хDsl-технологій оптичного кабелю
- •4. Термінальне устаткування, керування та типи сигналізації в системах доступу
- •4.1. Термінальне устаткування
- •4.1.1. Базисні точки маршруту доступу
- •4.1.3. Термінальні адаптери і мережні термінали
- •4.1.4. Підключення терміналів до цифрової мережі
- •4.1.5. Модульні стики між абонентськими терміналами і комутаційними станціями
- •4.2. Керування та типи сигналізації
- •4.2.1. Призначення і типи сигналізації цифрової мережі
- •4.2.2. Абонентська сигналізація в системах доступу
- •4.2.3. Зміст сигналізації в цифровій мережі
- •4.2.4. Адресація і розподіл інформаційних полів
- •4.2.5. Процедура доступу по d-каналу. Призначення біт і байт циклу передачі
- •5. Багатоапаратні технології хDsl.
- •5.1 Класифікація технологій хDsl по напрямляючим системам та напрямкам передачі
- •5.2. Дуплексні симетричні технології
- •5.3. Асиметричні технології
- •5.3.1. Асиметричні технології з розгалужувачами
- •5.3.2. Асиметричні технології без розгалужувачів
- •5.4.Особливості впровадження технологій хDsl (концепція)
- •5.4.1. Шляхи переходу від аналогових модемів до технологій хDsl
- •5.5. Принципи побудови малоканальних цсп-dsl
- •5.5.1. Структурні схеми напівкомплектів цсп-dsl
- •5.5.2. Інтерфейси: лінійний, станційний, абонентський, спеціальні
- •5.5.3. Основні параметри малоканальних цсп-dsl
- •5.6. Технологія hdsl і її застосування в системах абонентського доступу
- •5.6.1. Переваги технології hdsl
- •5.6.2. Типові параметри технології hdsl
- •5.6.3. Функціональні можливості технології hdsl
- •5.6.4. Застосування технологій hdsl для модернізації сп з чрк і мережі isdn
- •5.6.5. Розвиток технологій hdsl
- •5.7. Технологія adsl
- •5.7.1. Основні поняття, визначення, особливості застосування
- •5.7.2. Логічні канали і швидкості передачі
- •5.7.3. Структура циклів передачі в зустрічних напрямках
- •5.7.4. Технології кодування цифрового лінійного сигналу в adsl
- •5.7.5. Функціональні можливості мережного доступу в adsl
- •5.7.6. Архітектура абонентського напівкомплекту (atu-r)
- •5.7.7. Архітектура станційного напівкомплекту (dslam)
- •5.7.8. Dslam і транспортна мережа (сці-sdh)
- •5.7.9. Порівняння технології adsl з іншими хDsl-технологіями
- •5.7.10. Технології офісної (квартирної) мережі передачі даних (Home Ethernet)
- •5.8. Технологія vdsl
- •5.8.1. Основи побудови, визначення, особливості застосування
- •5.8.2. Принцип роботи і розподіл каналів
- •5.8.3. Технології кодування лінійних сигналів vdsl
- •5.8.4. Проблеми впровадження vdsl
- •6. Багатофункціональні – універсальні платформи систем доступу
- •6.1.Особливості універсальних платформ систем доступу
- •6.2. Порівняння спроможності багатоапаратного та багатофункціонального доступу
- •6.3 Багатофункціональна система доступу типу imacs
- •6.3.1 Застосування на магістральній і зоновій ділянці
- •6.3.2. Застосування на міській і сільській мережі доступу
- •6.3.3. Структурна схема обладнання imacs
- •6.4. Універсальна платформа доступу watson
- •6.4.1 Основні підсистеми і їх характеристики: watson-2, watson-3, watson-4-Multispeed, watson-fo; watson Links
- •6.4.2. Універсальна платформа watson Next
- •6.5. Універсальна платформа доступу Flex Gain
- •6.5.1. Принципи побудови, структурна схема, підсистеми
- •6.5.3. Підсистема кроскомутації і часового розподілу
- •6.5.4. Доступ по з’єднувальним оптичним і електричним лініям.
- •6.5.6. Організація високошвидкісної пд і “дані над голосом”
- •6.5.7. Підсистеми доступу до телефонної мережі (тмзк) та isdn
- •6.5.8. Підсистема доступу до мережі Internet
- •6.5.9. Модернізації багатоканальних систем передачі з чрк, підсистема megatrans
- •6.5.10. Передача інформації методом атм
- •7. Стандарти і системи радіодоступу
- •7.1. Види систем радіодоступу, класифікація
- •7.2. Системи стільникового мобільного радіозв'язку. Загальні характеристики стандартів
- •7.3. Термінальне устаткування і адаптери мобільного радіодоступу
- •7.4. Кодування і перемеження в каналах gsm
- •7.5. Радіодоступ з кодовим розподілом codit
- •8. Модернізація ліній передачі до інформаційних ресурсів
- •8.1. Модернізація на основі багатоапаратних систем доступу
- •8.2 Модернізація на основі універсальної платформи
- •8.3. Розрахунок довжини регенераційної ділянки металевого кабелю для технологій xDsl
- •8.3.1 Визначення очікуваної захищеності
- •8.3.2. Розрахунок допустимої захищеності
- •8.3.3. Розрахунок довжини регенераційної ділянки по перехідному загасанню на ближньому кінці
- •8.4. Розрахунок довжини регенераційної дільниці оптичного кабелю для технологій xDsl
- •8.4.1. Розрахунок регенераційної дільниці з ов по згасанню
- •8.4.2. Розрахунок регенераційної дільниці з ов по дисперсії
- •8.5. Методика розрахунку перехідної завади для паралельно працюючих систем по нч кабелях гтс
- •9. Термінологія і скорочення в системах доступу до інформаційних мереж
- •9.1. Термінологія систем доступу
- •9.2. Скорочення в українській абрівіатурі
- •Ємад – єдина мережа абонентського доступу
- •Видавничий центр оназ ім. О.С. Попова
4.2.3. Зміст сигналізації в цифровій мережі
Сигналізація визначається поетапно і програмно в залежності від задач процесу встановлення наступних з'єднань:
1) вибір необхідного абонентського доступу;
2) вибір АТ необхідної служби;
3) переміщення і розподіл адресної інформації;
4) переміщення інформації про якість необхідної служби;
5) переміщення інформації про сумісність АТ користувачів;
6) адресація в цифровій мережі;
7) вибір необхідної служби.
В АС застосовується конфігурація типу «шина» для підключення декількох АТ, що висуває ряд додаткових вимог. При цьому кожному АТ привласнюється ідентифікація для упізнання АТ під час виклику. АТ викликаного абонента одержує інформацію про заявку, про сумісність і адресну. Стикування в мережі з комутацією каналів встановлюється по обох інформаційних каналах В. Ця обставина висуває також додаткові вимоги до сигналізації по службовому D-каналу. Для закріплення цих вимог формується спеціальний код, що привласнюється при вихідному повідомленні АТ визиваючого абонента, а при вхідному – мережею.
4.2.4. Адресація і розподіл інформаційних полів
Адреса необхідна для встановлення з'єднання, може мати перемінну довжину і містить у собі обов'язкову і додаткову (субадрес) інформацію. Структура адреси в загальному вигляді наступна (див. рис. 4.8): номер – міжнародний, національний, абонентський.
К |
Національний код призначення |
Номер АТ |
Субадрес |
Номер – послідовність з 10...15 десяткових цифр маршрутизованого з'єднання в мережі. Використовуються наступні види інформації наданої користувачем:
– номер мережі, включаючи ідентифікацію мережі призначення;
ідентифікація послуги з наданою якістю (пропускна здатність,
надійність, затримки);
– вибір декількох транзитних відомчих мереж.
Субадрес уточнює адресацію обраного АТ і містить до 40 цифр або до 20 байт. Забезпечується прозорий перенос субадресу при встановленні з'єднання у своєму інформаційному полі від визиваючого АТ до викликуваного.
Розподіл інформаційних полів повідомлення, «запит на з'єднання» представляється у такий спосіб (рис. 4.9):
Сигнал ознаки служби передачі |
Адреса мережі |
Інформація про сумісність АТ |
Інформація, передана між АТ |
||
Номер |
Субадрес |
Рівні 1 – 3 |
Рівні 4 – 7 |
Рисунок
4.9
Кодовий сигнал ознаки служби передачі містить указівки про бажану якість передачі по мережі. Параметри кодового сигналу:
вид переданої інформації: мова 3,1; 7; 15 кГц, високошвидкісна ПД, відео;
пропускна здатність мережного з'єднання: 64; 384; 1536; 1920 кбіт/с;
ознаки комутації: канальна, пакетна;
конфігурація з'єднання: двухточечне, багатоточечне;
тип з'єднання: комутуєме, постійне, напівпостійне;
пропускна здатність каналів зв'язку: симетрична або асиметрична;
протокол передачі інформації користувача: 1 – комутація каналів, 2,3 – комутація пакетів.
При негативному результаті можливості надання служби (перевірці мережі) запит відхиляється, при позитивному – встановлюється з'єднання.
Інформація про сумісність АТ містить параметри, що стосуються запланованого використання такого мережного з'єднання з боку пристрою користувача. При цьому пристрій узгодження, у процесі повідомлення приймальному пристрою про прозоре мережне з'єднання на швидкості 64 кбіт/с, повинен підключатися на швидкості 2,4 кбіт/с. Запрошуваний пристрій користувача приймає заявки на встановлення з'єднання тільки в тому випадку, якщо він в змозі прийняти вказівки, які визначено службою передачі. У тому випадку, якщо це забезпечується, то інформація для рівнів 1–3 і 4–7 вказується в різних інформаційних полях. При цьому для рівнів 1...3 інформаційні поля містять ті ж параметри, що і для коду служби передачі.