- •1.Предмет ек. Теорії та еволюція його визначення різними школами.
- •3.Економічні категорії, закони і принципи. Мех-зм пізнання та вікористання ек. Законів.
- •4. Методи пізнання ек. Явищ та функції політ. Економії.
- •5. Економічні потреби сусп-тва , їх суть та структура.
- •6. Зміст і дія ек-ного закону зростання потреб.
- •7.Економічні інтереси: суть, суб’єкти, функції. Єдність суперечностей в системі інтересів.
- •8.Ефективність вир-тва.Її сутність, фактори та економічні і соціальні показники.
- •9. Демонополізація, роздержавлення і приватизація – основа ринкових перетворень ек-ки.
- •10. Зміст формаційного і цивілізаційного підходів до періодизації суспільного розвитку.
- •11.Ек. Система: суть, цілі і основні елементи.
- •12.Продуктивні сили і економічні відносини як матеріальна і соціальна форма організації ек. Системи.
- •13.Власність, її суть, форми і місце в економічній системі.
- •14. Сукупність і структура суспільного вир-тва. Матеріальне і нематеріальне вир-тво.
- •16.Форми організації суспільного вир-тва
- •17.Економічні і не економічні блага. Товар і його властивості.
- •20. Виникнення та суть грошей. Специфіка вартості грошей
- •21.Функції грошей та їх еволюція у сучасній ринковій економіці.
- •22.Грошовий обіг та його закони. Рівновага грошової і товарної мас. Рівняння і. Фішера.
- •23. Поняття і типи грошових систем. Види і природа сучасних грошей.
- •24.Інфляція: її сутність, причини, види і соціально-економічні наслідки, та шляхи подолання.
- •25.Сучасний ринок, його суть, функції та види.
- •26.Попит і пропозиція як елемент ринку. Закони попиту і пропозиції.
- •27. Структура ринкової системи та характеристика її елементів.
- •4. Комплексний ринок – ринок споживчих товарів і послуг – ринок роб. Сили – ринок засобів вир-тва – ринок капіталу – ринок землі – ринок інтелектуальної власності
- •5. Ринкові регулятори – % за кредит – ставка податку – валютний курс
- •28. Конкуренція і монополізм як основоположні атрибути ринкової ек-ки.
- •29. Суть, причини виникнення та види монополії.
- •30. Сутність капіталу,його матеріально-речовий зміст та соціально-ек. Форма.
- •31. Структура авансового капіталу. Додатковий продукт як матеріальна основа капіталу.
- •32. Стадії кругообороту капіталу
- •34.Оборот капіталу та показники виміру швидкості і часу обертання.
- •35. Сутність витрат вир-тва та їх види.
- •37.Економічний зміст і суть ціни.
- •38. Природа і генезис товарного капіталу та його основні форми.
- •39.Витрати обігу: особл., види та джерела відшкодування.
- •40. Природа і генезис позичкового капіталу та його основні форми
- •41.Кредит, як форма руху позичкового капіталу.
- •42. Банки, їх види та функції. Банківський прибуток.
- •43.Підприємницький дохід і позичковий % як форми ек. Реалізації позичкового капіталу.
- •44.Акціонерно-позичковий капітал.
- •45.Фондова біржа як організатор ринку цінних паперів.
- •47.Заробітна плата: суть, функції, види та різновиди систем.
- •48. Форми розподілу доходів: функціональний та персональний
- •49. Сімейні доходи. Крива лоренца. Коефіцієнт джині.
- •50. Зайнятість і безробіття: суть, причини, форми. Закон оукена роб. Сили.
- •51.Аграрні відносини: зміст і особл.. Земельна рента та ціна землі.
- •52. Земельна рента, її сутність, види та мех-зм утворення.
- •54. Ринок землі. Ціна землі. Оренда землі.
- •55.Фінансова система: суть, структура. Функції бюджету.
- •56. Сутність і функції фінансів. Моделі фінансових відносин.
- •62. Теоретичні погляди та роль держави в економіці та їх еволюція
13.Власність, її суть, форми і місце в економічній системі.
Господарська діяльність відбувається в межах певних правил, основним з яких є відносини власності.
Власність – сукупність виробничих відносин з приводу привласнення особистих благ.
Відносини власності виявляються через об’єкт та суб’єкт власності.
Об’єкт власності – це те, що можна привласнити.
Суб’єкт – це носії відносин власності.
Внутрішня структура власності – відносини належності – відносини володіння – відносини користування – відносини розпорядження
Економічний зміст власності – виражає відносини між людьми з приводу привласнення об’єктів власності й перш за все засобів вир-тва та його результатів
Юридичний зміст власності – відображає законодавче закріплення ек. Відносин між фізичними особами з приводу володіння
Суперечність між юридичним і економічним змістом власності полягає в тому, що юридичний аспект власності реалізується через право власності. Завдяки цьому економічні відносини власності набувають характеру правовідносин, тобто відносин, учасники яких виступають як носії певних юридичних прав та обов’язків.
Власність визначає – суспільний спосіб поєднання роб. Сили із засобами вир-тва – специфічність дій ек. Законів певної ек. Системи – цілі та мотиви вир-тва – характер розподілу і споживання створеного продукту – класову і соціальну структуру сусп-тва – панівну систему політ. Та ек. Влади
14. Сукупність і структура суспільного вир-тва. Матеріальне і нематеріальне вир-тво.
Структура вир-тва:
-безпосереднє вир-тво
-розподіл
-обмін
-споживання
Вир-тво завжди, незалежно від суспільно-ек. Формації, характеризується наявністю взаємодії суб'єкта і об'єкта. Суб'єктом вир-тва виступають люди, а об'єктом - природа. У процесі цієї взаємодії людина видозмінює речовини природи і пристосовує її для задоволення своїх потреб. Така взаємодія означає процес праці, який включає 3 складові: а) працю людини; б) предмети праці; в) засоби праці
Праця - свідома, доцільна діяльність людини з приводу використання своїх розумових і фізичних сил у процесі вир-тва благ. Це найважливіший елемент процесу вир-тва, без якого предмети праці і засоби праці є мертвими речами.
Предмети праці - усе те, на що спрямована праця людини. Вони бувають двох видів:
- предмети, які дані самою природою;
- і, що підлягають попередньому обробленню. Такі предмети праці називаються сировиною.
Засоби праці - це речі або комплекс речей, за допом. Яких люди впливають на предмети праці, перетворюють їх і пристосовують для своїх потреб. Загальним засобом праці є земля. Залежно від функцій , які виконуються в процесі праці, та чи інша річ може бути і предметом, і засобом праці.
Предмети праці і засоби праці в сукупності становлять засоби вир-тва. Проте вир-тво - це не просто сума складових елементів, це складна система взаємодії суб'єкта і об'єкта через технологію та організацію вир-тва.
Технологія вир-тва - це спосіб дії праці і знарядь праці на предмети праці.
Організація вир-тва - певним чином упорядкована взаємодія узгоджених усіх складових вир-тва. Завершенням процесу вир-тва є виготовлення певного продукту.
За формою продукту (результатами вир-тва) вир-тво поділяють на матеріальне і нематеріальне.
Матеріальне вир-тво - сукупність галузей ек-ки, в яких виробляють матеріально-речові продукти та надають матеріальні послуги.
Нематеріальне вир-тво - сукупність галузей ек-ки, в яких виробляють інтелект. І духовні продукти та немат. Послуги.
Матеріальне вир-тво є головною сферою людської діяльності. Воно є основою усього життя людського сусп-тва . Отже, основними ознаками вир-тва є:
- вир-тво завжди виступає як суспільне вир-тво;
- у процесі вир-тва між людьми виникають виробничі відносини, соціально-економічний зміст яких визначається формою власності;
- суспільне вир-тво має безперервний характер, тобто воно постійно повторюється, відновлюється, удосконалюється;
- вир-тво є важливою складовою частиною тієї чи іншої ек. Системи.
Результатом вир-тва, тобто взаємодії людини і природи, з одного боку, та ек. Відносин між людьми, з другого - є продукт, відповідне благо, або послуга.
15. Основні фактори суспільного вир-тва. Виробнича функція трьома основними факторами суспільного вир-ва є: капітал, земля, праця. Але деякі вчені виділяють і четвертий фактор ― підприємницький талант (здібності). Кожний із факторів створює свою частину доходу. Капітал, під яким розуміють переважно засоби вир-тва, приносить прибуток, земля ― ренту замлевласникові, праця ― платню робітникові; п/п талант приносить додаткові доходи підприємцю.
Засоби вир-ва ― це речові фактори, які беруть участь у створенні споживчої вартості товарів, але вартості (і додаткової вартості також) не створюють. Їхня вартість лише частково переноситься на новостворений продукт конкретною працею робітника.
Праця ― це цілеспрямована, доцільна і свідома діяльність людей, в процесі якої вони змінюють зовнішню природу.
Предмети праці ― це речовини природи, на які люди діють у процесі праці, піддаючи їх обробці.
Засоби праці ― це речі або їх сукупність, якими людина діє на предмети праці, а також усі матеріальні умови процесу праці (будівлі, споруди, дороги, канали). Якщо процес праці розглядати як його результат (продукти), то він виступає як процес вир-тва, а засоби і предмети праці ― як засоби вир-тва.
Виробнича функція – економіко-математичний метод аналізу господарської діяльності на макро- і макрорівнях, що дає змогу прогнозувати розвиток ек-ки, виявляти шляхи підвищення ефективності вир-тва, встановлювати функціональну залежність між витратами факторів вир-тва і результатами (продуктами).
________________________________________________________________________________________________