9.Зб при організації польового табору

В тому в період підготовки до польових робіт керівництво експедиції проводить заходи, що забезпечують профілактику захворювання і травматизму.

Для виїзду в польові умови керівник бригади повинен провести інструктаж працівників своєї бригади і студентів навчальних закладів, що проходять практику в бригаді, з правил та умов безпечного проведення робіт.

Польові бази бригад, організовувані для виробництва робіт в лісових, лісостепових, а також інших пожежонебезпечних місцях та населених пунктах, повинні забезпечуватися обладнанням і комплектом первинних засобів для гасіння пожеж. Для куріння на території польових баз і табірних стоянок виділяються і обладнуються спеціальні місця. Забороняється переміщення бази польового табору бригади на нове місце без завчасного повідомлення відсутніх працівників бригади та керівництва експедиції про точне місцезнаходження нової бази.

Всі роботи, що проводяться з виїздом людей за межі території бази партії, повинні плануватися відповідно до прогнозу погоди на найближчий час - 8 - 12 годин.

Найкращим місцем для розбивки табору в горах є захищений від вітру пологий схил.У лісових районах місця для розбивки табору повинні вибиратися на рівних, захищених від вітру.У горах на відстані не далі 3 - 4 м від намету повинні бути встановлені блискавковідводи.

У холодну пору року палатки та інші спеціальні житлові приміщення повинні утеплятися і обладнуватися обігрівальними приладами .

Забороняється залишати в наметах і інших приміщеннях без постійного нагляду запалені ліхтарі, свічки, палаючі печі і обігрівальні прилади.

Для успішного виконання виробничого завдання із збереженням всіх правил охорони праці і техніки безпеки складають маршрути руху бригад. Схему маршрутів складають керівники бригад .

До початку виконання польових топографо-геодезичних робіт в містах, населених пунктах, на території промислових об’єктів необхідно встановити схеми розміщення і глибину залягання мереж інженерних комунікацій для безпечного закладання в грунт центрів геодезичних знаків, реперів. Також необхідно з’ясувати схему високовольтних ліній електропередачі .

Під час роботи з обладнанням та приладами на проїзній частині дороги повинні бути виставлені відгороджувальні знаки.

Керівники експедиції при першому знайомстві з районом робіт повинні ознайомити про роботу районну адміністрацію, міліцію, господарства на території яких будуть проводитись топографо-геодезичні роботи.

10. Загальні вимоги безпеки під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт

Безпека під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт залежить від групи, класу та категорії вантажу. В залежності від небезпеки всі вантажі поділяються на чотири групи: 1 - малонебезпечні (будматеріали, продукти харчування тощо); 2 - небезпечні за своїми розмірами; 3 - пилові та гарячі (цемент, крейда, вапно, асфальт, бітум і т. ін.); 4 - небезпечні за своїми властивостями (пожежо- та вибухонебезпечні, отруйні, токсичні, радіоактивні речовини тощо). Під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт з вантажами третьої та четвертої груп необхідно використовувати засоби індивідуального захисту.

Вантажі, які є небезпечними за своїми властивостями відповідно до ГОСТ 19433-81 поділяються на дев'ять класів: 1 - вибухові речовини; 2 - стиснені, зріджені та розчинені гази під тиском; 3 - легкозаймисті рідини, суміші рідин, які виділяють легкозаймисті пари, температура спалаху яких становить 61 °С і нижче; 4 - легкозаймисті речовини та матеріали, які здатні займатися внаслідок тертя, нагрівання, поглинання вологи, самочинних хімічних перетворень; 5 - окиснювальні речовини, які легко виділяють кисень; 6 - отруйні та інфекційні речовини; 7 - радіоактивні речовини; 8 - їдкі та корозійно активні речовини; 9 - речовини з відносно низькою небезпекою, під час перевезення та зберігання яких необхідно дотримуватись певних вимог безпеки. На упаковці з небезпечними вантажами, крім стандартного маркування, необхідно нанести знак небезпеки.

За масою одного місця вантажі поділяються на три категорії: 1 - масою менше ніж 80 кг, а також сипкі, дрібноштучні й такі, що перевозять навалом; 2 - масою від 80 до 500 кг; 3 - масою понад 500 кг.

Граничні норми підіймання та переміщення важких речей (вантажів) одним працівником вручну: для чоловіків, старших 18 років, - 50 кг ; для жінок, старших 18 років, - 10 кг при чергуванні з іншою роботою та 7 кг при постійній роботі ; для юнаків та дівчат 16- 17 років при короткочасній роботі відповідно 14 та 7 кг, а 17-18 років - 16 та 8 кг.

Вантажно-розвантажувальні роботи необхідно здійснювати під керівництвом відповідальної особи, призначеної в установленому порядку.

До роботи з підіймально-транспортними механізмами та пристроями допускаються особи, не молодші 18 років, які пройшли медичний огляд і спеціальне навчання, склали іспит кваліфікаційній комісії та одержали посвідчення.

Підвищені вимоги безпеки регламентуються для вантажно-розвантажувальних робіт та транспортування небезпечних вантажів. У разі пошкодження тари небезпечного вантажу, відсутності маркування та попереджувальних написів на ній, а також при метеорологічних умовах, що впливають на фізико-хімічні властивості вантажу (наприклад, підвищують його токсичність), забороняється проводити вантажно-розвантажувальні роботи. Легкозаймисті рідини належить транспортувати спеціалізованими транспортними засобами.

11. ЗБ при переїздах на автомобілях

Переїзди і переходи при геодезичних роботах складають особливу категорію норми часу і в різних видах робіт, в різних географічних умовах вони складають від 30 до 40 % норми часу. Ця обставина заставляє звернути увагу на такі вимоги безпеки:

- Відповідність наявних транспортних засобів процесу робіт, якості доріг,мостів,умовам перехідності.

- Відповідність погодних умов для проїзду.

- Технічна справність і придатність транспортних засобів.

- Наявність кваліфікованих і дисциплінованих водіїв і контроль застаном їх здоров'я.

- Наявність комплекту слюсарних інструментів, запасних частин і матеріалів для дорожнього руху.

- Забезпечення продуктами харчування, пальними і змащувальними матеріалами.

- Наявність протиаварійних і рятувальних засобів.

- Зручне рівномірне розміщення сидячих місць для пасажирів.

- Дотримання правил руху.

- Кожна автомашина має пройти технічний оглядна основі якого видасться довідка про технічну справність автомашини.

- Разом з людьми не можна возити в тій же машині пально-мастильні матеріали, важкі бочки, бетонні моноліти, труби.

Кожна автомашина закріплюється за певним водієм, який відповідає за техніку безпеки при переїздах на автомобілях людей і при транспортуванні вантажів. До управління автомобілями, що виїжджають у важкі рейси польових геодезичних робіт, призначаються водії 1 або 2 класу, або досвідчені водії 3 класу із стажем роботи не менше трьох років, які пройшли спеціальну підготовку і перевірку стану здоров'я .

Перед виїздом у рейс керівник геодезичних робіт видає водію технічний опис з зазначенням завдання і путівку, а водій виконує попередню перевірку автомобіля: роботу двигуна, заправку пальним, стан гальм, запалювання, рульове керування, освітлення, сигналізацію, відсутність витікання бензини і масла.

Під час руху водій повинен слідкувати за дотримання правил техніки безпеки усіма пасажирами.

12. ЗБ при водній переправі вбрід

Вимушені у процесі робіт водні переправи порушують режим і ритм

польових геодезичних робіт і нерідко створюють велику небезпеку. Водні переправи здійснюються у брід (пішки, верхи, автомобілем,всюдиходом), перевезенням вплав (на човнах, плотах, поромах),перельотах (на вертольотах, літаках), переходах (по льоду, греблі, мосту).На більшості мілководних малих річок, які мають щільний грунт днаі швидкість течії не більше 2м/с, допускається вільна переправа вбрід пішки і на будь-якому транспорті при температурі не нижче плюс 12С.Переправа вбрід гірських річок приурочується до часу низькогорівня води в річці, тобто до 6-8 год. ранку.Піші переходи через річки вбрід повинні здійснюватись під охороною по канату. Без охорони допускаються переходи, якщо глибина броду не більше 2/3 величини, нижче.

Засоби і способи переправи	До 1м/с	До 2м/с	Більше 2 м/с
Пішки	0,9	0,7	0,5
верхи	1,0	0,8	0,6
Вантаж.автом.	0,6	0,5	0,4

При проведенні геодезичних робіт неподалік від населених пунктів можливі водні переправи на великих човнах вантажопідйомністю не менше 500 кг при ширині річки до 300 м і вантажопідйомністю не менше 1000 кг приширині річки більше 300м

13-14. ЗБ при (водній) переправі на човнах

При проведенні геодезичних робіт неподалік від населених пунктів можливі водні переправи на великих човнах вантажопідйомністю не менше 500 кг при ширині річки до 300 м і вантажопідйомністю не менше 1000 кг при ширині річки більше 300м. Не можна допускати переправи при перевантаженні човна, тобто при зануренні його вище ватерліній, кожен човен повинен мати рятувальні засоби. До бортів човна повинні закріплюватись леєри-мотузки, за які можуть триматися люди, що випали за борт. Допустима вантажопідйомність човна визначається за формулою

Q = 0,5 L B H K, (2.1)

де L – довжина човна по рівню ватерлінії, см;

В – ширина у миделя (середина човна), см;

Н – висота човна, см;

К – коефіцієнт водозаміщення.

Значення коефіцієнта К залежно від форм обводу днища човна шпангоутів такі: при тупокутному – 0,4-0,5; при плавному –0,5-0,6; при плоскодонному 0,65-0,75

Безпечним значенням вантажопідйомності вважається Q без = 0,75 Q .

Застосування надувних човнів допускаються на рівні не ширше 100-200 м, при швидкості течії не більше 2 м/с і при вітрі 2-3 бала, але небільше.

    При водних переправах на гусеничних транспортерах повинні дотримуватися такі правила:     - переправи через водні перешкоди автотранспортеров з людьми категорично забороняються, для цих цілей на кожному автотранспортере повинна бути справна гумовий човен і рятувальні жилети по числу людей, включаючи водія;     - забороняються переправи через річки, що мають швидкість течії понад 1,5 м / с, а також при вітрі і значних хвилях;     - при переправах на гусеничному транспортері через річки вантаж повинен бути не більше 600 кг, його слід розташовувати рівномірно по всій платформі і прив'язувати;    -  для спуску у воду і при підйомі з води вибирати пологі береги

    - при непрацюючому стартері водні переправи проводити забороняється;     -  заболочені ділянки і болота долаються на гусеничних автотранспортерах найкоротшим шляхом і при мінімальному числі поворотів;

     Забороняється керувати човнами за допомогою жердин при переправах через гірські річки.

При переправах через бухти, затоки, протоки, лагуни, великі озера, порожисті річки і річки шириною більше 0,5 км забороняється застосування невеликих човнів, а також човнів з малим осіданням і легко перекидні     Забороняється при переправах на моторних човнах розвивати велику швидкість і робити різкі повороти.

15. ЗБ при льодовій переправі

У зимовий час природним переходом через річку служить міцний лід. Тому, при виникненні геодезичних робіт і лісозаготівель, організовують льодові переправи. Їх роблять одношляхові і тільки при великих об’ємах перевезень лісу споруджують двошляхові, які розміщують на віддалі до 100-150 м одна від іншої. При виборі місць для льодової переправи слід уникати ділянки з тріщинами на льоді біля берегів і на шляху проходження, а також незамерзлі місця серед льоду або ділянки з тонким, небезпечним для переходу льодом.

Затори – скупчення льоду в вузьких місцях річки.

Сушняк – сухе русло річки під льодом, яке утворилося внаслідок припинення живлення річки грунтовими водами. Над сушняком як правило нависає небезпечний лід. Льодяний покрив має таку будову:

1) зверху є сніг;

2) сніговий лід;

3) мутний лід;

4) прозорий лід.

Для визначення товщини роблять отвори в 10 м від осі переправ з обох сторін і на віддалі 10 м по ходу переправи, а також в 3 м від берега.

Після вимірювання товщини льоду в усіх отворах, по найменшому заміру визначають вантажопідйомність.

Розрахунок вантажопідйомності льоду можна визначити за формулою

h= α √ Q , см

де h1 – товщина льодового покриву, см;

Q – маса вантажу, т;

α - коефіцієнт опору: для колісних машин дорівнює 11, для гусеничних – 9.

На практиці нерідко для гарантії застосовують формулу Корунова з

коефіцієнтом запасу К=2, тобто

h =2 α √Q , см.

Перед виїздом на лід люди повинні зійти з машини і йти за нею на віддалі 20 м, маючи при собі два шнури довжиною 30 м. Швидкість руху по льоду не більше 8 км/год. При сучасній організації і механізації геодезичні роботи в горах значно полегшуються. Полегшення і безпечність робіт досягається шляхом:

1) вивчення місцевості по картах і обстеження місць з вертольотів;

2) доставки бригад на низькі гори з вертольотів з висадкою людей;

3) доставки бригад на можливі площадки високих гір, з яких здійснюється похід бригад пішки;

4) комплексної роботи геодезичної практики із застосуванням вертольотів і радіозв’язку;

5) альпіністської підготовки геодезистів і робітників.

Техніка безпеки пересування в горах заснована на взаємній страховці шляхом зв’язку одним шнуром від двох до чотирьох осіб.

Така страховка здатна утримувати робочого, який зірвався з гір.

16. ЗБ при рекогносцировці геодезичної мережі

    При виконанні рекогносцировки геодезичних мереж вимоги безпеки в основному пред'являються до вибору місця будівництва геодезичного знака в районах підвищеної небезпеки 

   Вимоги безпеки, які пред'являються :

- при установці віх і мачт всі працівники повинні бути в захисних касках.   - віхи і щогли довжиною до 8 м, діаметром в нижньому зрізі не більше 10 см дозволяється піднімати вручну з упором одного кінця в яму глибиною не менше 60 см. Віхи і щогли довжиною понад 8 м або менше 8 м, але в діаметрі нижнього зрізу більше 10 см, піднімаються тросом за допомогою ворота, лебідки або інших механізмів.  - дозволяється встановлювати віхи тільки на деревах, що ростуть, мають здорові стовбури. - вороти, лебідки, трактори, автомашини або інші механізми, застосовувані для підйому віх, щогл, повинні відстояти від їх підстави на відстані, не меншій полуторної їх висоти.

- з майданчика, де мав проводитися підйом віх, щогл, до початку роботи необхідно прибирати сухостійкі і небезпечні дерева.    - розбивати табір і встановлювати намети для житла поблизу віх, щогл забороняється. - підйом дозволяється на сироростущі, без гнилі, підсушування і тріщин дерева до висоти, де стовбур має діаметр не менше 10 см. - підйом на дерева повинен проводитися за допомогою кігтів. При підйомі обов'язково користуватися запобіжним поясом з двома канатиками.  - при підйомі на дерева і щогли обидві руки повинні бути вільними від вантажу. Забороняється піднімати вантаж більше ніж 6 кг.  - у разі наближення грози необхідно спуститися з щогли і дерева на землю і відійти від них на відстань не менше потрійний висоти.     - забороняється спилювати вершини дерев для установки на них інструментів або для відкриття видимості.

17. ЗБ при ремонті і побудові геодезичних знаків

При будівлі й закладці геодезичних знаків виконують наступні правила.

До робіт допускаються тільки особи, що мають спеціальну підготовку, що пройшли навчання безпечним методам ведення робіт із закладки знаків.

Заготівлю деталей знаків ведуть на землі, роботи виконують сокирою й пилкою. При протесанні колод не можна притримувати їхніми ногами - колоду закріплюють на підкладках П-подібними скобами, стежать за тим, щоб сокира не зісковзнула на ногу. Розколюючи чурбаки, не можна притримувати їхньою ногою.

При зборці металевих знаків гайкові ключі, якими користуються верхолази, прив'язують лямками до кистей рук. Гвинти, болти, шайби зберігають у кишенях на спецодязі або в підвішених сумках.

Якщо знаки будують на даху будинку, то працюючі прив’язуються ланцюгом верхолазного ременя до крокв даху.

До самостійних верхолазних робіт відповідно до діючого законодавства допускаються особи не молодше 18 років. Вони повинні проходити спеціальний медичний огляд, а вперше приступають протягом одного року повинні працювати під безпосереднім наглядом досвідчених робітників.

Риття котлованів для закладки й канав для маркування підземних центрів геодезичних знаків, вирубку поглиблень у цегельних і залізобетонних стінах для закладки реперів роблять, як правило, механічними засобами. При ритті котлованів вручну забороняється вести роботи підкопом.

Бетонні моноліти й інші матеріали опускають у котловани відповідно до правил вантажно-розвантажувальних робіт.

 18. ЗБ при міському будівництві

Основою для високопродуктивної і безпечної праці, попередження можливих небезпек та забезпечення санітарно-гігієнічного обслуговування будівельників і обслуговуючого персоналу є правильна організація будівельного майданчика і виробництва будівельно-монтажних робіт.

До основних заходів по техніці безпеки в будівництві належать:

- правильна організація будівництва та виробництва робіт;

- організація складування матеріалів і деталей;

- організація будівельного майданчика і проходів;

- забезпечення нормального робочого та аварійного освітлення робочого майданчика;

- організація технічного нагляду за станом механізмів, кранових шляхів, обладнання;

- проведення систематичного інструктажу обслуговуючого персоналу;

- обов'язкове огорожу всіх майданчиків і сходів, а також обертових і рухомих частин крана;

- постійний контроль за справністю механізмів, укомплектування крана справним інструментом;

- дотримання правил експлуатації крана відповідно до Інструкції з монтажу та експлуатації підйомних пристроїв;

- застосування сигналізації згідно з Правилами Держнаглядохоронпраці;

- забезпечення електробезпеки.

Загальне керівництво роботою по забезпеченню безпеки праці здійснює керівник організації . Безпосередню відповідальність за стан техніки безпеки несе головний інженер. Техніка безпеки в будівництві, на підприємствах ведеться відділом техніки безпеки або старшим інженером з техніки безпеки. Вони розробляють плани щодо поліпшення умов праці, забезпечують виробничі ділянки плакатами та знаками безпеки.

19. ЗБ при обстеженні підземних комунікацій

Зйомка існуючих підземних комунікацій, як правило, пов'язана з їхнім обстеженням. При обстеженні знімають кришки колодязів й у колодязів ставлять триногу зі знаком «Небезпека».

Перед спуском людей у колодязь перевіряють, немає чи в ньому газу, опускаючи в нього шахтарську лампу. Якщо в колодязі є метан, лампа гасне або сильно зменшує силу світла, а при наявності світильного газу - спалахує й гасне. Від пар бензину полум'я лампи подовжується й офарблюється в синє світло, від аміачного газу без спалаху гасне. Якщо лампа не гасне, а горить рівним світлом (таким же, як і на поверхні), то газів у колодязі немає й можна спускатися. Забороняється перевіряти газ по заходу, киданням у колодязь запаленого паперу або опусканням палаючої свічі або ліхтаря. Під час роботи стежать за відкритими люками, не допускаючи до них сторонніх людей. По закінченні робіт або при перерві всі люки колодязів щільно закривають кришками. Інструменти, лампи й предмети опускають у колодязь на мотузці після подачі працюючої в колодязі умовного сигналу. Колодязь висвітлюють шахтарською лампою. Роботи ведуть у рукавицях.

Металеві рейки опускають у колодязь і виймають із нього вроздріб, не стосуючись проводів.

20. ЗБ при будівництві промислових підприємств

Забезпечення здорових і безпечних умов праці має здійснюватися на стадії проектування промислових підприємств.

При будівництві промислових об’єктів використовують СН 245-71 "Санітарні норми проектування промислових підприємств", СНиП, ДБН і інші документи, в яких викладені вимоги виробничої санітарії до території і робочих місць у виробничих приміщеннях.

При проектуванні промислових підприємств враховують технологію виробництва, архітектурно-планувальні рішення виробничих приміщень, розв’язку транспортних систем, благоустрій території та інші вимоги, без яких жоден проект не може бути прийнятий у виробництво.

Територія підприємства має відповідати вимогам щодо розміщення виробничих і допоміжних будівель з технологічної точки зору, а з гігієнічної— мати відносно рівну поверхню й нахил, що забезпечує відвід поверхневих і стічних вод, задовільне сонячне опромінення й природне освітлення та провітрювання.

При виборі території для будівництва враховують напрям панівних вітрів, погодно-кліматичні умови, відстань до житлової зони і т. ін.

Цехи зі шкідливими умовами виробничого процесу розміщують з підвітряного боку відносно вітрів панівного напрямку.

Оцінюючи територію підприємства, враховують рівень стояння ґрунтових вод, чистоту ґрунтів, можливість благоустрою і проведення заходів щодо захисту навколишнього середовища від шкідливих і небезпечних викидів.

Вимоги СН, ДБН не допускають розміщувати об’єкти у місцях, де рівень ґрунтових вод менше 1,3 м від дна підземних споруд, що проектуються, а також у зонах можливого затоплення паводковими водами.

Територія під будівництво об’єкта має враховувати такі чинники, як сейсмічні особливості району забудови, можливість снігових заметів, максимальні і мінімальні річні температури і т. ін.

Щільність забудови регламентують Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів

Відкриті склади з сипучими матеріалами мають розміщуватися на відстані 20 м від виробничих будівель, 25 м від побутових приміщень, 50 м від допоміжних будівель.