3.3. Розмежування службових зловживань повноваженнями та зловживань повноваженнями при наданні публічних послуг

(ст.ст. 364, 364-1, 365, 365-1, 365-2 ККУ)

Розмежування зловживань, які вчиняють службові особи у сфері як публічного, так і приватного права, з одного боку, та зловживань, які вчиняються у сфері професійної діяльності з надання публічних послуг, – з другого, проводиться за суб’єктом злочину. Перша група злочинів вчиняється службовими особами сфери, відповідно, публічного або приватного права. Суб’єктом зловживання повноваженнями у сфері надання публічних послуг (ст. 365-2 ККУ) є неслужбові особи, перелічені у цій статті, які надають зазначені послуги.

3.4. Розмежування зловживань повноваженнями (ст.Ст. 364, 364-1 кку) із заволодінням чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем (ч. 2 ст. 191 кку)

Усі корисливі злочини, пов’язані з вилученням майна і обертанням його на свою користь або користь інших осіб, мають загальні ознаки: умисне, протиправне, незворотне вилучення чужого майна і обертання його на свою користь або користь інших осіб з корисливою метою. Такі злочини об’єднують поняттям викрадення чужого майна. Відсутність у конкретній події хоча б однієї з ознак цього діяння означає відсутність викрадення, у тому числі й передбаченого ч. 2 ст. 191 ККУ.

Зловживання службовими повноваженнями (ст.ст. 364, 364-1 ККУ), а не заволодіння чужим майном шляхом такого зловживання (ч. 2 ст. 191 ККУ) має місце тоді, коли у події, яка нагадує ч. 2 ст. 191 ККУ, відсутня хоча б одна ознака викрадення. Наприклад:

1. Службова особа заволодіває майном не назавжди, а на певний період часу (тимчасове запозичення), оскільки відсутня «незворотність» заволодіння майном.

2. Майно (наприклад, обладнання) не вилучається, а просто на робочому місці використовується злочинцем у власних цілях. Істотна шкода в такому випадку проявиться у виді упущеної вигоди (майно не приносить прибутку) та амортизації майна, що використовується злочинцем для отримання власної вигоди. У цьому випадку відсутнє вилучення чужого майна, тому має застосовуватися ст. 364 ККУ.

3. Службова особа посилає підлеглих робітників для виконання певних робіт на сторонній об’єкт (також має місце упущена вигода, а не прямі збитки).

4. Службова особа заплутує звітність з метою приховати нестачу коштів, що утворилася внаслідок недбалості.

Якщо службова особа незаконно отримує премії, надбавки тощо, її дії слід кваліфікувати за відповідною частиною ст. 191 ККУ, оскільки вони містять всі ознаки викрадення чужого майна.

3.5. Звільнення від кримінальної відповідальності при вчиненні корупційних злочинів

У ч. 6 ст. 369, ч. 5 ст. 368-3 та ч. 5 ст_. 368-4 ККУ передбачено можливість звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила корупційні злочини, передбачені цими статтями. Законодавець визначив дві самостійні (альтернативні) умови звільнення особи від кримінальної відповідальності за давання (пропозицію, надання або передачу) хабара (неправомірної вигоди): 1) наявність стосовно такої особи вимагання, 2) добровільність і своєчасність повідомлення нею відповідного органу про те, що сталося.

Слід мати на увазі, що вимагання можливе не щодо всіх діянь, передбачених ст.ст. 368-3, 368-4 і 369 ККУ, а лише щодо надання та передачі неправомірної вигоди/хабара. Уявити вимагання пропозиції такої вигоди неможливо. Не випадково у примітках до цих статей, на відміну від їх останніх частин, про вимагання пропозиції неправомірної вигоди/хабара вже не йдеться.