2. Захист працівників, службовців та населення, яке мешкає у житловому відомчому секторі, що потрап­ляють у можливі осередки ураження та райони сти­хійного лиха:

2.1. Інженерний захист:

а) накопичення фонду захисних споруд суб'єктом господарської діяльності:

- нове будівництво сховищ;

- нове будівництво ПРУ;

б) дообладнання (пристосування) під сховища і ПРУ інших споруд та приміщень;

в) поточний ремонт сховищ і ПРУ.

2.2. Радіаційний і хімічний захист:

а) поточний ремонт складів та інших приміщень, які використовуються для зберігання засобів індивідуального захисту та майна сил цивільної оборони;

б) поповнення запасів засобів індивідуального захисту, заміна застарілих ЗІЗ та тих, у яких минув термін зберігання;

в) придбання перспективних приборів радіаційної і хімічної розвідки та дозиметричного контролю.

2.3. Медичний захист:

а) обновлення медичних засобів захисту і спеціального майна:

- аптечок (індивідуальних і колективних);

- йодистих препаратів;

- знеболювальних препаратів;

б) придбання медичного обладнання для сил цивільної оборони. 2.4. Евакуаційні заходи:

а) створення евакоорганів суб'єкта господарської діяльності з визначенням потрібної чисельності і складу;

б) підготовка автотранспорту для проведення евакозаходів;

в) підготовка місць для розміщення евакуйованих людей у випадках виникнення НС.

4. Забезпечення готовності сил цо для дій в умовах надзвичайних ситуацій техногенного, природного та екологічного характеру:

4.1. Створення і підтримка в готовності до дій в умовах над­звичайних ситуацій сил ЦО.

4.2. Організація всіх видів забезпечення діяльності сил ЦО.

4.3. Створення резерву витратних ресурсів матеріального за­безпечення сил ЦО.

5. Удосконалення системи управління, оповіщення і зв'язку цивільної оборони суб'єкта господарської діяльності:

5.1. Удосконалення і розвиток системи пунктів управління:

а) нове будівництво пунктів управління (у місцях постійної дислокації);

б) нове будівництво заміських запасних пунктів управління;

в) поточний ремонт запасних пунктів управління.

5.2. Оснащення запасних пунктів управління сучасними засобами зв'язку і оповіщення працюючого персоналу суб'єкта господарської діяльності, організація їх експлуатації:

а) придбання засобів зв'язку;

б) придбання засобів оповіщення;

в) створення рухомого пункту управління;

г) організація та проведення поточного ремонту засобів зв'язку та оповіщення працюючого персоналу суб'єкта господарської діяльності.

6. Удосконалення роботи органів управління з підготовки суб'єкта господарської діяльності до сталого функціонування в умовах надзвичайних ситуацій:

6.1. Підвищення захисних характеристик будинків і споруд при проведенні капітального ремонту будинків і споруд.

6.2. Резервування систем енергозабезпечення суб'єкта господарської діяльності.

6.3. Створення резерву матеріально-технічних засобів на випадок виникнення надзвичайних ситуацій.

27. Організаціяпроведеннярятувальних та іншихневідкладнихробіт в осередкахураження. Сили та засобипроведеннярятувальнихробіт.

Як наслідкистихійного лиха, аварій, катастроф, а такожзастосування противником зброїмасовогоураження в населених пунктах країни і на промисловихпідприємствахможутьвиникнутизначніпошкодження, зараженнямісцевостірадіоактивними і хімічнимиречовинами та біологічнимизасобами. Багато людей опиниться в завалах, пошкоджених та палаючихбудинках, заваленихзахиснихспорудах, в затоплених районах і в іншихнепередбаченихситуаціях. У зв’язку з цим буде потрібнепроведенняробіт по рятуванню людей та наданнядопомогиураженим, локалізаціїаварії та усуненняпошкоджень.

Узаконі «Про цивільну оборону України» (ст. 2, п. 5) вказується, щозавданням ЦО є «організація і проведеннярятувальних і іншихневідкладнихробіт у районах лиха і осередкахураження».

За організацію і своєчаснепроведенняРіІНРнесутьвідповідальність начальники цивільної оборони області, міста, району і промисловогопідприємства (об’єкту). Для досягненнянайбільшогоуспіху в рятуванні людей РІНР повинніорганізовуватись і проводитись у стислийтермін. Цевимагаєвідособового складу формувань ЦО доброго вишколу, високої морально-психологічноїстійкості, великоїволі, мужності, витримки, самовладання та організованості, а відкомандирівусіхступенів — вмілогокеруванняпідлеглими.

До проведенняРІНР залучаютьсявійськовічастини ЦО, спеціалізованіформування ЦО промисловихпідприємств (об’єктів). Можутьзалучатисьтакожвійськовічастиниармії, а такожпідрозділиміністерствавнутрішніх справ (пожежні, охоронні та ін.). Наприклад, при аварії на ЧАЕС для охорони 30-кілометрової зонибуливиділеніпідрозділиміліції, а для ліквідаціїнаслідківаварії — військовічастини ЦО, військовічастиниармії, військовавертолітнаавіація, формування ЦО підприємств, медичніпідрозділи.

При веденнірятувальнихробіт є дужеважливим фактор часу, оскількивідшвидкості та чіткостіїхпроведеннязалежитьжиття людей. Великий обсягробіт в осередкуураженнянеможливо провести в короткітерміни без застосуваннятехніки. В зв’язку з цим для проведенняРІНР застосовуютьсяусігосподарськімашини і механізми. До них належать бульдозери, екскаватори, грейдери, автокрани, лебідки, домкрати, відбійні та бурильні молотки, шнекові бури, електрозварювальніпристрої, електромолотки, пожежнімашини, пересувніелектро і компресорністанції та іншатехніка

28.Основними завданнями аварійно-рятувальних служб є:

проведенняпід час виникненнянадзвичайнихситуацій на об'єктах і територіяхаварійно-рятувальнихробіт; ліквідаціянадзвичайнихситуацій та окремихїхнаслідків; виконанняробітіззапобіганнявиникненню та з мінімізаціїнаслідківнадзвичайнихситуацій техногенного і природного характеру та щодозахистувід них населення і територій; захистнавколишнього природного середовища та локалізаціязонивпливушкідливих і небезпечнихфакторів, щовиникаютьпід час аварій і катастроф.

Основнимифункціямиаварійно-рятувальних служб є:

забезпеченняготовностісвоїхорганівуправління, сил і засобів до дій за призначенням;

пошук і рятування людей на ураженихоб'єктах і територіях, надання у можливих межах невідкладної, у тому числімедичної, допомоги особам, якіперебувають у небезпечному для життя й здоров'ястані, на місціподії та під час евакуації до лікувальнихзакладів;

ліквідація особливо небезпечнихпроявівнадзвичайнихситуацій в умовахекстремальних температур, задимленості, загазованості, загрозивибухів, обвалів, зсувів, затоплень, радіаційного та бактеріальногозараження, іншихнебезпечнихпроявів.

ГромадяниУкраїни у сферізахистунаселення і територійвіднадзвичайнихситуаційтехногенного та природного характеру мають право на:

отриманняінформації про надзвичайніситуаціїтехногенного та природного характеру, щовиниклиабоможутьвиникнути, та про заходи необхідноїбезпеки;

забезпечення та використаннязасобівколективного й індивідуальногозахисту, якіпризначені для захистунаселеннявіднадзвичайнихситуацій техногенного та природного характеру у разіїхвиникнення;звернення до місцевихорганіввиконавчоївлади та органівмісцевогосамоврядування з питаньзахистувіднадзвичайнихситуацій техногенного та природного характеру;

відшкодуваннязгідноіз законом шкоди, заподіяноїїхздоров'ю та майну внаслідокнадзвичайнихситуацій техногенного та природногохарактеру;компенсацію за роботу у зонах надзвичайнихситуацій техногенного та природного характеру;соціально-психологічнупідтримку і медичнудопомогу, в тому числі за висновкамиДержавноїслужбимедицини катастроф та/аболікарсько-трудовоїкомісії, на медико-реабілітаційневідновлення у разіотриманняважкихфізичних та психологічних травм; інші права у сферізахистунаселення і територійвіднадзвичайнихситуацій техногенного та природного характеру відповіднодозаконівУкраїни.

29.Внаслідок НС виникаютьруйнуваннябудинків, споруд, шляхівспо-лучення, заражениямісцевостірадіоактивнимитахімічнимиречови-нами, затопления, пожежітощо. Люди можутьопинитися у завалах, У пошкоджених, підтопленихабопалаючихбудинках, іншихнеперед-бачуванихситуаціях. У зв'язку з цимнеобхідні заходи з рятуваннялю¬дей, наданняїмдопомоги, локалізаціїаварій та усуненняпошкоджень. При вирішенніцих проблем виходять з того, шо восередкахураження і районах лиха будутъпроводитися не тількисуторятувальніроботи, а й деякіневідкладні, не пов'язані з рятуванням людей.

Рятувальні та іншіневідкладніроботи (РШР) проводяться з метою ►порятункулюдейтанаданнядопомогиураженим, ►локалізаціїаварійтаусуненняпошкоджень, ►створення умов для наступногопроведеннявідновлювальнихробіт. При проведенніРіНРвелике значения мае до-тримання таких умов, як *своечаснестворенняуфуповань, сил, що залу-чаються для проведенняРіНР; *своєчасне ведения розвідки; *швидкийpyxi введения сил в осередокураження; *безперервнепроведенняРІНР до їхповного завершения; *тверде й оперативнеуправління силами, щозалучаються до проведенняРіНР; *всебічнезабезпеченняїхдіяльності.

Рятувальніроботивключають:

* розвідкумаршрутіввисуванняформувань і об'єктівробіт;

* локалізацію і гасінняпожєж на маршрутах висування і на ділянкахробіт;

* пошукуражених і витягуванняїх з пошкоджених та палаючихбудинків, загазованих, затоплених, задимленихприміщень, іззавалів;

* розкриттязруйнованих, пошкоджених, завален их споруд та рятування людей, які там знаходяться;

* поданняповітря в заваленіспоруди з пошкодженоюфільтровентиляційною системою;

* наданняпершоїдолікарськоїдопомогиураженим та евакуаціяїх до лікарсь-ких установ;

* виведення (вивезення) населения з небезпенних зон у безпечнірайони;

* санітарнуобробку людей, ветеринарнуобробкусільськогосподарськихтео-рии, дезактивацію та дегазаціютехніки, засобівзахисту, одягу, продовольства, води, фуражу.

Іншіневідкладніроботивключають:

* прокладанняколоннихшляхів та влаштуванняпроїздів (проходів) у завалах та в зонах ураження;

* локалізаціюаварій на газових, електричних мережах з метою забезпечення умов для проведеннярятувальнихробіт;

* укріпленнячируйнуванняконструкційбудинків та споруд, якізагрожують

обвалом та перешкоджаютъбезпечномуруху і проведению рятувальнихробіт;

30.Основні етапи проведення рятувальних та інших невідкладних робіт

Перший етап

Вирішуються завдання: - щодо екстреного захисту населення;

- з запобігання розвитку чи зменшення впливу наслідків;

- з підготовки до виконання РІНР

Заходи:

- оповіщення про небезпеку;

- використання засобів захисту;

- додержання режимів поведінки;

- евакуація з небезпечних у безпечні райони;

-здійснення санітарно-гігієнічної, протиепідемічної профілактики і надання медичної допомоги;

-локалізація аварій;

-зупинка чи зміна технологічного процесу виробництва;

-попередження і гасіння пожеж.

Другий етап

Проводяться роботи, що сприяють і забезпечують здійснення рятувальних робіт

-Пошук потерпілих;

-Витягання потерпілих з під завалів, з палаючих будинків, пошкоджених транспортних засобів;

-Евакуація людей із зони лиха, аварії, осередку ураження;

-Надання медичної допомоги;

-Санітарна обробка людей;

-Знезараження одягу, майна, техніки, території;

-Проведення інших невідкладних робіт.

Третій етап

Вирішуються завдання щодо забезпечення життєдіяльності населення у районах, які потерпіли від наслідків НС

-Відновлення чи будівництво житла

-Відновленняенерго-, тепло-, водо- газопостачання, ліній зв”язку;

-Організація медичного обслуговування;

-Забезпечення продовольством і предметами першої необхідності;

-Знезараження харчів, води, фуражу, техніки,майна, території;

-Соціально-психологічна реабілітація;

-Відшкодування збитків;

-Знезараження майна, території, техніки

6