
- •0 Системи доступу до інформаційних ресурсів
- •П.О. Пашолок, в.В. Антиков
- •Схвалено
- •Протокол № 5
- •1. Характеристики та особливості систем доступу до інформаційних ресурсів (послуг електрозв’язку)
- •1.1. Структура глобальної інформаційної мережі (gll) гім
- •1.1.1. Основні елементи еталонної моделі (gll) гім
- •Інтерфейси мережі доступу (мд)
- •Основні проблеми впровадження систем доступу
- •1.2 Топологія, архітектура і характеристики мережі абонентського доступу
- •1.2.1. Короткі характеристики основних мереж систем доступу
- •1.2.2. Архітектура мережі абонентського доступу
- •1.2.3. Особливості конструкції кабелів мережі абонентського доступу
- •1.2.4. Апроксимація хвильового опору кабелів мтм в широкій смузі частот
- •1.2.5. Апроксимація коефіцієнту загасання і коефіцієнта фази кабелів мтм в широкій смузі частот
- •1.2.6. Апроксимація перехідного загасання кабелів мтм на ближньому кінці
- •1.2.7. Особливості єдиної мережі абонентського доступу (ємад)
- •1.2.8. Побудова ємад в умовах багатоквартирних будинків
- •1.2.9. Частотний план ємад і його розподіл по видах служб
- •1.2.10. Порівняння ємад з другими системами абонентського доступу
- •1.2.11. Технології підвищення пропускної здатності абонентської мережі
- •1.3. Типи цифрових каналів і трактів систем доступу
- •1.3.1. Особливості систем плезіохронної цифрової ієрархії (пці-pdh)
- •1.3.2. Переваги систем синхронної цифрової ієрархії (сці-sdh)
- •Особливості каналів isdn, аналогових модемів
- •1.4. Умови передачі цифрових сигналів в системах доступу
- •1.4.1. Види і параметри сигналів мережі абонентського доступу
- •1.4.2. Оцінка впливу імпульсних завад у залежності від частоти
- •1.4.3. Вимоги до швидкості та методу передачі інформації
- •2. Умови застосування цифрових методів передачі в системах доступу
- •2.1. Переваги цифрових методів передачі в системах доступу
- •2.1.1. Техніко-економічні передумови застосування систем доступу
- •2.1.2. Експлуатаційно-технічні особливості систем доступу
- •2.1.3. Основні вимоги до систем доступу
- •2.2. Дуплексна (зустрічна) передача цифрових лінійних сигналів в системах доступу по 2-проводовим лініям зв’язку
- •Застосування дифсистем
- •Жорсткий часовий розподіл
- •2.2.3. Пакетно-часовий розподіл (пчр)
- •Структурну схему пакетно-часового розподілу приведено на рис. 2.8.
- •2.2.4. Ехокомпенсаційний розподіл
- •2.2.5. Частотний і дисперсійний розподіл
- •2.2.6 Порівняльні характеристики дуплексного і симплексного розподілів
- •Для знову споруджуваних мереж зв'язку таких проблем не виникає, можуть застосовуватись 4-х проводові тракти.
- •3. Технології підвищення ефективності систем доступу
- •3.1. Технології кодування аналогових і мовних сигналів
- •3.1.1. Класифікація і характеристики методів кодування мовних сигналів
- •3.1.2. Обробка мовних сигналів в стандарті gsm
- •До мовного кодеку пред'являються наступні вимоги:
- •3.1.3. Структурні схеми кодера і декодера адікм -32 (16)
- •3.1.4. Транзитні з'єднання кодеків ікм-адікм
- •3.1.5. Якісна оцінка кодеків мовних сигналів
- •3.2. Технології кодування і модуляції цифрових лінійних сигналів
- •3.2.1. Особливості основних технологій кодування біімпульсного сигналу
- •3.2.2. Характеристики алфавітного коду 3в2т–вбс
- •3.2.3 Особливості коду 2в1q
- •3.2.4. Технологія кодування тс-рам (Trellis Сoded pam)
- •3.2.5. Стандарт Gshdsl
- •3.2.6. Модуляція сар і її переваги відносно коду 2b1q
- •3.2.7. Модуляція dmt – основні характеристики
- •3.2.8. Методи кодування цифрових лінійних сигналів хDsl-технологій оптичного кабелю
- •4. Термінальне устаткування, керування та типи сигналізації в системах доступу
- •4.1. Термінальне устаткування
- •4.1.1. Базисні точки маршруту доступу
- •4.1.3. Термінальні адаптери і мережні термінали
- •4.1.4. Підключення терміналів до цифрової мережі
- •4.1.5. Модульні стики між абонентськими терміналами і комутаційними станціями
- •4.2. Керування та типи сигналізації
- •4.2.1. Призначення і типи сигналізації цифрової мережі
- •4.2.2. Абонентська сигналізація в системах доступу
- •4.2.3. Зміст сигналізації в цифровій мережі
- •4.2.4. Адресація і розподіл інформаційних полів
- •4.2.5. Процедура доступу по d-каналу. Призначення біт і байт циклу передачі
- •5. Багатоапаратні технології хDsl.
- •5.1 Класифікація технологій хDsl по напрямляючим системам та напрямкам передачі
- •5.2. Дуплексні симетричні технології
- •5.3. Асиметричні технології
- •5.3.1. Асиметричні технології з розгалужувачами
- •5.3.2. Асиметричні технології без розгалужувачів
- •5.4.Особливості впровадження технологій хDsl (концепція)
- •5.4.1. Шляхи переходу від аналогових модемів до технологій хDsl
- •5.5. Принципи побудови малоканальних цсп-dsl
- •5.5.1. Структурні схеми напівкомплектів цсп-dsl
- •5.5.2. Інтерфейси: лінійний, станційний, абонентський, спеціальні
- •5.5.3. Основні параметри малоканальних цсп-dsl
- •5.6. Технологія hdsl і її застосування в системах абонентського доступу
- •5.6.1. Переваги технології hdsl
- •5.6.2. Типові параметри технології hdsl
- •5.6.3. Функціональні можливості технології hdsl
- •5.6.4. Застосування технологій hdsl для модернізації сп з чрк і мережі isdn
- •5.6.5. Розвиток технологій hdsl
- •5.7. Технологія adsl
- •5.7.1. Основні поняття, визначення, особливості застосування
- •5.7.2. Логічні канали і швидкості передачі
- •5.7.3. Структура циклів передачі в зустрічних напрямках
- •5.7.4. Технології кодування цифрового лінійного сигналу в adsl
- •5.7.5. Функціональні можливості мережного доступу в adsl
- •5.7.6. Архітектура абонентського напівкомплекту (atu-r)
- •5.7.7. Архітектура станційного напівкомплекту (dslam)
- •5.7.8. Dslam і транспортна мережа (сці-sdh)
- •5.7.9. Порівняння технології adsl з іншими хDsl-технологіями
- •5.7.10. Технології офісної (квартирної) мережі передачі даних (Home Ethernet)
- •5.8. Технологія vdsl
- •5.8.1. Основи побудови, визначення, особливості застосування
- •5.8.2. Принцип роботи і розподіл каналів
- •5.8.3. Технології кодування лінійних сигналів vdsl
- •5.8.4. Проблеми впровадження vdsl
- •6. Багатофункціональні – універсальні платформи систем доступу
- •6.1.Особливості універсальних платформ систем доступу
- •6.2. Порівняння спроможності багатоапаратного та багатофункціонального доступу
- •6.3 Багатофункціональна система доступу типу imacs
- •6.3.1 Застосування на магістральній і зоновій ділянці
- •6.3.2. Застосування на міській і сільській мережі доступу
- •6.3.3. Структурна схема обладнання imacs
- •6.4. Універсальна платформа доступу watson
- •6.4.1 Основні підсистеми і їх характеристики: watson-2, watson-3, watson-4-Multispeed, watson-fo; watson Links
- •6.4.2. Універсальна платформа watson Next
- •6.5. Універсальна платформа доступу Flex Gain
- •6.5.1. Принципи побудови, структурна схема, підсистеми
- •6.5.3. Підсистема кроскомутації і часового розподілу
- •6.5.4. Доступ по з’єднувальним оптичним і електричним лініям.
- •6.5.6. Організація високошвидкісної пд і “дані над голосом”
- •6.5.7. Підсистеми доступу до телефонної мережі (тмзк) та isdn
- •6.5.8. Підсистема доступу до мережі Internet
- •6.5.9. Модернізації багатоканальних систем передачі з чрк, підсистема megatrans
- •6.5.10. Передача інформації методом атм
- •7. Стандарти і системи радіодоступу
- •7.1. Види систем радіодоступу, класифікація
- •7.2. Системи стільникового мобільного радіозв'язку. Загальні характеристики стандартів
- •7.3. Термінальне устаткування і адаптери мобільного радіодоступу
- •7.4. Кодування і перемеження в каналах gsm
- •7.5. Радіодоступ з кодовим розподілом codit
- •8. Модернізація ліній передачі до інформаційних ресурсів
- •8.1. Модернізація на основі багатоапаратних систем доступу
- •8.2 Модернізація на основі універсальної платформи
- •8.3. Розрахунок довжини регенераційної ділянки металевого кабелю для технологій xDsl
- •8.3.1 Визначення очікуваної захищеності
- •8.3.2. Розрахунок допустимої захищеності
- •8.3.3. Розрахунок довжини регенераційної ділянки по перехідному загасанню на ближньому кінці
- •8.4. Розрахунок довжини регенераційної дільниці оптичного кабелю для технологій xDsl
- •8.4.1. Розрахунок регенераційної дільниці з ов по згасанню
- •8.4.2. Розрахунок регенераційної дільниці з ов по дисперсії
- •8.5. Методика розрахунку перехідної завади для паралельно працюючих систем по нч кабелях гтс
- •9. Термінологія і скорочення в системах доступу до інформаційних мереж
- •9.1. Термінологія систем доступу
- •9.2. Скорочення в українській абрівіатурі
- •Ємад – єдина мережа абонентського доступу
- •Видавничий центр оназ ім. О.С. Попова
4.1.5. Модульні стики між абонентськими терміналами і комутаційними станціями
Між АТ і АКС можуть знаходитися:
мульдекси (мультиплексор/демультиплексор);
лінійний комплект;
АЛ;
СТ.
Тому термінальні стики АТ необхідно стандартизувати. При цьому висувається основна вимога – розподіл цифрових потоків до моменту реалізації процесу комутації і наступна їхня роздільна комутація. З цією метою вводиться чотири групи стиків :A, B, C і D, E, F.
Група А – стик між АТ і абонентським керуючим пристроєм АКП. Розрізняють 5 видів у залежності від служб електрозв'язку (А0 ,…, А4), наприклад, А1 – організація ОЦК (64 кбіт/с) або стик із ЦТА.
Група В – стик між АКП, УВАКС і ЛК на стороні користувача; Розрізняють 3 типи:
В0 – 64 кбіт/с;
В1 – nx64 кбіт/с;
В2 – понад 64 кбіт/с.
Передбачено спільну передачу корисної і сигнальної інформації і роздільну – електроживлення і тактової синхронізації.
Група С – стики між ЛК і АЛ. Визначаються швидкістю передачі і видом АЛ (4-, 2-проводова АЛ, ВОК, МК). Розрізняють 5 видів (С1 ,…, С5).
Група D, E, F-стики забезпечують інтерфейс між ЛК, МКП й АКС.
D – погоджує роботу ЛК і АКС, аналогічно стикам В, класифіковано 3 види (D0, D1, D2).
Е, F - враховують умови передачі корисної, сигнальної і синхронізуючої інформації. Вони забезпечують розподіл сигналів різних служб перед комутацією з'єднань, доступом до з’єднувальних і розподільних пристроїв.
Приклади модульних стиків між АТ і АКС приведено на рис. 4.5 а) … е):
:
4.2. Керування та типи сигналізації
4.2.1. Призначення і типи сигналізації цифрової мережі
При формуванні маршрутів передачі інформації крім власне інформаційних використовуються також лінійні і керуючі сигнали. Призначення цих сигналів наступне: підключення АТ до мережі й одержання сигналів необхідних служб і контролю етапів установлення з'єднання.
Лінійні сигнали характеризують стан маршруту і його окремих елементів у процесі встановлення і розмикання з'єднання. СУВ керують процесом формування маршруту і передачі повідомлень. Ці сигнали називаються сигналізацією – інформаційною, лінійною і керуючою. Вони утворюють сигнальну інформацію, що класифікується на: абонентську, вузлів і АКС, мережну. По способу реалізації і ступеню централізації розрізняють:
децентралізовані системи сигналів або сигналізація в інформаційному каналі;
сигналізація по виділеному сигнальному каналі або централізована система сигналізації;
поєднання цих двох способів.
Сигналізація про стан функціонального блоку чи ділянки маршруту передається сигналами великої тривалості (наприклад, замикання/розмикання шлейфу).
4.2.2. Абонентська сигналізація в системах доступу
Основна задача абонентської сигналізації (АС) – керування етапами з'єднання між АТ. Початковий етап – це підключення АТ до АКС для вибору необхідної служби. Такий вид АС називається користувальницькою й організується по інформаційному каналу зі швидкостями 64; 384; 1536; 1920 кбіт/с. АС забезпечує обмін сигналами між користувачами по службовому D-каналу. Крім того, по D-каналу може передаватися інформація без встановлення з'єднання: телеметрії; переносу пакетів і т.д. АС здійснюється відповідно до протоколів 7-ми рівневої ієрархії ЕМВВС і реалізується функціями 1-го, 2-го і 3-го рівнів.
Еталонна модель ВВС має наступні сім функціональних рівнів:
1-й фізичний рівень забезпечує дуплексне переміщення інформації з інформаційних каналів, активацію і деактивацию АТ і СТ, одночасовий доступ декількох АТ для спільного використання каналу D.
2-й канальний рівень здійснює передачу сигнальної інформації для мережного рівня, захищає від помилок канал D, і виконує функцію адресації кінцевих пристроїв.
3-й мережний рівень забезпечує маршрутизацію і комутацію D-каналу в абонентській сигналізації «користувач-мережа». У випадку комутації пакетів ці функції виконуються спільно з рівнями 4...7.
АС «користувач-мережа» для з'єднання каналів, що комутуються, встановлюється на першому, фізичному рівні. Структура протоколів впровадження АС у каналах з комутацією каналів і комутацією пакетів по інформаційному каналі приведена на рис. 4.6, по службовому D-каналі – на рис. 4.7.
АС, для з'єднання з КП на 1...3 рівнях, установлюється по інформаційному каналі в два етапи: спочатку визначається канал, що комутується, між АТ і додатковим пристроєм КП, а потім через ці з'єднання – на канальному і мережному рівнях реалізується протокол КП. Після встановлення з'єднання по рівнях 1...3 здійснюється переміщення пакетів інформації, причому на мережному рівні підключається протокол КП.