
- •Глава 1
- •1.2. Суть ціни та її функції
- •1.3. Структура ціни та характеристика її складових
- •1.4. Види цін
- •Контрольні питання
- •Глава 2 державне регулювання цін в умовах ринкової економіки
- •2.1. Організація контролю за цінами з боку держави
- •2.2. Методи державного регулювання цін в україні
- •2.3. Досвід регулювання цін у країнах світу
- •Контрольні питання
- •Глава 3 цінова політика підприємства
- •Контрольні питання
- •Методи встановлення ціни та їх зміст
- •4.1. Методичні підходи до розрахунку ціни на підприємстві
- •4.2. Витратні методи визначення ціни
- •4.3. Визначення ціни на основі попиту споживачів
- •Контрольні питання
- •Глава 5
- •5.2. Класифікація цін на продукцію в сільськогосподарському виробництві
- •5.3. Методичні підходи до визначення ціни на сільськогосподарську продукцію
- •5.4. Оптово-посередницькі ціни на сільськогосподарську сировину
- •Ціни на засоби виробництва для підприємств сільського господарства
- •Контрольні питання
- •Глава 6 ціноутворення у сфері виробництва споживчих товарів легкої та харчової промисловості
- •6.1. Ціноутворення при виробництві споживчих товарів
- •6.2. Особливості розрахунку відпускної ціни на підприємствах легкої промисловості
- •6.3. Особливості розрахунку відпускних цін на підприємствах харчової промисловості
- •Контрольні питання
- •Глава 7
- •7.2. Цінова політика підприємства при встановленні роздрібних цін
- •7.3. Ціноутворення на підприємствах масового харчування
- •Глава 8 ціноутворення у сфері послуг
- •8.1. Транспортні послуги
- •На перевезення вантажів і методика їх розрахунку
- •8.2. Вантажні тарифи на залізничному транспорті
- •8.3. Вантажні тарифи на автомобільному транспорті
- •8.4. Вантажні тарифи на водному транспорті
- •8.5. Ціноутворення у сфері побутового обслуговування населення
- •8.6. Тарифи на послуги житлового господарства
- •8.7. Тарифи на послуги підприємств комунального господарства
- •Контрольні питання
- •Глава 9 ціноутворення у сфері зовнішньоекономічної діяльності
- •Інформаційна база ціноутворення у сфері зовнішньоекономічної діяльності
- •9.2. Умови, які потрібно враховувати при визначенні ціни зовнішньоекономічної діяльності
- •9.3. Методи визначення цін зовнішньоекономічних контрактів
- •Контрольні питання
- •Тест для перевірки знань з курсу "ціноутворення"
8.2. Вантажні тарифи на залізничному транспорті
Основний обсяг перевезення вантажів припадає на залізничний транспорт. Тарифи па перевезення вантажів цим транспортом розраховуються в таких розмірах, які дають змогу відшкодувати всі експлуатаційні витрати й забезпечити отримання прибутку. Тарифи на залізничному транспорті складаються з витрат на початково-кінцеві та рухомі операції. Тарифна ставка встановлюється виходячи з розрахунку на 10 ткм. Крім того, вона розраховується також як середня для всієї залізниці залежно від відстані перевезений. На залізничному транспорті здебільшого розраховується мінімальна плата за перевезення вантажу на відстань 50 км, яка береться за основу.
З метою заохочення тарифи па залізничному транспорті поділяються залежно від виду вантажів. Вантажі диференціюються за видами з метою раціонального використання та завантаження транспортного засобу, ефективнішого використання залізничного складу тощо.
Тарифи залізничного транспорту поділяються на загальні, виняткові, пільгові, місцеві та за видами відправлень.
Загальні тарифи. За цими тарифами перевозять основну масу вантажів, причому в одному вагоні можуть перевозитися різні вантажі. Рівень цих тарифів звичайний, а в окремих випадках навіть нижчий.
Виняткові тарифи. Застосовуються при перевезенні одноманітних вантажів на наперед визначену відстань, тобто коли визначаються райони підправлення та призначення. Ці тарифи можуть бути вищими або нижчими від загальних:
підвищені — встановлюються па нераціонально дальні, зустрічні Й повторні перевезення, а також тоді, коли вантажі доцільніше було б перевозити іншим видом транспорту або коли потрібні особливі пристрої для завантаження та розвантажування;
знижені — встановлюються при перевезенні вантажів у стійких порожніх напрямках;
підвищені або знижені —диференціюються за порами року (взимку, влітку, восени), видами вантажів і застосовуються для зниження нерівномірності перевезень.
Пільгові тарифи. Встановлюються при перевезенні вантажів до наперед визначеного підприємства й у наперед визначений чає.
Місцеві тарифи. Діють при перевезенні вантажів на місцевому сполученні, тобто в межах однієї залізниці.
Тарифи ш видами відправлень. Поділяються на повагонні, контейнерні та дрібні:
повагонні. Основою є ставка за один вагон за певної норми його завантаження. Якщо технічна норма завантаження вагона повністю використана, оплата здійснюється повністю. Якщо вантаж відправлений при неповному завантаженні вагона, відправник штрафуються;
контейнерні. Цей вид перевезень дорогий порівняно з повагонними й застосовується найчастіше при перевезенні особливих вантажів;
дрібні (або маршрутні). На ці перевезення діють знижені тарифи. Тариф розраховується на 1 ткм, тобто за одиницю маси. Ці тарифи
диференціюються залежно під маси вантажу із застосуванням річних надбавок і знижок. При збільшенні маси перепечеш, вантажів надбавка зменшується.
Зазначимо, що всі тарифи на перенесення вантажів залізницею залежать також від особливостей вантажу. Так, окремі вантажі швидко псуються й погребують особливих умов перевезення (наприклад, у вагонах-рефрижераторах). 1І,е враховується у розмірі і арніку, тому він збільшується з урахуванням цих додаткових витрат.
На окремих залізницях застосовуються надбавки до діючих середніх тарифів за швидкість перевезення вантажів. Іноді такі тарифи збільшуються вдвічі (крім вантажів, що швидко псуються).
Нині в Україні залізничні тарифи здебільшого регулюються державою, яка встановлює максимальні або мінімальні обмеження з мстою зниження для виробників, і передусім споживчих виробів, ціни перевезення, його собівартості, а отже, ціну виробу загалом.