
- •0 Системи доступу до інформаційних ресурсів
- •П.О. Пашолок, в.В. Антиков
- •Схвалено
- •Протокол № 5
- •1. Характеристики та особливості систем доступу до інформаційних ресурсів (послуг електрозв’язку)
- •1.1. Структура глобальної інформаційної мережі (gll) гім
- •1.1.1. Основні елементи еталонної моделі (gll) гім
- •Інтерфейси мережі доступу (мд)
- •Основні проблеми впровадження систем доступу
- •1.2 Топологія, архітектура і характеристики мережі абонентського доступу
- •1.2.1. Короткі характеристики основних мереж систем доступу
- •1.2.2. Архітектура мережі абонентського доступу
- •1.2.3. Особливості конструкції кабелів мережі абонентського доступу
- •1.2.4. Апроксимація хвильового опору кабелів мтм в широкій смузі частот
- •1.2.5. Апроксимація коефіцієнту загасання і коефіцієнта фази кабелів мтм в широкій смузі частот
- •1.2.6. Апроксимація перехідного загасання кабелів мтм на ближньому кінці
- •1.2.7. Особливості єдиної мережі абонентського доступу (ємад)
- •1.2.8. Побудова ємад в умовах багатоквартирних будинків
- •1.2.9. Частотний план ємад і його розподіл по видах служб
- •1.2.10. Порівняння ємад з другими системами абонентського доступу
- •1.2.11. Технології підвищення пропускної здатності абонентської мережі
- •1.3. Типи цифрових каналів і трактів систем доступу
- •1.3.1. Особливості систем плезіохронної цифрової ієрархії (пці-pdh)
- •1.3.2. Переваги систем синхронної цифрової ієрархії (сці-sdh)
- •Особливості каналів isdn, аналогових модемів
- •1.4. Умови передачі цифрових сигналів в системах доступу
- •1.4.1. Види і параметри сигналів мережі абонентського доступу
- •1.4.2. Оцінка впливу імпульсних завад у залежності від частоти
- •1.4.3. Вимоги до швидкості та методу передачі інформації
- •2. Умови застосування цифрових методів передачі в системах доступу
- •2.1. Переваги цифрових методів передачі в системах доступу
- •2.1.1. Техніко-економічні передумови застосування систем доступу
- •2.1.2. Експлуатаційно-технічні особливості систем доступу
- •2.1.3. Основні вимоги до систем доступу
- •2.2. Дуплексна (зустрічна) передача цифрових лінійних сигналів в системах доступу по 2-проводовим лініям зв’язку
- •Застосування дифсистем
- •Жорсткий часовий розподіл
- •2.2.3. Пакетно-часовий розподіл (пчр)
- •Структурну схему пакетно-часового розподілу приведено на рис. 2.8.
- •2.2.4. Ехокомпенсаційний розподіл
- •2.2.5. Частотний і дисперсійний розподіл
- •2.2.6 Порівняльні характеристики дуплексного і симплексного розподілів
- •Для знову споруджуваних мереж зв'язку таких проблем не виникає, можуть застосовуватись 4-х проводові тракти.
- •3. Технології підвищення ефективності систем доступу
- •3.1. Технології кодування аналогових і мовних сигналів
- •3.1.1. Класифікація і характеристики методів кодування мовних сигналів
- •3.1.2. Обробка мовних сигналів в стандарті gsm
- •До мовного кодеку пред'являються наступні вимоги:
- •3.1.3. Структурні схеми кодера і декодера адікм -32 (16)
- •3.1.4. Транзитні з'єднання кодеків ікм-адікм
- •3.1.5. Якісна оцінка кодеків мовних сигналів
- •3.2. Технології кодування і модуляції цифрових лінійних сигналів
- •3.2.1. Особливості основних технологій кодування біімпульсного сигналу
- •3.2.2. Характеристики алфавітного коду 3в2т–вбс
- •3.2.3 Особливості коду 2в1q
- •3.2.4. Технологія кодування тс-рам (Trellis Сoded pam)
- •3.2.5. Стандарт Gshdsl
- •3.2.6. Модуляція сар і її переваги відносно коду 2b1q
- •3.2.7. Модуляція dmt – основні характеристики
- •3.2.8. Методи кодування цифрових лінійних сигналів хDsl-технологій оптичного кабелю
- •4. Термінальне устаткування, керування та типи сигналізації в системах доступу
- •4.1. Термінальне устаткування
- •4.1.1. Базисні точки маршруту доступу
- •4.1.3. Термінальні адаптери і мережні термінали
- •4.1.4. Підключення терміналів до цифрової мережі
- •4.1.5. Модульні стики між абонентськими терміналами і комутаційними станціями
- •4.2. Керування та типи сигналізації
- •4.2.1. Призначення і типи сигналізації цифрової мережі
- •4.2.2. Абонентська сигналізація в системах доступу
- •4.2.3. Зміст сигналізації в цифровій мережі
- •4.2.4. Адресація і розподіл інформаційних полів
- •4.2.5. Процедура доступу по d-каналу. Призначення біт і байт циклу передачі
- •5. Багатоапаратні технології хDsl.
- •5.1 Класифікація технологій хDsl по напрямляючим системам та напрямкам передачі
- •5.2. Дуплексні симетричні технології
- •5.3. Асиметричні технології
- •5.3.1. Асиметричні технології з розгалужувачами
- •5.3.2. Асиметричні технології без розгалужувачів
- •5.4.Особливості впровадження технологій хDsl (концепція)
- •5.4.1. Шляхи переходу від аналогових модемів до технологій хDsl
- •5.5. Принципи побудови малоканальних цсп-dsl
- •5.5.1. Структурні схеми напівкомплектів цсп-dsl
- •5.5.2. Інтерфейси: лінійний, станційний, абонентський, спеціальні
- •5.5.3. Основні параметри малоканальних цсп-dsl
- •5.6. Технологія hdsl і її застосування в системах абонентського доступу
- •5.6.1. Переваги технології hdsl
- •5.6.2. Типові параметри технології hdsl
- •5.6.3. Функціональні можливості технології hdsl
- •5.6.4. Застосування технологій hdsl для модернізації сп з чрк і мережі isdn
- •5.6.5. Розвиток технологій hdsl
- •5.7. Технологія adsl
- •5.7.1. Основні поняття, визначення, особливості застосування
- •5.7.2. Логічні канали і швидкості передачі
- •5.7.3. Структура циклів передачі в зустрічних напрямках
- •5.7.4. Технології кодування цифрового лінійного сигналу в adsl
- •5.7.5. Функціональні можливості мережного доступу в adsl
- •5.7.6. Архітектура абонентського напівкомплекту (atu-r)
- •5.7.7. Архітектура станційного напівкомплекту (dslam)
- •5.7.8. Dslam і транспортна мережа (сці-sdh)
- •5.7.9. Порівняння технології adsl з іншими хDsl-технологіями
- •5.7.10. Технології офісної (квартирної) мережі передачі даних (Home Ethernet)
- •5.8. Технологія vdsl
- •5.8.1. Основи побудови, визначення, особливості застосування
- •5.8.2. Принцип роботи і розподіл каналів
- •5.8.3. Технології кодування лінійних сигналів vdsl
- •5.8.4. Проблеми впровадження vdsl
- •6. Багатофункціональні – універсальні платформи систем доступу
- •6.1.Особливості універсальних платформ систем доступу
- •6.2. Порівняння спроможності багатоапаратного та багатофункціонального доступу
- •6.3 Багатофункціональна система доступу типу imacs
- •6.3.1 Застосування на магістральній і зоновій ділянці
- •6.3.2. Застосування на міській і сільській мережі доступу
- •6.3.3. Структурна схема обладнання imacs
- •6.4. Універсальна платформа доступу watson
- •6.4.1 Основні підсистеми і їх характеристики: watson-2, watson-3, watson-4-Multispeed, watson-fo; watson Links
- •6.4.2. Універсальна платформа watson Next
- •6.5. Універсальна платформа доступу Flex Gain
- •6.5.1. Принципи побудови, структурна схема, підсистеми
- •6.5.3. Підсистема кроскомутації і часового розподілу
- •6.5.4. Доступ по з’єднувальним оптичним і електричним лініям.
- •6.5.6. Організація високошвидкісної пд і “дані над голосом”
- •6.5.7. Підсистеми доступу до телефонної мережі (тмзк) та isdn
- •6.5.8. Підсистема доступу до мережі Internet
- •6.5.9. Модернізації багатоканальних систем передачі з чрк, підсистема megatrans
- •6.5.10. Передача інформації методом атм
- •7. Стандарти і системи радіодоступу
- •7.1. Види систем радіодоступу, класифікація
- •7.2. Системи стільникового мобільного радіозв'язку. Загальні характеристики стандартів
- •7.3. Термінальне устаткування і адаптери мобільного радіодоступу
- •7.4. Кодування і перемеження в каналах gsm
- •7.5. Радіодоступ з кодовим розподілом codit
- •8. Модернізація ліній передачі до інформаційних ресурсів
- •8.1. Модернізація на основі багатоапаратних систем доступу
- •8.2 Модернізація на основі універсальної платформи
- •8.3. Розрахунок довжини регенераційної ділянки металевого кабелю для технологій xDsl
- •8.3.1 Визначення очікуваної захищеності
- •8.3.2. Розрахунок допустимої захищеності
- •8.3.3. Розрахунок довжини регенераційної ділянки по перехідному загасанню на ближньому кінці
- •8.4. Розрахунок довжини регенераційної дільниці оптичного кабелю для технологій xDsl
- •8.4.1. Розрахунок регенераційної дільниці з ов по згасанню
- •8.4.2. Розрахунок регенераційної дільниці з ов по дисперсії
- •8.5. Методика розрахунку перехідної завади для паралельно працюючих систем по нч кабелях гтс
- •9. Термінологія і скорочення в системах доступу до інформаційних мереж
- •9.1. Термінологія систем доступу
- •9.2. Скорочення в українській абрівіатурі
- •Ємад – єдина мережа абонентського доступу
- •Видавничий центр оназ ім. О.С. Попова
3.2.3 Особливості коду 2в1q
Модуляція 2В1Q (4-рівнева РАМ) спершу була застосована в мережах ISDN для передачі цифрового потоку зі швидкістю 144 кбіт/с. Потім вона почала застосовуватися для передачі більш високошвидкісних потоків в технології HDSL. Код являє собою сигнал, що має 4 рівні, тобто кожний символ передає 2 біти інформації. Тривалість часового інтервалу символу при цьому збільшується в два рази і відповідно зменшується тактова частота (див. рис. 3.16).
Технологія 2В1Q забезпечує передачу потоку Е1 по одній, двом чи трьом парам. За технологією HDSL швидкість передачі по трьох парах складає 784 кбіт/с, для двох пар – 1168 кбіт/с, для однієї пари – 2320 кбіт/с. енергетичний спектр характеризується наявністю постійної і НЧ складових (див. рис. 3.17). Спектр містить так само ВЧ складові, що знижують граничну відстань передачі сигналів з необхідною якістю. Одночасна передача аналогового мовного сигналу неможлива. Технологія 2В1Q чуттєва до низькочастотних спотворень і завад, тому задовільна якість передачі забезпечується застосуванням сучасних методів корекції. Незважаючи на те, що передача по одній парі не задовольняє базовим вимогам по дальності передачі, технологія 2В1Q знаходить широке застосування завдяки своїй дешевизні. Крім того, варто враховувати той факт, що закордонні, головним чином Західноєвропейські АЛ коротші і вище по якості вітчизняних АЛ.
На АЛ відносно великої довжини застосовується САР-модуляція. Це – вузькосмугова технологія кодування, нечуттєва до більшості завад і забезпечує спільну передачу телефонного і цифрового сигналів.
3.2.4. Технологія кодування тс-рам (Trellis Сoded pam)
Для симетричної повнодуплексної технології HDSL застосовується дві технології кодування 2B1Q і CAP. Основний недолік HDSL – необхідність використання декількох пар (2, 3, 1) що істотно знижує сферу застосування цієї технології. Технології ADSL і ADSL-lite орієнтовано на асиметричну передачу і для них застосовуються модуляції видів САР і DMT. Технології SDSL дозволяють передавати по одній парі цифровий потік зі швидкістю 2,3 Мбіт/с, але при цьому використовуються нестандартизовані технології кодування 2B1Q(MDSL) чи САР(MSDSL). Тому рекомендації ANSI, ETSI, МСЕ вибрали для DSL-рішень нову технологію ТС-РАМ-(стандарт HDSL-2, G.shdsl).
Ведучі міжнародні оператори за підтримкою виробників устаткування об'єдналися в FSAN – мережу доступу з повним набором послуг. Ця організація не визначає стандарти, але її рішення останнім часом стали законами для хDSL-технологій.
Переваги ТС-РАМ технології в її простоті подібно до кодування 2B1Q, та далекобійності – САР модуляції. ТС-РАМ має найкращі показники по електромагнітній сумісності (ЕМС). ТС-РАМ розшифровується як імпульсна амплітудно-фазова модуляція з гратчастим кодуванням (трелліс). Суть методу кодування складається в збільшенні числа рівнів чи кодових відстаней з 4-х до 16-ти і застосуванні спеціального механізму корекції помилок. Кодування технології ТС-РАМ (РАМ-16) забезпечує передачу в одному символі (рівні) 3-х біт корисної інформації і четвертого додаткового біту для кодування захисту від помилок.
Технологія ТС-РАМ не несе нічого нового, це РАМ технологія, як і кодування 2B1Q. Але використання ґратчастих чи трелліс кодів дозволило знизити за рахунок надмірності, що вводиться в передані дані, ймовірність помилки при виграші в 5 дБ по захищеності. Для декодування ТС-РАМ модуляції використовується алгоритм Віттербі. Технологія ТС-РАМ обрана МСЕ в якості єдиного DSL-стандарту для всіх розробників (Gshdsl).
Порівняльні спектри ТС-РАМ і 2B1Q для швидкості 784 кбіт/с приведено на рис.3.18.
Порівняння енергетичних спектрів показує, що при паралельній роботі xDSL систем перехідні завади, викликані технологією ТС-РАМ, будуть істотно менші завад кодування 2B1Q, тобто на східний потік ADSL перехідні завади відсутні, а на спадний незначні. Для САР технологій, в зв’язку наявністю великої потужності сигналу на передачі в смугах частот від 10 до 40 кГц і до 150 – 200 кГц і великими електромагнітними впливами, паралельне застосування інших xDSL-технологій практично неможливе.
Експериментально підтверджено, що лінійне кодування ТС-РАМ забезпечує в порівнянні з технологією 2B1Q більшу на 30 – 45% швидкість передачі даних на лініях однакової довжини і більшу на 15 – 20% дальність передачі при однакових швидкостях. При цьому передача даних здійснюється з високою швидкістю в дуплексному режимі по 1-й парі проводів при значному рівні завад.