6.Дайте характеристику загальноекономічним принципам Принципы теоретической и прикладной экономики

Починати вивчення будь-якої науки треба із засвоєння її принципів, законів і методів. Один з головних принципів економіки — взаємодія теорії й практики.

Теорія є результат раціонального мислення, пізнання законів і закономірностей економічного розвитку. Вона є необхідною умовою для вироблення грамотних рішень, що стосуються напрямків використання матеріальних ресурсів, реалізації товарів і послуг на внутрішніх і зовнішніх ринках. Оволодіння економічною теорією розширює кругозір, виховує економічне мислення, полегшує шлях до досягнення ділового успіху.

Разом з тим без найтіснішого зв'язку із практикою теорія втрачає цінність. Саме практика формує соціальне замовлення на теоретичні дослідження, дає матеріал для наукового аналізу й, нарешті, виносить справедливий і незаперечний «вирок» будь-якої теорії.

Практичне завдання подолання найтяжчої в історії капіталізму світової економічної кризи спонукали Дж. М. Кейнса створити теорію глибокого впровадження державних регулюючих важелів у ринкову економіку. Необхідність переходу від поваленої економіки гітлерівського рейха до чогось нового дала поштовх до розробки моделі «соціального ринкового господарства». І в нашій країні насамперед реальна дійсність показала, що адміністративно-командна система вичерпала себе. І тоді виникло завдання теоретичної розробки проблем переходу від адміністративно-командної економіки до ринкової в конкретних умовах колишніх радянських республік. Це завдання, ще далеко не вирішене, є могутнім стимулом до розвитку теоретичної думки.

Іншим ключовим принципом теоретичної й прикладної економіки є єдність мікро- і макроаналізу. Тільки аналіз мікроекономіки й макроекономіки в певній послідовності дозволяє одержати більш-менш повне уявлення про економічне життя суспільства.

Здавалося б, практична функція економічної науки зводиться до рекомендацій щодо того, як найбільш вдало вписатися в ринкові відносини, домогтися високих результатів у бізнесі. Лауреат Нобелівської премії в галузі економіки Пол Самуэльсон називає три центральні проблеми, спільні для всіх господарств:

1. Що повинно вироблятися й у яких кількостях?

2. Як будуть вироблятися товари, тобто ким, за допомогою яких ресурсів й якої технології вони повинні бути зроблені?

3. Для кого призначаються вироблені товари'?

Чи можна сказати, що на ці питання може дати відповідь мікроекономіка? На перший погляд так, оскільки мікроекономіка саме й виробляє рекомендації в області практичної діяльності фірм, підприємств.

Але при більш глибокому підході до аналізу господарчої діяльності виявляється, що вичерпні відповіді на поставлені П. Самуэльсоном питання відшукати неможливо без урахування макроекономічної інформації. Справді, визначити, що й у яких кількостях виробляти, можна тільки в тому випадку, якщо відомі потреби всього суспільства, врахована сформована динаміка суспільного виробництва і її перспективи. Не менш важливо мати відомості про наявних у суспільстві факторах зростання, їхньої комбінації, про соціальну, галузеву й відтворювальну структуру економіки, мати подання про ступінь збалансованості народного господарства, про величину доходів і витрат населення й т.д.

І нарешті, ще один принцип — реального історизму. Суть його полягає в тому, що закони економіки діють далеко не однозначно в різних історичних умовах. Скажемо, треба розрізняти, як діють економічні системи в умовах сформованого конкурентного середовища й в умовах далеко не перебореного монополізму.