
- •0 Системи доступу до інформаційних ресурсів
- •П.О. Пашолок, в.В. Антиков
- •Схвалено
- •Протокол № 5
- •1. Характеристики та особливості систем доступу до інформаційних ресурсів (послуг електрозв’язку)
- •1.1. Структура глобальної інформаційної мережі (gll) гім
- •1.1.1. Основні елементи еталонної моделі (gll) гім
- •Інтерфейси мережі доступу (мд)
- •Основні проблеми впровадження систем доступу
- •1.2 Топологія, архітектура і характеристики мережі абонентського доступу
- •1.2.1. Короткі характеристики основних мереж систем доступу
- •1.2.2. Архітектура мережі абонентського доступу
- •1.2.3. Особливості конструкції кабелів мережі абонентського доступу
- •1.2.4. Апроксимація хвильового опору кабелів мтм в широкій смузі частот
- •1.2.5. Апроксимація коефіцієнту загасання і коефіцієнта фази кабелів мтм в широкій смузі частот
- •1.2.6. Апроксимація перехідного загасання кабелів мтм на ближньому кінці
- •1.2.7. Особливості єдиної мережі абонентського доступу (ємад)
- •1.2.8. Побудова ємад в умовах багатоквартирних будинків
- •1.2.9. Частотний план ємад і його розподіл по видах служб
- •1.2.10. Порівняння ємад з другими системами абонентського доступу
- •1.2.11. Технології підвищення пропускної здатності абонентської мережі
- •1.3. Типи цифрових каналів і трактів систем доступу
- •1.3.1. Особливості систем плезіохронної цифрової ієрархії (пці-pdh)
- •1.3.2. Переваги систем синхронної цифрової ієрархії (сці-sdh)
- •Особливості каналів isdn, аналогових модемів
- •1.4. Умови передачі цифрових сигналів в системах доступу
- •1.4.1. Види і параметри сигналів мережі абонентського доступу
- •1.4.2. Оцінка впливу імпульсних завад у залежності від частоти
- •1.4.3. Вимоги до швидкості та методу передачі інформації
- •2. Умови застосування цифрових методів передачі в системах доступу
- •2.1. Переваги цифрових методів передачі в системах доступу
- •2.1.1. Техніко-економічні передумови застосування систем доступу
- •2.1.2. Експлуатаційно-технічні особливості систем доступу
- •2.1.3. Основні вимоги до систем доступу
- •2.2. Дуплексна (зустрічна) передача цифрових лінійних сигналів в системах доступу по 2-проводовим лініям зв’язку
- •Застосування дифсистем
- •Жорсткий часовий розподіл
- •2.2.3. Пакетно-часовий розподіл (пчр)
- •Структурну схему пакетно-часового розподілу приведено на рис. 2.8.
- •2.2.4. Ехокомпенсаційний розподіл
- •2.2.5. Частотний і дисперсійний розподіл
- •2.2.6 Порівняльні характеристики дуплексного і симплексного розподілів
- •Для знову споруджуваних мереж зв'язку таких проблем не виникає, можуть застосовуватись 4-х проводові тракти.
- •3. Технології підвищення ефективності систем доступу
- •3.1. Технології кодування аналогових і мовних сигналів
- •3.1.1. Класифікація і характеристики методів кодування мовних сигналів
- •3.1.2. Обробка мовних сигналів в стандарті gsm
- •До мовного кодеку пред'являються наступні вимоги:
- •3.1.3. Структурні схеми кодера і декодера адікм -32 (16)
- •3.1.4. Транзитні з'єднання кодеків ікм-адікм
- •3.1.5. Якісна оцінка кодеків мовних сигналів
- •3.2. Технології кодування і модуляції цифрових лінійних сигналів
- •3.2.1. Особливості основних технологій кодування біімпульсного сигналу
- •3.2.2. Характеристики алфавітного коду 3в2т–вбс
- •3.2.3 Особливості коду 2в1q
- •3.2.4. Технологія кодування тс-рам (Trellis Сoded pam)
- •3.2.5. Стандарт Gshdsl
- •3.2.6. Модуляція сар і її переваги відносно коду 2b1q
- •3.2.7. Модуляція dmt – основні характеристики
- •3.2.8. Методи кодування цифрових лінійних сигналів хDsl-технологій оптичного кабелю
- •4. Термінальне устаткування, керування та типи сигналізації в системах доступу
- •4.1. Термінальне устаткування
- •4.1.1. Базисні точки маршруту доступу
- •4.1.3. Термінальні адаптери і мережні термінали
- •4.1.4. Підключення терміналів до цифрової мережі
- •4.1.5. Модульні стики між абонентськими терміналами і комутаційними станціями
- •4.2. Керування та типи сигналізації
- •4.2.1. Призначення і типи сигналізації цифрової мережі
- •4.2.2. Абонентська сигналізація в системах доступу
- •4.2.3. Зміст сигналізації в цифровій мережі
- •4.2.4. Адресація і розподіл інформаційних полів
- •4.2.5. Процедура доступу по d-каналу. Призначення біт і байт циклу передачі
- •5. Багатоапаратні технології хDsl.
- •5.1 Класифікація технологій хDsl по напрямляючим системам та напрямкам передачі
- •5.2. Дуплексні симетричні технології
- •5.3. Асиметричні технології
- •5.3.1. Асиметричні технології з розгалужувачами
- •5.3.2. Асиметричні технології без розгалужувачів
- •5.4.Особливості впровадження технологій хDsl (концепція)
- •5.4.1. Шляхи переходу від аналогових модемів до технологій хDsl
- •5.5. Принципи побудови малоканальних цсп-dsl
- •5.5.1. Структурні схеми напівкомплектів цсп-dsl
- •5.5.2. Інтерфейси: лінійний, станційний, абонентський, спеціальні
- •5.5.3. Основні параметри малоканальних цсп-dsl
- •5.6. Технологія hdsl і її застосування в системах абонентського доступу
- •5.6.1. Переваги технології hdsl
- •5.6.2. Типові параметри технології hdsl
- •5.6.3. Функціональні можливості технології hdsl
- •5.6.4. Застосування технологій hdsl для модернізації сп з чрк і мережі isdn
- •5.6.5. Розвиток технологій hdsl
- •5.7. Технологія adsl
- •5.7.1. Основні поняття, визначення, особливості застосування
- •5.7.2. Логічні канали і швидкості передачі
- •5.7.3. Структура циклів передачі в зустрічних напрямках
- •5.7.4. Технології кодування цифрового лінійного сигналу в adsl
- •5.7.5. Функціональні можливості мережного доступу в adsl
- •5.7.6. Архітектура абонентського напівкомплекту (atu-r)
- •5.7.7. Архітектура станційного напівкомплекту (dslam)
- •5.7.8. Dslam і транспортна мережа (сці-sdh)
- •5.7.9. Порівняння технології adsl з іншими хDsl-технологіями
- •5.7.10. Технології офісної (квартирної) мережі передачі даних (Home Ethernet)
- •5.8. Технологія vdsl
- •5.8.1. Основи побудови, визначення, особливості застосування
- •5.8.2. Принцип роботи і розподіл каналів
- •5.8.3. Технології кодування лінійних сигналів vdsl
- •5.8.4. Проблеми впровадження vdsl
- •6. Багатофункціональні – універсальні платформи систем доступу
- •6.1.Особливості універсальних платформ систем доступу
- •6.2. Порівняння спроможності багатоапаратного та багатофункціонального доступу
- •6.3 Багатофункціональна система доступу типу imacs
- •6.3.1 Застосування на магістральній і зоновій ділянці
- •6.3.2. Застосування на міській і сільській мережі доступу
- •6.3.3. Структурна схема обладнання imacs
- •6.4. Універсальна платформа доступу watson
- •6.4.1 Основні підсистеми і їх характеристики: watson-2, watson-3, watson-4-Multispeed, watson-fo; watson Links
- •6.4.2. Універсальна платформа watson Next
- •6.5. Універсальна платформа доступу Flex Gain
- •6.5.1. Принципи побудови, структурна схема, підсистеми
- •6.5.3. Підсистема кроскомутації і часового розподілу
- •6.5.4. Доступ по з’єднувальним оптичним і електричним лініям.
- •6.5.6. Організація високошвидкісної пд і “дані над голосом”
- •6.5.7. Підсистеми доступу до телефонної мережі (тмзк) та isdn
- •6.5.8. Підсистема доступу до мережі Internet
- •6.5.9. Модернізації багатоканальних систем передачі з чрк, підсистема megatrans
- •6.5.10. Передача інформації методом атм
- •7. Стандарти і системи радіодоступу
- •7.1. Види систем радіодоступу, класифікація
- •7.2. Системи стільникового мобільного радіозв'язку. Загальні характеристики стандартів
- •7.3. Термінальне устаткування і адаптери мобільного радіодоступу
- •7.4. Кодування і перемеження в каналах gsm
- •7.5. Радіодоступ з кодовим розподілом codit
- •8. Модернізація ліній передачі до інформаційних ресурсів
- •8.1. Модернізація на основі багатоапаратних систем доступу
- •8.2 Модернізація на основі універсальної платформи
- •8.3. Розрахунок довжини регенераційної ділянки металевого кабелю для технологій xDsl
- •8.3.1 Визначення очікуваної захищеності
- •8.3.2. Розрахунок допустимої захищеності
- •8.3.3. Розрахунок довжини регенераційної ділянки по перехідному загасанню на ближньому кінці
- •8.4. Розрахунок довжини регенераційної дільниці оптичного кабелю для технологій xDsl
- •8.4.1. Розрахунок регенераційної дільниці з ов по згасанню
- •8.4.2. Розрахунок регенераційної дільниці з ов по дисперсії
- •8.5. Методика розрахунку перехідної завади для паралельно працюючих систем по нч кабелях гтс
- •9. Термінологія і скорочення в системах доступу до інформаційних мереж
- •9.1. Термінологія систем доступу
- •9.2. Скорочення в українській абрівіатурі
- •Ємад – єдина мережа абонентського доступу
- •Видавничий центр оназ ім. О.С. Попова
3.2.7. Модуляція dmt – основні характеристики
DMT – це модуляція із застосуванням множини несучих у смузі частот до1,1 МГц, яка розподіляється на 256 підканалів. Кожен підканал має діапазон 4,2 кГц (див. рис. 3.22). Кожна несуча модульована інформаційним сигналом за принципом КАМ.
Кількість біт двійкових символів (0; і від 2-х до 15-ти), переданих у кожнім підканалі, залежить від якості лінії зв'язку і відношення сигнал/завада у його смузі. В DMT у кожнім підканалі здійснюється індивідуальний вибір швидкості передачі, як максимально можливої при даному відношенні С/З. Вибирається також і рівень вектора за інформацією переданої з приймача. Таким чином, DMT використовує принцип багатоканальної передачі з частотним розподілом, але, крім того, дозволяє виключити з процесу передачі сильно зашумлені підканали чи смуги частот. Отже, DMT є адаптивною модуляцією. Цей метод вирішує також проблему розподілу сигналів мови і даних але більш складний у реалізації, чим САР і є стандартизованим у технології ADSL (Американський національний стандарт ANSI T1.413).
В технології DMT передаються фактично три потоки інформації:
мова в смузі каналу ТЧ:
двоспрямований (дуплексний) потік даних «нагору» (від абонента до мережі);
симплексний потік даних «униз» (від мережі до абонента).
Передача ведеться по 2-х проводовій лінії. Розподіл аналогового і цифрового сигналів виконується за допомогою спліттера (частотного розгалужувача), розподіл зустрічних потоків ПД виконується ехокомпенсаційним методом (див. рис. 3.23) у смузі 26-180 кГц.
3.2.8. Методи кодування цифрових лінійних сигналів хDsl-технологій оптичного кабелю
Приведені вище коди можуть використовуватися, як у якості інтерфейсних, так і в якості лінійних. Для електричних ліній вони співпадають, а для оптичних ні. В оптичних лініях в якості інтерфейсних кодів використовуються коди CMI (ІКМ-перетворення) і MCMI (перетворення 4В3Т).
Технологія кодування лінійних сигналів ВОСП визначає їх основні характеристики:
довжину ділянки регенерації;
спосіб контролю помилок в регенераторах;
систему синхронізації;
завадозахищенність;
спотворення сигналів в лінії;
метод обробки символів.
Класифікацію лінійних кодів ОВ можна представити в наступному виді (див. рис. 3.24).
Розглянемо алгоритм формування зазначених лінійних кодів.
Код NRZ – інформаційні символи мають тривалість рівну тактовому інтервалу (Т) и швидкість передачі рівну тактовій частоті (fт). Так як в коді всі комбинації символів припустимі, то виявлення помилок в вихідному сигналі регенератора неможливе і при тривалих послідовностях однакових “1” або “0” символів можливий зрив синхронизації.
Код RZ-50% – інформаційні символи мають тривалість рівну півтактовому інтервалу (Т/2), що забезпечує захист від міжсимвольних завад за рахунок наявності захисного проміжку (Т/2) між символами. Швидкість передачі дорівнює 2fт.
Коди СМI – характеризуються збільшенням швидкості передачі в линії до 2fт. Особливістью є те, що символи «1» передаються чергуванням комбінацій „11” чи „00” за законом ЧПІ з тривалістю рівною тактовому інтервалу Т, а символи «0» передаються “біімпульсами” „10” чи „01”. Відмінність алгоритмів формування кодів CMI-2, CMI-3, MCMI від СМI полягає в особливостях передавання інформаційних символів «0»:
в CMI «0» передається комбинацією символів „01”;
в CMI-2 «0» передається комбинацією символів „01”, якщо попередній символ «1», і комбінацією „10”, якщо попередній символ «0»;
в CMI-3 «0» передається комбінацією символів „01”, якщо попередній символ «0», і комбінацією „10”, якщо попередній символ «1».
Алгоритм формування коду MCMI полягає в тім, що вхідною послідовністью для нього є не інформаційні символи, а символи коду HDB-3. При цьому “додатні ” символи «1» передаються комбінацією „11”, “відємні” символи «1» передаються комбінацією „00”, а нульові «0» комбінацією „01”.
Приклади формування розглянутих кодів приведено на рис.3.25.
Коди CMI и MCMI мають простий алгоритм формування, високу надійність і просту апаратурну реалізацію кодека.
Так як у розглянутих кодах ОВ швидкість передачі символів в лінії зростає до 2fт, то вони застосовуються в низькошвидкісних системах із швидкістью передачі до 34Мбіт/с.
В середньошвидкісних системах по ОВ набули застосування блочні коди типу mBnB (2B3B; 3B4B; 5B6B; 6B7B; 7B8B). У порівнянні з кодом 1В2В вони потребують реалізації більш складних кодеків, але при цьому не збільшується швидкість передачі до 2fт, а отже при тих же параметрах сигналу на вході регенератора збільшується довжина регенераційної ділянки.
Коди mB1C и mB1P – це коди із вставками, які використовуються на високих швидкостях. В алгоритмі формування коду mB1C символ-вставка “С”, приймає значення «1», якщо попередній символ «0», і значення «0», якщо попередній був символом «1».
В алгоритмі формування коду mB1P інформаційний сигнал попередньо скремблюється, а потім символ-вставка “P” приймає значення «1», якщо m- непарне число, а якщо m- парне, то «0».
Схемна реалізація для кодів із вставками більш проста, чим для кодів mBnB і вони дозволяють контролювати помилки в регенераторах при невеликій надлишковості.
Так як стійка робота регенератора формування синхросигналу забезпечується при числі однакових символів не більше 11, то в цифрових ВОСП застосовуються коди з m ≤ 10 тобто 8В1С або 10В1С.
Використовуються також коди 17В1Р або 24В1Р відповідно 17В18В або 24В25В у високошвидкісних цифрових ВОСП.