Заняття 25 кісткові тканини.

Актуальність теми: Кісткова тканина виконує опорну функцію в організмі, визначає положення тіла в просторі. Вивчення будови і функцій кісткової тканини має істотне значення для розуміння етіології і механізмів розвитку патологічних процесів, які розвиваються в кістковій системі при її захворюваннях.

Мета заняття:

ЗНАТИ: Розвиток, будова і функції ретикулофіброзної і пластинчастої кісткових тканин.

УМІТИ: Визначати в гістологічних мікропрепаратах пластинчасту кісткову тканину, розвиток кістки з мезенхіми та на місці хряща.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

Для реалізації мети заняття необхідні базисні знання-уміння:

1. Анатомічна будова довгих, коротких і плоских кісток. 2. Інтерпретувати кісткову тканину як депо фосфору і кальцію. 3. Біологічна роль марганцю і фтору. 4. Характеристика кристалічної і аморфної речовини, її станів.

Вивчіть тему за конспектом лекції і підручником. Проконтролюйте свої знання за такими питаннями:

1.Кісткові тканини. Визначення. Класифікація. 2. Будова і функції ретикулофіброзної кісткової тканини. 3. Характеристика пластинчастої кісткової тканини. 4. Остеон: визначення, будова. 5. Види пластинок пластинчастої кістки. 6. Характеристика клітин кісткової тканини: остеобласти, остеоцити, остеокласти. 7. Міжклітинна речовина кісткової тканини: осеїнові волокна і осеомукоїд. 8. Джерела розвитку кісткової тканини. 9 Розвиток кістки з мезенхіми і з хрящової моделі.

ОБСЯГ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ

На занятті студенти розбирають домашнє завдання, вивчають і замальовують гістологічні мікропрепарати. Підписи до малюнків виконують удома.

Рис.1. Розвиток кістки з мезенхіми

Забарвлення: гематоксилін-еозин

Збільшення: 40х10

Позначення: 1-мезенхіма, 2-новоутворена кісткова тканина, 3-фібробласти, 4-остеоцити, 5-остеобласти, 6-остеокласти.

Рис.2. Розвиток кістки з хрящової моделі.

Забарвлення: гематоксилін-еозин

Збільшення: 40х10

Позначення: 1-охрястя, 2-зона незміненого хряща, 3-метафіз, 4-зона руйнування хряща, 5-перихондральна кістка, 6-залишки звапнованого хряща, 7-ендохондральна кістка, 8-кровоносні судини, 9-остеобласти, 10-остеокласти.

Рис.3. Поперечний зріз пластинчастої кістки.

Забарвлення: тіонін-пікринова кислота за Шморлем.

Збільшення: 40х10

Позначення: 1-зовнішні генеральні пластинки, 2-внутрішні генеральні пластинки, 3-Гаверсові системи, 4-Гаверсів канал, 5-вставні пластинки, 6-кісткові порожнини, 7-кісткові канальці.

Електронна мікрофотографія (рис.68)

Остеоцит (зб.7000)

1-ядро, 2-цитоплазма, 3-відросток, 4-лакуна, 5-міжклітинна речовина: а) осеомукоїд, би) осеїнові волокна

ЛІТЕРАТУРА:

1. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. Підручник. Київ „Книга-плюс”, 2003. – 592 с.

2. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. Підручник. Київ „Книга-плюс”, 2010. – 582 с.

3. Волков К.С., Пасєчко Н.В. Ультраструктура клітин і тканин (навчальний посібник-атлас). - Тернополь: Укрмедкнига, 2004.-96 с.

4. Чайковський Ю.Б., Дєльцова О.І., Геращенко С.Б. Практикум з гістології, цитології та ембріолoгії. Навчальний посібник. Київ-Івано-Франківськ, 2000.

5. Чайковський Ю.Б., Сокуренко Л.М. Гістологія, цитологія та ембріологія (Атлас для самостійної роботи студентів). Навчальний посібник. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006.

6. Збірник тестових завдань з гістології, цитології та ембріології / Ред. Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Мотуляк А.П., Попадинець О.Г., Волошинович В.М., Грищук М.І., Кулинич Г.Б., Бойко О.В., Лучків Н.Ю. – Івано-Франківськ: ІМСТА, 2011.

7. Конспект лекцій з гістології та ембріології.