14. Споживчий маркетинг: орієнтований на покупців, які є кінцевими безпосередніми споживачами цих товарів, купуючи їх для особистого, домашнього або сімейного використання.

15. Концепції маркетингу: К.- задум ( підхід) щодо організації маркетингової діяльності, який базується на основній ідеї, ефективній маркетинговій стратегії та конкретному інструментарії досягнення визначених цілей. 1. Виробнича – (1860-1920) визначальним фактором орієнтації фірми в ринковому просторі висуває виробництво і виходить з того, що споживачі віддадуть перевагу дешевим і доступним для придбання товарам. Висока ефективність виробництва дає змогу підтримувати низькі витрати і таким чином забезпечувати низькі ціни. 2. Товарна – (1920 – 1930) на пріоритетне місце ставиться товар і виходить з того, що споживачі віддадуть перевагу товар з найкращими властивостями. Діяльність підприємства зорієнтована на його постійне вдосконалення та розробку достатньої кількості модифікацій товару. 3. Збутова – (1930 – середина 50-х) виходить з того, що споживач не купуватиме товар фірми у достатній кількості, якщо фірма не докладе значних зусиль щодо просування товару та його збуту (реклама, знижки, переконливі методи продажу) 4. Традиційна – ( середина 50-х – 1980) за орієнтири фірми обираються потреби споживачів, які слід задовольнити краще або ефективніше, ніж це роблять конкуренти.5. Концепція соціально-етичного маркетингу – (1980 – 1995) виходить з того, що фірма має задовольнити потреби споживачів краще за конкурента з одночасним поліпшенням життєвого рівня усього суспільства. 6. Концепція маркетингу стосунків – (з 1995) передбачає спрямованість маркетингової діяльності фірми на встановлення довгострокових конструктивних, привілейованих стосунків з потенційними клієнтами.

16. Історичні передумови виникнення маркетингу. З точки зору Пітера Друкера маркетинг з*явився в Японії приблизно у 1650 році.-На Заході маркетинг виник в середині 19 ст. Першим, хто вказав на те, що маркетинг повинен стати центральною функцією підприємства, а створення кола споживачів – спеціальною роботою менеджера – був Сайрос Маккормік. Розвиток як академічної дисципліни:1901 – став викладатися короткий курс маркетингу в Ілінойському ті Мічіганському університетах 1905 – був прочитан курс лекцій «Маркетинг товарів» в Пенсільванському університет. 1910 – почав викладатися постійний курс «Методи маркетингу» в університеті Вісконсіна. 1908 – З*явилась перша комерційна фірма, яка займалась маркетинговими дослідженнями. 1911 – на ряді великих під-в виникли відділи маркетингових досліджень 1926 – в США була організована Національна Асоціація Викладачів з маркетингу. В Україні та Росії маркетинг поширився лише на початку 90-х рр. 20 ст. -1991-93 – маркетинг почали застосовувати у фін-банк сфері Укр та Росії. Президентські вибори значною мірою сприяли проникненню маркетингових технологій на політ. ринок. 1994-98 – маркетинговий підхід почали використовувати на промислових під-вах. -вітчизняні товаровиробники почали широко використовувати маркетинг з метою своїх часток споживчого ринку.

17. Еволюція видів маркетингу: Підприємство може застосовувати 4 стратегії охоплення ринку: 1) недиференційований маркетинг – розглядає ринок,як єдину однорідну сукупність споживачів, тобто підприємство виходить на ринок з одним товаром і розробляє єдиний комплекс маркетингу, концентруючи при цьому увагу на загальних потребах споживачів, залишаючи при цьому поза увагою їхні відмінності. Головна мета масового маркетингу – максимізувати збут, завдяки чому суттєво зменшуються витрати на виробництво і збут однієї продукції, це дає змогу підприємству знизити ціни на товар і гнучко вести цінову конкуренцію; 2) стратегія диференційованого маркетингу – відтворює бажання виробника задовольняти потреби значної ринкової частки, але на відміну від недифер. маркет, диференційований маркетинг, заснований на сегментації ринку та виході на декілька ринкових сегментів, та розробці для кожного з них окремого комплексу маркетингу. Ця стратегія дозволяє підприємству знизити рівень ризику та негативні економічні наслідки в разі невдачі на якомусь сегменті. Вона вимагає найбільших фінансових витрат, що пояснюється такими факторами: збільшуються інноваційні витрати; зростають виробничі витрати; зростають адміністративні витрати; підвищуються витрати на просування; збільшуються загальні витрати на маркетинг. 3)концентрований маркетинг – орієнтований на вузьку, специфічну групу споживачів, через спеціалізований комплекс маркетинг. 4) індивідуальний маркетинг – передбачає розробку окремого комплексу маркетингу для кожного споживача.

18. Сутність маркетингових досліджень та необхідність їх проведення:

Маркет. дослідження - комплекс заходів по збору, обробці та аналізу інформації, які дозволяють підприємству розробляти та реалізовувати стратегію та тактику маркетингу та суттєво зменшувати невизначеність прийнятих маркет.рішень.

Основна мета маркет.досліджень полягає у виявленні можливостей підприємства посісти конкурентні позиції на ринку, знизити ризик та ступінь невизначеності, збільшити ймовірність успіху маркет.діяльності.

Групи цілей маркет.досліджень:

1.Пошукові-спрямовані на збирання додатковох інформації. 2.Описові-спрямовані на детальний опис окремих фактів або явищ, а також їх взаємозв*язок та взаємовплив. 3.Експерементальні-спрямовані на перевірку маркет.гіпотез і форм причинно-наслідкових зв*язків між попитом та істотними хар-ками товару або споживача. 4.Виправдовувальні-підтверджують об*єктивною інформацією вже сформовану думку переконання або погляд працівників підприємства.

Види маркет.досліджень: 1) залежно від виду інформації та методів її збору (кабінетні дослідження-працюють лише зі вторин.інформацією; польові-з первинною); 2)залежно від мети дослідження(кількісні-відповід.на питання «скільки?»; якісні дослідження -більше/менше, так/ні-анкетування); 3) за формою організації(Систематичні-дослідження проводяться регулярно впродовж достатньо тривалого проміжку часу; Спеціальні-є разовими заходами, що пов*язані з визначенням таких факторів, які змінились настільки, що змінюється характер впливу на діяльність підприємства); 4)по суб*єкту організації (Дослідження, які проводяться власними силами; Дослідження, які проводять спеціалізм.організації).

19. Методи м. досліджень: 1. кабінетні: традиційний аналіз,контент аналіз, методи кореляційного та регресійного аналізу. 2. польові: опитування, спостереження, експеримент, панель. 3. систематичні: омнібус, панель, моніторинг. 4. спеціальні: глибинне інтерв’ю, фокус група, проекційні методи. 5. якісні: спостереження, глибинне інтерв’ю, фокус група, аналіз протоколу, проекційні методи, експертні методи. 6. кількісні: опитування, кабінетних досліджень, 7. Міксметоди: hall-тест, home-тест, mystery shopper.

20. Етапи проведення маркетингових досліджень

1.Визначення проблеми. 2.Формування цілей і завдань маркет.досліджень. 3.Розробка дослідницького проекту-визначається об*єкт дослідження, джерела інформації, методи її збору, обробки та аналізу, хто буде відповідальний за збір інформації. 4.Збір та систематизація маркетингової інформації. 5.Аналіз інформації. 6.Підготовка звіту та його захист. 7.Прийняття маркетингових рішень.

21. Процес маркетингових досліджень складається із шести етапів. Етап 1. Визначення проблеми: Перший етап будь-якого маркетингового дослідження полягає у з'ясуванні проблеми. Під час її визначення маркетолог повинен брати до уваги мету дослідження, відповідну початкову інформацію, яка інформація, необхідна і як вона буде використана під час ухвалення рішення. Визначення проблеми включає її обговорення з особами, які ухвалюють рішення, інтерв'ю з експертами у цій сфері бізнесу, аналіз вторинних даних і, можливо, проведення окремих якісних досліджень. Етап 2. Розробка плану щодо розв'язання проблеми: Розробка плану щодо розв'язання проблеми включає формулювання теоретичних рамок дослідження, аналітичних моделей, пошукових питань, гіпотез, а також визначення чинників, які можуть впливати на план дослідження. Цей етап характеризується такими діями: обговорення з керівництвом туристичної компанії та експертами з даної сфери, вивчення ситуацій і моделювання, аналіз вторинних даних, якісні дослідження і прагматичні міркування. Етап 3. Розробка плану дослідження: Конкретніше розробка плану маркетингового дослідження складається з таких етапів: 1) аналіз вторинної інформації; 2) якісні дослідження; 3) збирання кількісних даних (анкетування, спостереження і проведення експериментів); 4) вимірювання і методи шкалювання; 5) розробка анкети; 6) визначення розміру вибірки і проведення вибіркового спостереження; 7) план аналізу даних. Етап 4. Польові роботи або збирання даних: Етап 5. Підготовка даних і їхній аналіз: Підготовка даних включає редагування, кодування, розшифровку і перевірку даних. Етап 6. Підготовка звіту і його презентація: Хід і результати маркетингових досліджень повинні бути викладені письмово у вигляді звіту, в якому чітко позначені конкретні питання дослідження, описаний метод і план дослідження, процедури збирання даних та їхнього аналізу, результати і висновки. Одержані висновки повинні подаватися у вигляді, зручному для використання під час ухвалення управлінських рішень.

22. Метод-фокус група – являє собою групове інтерн*ю, яке проводиться модератором у формі групової дискусії по раніше розробленому сценарію з невеликою групою типових представників досліджуваної частини населення, які схожі по основним соц.характеристикам. Випадки використання фокус-групи: 1)генерація нових ідей, 2)оцінка нових товарів, реклами, упаковки тощо, 3)вивчення розмовного словника споживача, 4)уточнення даних, які були отримані під час кількісного дослідження. (2-3 кімнати, тривалість 2,5-3 години, 6-12 або 8-12 осіб(незнайомі, не конкуренти), відео, аудіо запис для детального вивчення, температура в кімнаті +18-20 градусів)

23. Метод – глибинне інтерв'ю – являє собою неформальну, не чітко структуровану та організовані бесіду, в процесі якої респондент детально відповідає на поставленні запитання. Така ж генерація. Випадки використ. Глиб.інтерв*ю: 1)тематика інтерн*ю приватна(здоров*я тощо), 2)тематика стосується сурових суспільних норм, 3)відсутність можливості зібрати всіх респондентів в одному приміщенні, 4)участь приймають представники конкуруючих підприємств.(1 на 1 з психологом, обговорення особистих питань, якщо конкуренти, якщо неможливо знайти спільний час для всіх, запис на аудіо, відео).

24. Кабінетні методи маркетингових досліджень включають весь комплекс робіт із збору та аналізу інформації щодо ринку, попиту, пропозиції та конкуренції, що можна отримати та систематизувати, не виходячи із власного кабінету. Як правило, в кабінетних дослідженнях використовуються так звані «вторинні дані» - тобто інформація відкритих джерел, щорічні та щомісячні звіти, статистика, огляди компаній та ринків у ЗМІ та ін. Масиви цих даних величезні, вони передбачають кропітку роботу із порівняння, аналізу та в разі необхідності перевірки інформації. Однією з переваг кабінетних досліджень є досить стислі строки, у які вони можуть бути проведені. Застосування кабінетних досліджень. Без ретельних та ґрунтовних кабінетних досліджень неможливо оцінити кон’юнктуру ринку, його об’єми, інтенсивність конкуренції, ринкові ризики, можливості та інші основоположні фактори. Кабінетні дослідження обов’язково проводяться для: аналізу ринку (об’єм, емність, насиченість, темпи зростання, тощо), прогнозу ринку, аналізу конкурентів, вивчення структури виробництва, попиту, пропозиції, споживання, аналізу поставників, структури дистрибуції та роздрібної торгівлі, аналізу цінової політики, аналізу ризиків та факторів, що заважають виходу на ринок (законодавчих, конкурентних, тощо), вивчення перспективних товарів, ніщ, тощо.

Джерела інформації для кабінетних досліджень

Кабінетні дослідження передбачають, що у більшості випадків можна перевірити дані в інших джерелах, зіставити їх та виявити істину, тобто скористатися максимально об’єктивними цифрами. Всі джерела інформації для кабінетних досліджень можна розділити на: офіційні (загальнодержавні та місцеві нормативні акти, статистику Держкомстату, офіційні повідомлення міністерств, відомств та ін.), внутрішні (річні звіти компанії, річні звіти її конкурентів, їх сайти, інформаційні бюлетені, тощо), незалежні (матеріали спеціалізованих ЗМІ, галузеві видання, аналітичні звіти дослідницьких компаній, інтерв’ю та прогнози експертів, науковців, тощо).