5.Християнізація.

Запровадження християнства на Русі сприяло зміцненню державності, поширенню писемності, створенню визначних пам’яток літератури. Під його впливом розвивалися живопис, кам’яна архітектура, музичне мистецтво, розширювалися і зміцнювалися культурні зв’язки Русі з Візантією, Болгарією, країнами Західної Європи. Разом з християнством на східнослов’янських землях були запроваджені церковний візантійський календар, культ "чудотворних"ікон, культ святих. Християнство внесло позитивні зміни у світогляд людей. Якщо в основі політеїстичних релігійних вірувань стародавніх слов’ян містився страх перед стихійними силами природи, ворожими і панівними, то християнство плекало надію на порятунок, почуття захоплення навколишнім світом. Християнство, однак, справило великий вплив на розвиток духовної культури Київської Русі. З його запровадженням літературною мовою на Русі стала церковнослов’янська мова, створена приблизно за 100 років до врийняття християнства болгарськими просвітителям Кирилом і Мефодієм. Найдавнішою пам’яткою писемності Київської Русі вважається "Ізборник Святослава", укладений 1073 та 1076 pp. для київського князя Святослава Ярославича. Першим відомим письменником з місцевого населення був у Київській Русі митрополит Іларіон. Він автор визначної пам’ятки вітчизняної писемності — церковно-богословського твору "Слово про закон і благодать", написаного між 1037 і 1050 pp., в якому наголошено на величі руського народу, руської землі, руської церкви.

6.Просвітництво та літ-ру

 З XI ст. на Русі з’являються книги, переклади з грецької на слов’янську мову.

Перекладне письменство мало служити насамперед потребам християнського культу,

а тому першими книгами в Київській державі були переклади святого Письма

(Євангелія), апракос (читання в календарному порядку), найдавніший його рукопис

”Остромирове Євангеліє” (1056-1057), Апостол, Псалтир, Парамійник та інші

богослужбові книги. Серед християнської перекладної літератури важливе місце

належить творам святих отців і вчителів церкви: Василія Великого, Григорія Богослова,

Іоанна Златоустого, Кирила Єрусалимського й інших. На основі перекладногоВіктор Демочко. Київська Русь і християнство

утворюється своє оригінальне письменство того ж церковно-релігійного характеру.

Найважливішими серед них є літопис ”Повість временних літ”, ”Сказанія” про життя

окремих святих, особливо ”Печерський Патерик”, ”Слово про закон і благодать”

митрополита Іларіона, повчання преподобного Феодосія Печерського, проповіді

єпископа Туровського Кирила та інші. Автори цих творів – переважно ченці, яким

була притаманна одна спільна риса: шукаючи небесної батьківщини, вони щиро

любили свою земну батьківщину та ясно усвідомлювали, що всі слов’янські племена

на Русі становлять одну єдність

7.Архітектура та обр.мистецтво доби КР. Запровадження християнства на Русі мало великий вплив на розвиток кам’яної архітектури. Першою кам’яною церквою на Русі вважається Десятинна, побудована у Києві 989 — 996 pp. Це був хрестовокупольний храм з трьома нефами, оточений галереями, прикрашений мозаїкою, фресками, коштовними чашами, іконами. На утримання церкви князь Володимир виділив десяту частину своїх доходів, тому й назвали її Десятинною. Процес поширення й утвердження християнства на Русі супроводжувався формуванням нових традицій в образотворчому мистецтві. В ході самостійного розвитку давньоруського іконопису традиції візантійської іконографії послаблювалися, створювалися самобутні, яскраві шедеври церковного живопису. Першими вітчизняними живописцями були ченці Києво-Печерського монастиря Аліпій (Алімпій) і Григорій, які навчалися іконописного мистецтва у візантійських майстрів. Особливо славилися роботи Аліпія.Із запровадженням християнства на Русі пісенне мистецтво стало складовою частиною богослужіння. Церковний спів прийшов на Русь із Візантії. Руська християнська церква перейняла грецьку богослужбову традицію.

8.культура в вкл. на культуру впливали:розьеднаність укр..земель,відсутність єдиного політ.центу,туре.татарські набіги,втручання іноземних держав у внутр.і зовн.справи.

Існували 3 типи шкіл(велося давньоруськ.мовою):палацові(прототипи держ.навч.закладів,книжні(для священикив)та світські(домашні школи).З 2 пол 15ст –єзуїтські школи(латинськ.мовою):вищі(колегії)та нижчі(гімназіі)Видатні вчені:Ю.Дрогобич-видав трактат в я кому були викладені фази місяця та зірок.П.Русин-друкував книжки кирилицею»часословець»Ці вчені працювали в рамках гуманізму.1570р-Віленська колегія.у 1576-1580-Острозька колегія(згодом академія)-1 навч заклад України(7 вільних наук.).У1574-буквар івана федорова.,у1596-«граматика словенська»Лаврентій Зизанія.В 16-17ст починається панування барокко.Проявляється це в іконописі(Св.Богородиці).В 17ст поширюється портретний малюнок(К.Острозького,Я.Замойського) також домовиний стиль-зображення в домашніх умовах.(представник У.Руткович),також гравюра-оздоблення книг в рузноманіт.технікахє(гравюри в Києв.-Печерськомо патерику намальовані братами Тарасевичами)

9.ралігійне життя16-17ст. хар-ка

Становища прав.церкви:великий гніт від світських осіб:судили священиків,не признавали настоятелів,щаб особисто отримувать доходи від церкви,обкладали церкву високими податками.Церква мала урядові»вольності та привілеї».Також в україні були реформаційні-антикатолицький рух за пере облаштування церкви та контреформаційний-католицький рух проти своїх противників внаслідок реформації виник протестантизм(напрями-кальвінізм та соціанство-ідеї свободи та духов.чистоти людини,не прийняття ікон.Берестейський собор-1596(обьеднання в уніатську церкву але католики значно давили на православ’я тому у львові заснован група священиків очолив-І.борецький-очолювали права прав.церкви їх підтримала зап.січ.

10.літ-ра і освіта в вкл..  Література мала різноманітні жанри: 13) полемічна література, що відображала полеміку між католи ками, уніатами й православними (І. Вишенський «"Послання до єпископів»; М. Смотрицький, «Тренос» («Плач»); І. Бо рецький «Протестація»); була спрямована проти спольщення та окатоличування українського народу;на культуру впливали:розьеднаність укр..земель,відсутність єдиного політ.центу,туре.татарські набіги,втручання іноземних держав у внутр.і зовн.справи.

Існували 3 типи шкіл(велося давньоруськ.мовою):палацові(прототипи держ.навч.закладів,книжні(для священикив)та світські(домашні школи).З 2 пол 15ст –єзуїтські школи(латинськ.мовою):вищі(колегії)та нижчі(гімназіі)Видатні вчені:Ю.Дрогобич-видав трактат в я кому були викладені фази місяця та зірок.П.Русин-друкував книжки кирилицею»часословець»Ці вчені працювали в рамках гуманізму.1570р-Віленська колегія. Відкрито перші вищі навчальні заклади: у 1576-1580рр. в Ос трозі заснована Острозька колегія (згодом академія) — пер ший вищий навчальний заклад України; її першим ректором був Герасим Смотрицький. При Острозькій колегії створено видавничий гурток, на базі якого першодрукар Іван Федоров здійснив видавництво «Букваря» та Острозької Біблії. 11) У 1632 р. внаслідок злиття Київської братської та Лаврської шкіл почала працювати Києво-Могилянська колегія (за іменем першого ректора — Петра Могили). У вищій школі до «семи вільних мистецтв» додавалися філософія та богослов’я, тоб то програма була близькою до західноєвропейських універси тетів. У 1658 р. колегіум набув статусу академії. 12) Розвиток книгодрукування сприяв поширенню шкільних під ручників. У1574 р. видано «Буквар» Івана Федорова, у 1596р. — в типографії Віденського братства вийшли «Граматика сло венська», «Буквар» і «Лексис» Лаврентія Зизанія; у 1619 р. була «Граматика словенська» Мелетія Смотрицького. 4, Офіційна руська мова вбирає українські народні розмовні елемен ти, з’являються твори, написані українською книжною мовою. Пам’яткою того часу є Пересопницьке Євангеліє — рукописний переклад Євангелія з церковнослов’янської на українську мову (1556-1561 рр.), на якому в наш час українські президенти скла дають присягу.