- •0 Системи доступу до інформаційних ресурсів
- •П.О. Пашолок, в.В. Антиков
- •Схвалено
- •Протокол № 5
- •1. Характеристики та особливості систем доступу до інформаційних ресурсів (послуг електрозв’язку)
- •1.1. Структура глобальної інформаційної мережі (gll) гім
- •1.1.1. Основні елементи еталонної моделі (gll) гім
- •Інтерфейси мережі доступу (мд)
- •Основні проблеми впровадження систем доступу
- •1.2 Топологія, архітектура і характеристики мережі абонентського доступу
- •1.2.1. Короткі характеристики основних мереж систем доступу
- •1.2.2. Архітектура мережі абонентського доступу
- •1.2.3. Особливості конструкції кабелів мережі абонентського доступу
- •1.2.4. Апроксимація хвильового опору кабелів мтм в широкій смузі частот
- •1.2.5. Апроксимація коефіцієнту загасання і коефіцієнта фази кабелів мтм в широкій смузі частот
- •1.2.6. Апроксимація перехідного загасання кабелів мтм на ближньому кінці
- •1.2.7. Особливості єдиної мережі абонентського доступу (ємад)
- •1.2.8. Побудова ємад в умовах багатоквартирних будинків
- •1.2.9. Частотний план ємад і його розподіл по видах служб
- •1.2.10. Порівняння ємад з другими системами абонентського доступу
- •1.2.11. Технології підвищення пропускної здатності абонентської мережі
- •1.3. Типи цифрових каналів і трактів систем доступу
- •1.3.1. Особливості систем плезіохронної цифрової ієрархії (пці-pdh)
- •1.3.2. Переваги систем синхронної цифрової ієрархії (сці-sdh)
- •Особливості каналів isdn, аналогових модемів
- •1.4. Умови передачі цифрових сигналів в системах доступу
- •1.4.1. Види і параметри сигналів мережі абонентського доступу
- •1.4.2. Оцінка впливу імпульсних завад у залежності від частоти
- •1.4.3. Вимоги до швидкості та методу передачі інформації
- •2. Умови застосування цифрових методів передачі в системах доступу
- •2.1. Переваги цифрових методів передачі в системах доступу
- •2.1.1. Техніко-економічні передумови застосування систем доступу
- •2.1.2. Експлуатаційно-технічні особливості систем доступу
- •2.1.3. Основні вимоги до систем доступу
- •2.2. Дуплексна (зустрічна) передача цифрових лінійних сигналів в системах доступу по 2-проводовим лініям зв’язку
- •Застосування дифсистем
- •Жорсткий часовий розподіл
- •2.2.3. Пакетно-часовий розподіл (пчр)
- •Структурну схему пакетно-часового розподілу приведено на рис. 2.8.
- •2.2.4. Ехокомпенсаційний розподіл
- •2.2.5. Частотний і дисперсійний розподіл
- •2.2.6 Порівняльні характеристики дуплексного і симплексного розподілів
- •Для знову споруджуваних мереж зв'язку таких проблем не виникає, можуть застосовуватись 4-х проводові тракти.
- •3. Технології підвищення ефективності систем доступу
- •3.1. Технології кодування аналогових і мовних сигналів
- •3.1.1. Класифікація і характеристики методів кодування мовних сигналів
- •3.1.2. Обробка мовних сигналів в стандарті gsm
- •До мовного кодеку пред'являються наступні вимоги:
- •3.1.3. Структурні схеми кодера і декодера адікм -32 (16)
- •3.1.4. Транзитні з'єднання кодеків ікм-адікм
- •3.1.5. Якісна оцінка кодеків мовних сигналів
- •3.2. Технології кодування і модуляції цифрових лінійних сигналів
- •3.2.1. Особливості основних технологій кодування біімпульсного сигналу
- •3.2.2. Характеристики алфавітного коду 3в2т–вбс
- •3.2.3 Особливості коду 2в1q
- •3.2.4. Технологія кодування тс-рам (Trellis Сoded pam)
- •3.2.5. Стандарт Gshdsl
- •3.2.6. Модуляція сар і її переваги відносно коду 2b1q
- •3.2.7. Модуляція dmt – основні характеристики
- •3.2.8. Методи кодування цифрових лінійних сигналів хDsl-технологій оптичного кабелю
- •4. Термінальне устаткування, керування та типи сигналізації в системах доступу
- •4.1. Термінальне устаткування
- •4.1.1. Базисні точки маршруту доступу
- •4.1.3. Термінальні адаптери і мережні термінали
- •4.1.4. Підключення терміналів до цифрової мережі
- •4.1.5. Модульні стики між абонентськими терміналами і комутаційними станціями
- •4.2. Керування та типи сигналізації
- •4.2.1. Призначення і типи сигналізації цифрової мережі
- •4.2.2. Абонентська сигналізація в системах доступу
- •4.2.3. Зміст сигналізації в цифровій мережі
- •4.2.4. Адресація і розподіл інформаційних полів
- •4.2.5. Процедура доступу по d-каналу. Призначення біт і байт циклу передачі
- •5. Багатоапаратні технології хDsl.
- •5.1 Класифікація технологій хDsl по напрямляючим системам та напрямкам передачі
- •5.2. Дуплексні симетричні технології
- •5.3. Асиметричні технології
- •5.3.1. Асиметричні технології з розгалужувачами
- •5.3.2. Асиметричні технології без розгалужувачів
- •5.4.Особливості впровадження технологій хDsl (концепція)
- •5.4.1. Шляхи переходу від аналогових модемів до технологій хDsl
- •5.5. Принципи побудови малоканальних цсп-dsl
- •5.5.1. Структурні схеми напівкомплектів цсп-dsl
- •5.5.2. Інтерфейси: лінійний, станційний, абонентський, спеціальні
- •5.5.3. Основні параметри малоканальних цсп-dsl
- •5.6. Технологія hdsl і її застосування в системах абонентського доступу
- •5.6.1. Переваги технології hdsl
- •5.6.2. Типові параметри технології hdsl
- •5.6.3. Функціональні можливості технології hdsl
- •5.6.4. Застосування технологій hdsl для модернізації сп з чрк і мережі isdn
- •5.6.5. Розвиток технологій hdsl
- •5.7. Технологія adsl
- •5.7.1. Основні поняття, визначення, особливості застосування
- •5.7.2. Логічні канали і швидкості передачі
- •5.7.3. Структура циклів передачі в зустрічних напрямках
- •5.7.4. Технології кодування цифрового лінійного сигналу в adsl
- •5.7.5. Функціональні можливості мережного доступу в adsl
- •5.7.6. Архітектура абонентського напівкомплекту (atu-r)
- •5.7.7. Архітектура станційного напівкомплекту (dslam)
- •5.7.8. Dslam і транспортна мережа (сці-sdh)
- •5.7.9. Порівняння технології adsl з іншими хDsl-технологіями
- •5.7.10. Технології офісної (квартирної) мережі передачі даних (Home Ethernet)
- •5.8. Технологія vdsl
- •5.8.1. Основи побудови, визначення, особливості застосування
- •5.8.2. Принцип роботи і розподіл каналів
- •5.8.3. Технології кодування лінійних сигналів vdsl
- •5.8.4. Проблеми впровадження vdsl
- •6. Багатофункціональні – універсальні платформи систем доступу
- •6.1.Особливості універсальних платформ систем доступу
- •6.2. Порівняння спроможності багатоапаратного та багатофункціонального доступу
- •6.3 Багатофункціональна система доступу типу imacs
- •6.3.1 Застосування на магістральній і зоновій ділянці
- •6.3.2. Застосування на міській і сільській мережі доступу
- •6.3.3. Структурна схема обладнання imacs
- •6.4. Універсальна платформа доступу watson
- •6.4.1 Основні підсистеми і їх характеристики: watson-2, watson-3, watson-4-Multispeed, watson-fo; watson Links
- •6.4.2. Універсальна платформа watson Next
- •6.5. Універсальна платформа доступу Flex Gain
- •6.5.1. Принципи побудови, структурна схема, підсистеми
- •6.5.3. Підсистема кроскомутації і часового розподілу
- •6.5.4. Доступ по з’єднувальним оптичним і електричним лініям.
- •6.5.6. Організація високошвидкісної пд і “дані над голосом”
- •6.5.7. Підсистеми доступу до телефонної мережі (тмзк) та isdn
- •6.5.8. Підсистема доступу до мережі Internet
- •6.5.9. Модернізації багатоканальних систем передачі з чрк, підсистема megatrans
- •6.5.10. Передача інформації методом атм
- •7. Стандарти і системи радіодоступу
- •7.1. Види систем радіодоступу, класифікація
- •7.2. Системи стільникового мобільного радіозв'язку. Загальні характеристики стандартів
- •7.3. Термінальне устаткування і адаптери мобільного радіодоступу
- •7.4. Кодування і перемеження в каналах gsm
- •7.5. Радіодоступ з кодовим розподілом codit
- •8. Модернізація ліній передачі до інформаційних ресурсів
- •8.1. Модернізація на основі багатоапаратних систем доступу
- •8.2 Модернізація на основі універсальної платформи
- •8.3. Розрахунок довжини регенераційної ділянки металевого кабелю для технологій xDsl
- •8.3.1 Визначення очікуваної захищеності
- •8.3.2. Розрахунок допустимої захищеності
- •8.3.3. Розрахунок довжини регенераційної ділянки по перехідному загасанню на ближньому кінці
- •8.4. Розрахунок довжини регенераційної дільниці оптичного кабелю для технологій xDsl
- •8.4.1. Розрахунок регенераційної дільниці з ов по згасанню
- •8.4.2. Розрахунок регенераційної дільниці з ов по дисперсії
- •8.5. Методика розрахунку перехідної завади для паралельно працюючих систем по нч кабелях гтс
- •9. Термінологія і скорочення в системах доступу до інформаційних мереж
- •9.1. Термінологія систем доступу
- •9.2. Скорочення в українській абрівіатурі
- •Ємад – єдина мережа абонентського доступу
- •Видавничий центр оназ ім. О.С. Попова
1.3.2. Переваги систем синхронної цифрової ієрархії (сці-sdh)
Для синхронної цифрової ієрархії (СЦІ) класифікують наступні швидкості SONET і STM. СЦІ – це наступний етап еволюції цифрових СП, головна мета розробки яких, сполучення з плезіохронною цифровою ієрархією європейських стандартів і мінімальна взаємодія з американським стандартом (див. табл.. 1.9., 1.10.).
Таблиця 1.9 – Стандарт SONET
РІВЕНЬ |
В, Гбіт/с |
ЧИСЛО Т1(Е1) |
ОС-1 |
0.05184 |
28 |
ОС-2 |
0.10368 |
56 |
ОС -3 |
0.15552 |
84(63) |
... |
... |
... |
ОС-12 |
0.62208 |
336(252) |
... |
... |
... |
ОС-48 |
2.481321 |
1344(1008) |
Таблиця 1.10 – Стандарт STM
РІВЕНЬ |
В, Гбіт/с |
ЧИСЛО Е1 |
ШВИДКІСТЬ |
STM-1 |
0.15552 |
63 |
150 Мбіт/с |
STM-4 |
0.62208 |
252 |
620 Мбіт/с |
STM-16 |
2.488321 |
1008 |
2.5 Гбіт/с |
STM-64 |
~10 |
4038 |
10Гбіт/с |
STM-256 |
~40 |
16128 |
10Гбіт/с |
Головні особливості систем СЦІ по стандартах ETSI.
Основними структурами СЦІ є синхронні транспортні модулі STM-N і
віртуальні контейнери VC-h.
Структуру STM-N визначає формат лінійних сигналів на інтерфейсах
мережних вузлів. Скорочено ці швидкості позначаються 150; 620 Мбіт/с і 2,5; 10; 40 Гбіт/с (табл. 1.9., 1.10.).
Рівні STM побудовано аналогічно, 1\30 циклу займає службовий
заголовок, інша частина виділяється під навантаження чи інформаційні сигнали.
Лінійні тракти СЦІ створюються на одномодових оптичних волокнах і
радіолініях. Для радіоліній недостатня потужність і для передачі STM-1 введена швидкість 51840 Кбіт/с це аналогічно SONET рівню ОС-1 . Цей формат не є рівнем СЦІ і не використовується на мережних інтерфейсах.
Корисне навантаження STM-N – це сигнали ПЦІ, осередки АТМ і інші
сигнали, причому навантаження несинхронне з мережею СЦІ і розміщується в контейнерах VC-h. Мережна обробка виконується незалежно від виду навантаження без переформування багатоканального сигналу, тобто використовуються пряме мультиплексування вихідних сигналів у лінійний тракт.
Передбачено зчіпки деяких контейнерів VC-h – це дозволяє передавати
інформаційне навантаження, швидкість цифрових потоків яких перевищує можливості одного віртуального контейнера . Для європейської ієрархії СЦІ швидкості контейнерів VC-h наступні (див. табл. 1.11.):
Таблиця 1.11 – Швидкості віртуальних контейнерів СЦІ
НАЙМЕНУВАННЯ |
VC-4XC |
VC-4 |
VC-5 |
VC-2XC |
VC-2 |
VC-12 |
VC-11 |
В, Кбіт/с |
149760X |
149760 |
43384 |
6784X |
6784 |
2176 |
1600 |
ПРИКЛАД НАВАНТАЖЕННЯ |
|
E-4 1 у STM-1 |
E31,E32 3 у STM-1 |
|
E1 21 у STM-1 |
E1 63 у STM-1 |
E1 63 у STM-1 |
Крім цього розроблено апаратуру STM-1 у лінійному тракті якої створюється чотири потоки VC-12 замість 63 потоків. Ця апаратура цілком охоплюється системою контролю і керування і використовується в мережах доступу замість систем ПЦІ (PDH) відповідного рівня. Розглянемо деякі порівняльні характеристики систем СЦІ і ПЦІ (див. табл. 1.12.):
Таблиця 1.12 – Порівняльні характеристики СЦІ і ПЦІ систем
-
Характеристики
ПЦІ
СЦІ
1.Поділ каналів
ПЧРК
ПЧРК
2.Транспортування навантаження і корисної інформації
Безпосередня
Віртуальна з використанням VC-h і їхніх зчіпок.
3.Доступ до мережі
Синхронний
Синхронний
4.Вбудована система контролю
Немає
Є
5.Основна область застосування
Мережі доступу і зонові
Мережі доступу зонові і магістральні