3.1.3. Структурні схеми кодера і декодера адікм -32 (16)

Спрощені схеми кодера і декодера АДІКМ приведено відповідно на рис. 3.4 і 3.5.

де – відлік лінійно перетвореного ІКМ-сигналу (64 кбіт/с);

сигнал оцінки;

сигнал приросту;

Рисунок 3.4

квантований сигнал приросту.

Шляхом вирахування з відліку попереднього відліку сигналу оцінки формується сигнал приросту , який в адаптивному 15-ти рівневому квантувателі перетворюється в 4-х розрядний сигнал АДІКМ зі швидкістю 32 кбіт/с. З чотирьох розрядів перший розряд – знаковий, інші три – несуть інформацію про амплітуду сигналу приросту.

Для АДІКМ–16 кбіт/с використовується 4-ри рівневий квантуватель, що формує 2-х розрядне слово, у якому перший розряд – знаковий, другий – інформаційний.

Сигнал з виходу адаптивного квантувателя подається на інвертуючий адаптивний передбачувач, який формує сигнал приросту . В суматорі оцінка попереднього відліку сумується з квантованим значенням сигналу приросту і формується відновлене значення відліку сигналу, що на виході адаптивного передбачувача формує сигнал оцінки відліку.

Адаптивний передбачувач формує оцінку попереднього відліку кодуємого сигналу, що порівнюється з наступним значенням відліку і тим самим замикає ланцюг зворотнього зв'язку.

Декодер, як і кодер, містить ланцюг зворотнього зв'язку, а також перетворювач ІКМ-сигналу (А-закон). Блок синхронного кодування (БСК)

виключає нагромадження похибок квантування, що можуть виникнути при послідовному кодуванні АДІКМ-ІКМ-АДІКМ. Установка (скидання) БСК досягається підстроюванням вихідного ІКМ-коду шляхом усунення похибок квантування за результатами оцінки квантування в кодері. Властивість ненагромадження похибок квантування гарантується еквівалентністю (рівнозначністю) послідовностей кодера і декодера, тобто всіх їх перемінних.

У розглянутих випадках часовий інтервал дискретизації дорівнює 125 мкс, тобто частота дискретизації дорівнює 8 кГц.

3.1.4. Транзитні з'єднання кодеків ікм-адікм

У змішаних аналого-цифрових мережах зв'язку має місце багаторазове (N_T) перекодування ІКМ-АДІКМ-ІКМ (рис.3.6) пов'язане з чергуванням цифрових ділянок лінії зв'язку.

У тому випадку якщо шуми квантування адитивні і незалежні, то відношення С/З дорівнює відношенню потужності сигналу до потужності сумарних завад і для однотипних кодеків маємо:

А_(N_T) =D_S N_T*D_С чи 10lgА_(N_T) = 10lgА(з) – 10lg(N_TD_C)

Тобто при багаторазовому перекодуванні подвоєння числа кодеків N_T знижує відношення С/З на 3дБ (рис.3.7).

Це говорить про те, що наявність транзитів по ТЧ накладає серйозні обмеження на застосування на мережі кодеків з низькими інформаційними швидкостями.

Так якщо вважати гранично-припустимим значенням відношення С/З близько 20дБ, то для АДІКМ-32 запас дорівнює 3дБ, що досить лише для одного транзитного з'єднання.

У випадку якщо на змішаній аналогово-цифровій мережі зв'язку з’єднувальних і магістральних ліній (транспортній мережі) установлено стандартні ІКМ - кодеки, а не абонентський АДІКМ-32(16), що відрізняється від стандартних, модель має вид рис.3.8.

У цьому випадку потужність сумарних спотворень перекодувань дорівнює

D_E=2 D_Еаб +N_Т D_ІКМ.

Графічні залежності представлено для випадків коли відношення С/З абонентського кодека дорівнює 20; 30 і 40дБ (див. рис.3.9).

Штриховими лініями відзначені границі відмінної і доброї якості передачі мовного сигналу.

Аналізуючи графічні залежності можна відзначити, що при виборі кодека з відношенням С/З близько 30дБ якість буде високою для будь-якого N_Т. Нижнє значення відношення С/З, при якому буде ще добра якість, дорівнює 23дБ.

Результуюча завадозахищеність 20дБ визначається в основному абонентськими кодеками, і несуттєво залежить від числа стандартних кодеків ІКМ.

.