22.Особл.Культурі 19ст.
Значення д-сті терещенків та симиренків-вклад коштів на розв.освіти,охорони здоров’я,культуру,театру,тенденції на придбання кожного укр..освіти.,розвиток наук видатний мечніков.винайдення мед.інструментів,грушевський видав 1 том історії укр.-русі,П.куліш»чорна рада»,,Старицький»за двома зайцями,С.гулак-артемовський»запорожець за дунаеєм»,гімн майбутній М.Вербицького,скульптура хмельницького у києві 1853.,володимирський собор у києві(арх..Беретті). живопис.жанровий(М.Пимоненко»Весілля в Київський губернії»,М.Ярошенко»Всюди життя»,І.Рєпін»запорожці пишуть листа тур.султану»
портретний(І.Труш)пейзажній(С.Васильківський«На харківщині».
23.Українізація.
Політика «українізації» (коренізації) Квітень 1923 р. — проголошення XII з’їздом РКП(б) курсу на щоренізацію. Кнренізація — це надання народам СРСР можливості розвивати власні культури, мови, готувати національні кадри з метою посилити вплив комуністичної партії у національних районах. 15 Україні коренізація набула характеру українізації. Складові українізації:підготовка та залучення кадрів із представників української на¬ціональності до партійних і державних органів та установ; запровадження в усіх установах та навчальних закладах україн¬ської мови;видання газет, журналів, книжок українською мовою; усебічний розвиток української культури і партійне керівництво нею;глибоке вивчення національної історії, відродження традицій; створення умов для розвитку мови та Культури всіх національ¬них меншин, які мешкали в Україні. Українізацію підтримували М. Скрипник, О. Шумський, В. За- гппський, Г. Гринько. Історичний портрет!
24.Худож-творч угрупування 20ст.
У 20-і роки було кілька літературно-художніх об'єднань. Серед них такі, як "Гарт", "Плуг", "Ланка", Вільна академія пролетарської літератури (ВАПЛІТЕ) і т.д. Ці об'єднання охопили основну кількість наявних в Україні майстрів пера.Важливоюподією літературного життя України другої половини 20–х років була дискусія, у центрі якої був М.Хвильовий, ідеологічний натхненник ВАПЛІТЕ.У дискусії мова йшла про шляхи розвитку української літератури, необхідність широкого використання досягнень європейського мистецтва, недоцільності орієнтації на російську культуру. Без Європи, поза нею Хвильовий не мислив, не уявляв собі українського відродження. Він проголосив сміливе в ті часи гасло: «Геть від Москви! Даєш Європу!». Це гасло означало відсіч усьому тому, що критики пізніше називали «московським комплексом».Більшість українських письменників прийняли заклики Миколи Хвильового з непідробленим захватом.Офіційна влада оцінила їх дуже негативно, вбачаючи в них небезпеку для імперії.Пізніше виступ Н.Хвильового став приводом для його переслідування і жорстокого гоніння.
25.театр леся курбаса«Березі́ль» — український театр-студія, заснований Лесем Курбасом у 1922 році в Києві. В 1926 році його було переміщено до Харкова, де він зайняв приміщення, яке до цього належало театру імені І.Франка. Один із перших українських радянських театрів. Назва театру походить від назви першого весняного місяця — березня. Датою народження театру прийнято вважати 31 березня 1922 року. Першу виставу «Березілю» було представлено 7 листопада того ж року. Вона називалася «Жовтень» і була створена за текстом творчого постановчого колективу. Працював як державний театр з 1922 до 1926 у Києві, а з 1926до 1933 — у Харкові (тодішній столиці радянської України). Період життя та становлення театру у Києві вважають його «політичним» періодом, а харківський період — філософським.Л.Курбас повернув хору класичну давньо-грецьку ф-цію реакції на дії головного героя.Інший експеримент був Вертеп.новий розвиток Березіль отримав після приходу М.куліша «мина мазайло».в 1933 Л.Курбаса та більшість акторів розстріляли.
26.Літ-ні течії 20-30рр.На зміну старій генерації поетів приходить молода генерація(тичина,сосюра,довженко,вишня,хвильовий). У 20-і роки було кілька літературно-художніх об'єднань. Серед них такі, як "Гарт", "Плуг", "Ланка", Вільна академія пролетарської літератури (ВАПЛІТЕ) і т.д. Ці об'єднання охопили основну кількість наявних в Україні майстрів пера.Важливоюподією літературного життя України другої половини 20–х років була дискусія, у центрі якої був М.Хвильовий, про майбутні перспективи і напрямки розвит.укр літ-ри.поява нових талановитих творів укр. письменників(м.драй-хмари,куліша,зерова,ялового,сосюри. Пізніше — в 1930-31 рр. — в Харкові з ініціативи М. Корчак-Чепурківського, Хвильового та ін. «ваплітян», харківських письменників з організації «Молодняк» було створене і діяло літературне об'єднання «Пролітфронт». Мета його полягала в намаганні об'єднати всі кращі літературні сили, створити можливості для вільного, нерегламентованого компартією розвитку української літератури. «Пролітфронт» ідейно протистояв офіційній Всеукраїнській Спілці Пролетарських Письменників, мав свій друкований орган — щомісячний літературно-критичний журнал «Пролітфронт», де друкувалися М. Хвильовий, П. Тичина, Ю. Яновський, Остап Вишня, Петро Панч та інші. Внаслідок політичного та адміністративного тиску «Пролітфронт» було ліквідовано.
27.відлига в укр. культ. період «відлиги» мав величезне значення і далекосяжні наслідки. Атмосфера кінця 50-х років привела до формування цілого покоління так званих«шестидесятників» — вчених, письменників, художників, які відзначалися непримиренністю до ідеологічного диктату, повагою до особистості, прихильністю до національних культурних цінностей, ідеалів свободи. По-різному складалися їх стосунки з владою, але загалом творчість цього покоління визначила шляхи всього подальшого розвитку української культури.У кінці 50-х етап науково-технічної революції. В державній політиці стали приділяти особливої уваги розвитку науки, створювалася безліч нових галузевих науково-дослідних, проектно-конструкторських інститутів, збільшилася кількість періодичних видань, у великих економічних центрах — Харкові, Львові, Донецьку відкрилися відділення Академії наук УРСР. Розвивалася система освіти. У 1959 році обов'язковою стала восьмирічна освіта, в 1977 — середня.смВсесвітньовідомим став Інститут електрозварювання імені Є. Б. Патона, який перетворився на науково-виробниче об'єднання, куди входили науково-дослідний інститут, конструкторське бюро, два дослідних заводи. Тут було запатентовано понад 400 винаходів, розроблені методи зварювання і різання електронним променем, лазерної обробки. При створенні англо-французького літака «Конкорд» була використана патонівська технологія виплавки сталі особливо високої якості. Київським Інститутом надтвердих матеріалів були розроблені карбоніт, кіборит. Їх промислове виготовлення було налагоджене на Львівському заводі штучних алмазів. Крім того, в Києві створена перша в історії людства «Енциклопедія кібернетики» (видана 1973 р. українською мовою), в художній прозі стали утверджуватися аналітичність, проблемність, відхід від описовості, звернення до сфери тонких почуттів, співвідношення морального і духовного. Насамперед це стосується творчості О. Гончара, П. Загребельного, Ю. Збанацького, В. Козаченка. 60-70-і роки, за оцінкою авторів «Історії української літератури ХХ століття», були періодом «плідним, хоч і суперечливим, періодом поглиблення її гуманістичних основ, посилення аналітичного й синтезуючого начал, утвердження нових форм, стилів, засобів». На повний голос заявили про себе Іван Драч, Ліна Костенко, Василь Симоненко, Микола Вінграновський. Склалася школа українського літературного перекладу, яка має високий міжнародний авторитет.
29особл.відродженна 21стОсновним змістом українського культурного оновлення і відродження була самовіддана праця багатьох дослідників, ентузіастів, практиків з реконструкції тяжко здеформованої культури, залучення до нового життя великих набутків, які або були під арештом, або призабулись, або були невідомими. Фантастичний пласт забороненого або замуленого часом став відкритим і оновлює величну "ікону" нашої культури. Дивним сяйвом опромінює нас те, що вважалося "білими плямами". Значна робота в цьому напрямку проводиться створеною в останні роки Національною комісією з питань повернення в Україну культурних цінностей при Кабінеті Міністрів України. Так, організована нею державна програма "Повернуті імена" інтегрує зусилля багатьох інституцій, зокрема Національної Академії наук, Українського фонду культури, товариства "Україна", Фонду сприяння розвитку мистецтв України, спрямовані на висвітлення невідомих фактів української культури. В архівах, музеях, бібліотеках України створюються спеціальні відділи, де поширюється інформація про українську культуру в зарубіжних країнах. Зусиллями згаданих інституцій тільки за останні два роки було проведено ряд міжнародних конференцій, фестивалів, виставок, в результаті яких "пригадано" імена Володимира Січинського, Олександра Архипенка, Михайла Андрієнка-Нечитайла, Григорія Крука, Людмили Морозової, Мирослава Радима, Ігоря Стравінського, Петра Мечика, Федора Акименка, Василя Авраменка та багатьох інших. VIII. Державна підтримка української культури.
30.особл.літер процесу. Однією з особливостей творчості українських поетів 1990-х та 2000-х є застосування мультимедіа та перформансів. Так Юрій Андрухович виконував свої вірші разом з гуртом Карбідо, а Сергій Жадан — разом з гуртом Собаки в Космосі. Юрій Андрухович використовує також елементи відео у своїх мультимедійних виставах («Самогон. Цинамон. Абсент»). Катерина Бабкіна займається відеопоезією. Для цього періоду характерна також велика кількість фестивалів та слемів.До наймолодших поетів, що дебютували в 2000-2010-ті роки належать Дмитро Лазуткін, Олег Коцарев, Павло Коробчук, Богдана Матіяш, Ірина Шувалова, Андрій Любка,Люба Якимчук, Лесь Белей, Григорій Семенчук. В 2012 році було засновано премію Золоті письменники України для українських письменників-романістів, чиї романи вийшли сукупним накладом понад 100 000 примірників. Літературу для дітей друкує видавництво «А-ба-ба-га-ла-ма-га», директором якого є поет Іван Малкович. Інша українська поетка Мар'яна Савка є головним редактором та співзасновником «Видавництва Старого Лева». Низку творів для дітей і підлітків друкує видавництво "Грані-Т".
31образ мистецтво21 ст.Гелена Павленко (Україна, Київ)Наталка,Павленко (Україна, Київ)Федір Панчук (Україна, Вінниця),Алла Преображенська (Україна, Біла Церква),Петро Смиковський (Україна, Київ).галереї:Центральний Будинок художникаУкраїнський Фонд Культури,ANN Gallery,Галерея «Bottega»,Мистецька збірка,PinchukArtCentre,ПП «Верещинські».в чикаго –укр.іститут сучасного мистецтва.скульптор:Петро Романюк-Член Національної спілки художників України.
Євгенія Гапчинська- українська художниця-живописець.Живописно-виставкову діяльність розпочала 2002-го року. Роботи Євгенії продаються найдорожче серед сучасних українських художників. Художниця співпрацює з видавництвом «А-ба-ба-га-ла-ма-га», зокрема проілюструвала книжку Івана Малковича «Ліза та її сни».