11.Ек. Система: суть, цілі і основні елементи.

У процесі господарської діяльності економічні відносини між людьми функціонують як певна система, яка включає об'єкти і суб'єкти цих відносин, різноманітні форми зв'язку між ними.

Ек. Система – сфера сусп-тва , що включає всю взаємопов’язану сукупність різноманітних видів ек діяльності. Кожній системі притаманні: цілісність – упорядкованість – стійкість – саморух – мета

Ек. Система відповідає на питання що виробляти і в яких обсягах? Як виробляти? Для кого виробляти?

Способи координації ек. Діяльності людей у економічній системі: стихійна(ринок) та централізована(ієрархія)

Структура ек. Системи. Продуктивні сили – це система факторів вир-тва, що створюють матеріальні і духовні блага. Структура продуктивних сил – земля, роб. Сила, засоби вир-тва

Продуктивні сили, відображаючи ставлення людини до природи, не вичерпують зміст ек. Системи.

Традиційна ек. Система. – ек. Замкненість, універсальний характер роб. Сили, консерватизм, низький рівень спеціалізації і продуктивності праці, переважання ручної праці, роль природних ресурсів, безпосередній зв’язок вир-тва і споживання

Командна ек-ка(планова ек-ка) – ек. Система, в якій держава або ради керують економікою. Ознаки – надмірна централізація вир-тва – диктат виробника – бюрократизація апарату управління – спрямування значної частини дефіцитних ресурсів на потреби впк

Перехідна ек-ка – це особливий стан ек. Системи на її ЕТапі становлення і реформування

Ринкова ек-ка – вид організації ек-ки, за якого продукт, що виробляється, стає товаром, тобто виробляється метою продажу. Ознаки – втручання держави в економічні процеси мінімальне – мех-зм регулюється на основі конкуренції – панування приват. Власності – свобода вибору підприємницької діяльності

Змішана ек-ка – ек-ка, в якій ряд рішень з розподілу ресурсів приймається приват. Компаніями та госп-твами, а деякі – урядом країни. Ознаки – високий рівень продук­тивних сил і наявність розвинутої ринкової інфраструк­тури – плюралізм форм власності – рівноправне функц різних госп суб’єктів – оптимальне поєднання ринкового мех-зму з держ. Методами рег ек-ки – орієнтація на посилення соц спрямованості розвитку ек-ки

12.Продуктивні сили і економічні відносини як матеріальна і соціальна форма організації ек. Системи.

Продуктивні сили – це система факторів вир-тва, що створюють матеріальні і духовні блага. Структура – земля, роб. Сила, засоби вир-тва.

Рівні розвитку п.с. – 1) примітивне ручне вир-тво 2) механізоване вироб 3) автоматизоване вирб 4) ручна праця на основі автоматизації 5) нематеріальне (безконтактне)

Місце людини у системі вир-тва – людина-підприємець – людина-працівник – людина-споживач

Продуктивні сили, відображаючи ставлення людини до природи, не вичерпують зміст ек. Системи. Економічні відносини – це сукупність відносин, які визначають спосіб поєднання роб. Сили і засобів вир-тва та привласнення результатів вироб.

Структура ек. Відносин: техніко-економічні – відносини між людьми з приводу створення та використання ними знарядь та предметів праці у виробництві. Організаційно-економічні відносини – це відносини між людьми з приводу застосування способів і методів організації та управління сусп вир-тва. Соціально-економічні – відносини власності в економічному значенні цього поняття. Спосіб поєднання працівника з засобами вир-тва. Відносини між людьми в процесі вироб, обміну і споживання

Господарський мех-зм узгоджує функц-ня і розвиток ланок ек. Системи, приводить у відповідність продуктивні сили й економічні відносини. Він – сукупність конкретних форм господарювання.

Цілі ек. Системи: ек-не зростання – що виробляти і в якій кількості? __ек. І соц ефективність – як виробляти? Для чого виробляти?

Засоби досягнення – розміщення ресурсів(конкуренція) – збереження навколишнього середовища – розподіл доходів – стабільні умови розвитку – стабільні ціни

Економічний спосіб вир-тва – найважливіша функція госп мех-зму – забезпечення ефективного розвитку сусп вир-тва на основі динамічної рівноваги між вир-твом та споживанням, попитом і пропозицією