2. Жорсткий часовий розподіл

Суть методу складається в почерговій посимвольній передачі сигналів у зустрічних напрямках. Передача і прийом здійснюється по черзі з тактовою частотою. При комутації виникають межсимвольні спотворення, що приводять до взаємних переходів між системами зустрічних напрямків передачі.

Для розділення зустрічних сигналів передачі і прийому час поширення сигналу по АЛ повинен бути кратним періоду проходження символів (імпульсів). Ця умова вимагає включення наприкінці АЛ регулюючої лінії затримки (ЛЗ) (див. рис 2.6). Реалізація регулюючої ЛЗ дуже складна; що й обмежує застосування методу жорсткого часового розподілу.

2.2.3. Пакетно-часовий розподіл (пчр)

Сутність методу ПЧР полягає в почерговому обміні пакетами символів між абонентським і станційним напівкомплектами СД.

Час одиничного обміну (циклу- Т_ц ) містить у собі: Т_р=τ_р·l_р - час поширення сигналу в лінії, причому кілометричний час поширення в АЛ сигналу τ_р = 5…7 мс/км, для кабелів МТМ. Сюди входить також Т_п - тривалість переданого чи прийнятого пакету символів і Т_з – захисний часовий інтервал між пакетами( див. рис. 2.7).

Швидкість передачі в лінії

В_Л= N_П / (Т_Р+Т_П+Т_З)

де N_П – кількість символів у пакеті.

Так як швидкість в АЛ перевищує швидкість вхідного цифрового потоку, то В_Л>В_ВХ, і впроваджується величина, яка характеризує це перевищення

Т_ц- цикл передачі;

Т_п- тривалість пакету символів;

Т_р- час поширення сигналу по АЛ;

Т_з- час захисного інтервалу.

Рисунок 2.7 – Розподіл інтервалів часу в циклі передачі при ПЧР

Структурну схему пакетно-часового розподілу приведено на рис. 2.8.

БЗУ- буферний запам'ятовуючий пристрій передачі і прийому;

УРР- пристрій керування режимом роботи;

К1 і К2 – комутатори пакетів символів;

ОР – кінцевий регенератор з елементами, що аналізують.

Рисунок 2.8 – Структурна схема ПЧР

швидкості цифрового потоку і ця величина завжди більше одиниці, тому що враховуються два часових інтервали: Т_Р і Т_З

1 < _П = В_Л/(2В_ВХ).

Якщо порівняти з методом жорсткого часового розподілу, тоді _П(ЖЧР) = 0,5.

Якщо проаналізувати вплив числа символів у пакеті N_П на дальність передачі цифрових сигналів у СД, то

L_АЛ ≤ (Т_Ц-Т_З-N_П/(_ПВ_ВХ))/2_Р

У граничному випадку Т_З=0, тоді

L_{АЛ max}= (Т_Ц/2_Р)х(1-1/_П)

Тобто з урахуванням часу поширення сигналу по АЛ (_Р) потенційно досяжна дальність зв'язку може бути любою при різних значеннях Т_Ц і _П, але

при цьому збільшується ємність ПЗУ і збільшується затримка інформації. Слід зазначити, що затримка інформації нормується і для абонентів ТМЗК складає одиниці мс. Складність ПЧР визначається γ_п – коефіцієнтом зниження швидкості, чим більше це зниження, тим простіше ПЧР, але це приводить до підвищення швидкості в лінії.

Звичайно коефіцієнт зниження швидкості вибирається в межах _П=1,3..1,5.

Практично реалізовані системи ПЧР відрізняються довжиною пакета (N_П):

- якщо мікропакетне ПЧР, то Т_Ц=125мкс і N_П=10..20;

- якщо макропакетне ПЧР, то Т_Ц= одиниці мс, N_П= кілька сотень.

Розходження між цими системами ПЧР у дальності передачі інформації та в умовах синхронізації. Підвищення тривалості циклу передачі збільшує дальність зв'язку, але можливість прийому обмежується згасанням і відбиттям сигналів у лінії зв’язку. Ці залежності можна представити рис 2.9.

Таким чином, більш прийнятний режим з мікропакетами, але слід зазначити, що умови синхронізації краще для макропакетів. Структура пакету ПЧР містить заголовок і інформаційну частину, розподіл по бітах див. рис. 2.10.

Заголовок 16 біт

Інформаційна частина 144 біти

N_П

N_П

Рисунок 2.10 – Структура пакету ПЧР

Особливість ПЧР полягає в можливості синхронізації паралельно працюючих однотипних СД, тобто можна організувати 2-х кабельну передачу з урахуванням взаємовпливів на дальному кінці.