4.1.5. Модульні стики між абонентськими терміналами і комутаційними станціями
Між АТ і АКС можуть знаходитися:
мульдекси (мультиплексор/демультиплексор);
лінійний комплект;
АЛ;
СТ.
Тому термінальні стики АТ необхідно стандартизувати. При цьому висувається основна вимога – розподіл цифрових потоків до моменту реалізації процесу комутації і наступна їхня роздільна комутація. З цією метою вводиться чотири групи стиків :A, B, C і D, E, F.
Група А – стик між АТ і абонентським керуючим пристроєм АКП. Розрізняють 5 видів у залежності від служб електрозв'язку (А0 ,…, А4), наприклад, А1 – організація ОЦК (64 кбіт/с) або стик із ЦТА.
Група В – стик між АКП, УВАКС і ЛК на стороні користувача; Розрізняють 3 типи:
В0 – 64 кбіт/с;
В1 – nx64 кбіт/с;
В2 – понад 64 кбіт/с.
Передбачено спільну передачу корисної і сигнальної інформації і роздільну – електроживлення і тактової синхронізації.
Група С – стики між ЛК і АЛ. Визначаються швидкістю передачі і видом АЛ (4-, 2-проводова АЛ, ВОК, МК). Розрізняють 5 видів (С1 ,…, С5).
Група D, E, F-стики забезпечують інтерфейс між ЛК, МКП й АКС.
D – погоджує роботу ЛК і АКС, аналогічно стикам В, класифіковано 3 види (D0, D1, D2).
Е, F - враховують умови передачі корисної, сигнальної і синхронізуючої інформації. Вони забезпечують розподіл сигналів різних служб перед комутацією з'єднань, доступом до з’єднувальних і розподільних пристроїв.
Приклади модульних стиків між АТ і АКС приведено на рис. 4.5 а) … е):
:
4.2. Керування та типи сигналізації
4.2.1. Призначення і типи сигналізації цифрової мережі
При формуванні маршрутів передачі інформації крім власне інформаційних використовуються також лінійні і керуючі сигнали. Призначення цих сигналів наступне: підключення АТ до мережі й одержання сигналів необхідних служб і контролю етапів установлення з'єднання.
Лінійні сигнали характеризують стан маршруту і його окремих елементів у процесі встановлення і розмикання з'єднання. СУВ керують процесом формування маршруту і передачі повідомлень. Ці сигнали називаються сигналізацією – інформаційною, лінійною і керуючою. Вони утворюють сигнальну інформацію, що класифікується на: абонентську, вузлів і АКС, мережну. По способу реалізації і ступеню централізації розрізняють:
децентралізовані системи сигналів або сигналізація в інформаційному каналі;
сигналізація по виділеному сигнальному каналі або централізована система сигналізації;
поєднання цих двох способів.
Сигналізація про стан функціонального блоку чи ділянки маршруту передається сигналами великої тривалості (наприклад, замикання/розмикання шлейфу).
4.2.2. Абонентська сигналізація в системах доступу
Основна задача абонентської сигналізації (АС) – керування етапами з'єднання між АТ. Початковий етап – це підключення АТ до АКС для вибору необхідної служби. Такий вид АС називається користувальницькою й організується по інформаційному каналу зі швидкостями 64; 384; 1536; 1920 кбіт/с. АС забезпечує обмін сигналами між користувачами по службовому D-каналу. Крім того, по D-каналу може передаватися інформація без встановлення з'єднання: телеметрії; переносу пакетів і т.д. АС здійснюється відповідно до протоколів 7-ми рівневої ієрархії ЕМВВС і реалізується функціями 1-го, 2-го і 3-го рівнів.
Еталонна модель ВВС має наступні сім функціональних рівнів:
1-й фізичний рівень забезпечує дуплексне переміщення інформації з інформаційних каналів, активацію і деактивацию АТ і СТ, одночасовий доступ декількох АТ для спільного використання каналу D.
2-й канальний рівень здійснює передачу сигнальної інформації для мережного рівня, захищає від помилок канал D, і виконує функцію адресації кінцевих пристроїв.
3-й мережний рівень забезпечує маршрутизацію і комутацію D-каналу в абонентській сигналізації «користувач-мережа». У випадку комутації пакетів ці функції виконуються спільно з рівнями 4...7.
АС «користувач-мережа» для з'єднання каналів, що комутуються, встановлюється на першому, фізичному рівні. Структура протоколів впровадження АС у каналах з комутацією каналів і комутацією пакетів по інформаційному каналі приведена на рис. 4.6, по службовому D-каналі – на рис. 4.7.
АС, для з'єднання з КП на 1...3 рівнях, установлюється по інформаційному каналі в два етапи: спочатку визначається канал, що комутується, між АТ і додатковим пристроєм КП, а потім через ці з'єднання – на канальному і мережному рівнях реалізується протокол КП. Після встановлення з'єднання по рівнях 1...3 здійснюється переміщення пакетів інформації, причому на мережному рівні підключається протокол КП.