- •50. Поняття організації праці, її основні напрямки
- •Основні завдання організації праці:
- •Основні напрямки (або елементи) організації праці:
- •51. Поділ і кооперування праці на підприємстві
- •Обов’язкові вимоги до поділу праці:
- •Основні правила поділу праці:
- •Основні правила раціональної організації праці:
- •52. Форми організації праці
- •Організація й обслуговування робочих місць
- •Робочі місця класифікують за:
- •54. Умови праці. Охорона та безпека праці
- •Основні заходи по поліпшенню мікроклімату виробничого середовища:
- •55. Оцінка ефективності стану системи охорони праці та заходів щодо його покращення
- •Заходи по зниженню фізичної важкості праці:
- •Заходи по зниженню нервово-психічної напруженості:
- •Ієрархія заходів, якої необхідно додержуватися з точки зору санітарно-гігієнічних факторів:
- •Заходи по безпеці праці:
- •56. Режими праці й відпочинку
- •Заходи по скороченню періодів впрацювання і втомленості:
- •Загальні правила для встановлення перерв:
- •Загальні вимоги до режиму роботи:
- •57. Сутність і зміст процесу нормування праці
- •Завдання нормування праці:
- •Робота з нормування праці включає:
- •58. Робочий час, його склад і структура
- •59. Види норм праці
50. Поняття організації праці, її основні напрямки
Праця людей навіть в самій простій формі являє собою дуже складну діяльність, яка потребує поєднання різних трудових операцій та прийомів. Процес праці повинен бути організований незалежно від того, на якому структурному рівні суспільного виробництва він здійснюється. Це може бути праця окремого працівника, спільна праця групи людей, великого колективу або праця усього суспільства.
Під організацією праці на підприємствах і в організаціях розуміють конкретні форми і методи поєднання людей та техніки в процесі трудової діяльності.
Мета організації праці полягає в забезпеченні підвищення продуктивності праці та ефективного використання трудових ресурсів.
Основні завдання організації праці:
поліпшення умов та полегшення праці;
систематичне підвищення культурно – технічного рівня працівників;
раціоналізація методів і прийомів організації праці з метою скорочення витрат на виробництві;
підвищення трудової дисципліни;
забезпечення зацікавленості працівників у підвищенні продуктивності.
Основні напрямки (або елементи) організації праці:
Поділ і кооперування праці, які передбачають науково – обґрунтований розподіл працівників за трудовими функціями, машинами, механізмами, робочими місцями, а також групування працівників у відповідні виробничі колективи.
Нормування праці, яке полягає у розрахунку норм витрат праці на виробництво продукції й надання послуг.
Організація й обслуговування робочих місць, які охоплюють їх раціональне просторове планування й оснащення, що відповідають антропометричним і фізіологічним даним людини та її естетичному сприйняттю; ефективну систему обслуговування робочих місць, яка дозволяє ліквідувати втрати робочого часу та краще використати устаткування; атестацію і раціоналізацію робочих місць.
Організація підбору персоналу та його розвиток, які включають в себе: планування персоналу, профорієнтацію та профвідбір, наймання персоналу, розробку концепції його розвитку та її реалізацію (кваліфікаційне зростання, планування кар’єри).
Поліпшення умов праці, яке передбачає ліквідацію шкідливості виробництва, тяжких фізичних, психологічних та емоційних навантажень, впровадження естетики у виробниче середовище, формування системи охорони і безпеки праці.
Ефективне використання робочого часу, оптимізація режимів праці і відпочинку.
Раціоналізація трудових процесів, впровадження оптимальних прийомів і методів праці, які включають в себе вивчення трудових процесів із використанням різних засобів і методів праці, їх удосконалення і впровадження шляхом організації виробничого інструктажу, навчання; розширення й оновлення науково – технічної інформації.
Зміцнення дисципліни праці, яке передбачає комплекс заходів з підсилення виробничої і трудової дисципліни, формування почуття відповідальності, розвиток творчої ініціативи та ін.
Особливу роль в організації праці відіграє винагорода за працю – її оплата. Заробітна плата (трудовий дохід) є водночас ланцюгом, що з’єднує людину і засоби виробництва, і фактором (елементом) ефективної організації праці.