11.Братерський рух.

Велику роль у відбудові культури відігравали братства – національно – релігійні громадські організації православних міщан, що з*івляються у 80 ті роки 16 ст у Львові, Києві, Острозі.Виникають задля захисту православної віри. За власні кошти утримували лікарні, підтримували церкви, друкували полемічні твори проти унії, утримували школи та відроджували патріотизм у серцях молодих українців. У братських школах навчались представники всіх станів: міщан, козаків, друбної шляхти, нижчого духівництва. Запозичувались для навчання елементи з західноєвропейської системи освіти наприклад диспути, декламації,драматичні сцени тощо. З*являються нові підручники. У 1619 р вийшла "Грамматика славянская" Мелетія Смотрицького, за якою учні православних шкіл навчалися близько 150 років. у 14 ст на україні з*являється перший папір, що завозиться за Німеччини (в україні виробляти почнуть у Галичині в 16 ст)

12.острозька академія і києво-мог академія. у 1576-1580рр. в Острозі заснована Острозька колегія (згодом академія) — пер ший вищий навчальний заклад України; її першим ректором був Герасим Смотрицький. При Острозькій колегії створено видавничий гурток, на базі якого першодрукар Іван Федоров здійснив видавництво «Букваря» та Острозької Біблії. 11) У 1632 р. внаслідок злиття Київської братської та Лаврської шкіл почала працювати Києво-Могилянська колегія (за іменем першого ректора — Петра Могили). У вищій школі до «семи вільних мистецтв» додавалися філософія та богослов’я, тоб то програма була близькою до західноєвропейських універси тетів. У 1658 р. колегіум набув статусу академії.

13.укр.бароко.  Бароко — стиль мистецтва к. XVI — сер. XVIII ст., барокова культура заснована на відчутті трагічної суперечності людини і світу, в якому люди- і на розчйнена й підпорядкована середовищу, суспільству, державі. В укір бароковому мистецтві співіснують прагнення неможливого 1 ] і песимізм, пафос боротьби й перемоги та примирення з думкою, що зло І | сильніше за добро, а смерть сильніша від життя; звеличування слави і сум, 1 образа на людей, охоплених марнославством. будівництво оборонних споруд, міст-фортець (Станіслав, Тернопіль, Броди), культових споруд, міського житла бароко — по всій Україні. Найвидавніші пам’ятки — ансамблі Печерської лаври, Кирилівсько” монастиря, Софійського собору в Києві, церкви Чернігова та Переяслава.Особл. укр..бароко є багатобарвність,контрастність,мальовничість,динамізм,небачена вигадлива форма.розквіт бароко припав на добу І.Мазепи.Видатні арх-ри-С.Кавнір,І.Григорович-Барський.

14.Бароко в обр.Мистецтві.

Бароко — стиль мистецтва к. XVI — сер. XVIII ст., барокова культура заснована на відчутті трагічної суперечності людини і світу, в якому люди- і на розчйнена й підпорядкована середовищу, суспільству, державі. В укір бароковому мистецтві співіснують прагнення неможливого 1 ] і песимізм, пафос боротьби й перемоги та примирення з думкою, що зло І | сильніше за добро, а смерть сильніша від життя; звеличування слави і сум, 1 образа на людей, охоплених марнославством. В українському живописі стиль бароко позначився насиченістю композицій, колористичною вишуканістю й декоративністю. Персонажі на іконах і портретах зображаються в дорогій одежі, типаж і аксесуари українізуються («Св. Параскева П'ятниця», 1701, майстра Пилипенка з с. Високого, розписи Рутковича в церкві Скваряви таКондзелевича в Богородчанах). В портреті помітне прагнення до імпозантності пози, небуденного оточення (портрет воєначальника Григорія Гамалії в Київському музеї українського мистецтва). Риси піднесеності і декоративності яскраво виявилися у скульптурі ратуші в Бучачі, рельєфах дзвіниці Софійського собору в Києві. Риси бароко виступають також у розписах Троїцького собору Густинського монастиря (кінець 17 ст.) та пізніше Троїцької церкви Києво-Печерської лаври, виконаних під керівництвом А. Галика. Тут композиції сповнені динаміки й руху, а персонажі подані в природних позах, в золототканій і багато орнаментованій одежі.Бароко яскраво відбилося в різьбі дерев'яних іконостасів середини 18 ст., які являли собою величні декоративні композиції, що ніби золототканими завісами закриваливівтар (іконостас Покровської церкви в селі Великі Сорочинці Полт. обл., 1732, та ін.), а також у ювелірних виробах (келихи, блюда, оправи євангелій тощо) і в книжковій графіці, гравюрах.

15.укр.живопис19ст. Україна — «нова Італія», як її тоді називали.Тарас Шевченко, геній українського слова, був за фахом художник. Його творчість охопила декілька галузей малярства: портретну, жанрову, пейзажну, релігійну. більших образів олійними фарбами (наприклад, «Катерина»), особливу ж малярську славу йому здобули портрети — елегантні жіночі, індивідуальні чоловічі. У романтичних картинах «Селянська родина», «Циганка-ворожка» та інших Поєднання мистецтва з усвідомленням національної ідеї вперше відбувається в творчостіСергія Васильківського. Свою майстерність він повністю віддає Україні: пише пейзажіПодніпров'я, Поділля, Слобожанщини, архітектурні пам'ятники, жанрові картини, історичні полотна (зокрема «Козаки в степу», «Козача левада», портрет Тараса Шевченка). Одночасно вивчає і збирає пам'ятки старовинного українського мистецтва.Видатним майстром побутового жанру був Микола Пимоненко. Більшість його робіт, написаних на теми селянського життя, відрізняються щирістю, емоційністю, високою живописною майстерністю: «Святочні ворожіння», «Весілля в Київській губернії», «Проводи рекрутів», «Свати», «Жнива», «По воду», «Ярмарок», інші. Пимоненко — автор близько 715 картин і малюнків. Він один з перших у вітчизняному малярстві поєднав побутовий жанр і поетичний український пейзаж, заснував у Києві художню школу.«Шукачем сонця» називали Володимира Орловського, одного з засновників нового українського реалістичного пейзажу. Найкращим українським портретистом кінця 19 — початку 20 століть вважається Олександр Мурашко — учень Іллі Рєпіна, автор уславленої «Каруселі», «Дівчини в червоному капелюшку», «Старого вчителя»,