
- •0 Системи доступу до інформаційних ресурсів
- •П.О. Пашолок, в.В. Антиков
- •Схвалено
- •Протокол № 5
- •1. Характеристики та особливості систем доступу до інформаційних ресурсів (послуг електрозв’язку)
- •1.1. Структура глобальної інформаційної мережі (gll) гім
- •1.1.1. Основні елементи еталонної моделі (gll) гім
- •Інтерфейси мережі доступу (мд)
- •Основні проблеми впровадження систем доступу
- •1.2 Топологія, архітектура і характеристики мережі абонентського доступу
- •1.2.1. Короткі характеристики основних мереж систем доступу
- •1.2.2. Архітектура мережі абонентського доступу
- •1.2.3. Особливості конструкції кабелів мережі абонентського доступу
- •1.2.4. Апроксимація хвильового опору кабелів мтм в широкій смузі частот
- •1.2.5. Апроксимація коефіцієнту загасання і коефіцієнта фази кабелів мтм в широкій смузі частот
- •1.2.6. Апроксимація перехідного загасання кабелів мтм на ближньому кінці
- •1.2.7. Особливості єдиної мережі абонентського доступу (ємад)
- •1.2.8. Побудова ємад в умовах багатоквартирних будинків
- •1.2.9. Частотний план ємад і його розподіл по видах служб
- •1.2.10. Порівняння ємад з другими системами абонентського доступу
- •1.2.11. Технології підвищення пропускної здатності абонентської мережі
- •1.3. Типи цифрових каналів і трактів систем доступу
- •1.3.1. Особливості систем плезіохронної цифрової ієрархії (пці-pdh)
- •1.3.2. Переваги систем синхронної цифрової ієрархії (сці-sdh)
- •Особливості каналів isdn, аналогових модемів
- •1.4. Умови передачі цифрових сигналів в системах доступу
- •1.4.1. Види і параметри сигналів мережі абонентського доступу
- •1.4.2. Оцінка впливу імпульсних завад у залежності від частоти
- •1.4.3. Вимоги до швидкості та методу передачі інформації
- •2. Умови застосування цифрових методів передачі в системах доступу
- •2.1. Переваги цифрових методів передачі в системах доступу
- •2.1.1. Техніко-економічні передумови застосування систем доступу
- •2.1.2. Експлуатаційно-технічні особливості систем доступу
- •2.1.3. Основні вимоги до систем доступу
- •2.2. Дуплексна (зустрічна) передача цифрових лінійних сигналів в системах доступу по 2-проводовим лініям зв’язку
- •Застосування дифсистем
- •Жорсткий часовий розподіл
- •2.2.3. Пакетно-часовий розподіл (пчр)
- •Структурну схему пакетно-часового розподілу приведено на рис. 2.8.
- •2.2.4. Ехокомпенсаційний розподіл
- •2.2.5. Частотний і дисперсійний розподіл
- •2.2.6 Порівняльні характеристики дуплексного і симплексного розподілів
- •Для знову споруджуваних мереж зв'язку таких проблем не виникає, можуть застосовуватись 4-х проводові тракти.
- •3. Технології підвищення ефективності систем доступу
- •3.1. Технології кодування аналогових і мовних сигналів
- •3.1.1. Класифікація і характеристики методів кодування мовних сигналів
- •3.1.2. Обробка мовних сигналів в стандарті gsm
- •До мовного кодеку пред'являються наступні вимоги:
- •3.1.3. Структурні схеми кодера і декодера адікм -32 (16)
- •3.1.4. Транзитні з'єднання кодеків ікм-адікм
- •3.1.5. Якісна оцінка кодеків мовних сигналів
- •3.2. Технології кодування і модуляції цифрових лінійних сигналів
- •3.2.1. Особливості основних технологій кодування біімпульсного сигналу
- •3.2.2. Характеристики алфавітного коду 3в2т–вбс
- •3.2.3 Особливості коду 2в1q
- •3.2.4. Технологія кодування тс-рам (Trellis Сoded pam)
- •3.2.5. Стандарт Gshdsl
- •3.2.6. Модуляція сар і її переваги відносно коду 2b1q
- •3.2.7. Модуляція dmt – основні характеристики
- •3.2.8. Методи кодування цифрових лінійних сигналів хDsl-технологій оптичного кабелю
- •4. Термінальне устаткування, керування та типи сигналізації в системах доступу
- •4.1. Термінальне устаткування
- •4.1.1. Базисні точки маршруту доступу
- •4.1.3. Термінальні адаптери і мережні термінали
- •4.1.4. Підключення терміналів до цифрової мережі
- •4.1.5. Модульні стики між абонентськими терміналами і комутаційними станціями
- •4.2. Керування та типи сигналізації
- •4.2.1. Призначення і типи сигналізації цифрової мережі
- •4.2.2. Абонентська сигналізація в системах доступу
- •4.2.3. Зміст сигналізації в цифровій мережі
- •4.2.4. Адресація і розподіл інформаційних полів
- •4.2.5. Процедура доступу по d-каналу. Призначення біт і байт циклу передачі
- •5. Багатоапаратні технології хDsl.
- •5.1 Класифікація технологій хDsl по напрямляючим системам та напрямкам передачі
- •5.2. Дуплексні симетричні технології
- •5.3. Асиметричні технології
- •5.3.1. Асиметричні технології з розгалужувачами
- •5.3.2. Асиметричні технології без розгалужувачів
- •5.4.Особливості впровадження технологій хDsl (концепція)
- •5.4.1. Шляхи переходу від аналогових модемів до технологій хDsl
- •5.5. Принципи побудови малоканальних цсп-dsl
- •5.5.1. Структурні схеми напівкомплектів цсп-dsl
- •5.5.2. Інтерфейси: лінійний, станційний, абонентський, спеціальні
- •5.5.3. Основні параметри малоканальних цсп-dsl
- •5.6. Технологія hdsl і її застосування в системах абонентського доступу
- •5.6.1. Переваги технології hdsl
- •5.6.2. Типові параметри технології hdsl
- •5.6.3. Функціональні можливості технології hdsl
- •5.6.4. Застосування технологій hdsl для модернізації сп з чрк і мережі isdn
- •5.6.5. Розвиток технологій hdsl
- •5.7. Технологія adsl
- •5.7.1. Основні поняття, визначення, особливості застосування
- •5.7.2. Логічні канали і швидкості передачі
- •5.7.3. Структура циклів передачі в зустрічних напрямках
- •5.7.4. Технології кодування цифрового лінійного сигналу в adsl
- •5.7.5. Функціональні можливості мережного доступу в adsl
- •5.7.6. Архітектура абонентського напівкомплекту (atu-r)
- •5.7.7. Архітектура станційного напівкомплекту (dslam)
- •5.7.8. Dslam і транспортна мережа (сці-sdh)
- •5.7.9. Порівняння технології adsl з іншими хDsl-технологіями
- •5.7.10. Технології офісної (квартирної) мережі передачі даних (Home Ethernet)
- •5.8. Технологія vdsl
- •5.8.1. Основи побудови, визначення, особливості застосування
- •5.8.2. Принцип роботи і розподіл каналів
- •5.8.3. Технології кодування лінійних сигналів vdsl
- •5.8.4. Проблеми впровадження vdsl
- •6. Багатофункціональні – універсальні платформи систем доступу
- •6.1.Особливості універсальних платформ систем доступу
- •6.2. Порівняння спроможності багатоапаратного та багатофункціонального доступу
- •6.3 Багатофункціональна система доступу типу imacs
- •6.3.1 Застосування на магістральній і зоновій ділянці
- •6.3.2. Застосування на міській і сільській мережі доступу
- •6.3.3. Структурна схема обладнання imacs
- •6.4. Універсальна платформа доступу watson
- •6.4.1 Основні підсистеми і їх характеристики: watson-2, watson-3, watson-4-Multispeed, watson-fo; watson Links
- •6.4.2. Універсальна платформа watson Next
- •6.5. Універсальна платформа доступу Flex Gain
- •6.5.1. Принципи побудови, структурна схема, підсистеми
- •6.5.3. Підсистема кроскомутації і часового розподілу
- •6.5.4. Доступ по з’єднувальним оптичним і електричним лініям.
- •6.5.6. Організація високошвидкісної пд і “дані над голосом”
- •6.5.7. Підсистеми доступу до телефонної мережі (тмзк) та isdn
- •6.5.8. Підсистема доступу до мережі Internet
- •6.5.9. Модернізації багатоканальних систем передачі з чрк, підсистема megatrans
- •6.5.10. Передача інформації методом атм
- •7. Стандарти і системи радіодоступу
- •7.1. Види систем радіодоступу, класифікація
- •7.2. Системи стільникового мобільного радіозв'язку. Загальні характеристики стандартів
- •7.3. Термінальне устаткування і адаптери мобільного радіодоступу
- •7.4. Кодування і перемеження в каналах gsm
- •7.5. Радіодоступ з кодовим розподілом codit
- •8. Модернізація ліній передачі до інформаційних ресурсів
- •8.1. Модернізація на основі багатоапаратних систем доступу
- •8.2 Модернізація на основі універсальної платформи
- •8.3. Розрахунок довжини регенераційної ділянки металевого кабелю для технологій xDsl
- •8.3.1 Визначення очікуваної захищеності
- •8.3.2. Розрахунок допустимої захищеності
- •8.3.3. Розрахунок довжини регенераційної ділянки по перехідному загасанню на ближньому кінці
- •8.4. Розрахунок довжини регенераційної дільниці оптичного кабелю для технологій xDsl
- •8.4.1. Розрахунок регенераційної дільниці з ов по згасанню
- •8.4.2. Розрахунок регенераційної дільниці з ов по дисперсії
- •8.5. Методика розрахунку перехідної завади для паралельно працюючих систем по нч кабелях гтс
- •9. Термінологія і скорочення в системах доступу до інформаційних мереж
- •9.1. Термінологія систем доступу
- •9.2. Скорочення в українській абрівіатурі
- •Ємад – єдина мережа абонентського доступу
- •Видавничий центр оназ ім. О.С. Попова
3.2.5. Стандарт Gshdsl
Для реалізації HDSL-2 розглядається симетрична передача з ехо-компенсатором (SEC) і частотне мультиплексування (FDM), але вони мають недоліки:
SEC – серйозні обмеження в умовах завад на ближньому кінці, тому неприйнятна для масового застосування;
FDM – не має недоліку SEC, але вимагає більш широкої смуги частот і не забезпечує вимог по ЕМС із системами інших технологій.
Тому HDSL-2 – система з непереривчастим, але асиметричним розподілом спектральної щільності лінійного сигналу переданого в різних напрямках (див. рис. 3.19), що використовує модуляцію ТС-РАМ. Ідея асиметричності розподілу спектру, що одержала назву OPTIS, є основою HDSL-2 і Gshdsl. Особливості формування OPTIS слідуючі:
– у смузі 0-200 кГц спектральні щільності сигналів однакові;
–
у смузі 200-250 кГц
спектральна щільність сигналу СНК у
порівнянні з АНК зменшена. Тому перехідні
завади на БК в обох смугах частот
однакові. Крім того знижується вплив
на сигнал від АНК у цій смузі частот, а
також поліпшується відношення
сигнал/завада.
На вході АНК відношення сигнал/завада не погіршується по наступних причинах:
смуга сигналу від СНК збільшується до 420 кГц;
АНК просторово рознесені, що також зменшує перехідні завади;
так як в смузі 250-420 кГц сигнал від СНК максимальний, а сигнал від АНК майже відсутній, то відношення С/З на вході АНК – високе.
Зазначена форма сигналу оптимальна, не тільки у випадку паралельної роботи декількох HDSL-2, але буде оптимальна і при роботі з ADSL, тому що сигнал від АНК вище частоти 250 кГц, де зосереджена основна потужність ADSL, подавлено. По розрахунках завади від сигналу СНК у HDSL-2 менше завад HDSL, що працює по 2-х парах АЛ і істотно менше HDSL, що використовує код 2B1Q і одну пару АЛ.
В основу стандарту Gshdsl покладені ідеї HDSL-2, що одержали подальший розвиток у зниженні впливу на лінії ADSL при швидкостях передачі вище 784 кбіт/с.
З метою підтримки користувачів різного рівня в Gshdsl вирішили забезпечити можливість вибору швидкості в діапазоні 192-2320 кбіт/с через 8 кбіт/с. Завдяки цьому оператор може вибудувати маркетингову політику найбільш оптимальну в умовах реальної мережі. При зменшенні швидкості можна збільшити дальність, коли установка регенераторів неможлива. Крім того в Gshdsl передбачено можливість роботи по 2-м парам одночасно зі збільшенням швидкості до 4624 кбіт/с (див. табл. 3.2.).
Таблиця 3.2
Кількість пар |
1 |
2 |
||
В, кбіт/с |
192 |
232 |
384 |
4624 |
Дальність, км (d = 0,4мм) |
<6 |
<2 |
6 |
<2 |
Для забезпечення взаємної сумісності устаткування різних виробників з технологію Gshdsl впроваджено (інкорпоровано) стандарт G.hs.bis (G.844.1), який описує процедуру ініціалізації з'єднання. Передбачено два варіанти процедури:
СНК диктує параметри з'єднання АНК;
СНК і АНК «домовляються» про швидкість передачі з урахуванням параметрів АЛ.
Для гарантованого з'єднання застосовуються низька швидкість передачі й один із класичних методів модуляції (DPSK).
Сумісність забезпечується можливістю роботи з такими протоколами, як Е1, АТМ, IP, PCM, ISDN. При цьому обмежено максимальну затримку даних не більш 500 мс, і найбільш використовуваними додатками цього виду є: передача голосу VoDSL у всіх різновидах (РСМ – ОЦК; VoIP – голос через IP; VoATM – голос через АТМ) і відеоконференцзв’язок.
Відзначимо, що передача голосу і відеоконференцзв’язок вимагають симетричних потоків даних в зустрічних напрямках. G.shdsl найбільше підходить для абонентського доступу, тому що при максимальній швидкості дозволяє організувати до 36 КТЧ, а в ADSL, де обмежуючим фактором є швидкість передачі від АНК (640 кбіт/с) можна організувати максимум дев'ять КТЧ не залишаючи місця для передачі даних.
Достоїнства технології Gshdsl наступні:
Використання ґратчастих (Trellis) кодів у ТС-РАМ дає виграш по захищеності в 5 дБ і сумарний виграш 30% у порівнянні з HDSL-технологією;
Збільшення швидкості передачі на 35-45% при однаковій дальності, і на 15-20% збільшення дальності при однаковій швидкості;
Зниження вартості до 30% для модемів і до 40% для регенераторів;
Успішно вирішена задача зниження енергоспоживання – дуже важлива задача, тому що технологія працює по одній парі АЛ, а також знижена потужність, що розсіюється, що вирішує задачу створення високо-інтегрированого (універсального) устаткування СНК;
Вирішено питання сумісності устаткування різних постачальників.