2.2.4. Ехокомпенсаційний розподіл

Системи з ехокомпенсаторами не збільшують швидкість передачі в лінії, але забезпечують таку ж дальність, як і ПЧР. Схема має вид рис.2.11.

АТФ – адаптивний трансверсальний фільтр

Рисунок 2.11 – Передача сигналів з ехокомпенсатором

Цифровий лінійний сигнал передавача α(t), через звичайну ДС, подається на вхід прийомного тракту е(t), разом із сигналом S(t) і шумом n(t).

Звичайно сигнал е(t) >S(t) >n(t). Поділ сигналів е(t) і S(t) здійснюється в такий спосіб: по відомому сигналі передавача α(t) і його умовами проходження в АТФ формується сигнал Е(t), копія сигналу е(t). У пристрої, що віднімає, Е(t) і е(t) віднімаються і на вхід приймача надходить сигнал r(t)=S(t)+n(t). За результатами r(t) регулюється коефіцієнт АТФ із метою максимально наблизити сигнал Е(t) до завади на виході ДС Е(t)=е(t). Компенсація завади е(t) за допомогою АТФ досягає 50..60дБ. Зазначена компенсація забезпечує передачу цифрового сигналу по 2-х проводах на таку ж відстань як і передача сигналу по 4-х проводовій лінії. В даний час системи з ехокомпенсаторами є основним методом організації дуплексного зв'язку по 2-х проводовій АЛ.

2.2.5. Частотний і дисперсійний розподіл

Даний метод основано на використанні цифрових лінійних сигналів з не перекриваючими частотними смугами для зустрічної передачі. Цей метод виключає спільну передачу по одній 2-х проводовій лінії аналогових і цифрових сигналів. Тому що цифровий сигнал в області НЧ має велике значення НЧ складових (див. рис. 2.12, 2.13).

Структурна схема частотного розподілу виглядає в такий спосіб (рис. 2.14):

СтР – станційний регенератор.

Структурна схема дисперсійного розподілу напрямків передачі представлена на рис. 2.15.

2.2.6 Порівняльні характеристики дуплексного і симплексного розподілів

Частотний і часовий розподіл у порівнянні із симплексною передачею вимагає подвоєної смуги пропущення крім цього скорочується довжина регенераційної ділянки в 1,5 рази (тому що смуга частот збільшується в 2 рази).

Ехокомпенсаційний розподіл має однакову смугу частот як при дуплексній так і при сиплексній передачі. Недолік дуплексної передачі – існує вплив на БК в середині системи і між паралельно працюючими системами.

Порівняльні характеристики 4-х і 2-х проводових трактів хDSL можна представити у виді табл. 2.1.

З приведених даних випливає, що 2-х проводовий тракт уступає 4-х проводовому в більшості технічних показників але 2-х проводовий тракт застосовується в тому випадку якщо застосування 4-х проводового утруднено,

зокрема на існуючій телефонній мережі.

Таблиця 2.1

Параметр, що порівнюється	Технічні показники тракту
	4-х проводовий	2-х проводовий
1.Обмеження дальності зв’язку	Перехідне згасання на БК – Ао; на ДК – АЗ; міжсимвольні спотворення (МСС)	Ао; МСС; метод дуплексної передачі
2.Верхня границя швидкості В,кбіт/с	52000	52000
3.Спільна передача ТЛФ сигналів и цифрових потоків	При відповідному коді по 1-й парі	При відповідному коді по 1-й парі
4. Можливість дистанційного живлення без використання „землі” при передачі ТЛФ сигналів і ЦП	По штучному ланцюгу n100мВТ	По штучному ланцюзі (при потужності в 2 рази меншій) n100мВт
5. Проблема технічного обслуговування	Немає	Залежить від розташування АНК, потрібне вмонтоване діагностичне обладнання.
6. Відносна складність обладнання (при умові, що Lрд – однакова)	Менше ніж у 2-х проводового тракту	Росте із збільшенням швидкості передачі