Заняття 21 гемопоез і лімфопоез.

Актуальність теми: Вивчення мікро- і ультрамікроскопічної будови органів лімфоїдного і мієлоїдного кровотворення, процесів кровотворення має істотне значення для розуміння складних процесів гемо- і лімфопоезу, а також причин виникнення захворювань органів системи кровотворення в клініці.

Мета заняття:

ЗНАТИ: Утворення і будова гемоцитів еритроцитарного, гранулоцитарного і лімфоцитарного рядів.

УМІТИ: Визначати в мікропрепаратах клітини мієлоїдного і лімфоїдних рядів. Ідентифікувати електронні мікрофотографії.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

Для реалізації мети навчання необхідні базисні знання-уміння:

1.Загальний план будови клітини, клітинна мембрана і органели. 2.Біологічне значення концентрації водневих іонів. 3.Інтерпретуйте значення буферних систем в підтримці постійності хімічного складу крові. 4.Інтерпретуйте механічні особливості крові. 5.Похідні зародкових листків. 6. Анатомічне розташування органів кровотворення.

Вивчіть тему за конспектом лекції і підручником. Проконтролюйте свої знання за такими питаннями:

1.Тканини. Визначення. 2.Класифікація тканин. 3.Компоненти крові. 4.Будова і функції еритроцитів. 5.Будова і функції гранулоцитів-нейтрофільних, еозинофільних, базофільних лейкоцитів. 6.Будова і функція агранулоцитів і тромбоцитів. 7.Ембріональне і постембріональне кровотворення. 8.Морфологічна характеристика стовбурових клітин. 9. Характеристика клітин еритропоезу, гранулоцитопоезу, агранулоцитопоезу.

ОБСЯГ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ

На занятті студенти розбирають домашнє завдання, вивчають і замальовують гістологічні мікропрепарати. Підписи до малюнків виконують удома.

Рис.1. Червоний кістковий мозок. Мазок.

Забарвлення: гематоксилін-еозин

Збільшення: 40х10

Позначення: 1-еритроцити, 2-лейкоцити, 3-мегакаріоцити, 4-клітини мієлоїдного ряду на різних етапах дозрівання.

Рис.2. Лімфатичний вузол

Забарвлення:гематоксилін-еозин

Збільшення:40х10

Позначення: 1-капсула, 2-трабекула, 3-лімфоїдні фолікули, 4-реактивний центр, 5-мозкові тяжі, 6-паракортикальна зона.

Рис. 3. Схема пост ембріонального гемопоезу.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. Підручник. Київ „Книга-плюс”, 2003. – 592 с.

2. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. Підручник. Київ „Книга-плюс”, 2010. – 582 с.

3. Волков К.С., Пасєчко Н.В. Ультраструктура клітин і тканин (навчальний посібник-атлас). - Тернополь: Укрмедкнига, 2004.-96 с.

4. Чайковський Ю.Б., Дєльцова О.І., Геращенко С.Б. Практикум з гістології, цитології та ембріолoгії. Навчальний посібник. Київ-Івано-Франківськ, 2000.

5. Чайковський Ю.Б., Сокуренко Л.М. Гістологія, цитологія та ембріологія (Атлас для самостійної роботи студентів). Навчальний посібник. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006.

6. Збірник тестових завдань з гістології, цитології та ембріології / Ред. Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Мотуляк А.П., Попадинець О.Г., Волошинович В.М., Грищук М.І., Кулинич Г.Б., Бойко О.В., Лучків Н.Ю. – Івано-Франківськ: ІМСТА, 2011.

7. Конспект лекцій з гістології та ембріології.