
- •0 Системи доступу до інформаційних ресурсів
- •П.О. Пашолок, в.В. Антиков
- •Схвалено
- •Протокол № 5
- •1. Характеристики та особливості систем доступу до інформаційних ресурсів (послуг електрозв’язку)
- •1.1. Структура глобальної інформаційної мережі (gll) гім
- •1.1.1. Основні елементи еталонної моделі (gll) гім
- •Інтерфейси мережі доступу (мд)
- •Основні проблеми впровадження систем доступу
- •1.2 Топологія, архітектура і характеристики мережі абонентського доступу
- •1.2.1. Короткі характеристики основних мереж систем доступу
- •1.2.2. Архітектура мережі абонентського доступу
- •1.2.3. Особливості конструкції кабелів мережі абонентського доступу
- •1.2.4. Апроксимація хвильового опору кабелів мтм в широкій смузі частот
- •1.2.5. Апроксимація коефіцієнту загасання і коефіцієнта фази кабелів мтм в широкій смузі частот
- •1.2.6. Апроксимація перехідного загасання кабелів мтм на ближньому кінці
- •1.2.7. Особливості єдиної мережі абонентського доступу (ємад)
- •1.2.8. Побудова ємад в умовах багатоквартирних будинків
- •1.2.9. Частотний план ємад і його розподіл по видах служб
- •1.2.10. Порівняння ємад з другими системами абонентського доступу
- •1.2.11. Технології підвищення пропускної здатності абонентської мережі
- •1.3. Типи цифрових каналів і трактів систем доступу
- •1.3.1. Особливості систем плезіохронної цифрової ієрархії (пці-pdh)
- •1.3.2. Переваги систем синхронної цифрової ієрархії (сці-sdh)
- •Особливості каналів isdn, аналогових модемів
- •1.4. Умови передачі цифрових сигналів в системах доступу
- •1.4.1. Види і параметри сигналів мережі абонентського доступу
- •1.4.2. Оцінка впливу імпульсних завад у залежності від частоти
- •1.4.3. Вимоги до швидкості та методу передачі інформації
- •2. Умови застосування цифрових методів передачі в системах доступу
- •2.1. Переваги цифрових методів передачі в системах доступу
- •2.1.1. Техніко-економічні передумови застосування систем доступу
- •2.1.2. Експлуатаційно-технічні особливості систем доступу
- •2.1.3. Основні вимоги до систем доступу
- •2.2. Дуплексна (зустрічна) передача цифрових лінійних сигналів в системах доступу по 2-проводовим лініям зв’язку
- •Застосування дифсистем
- •Жорсткий часовий розподіл
- •2.2.3. Пакетно-часовий розподіл (пчр)
- •Структурну схему пакетно-часового розподілу приведено на рис. 2.8.
- •2.2.4. Ехокомпенсаційний розподіл
- •2.2.5. Частотний і дисперсійний розподіл
- •2.2.6 Порівняльні характеристики дуплексного і симплексного розподілів
- •Для знову споруджуваних мереж зв'язку таких проблем не виникає, можуть застосовуватись 4-х проводові тракти.
- •3. Технології підвищення ефективності систем доступу
- •3.1. Технології кодування аналогових і мовних сигналів
- •3.1.1. Класифікація і характеристики методів кодування мовних сигналів
- •3.1.2. Обробка мовних сигналів в стандарті gsm
- •До мовного кодеку пред'являються наступні вимоги:
- •3.1.3. Структурні схеми кодера і декодера адікм -32 (16)
- •3.1.4. Транзитні з'єднання кодеків ікм-адікм
- •3.1.5. Якісна оцінка кодеків мовних сигналів
- •3.2. Технології кодування і модуляції цифрових лінійних сигналів
- •3.2.1. Особливості основних технологій кодування біімпульсного сигналу
- •3.2.2. Характеристики алфавітного коду 3в2т–вбс
- •3.2.3 Особливості коду 2в1q
- •3.2.4. Технологія кодування тс-рам (Trellis Сoded pam)
- •3.2.5. Стандарт Gshdsl
- •3.2.6. Модуляція сар і її переваги відносно коду 2b1q
- •3.2.7. Модуляція dmt – основні характеристики
- •3.2.8. Методи кодування цифрових лінійних сигналів хDsl-технологій оптичного кабелю
- •4. Термінальне устаткування, керування та типи сигналізації в системах доступу
- •4.1. Термінальне устаткування
- •4.1.1. Базисні точки маршруту доступу
- •4.1.3. Термінальні адаптери і мережні термінали
- •4.1.4. Підключення терміналів до цифрової мережі
- •4.1.5. Модульні стики між абонентськими терміналами і комутаційними станціями
- •4.2. Керування та типи сигналізації
- •4.2.1. Призначення і типи сигналізації цифрової мережі
- •4.2.2. Абонентська сигналізація в системах доступу
- •4.2.3. Зміст сигналізації в цифровій мережі
- •4.2.4. Адресація і розподіл інформаційних полів
- •4.2.5. Процедура доступу по d-каналу. Призначення біт і байт циклу передачі
- •5. Багатоапаратні технології хDsl.
- •5.1 Класифікація технологій хDsl по напрямляючим системам та напрямкам передачі
- •5.2. Дуплексні симетричні технології
- •5.3. Асиметричні технології
- •5.3.1. Асиметричні технології з розгалужувачами
- •5.3.2. Асиметричні технології без розгалужувачів
- •5.4.Особливості впровадження технологій хDsl (концепція)
- •5.4.1. Шляхи переходу від аналогових модемів до технологій хDsl
- •5.5. Принципи побудови малоканальних цсп-dsl
- •5.5.1. Структурні схеми напівкомплектів цсп-dsl
- •5.5.2. Інтерфейси: лінійний, станційний, абонентський, спеціальні
- •5.5.3. Основні параметри малоканальних цсп-dsl
- •5.6. Технологія hdsl і її застосування в системах абонентського доступу
- •5.6.1. Переваги технології hdsl
- •5.6.2. Типові параметри технології hdsl
- •5.6.3. Функціональні можливості технології hdsl
- •5.6.4. Застосування технологій hdsl для модернізації сп з чрк і мережі isdn
- •5.6.5. Розвиток технологій hdsl
- •5.7. Технологія adsl
- •5.7.1. Основні поняття, визначення, особливості застосування
- •5.7.2. Логічні канали і швидкості передачі
- •5.7.3. Структура циклів передачі в зустрічних напрямках
- •5.7.4. Технології кодування цифрового лінійного сигналу в adsl
- •5.7.5. Функціональні можливості мережного доступу в adsl
- •5.7.6. Архітектура абонентського напівкомплекту (atu-r)
- •5.7.7. Архітектура станційного напівкомплекту (dslam)
- •5.7.8. Dslam і транспортна мережа (сці-sdh)
- •5.7.9. Порівняння технології adsl з іншими хDsl-технологіями
- •5.7.10. Технології офісної (квартирної) мережі передачі даних (Home Ethernet)
- •5.8. Технологія vdsl
- •5.8.1. Основи побудови, визначення, особливості застосування
- •5.8.2. Принцип роботи і розподіл каналів
- •5.8.3. Технології кодування лінійних сигналів vdsl
- •5.8.4. Проблеми впровадження vdsl
- •6. Багатофункціональні – універсальні платформи систем доступу
- •6.1.Особливості універсальних платформ систем доступу
- •6.2. Порівняння спроможності багатоапаратного та багатофункціонального доступу
- •6.3 Багатофункціональна система доступу типу imacs
- •6.3.1 Застосування на магістральній і зоновій ділянці
- •6.3.2. Застосування на міській і сільській мережі доступу
- •6.3.3. Структурна схема обладнання imacs
- •6.4. Універсальна платформа доступу watson
- •6.4.1 Основні підсистеми і їх характеристики: watson-2, watson-3, watson-4-Multispeed, watson-fo; watson Links
- •6.4.2. Універсальна платформа watson Next
- •6.5. Універсальна платформа доступу Flex Gain
- •6.5.1. Принципи побудови, структурна схема, підсистеми
- •6.5.3. Підсистема кроскомутації і часового розподілу
- •6.5.4. Доступ по з’єднувальним оптичним і електричним лініям.
- •6.5.6. Організація високошвидкісної пд і “дані над голосом”
- •6.5.7. Підсистеми доступу до телефонної мережі (тмзк) та isdn
- •6.5.8. Підсистема доступу до мережі Internet
- •6.5.9. Модернізації багатоканальних систем передачі з чрк, підсистема megatrans
- •6.5.10. Передача інформації методом атм
- •7. Стандарти і системи радіодоступу
- •7.1. Види систем радіодоступу, класифікація
- •7.2. Системи стільникового мобільного радіозв'язку. Загальні характеристики стандартів
- •7.3. Термінальне устаткування і адаптери мобільного радіодоступу
- •7.4. Кодування і перемеження в каналах gsm
- •7.5. Радіодоступ з кодовим розподілом codit
- •8. Модернізація ліній передачі до інформаційних ресурсів
- •8.1. Модернізація на основі багатоапаратних систем доступу
- •8.2 Модернізація на основі універсальної платформи
- •8.3. Розрахунок довжини регенераційної ділянки металевого кабелю для технологій xDsl
- •8.3.1 Визначення очікуваної захищеності
- •8.3.2. Розрахунок допустимої захищеності
- •8.3.3. Розрахунок довжини регенераційної ділянки по перехідному загасанню на ближньому кінці
- •8.4. Розрахунок довжини регенераційної дільниці оптичного кабелю для технологій xDsl
- •8.4.1. Розрахунок регенераційної дільниці з ов по згасанню
- •8.4.2. Розрахунок регенераційної дільниці з ов по дисперсії
- •8.5. Методика розрахунку перехідної завади для паралельно працюючих систем по нч кабелях гтс
- •9. Термінологія і скорочення в системах доступу до інформаційних мереж
- •9.1. Термінологія систем доступу
- •9.2. Скорочення в українській абрівіатурі
- •Ємад – єдина мережа абонентського доступу
- •Видавничий центр оназ ім. О.С. Попова
Жорсткий часовий розподіл
Суть методу складається в почерговій посимвольній передачі сигналів у зустрічних напрямках. Передача і прийом здійснюється по черзі з тактовою частотою. При комутації виникають межсимвольні спотворення, що приводять до взаємних переходів між системами зустрічних напрямків передачі.
Для розділення зустрічних сигналів передачі і прийому час поширення сигналу по АЛ повинен бути кратним періоду проходження символів (імпульсів). Ця умова вимагає включення наприкінці АЛ регулюючої лінії затримки (ЛЗ) (див. рис 2.6). Реалізація регулюючої ЛЗ дуже складна; що й обмежує застосування методу жорсткого часового розподілу.
2.2.3. Пакетно-часовий розподіл (пчр)
Сутність методу ПЧР полягає в почерговому обміні пакетами символів між абонентським і станційним напівкомплектами СД.
Час одиничного обміну (циклу- Тц ) містить у собі: Тр=τр·lр - час поширення сигналу в лінії, причому кілометричний час поширення в АЛ сигналу τр = 5…7 мс/км, для кабелів МТМ. Сюди входить також Тп - тривалість переданого чи прийнятого пакету символів і Тз – захисний часовий інтервал між пакетами( див. рис. 2.7).
Швидкість передачі в лінії
ВЛ= NП / (ТР+ТП+ТЗ)
де NП – кількість символів у пакеті.
Так як швидкість в АЛ перевищує швидкість вхідного цифрового потоку, то ВЛ>ВВХ, і впроваджується величина, яка характеризує це перевищення
Тц- цикл передачі;
Тп- тривалість пакету символів;
Тр- час поширення сигналу по АЛ;
Тз- час захисного інтервалу.
Рисунок 2.7 – Розподіл інтервалів часу
в циклі передачі при ПЧР
Структурну схему пакетно-часового розподілу приведено на рис. 2.8.
БЗУ- буферний запам'ятовуючий пристрій передачі і прийому;
УРР- пристрій керування режимом роботи;
К1 і К2 – комутатори пакетів символів;
ОР – кінцевий регенератор з елементами, що аналізують.
Рисунок 2.8 –
Структурна схема ПЧР
швидкості цифрового потоку і ця величина завжди більше одиниці, тому що враховуються два часових інтервали: ТР і ТЗ
1 < П = ВЛ/(2ВВХ).
Якщо порівняти з методом жорсткого часового розподілу, тоді П(ЖЧР) = 0,5.
Якщо проаналізувати вплив числа символів у пакеті NП на дальність передачі цифрових сигналів у СД, то
LАЛ ≤ (ТЦ-ТЗ-NП/(ПВВХ))/2Р
У граничному випадку ТЗ=0, тоді
LАЛ max= (ТЦ/2Р)х(1-1/П)
Тобто з урахуванням часу поширення сигналу по АЛ (Р) потенційно досяжна дальність зв'язку може бути любою при різних значеннях ТЦ і П, але
при цьому збільшується ємність ПЗУ і збільшується затримка інформації. Слід зазначити, що затримка інформації нормується і для абонентів ТМЗК складає одиниці мс. Складність ПЧР визначається γп – коефіцієнтом зниження швидкості, чим більше це зниження, тим простіше ПЧР, але це приводить до підвищення швидкості в лінії.
Звичайно коефіцієнт зниження швидкості вибирається в межах П=1,3..1,5.
Практично реалізовані системи ПЧР відрізняються довжиною пакета (NП):
- якщо мікропакетне ПЧР, то ТЦ=125мкс і NП=10..20;
- якщо макропакетне ПЧР, то ТЦ= одиниці мс, NП= кілька сотень.
Розходження між цими системами ПЧР у дальності передачі інформації та в умовах синхронізації. Підвищення тривалості циклу передачі збільшує дальність зв'язку, але можливість прийому обмежується згасанням і відбиттям сигналів у лінії зв’язку. Ці залежності можна представити рис 2.9.
Таким чином, більш прийнятний режим з мікропакетами, але слід зазначити, що умови синхронізації краще для макропакетів. Структура пакету ПЧР містить заголовок і інформаційну частину, розподіл по бітах див. рис. 2.10.
Заголовок 16 біт |
Інформаційна частина 144 біти |
NП
NП
Рисунок 2.10 –
Структура пакету ПЧР
Особливість ПЧР полягає в можливості синхронізації паралельно працюючих однотипних СД, тобто можна організувати 2-х кабельну передачу з урахуванням взаємовпливів на дальному кінці.