- •1.Предмет ек. Теорії та еволюція його визначення різними школами.
- •3.Економічні категорії, закони і принципи. Мех-зм пізнання та вікористання ек. Законів.
- •4. Методи пізнання ек. Явищ та функції політ. Економії.
- •5. Економічні потреби сусп-тва , їх суть та структура.
- •6. Зміст і дія ек-ного закону зростання потреб.
- •7.Економічні інтереси: суть, суб’єкти, функції. Єдність суперечностей в системі інтересів.
- •8.Ефективність вир-тва.Її сутність, фактори та економічні і соціальні показники.
- •9. Демонополізація, роздержавлення і приватизація – основа ринкових перетворень ек-ки.
- •10. Зміст формаційного і цивілізаційного підходів до періодизації суспільного розвитку.
- •11.Ек. Система: суть, цілі і основні елементи.
- •12.Продуктивні сили і економічні відносини як матеріальна і соціальна форма організації ек. Системи.
- •13.Власність, її суть, форми і місце в економічній системі.
- •14. Сукупність і структура суспільного вир-тва. Матеріальне і нематеріальне вир-тво.
- •16.Форми організації суспільного вир-тва
- •17.Економічні і не економічні блага. Товар і його властивості.
- •20. Виникнення та суть грошей. Специфіка вартості грошей
- •21.Функції грошей та їх еволюція у сучасній ринковій економіці.
- •22.Грошовий обіг та його закони. Рівновага грошової і товарної мас. Рівняння і. Фішера.
- •23. Поняття і типи грошових систем. Види і природа сучасних грошей.
- •24.Інфляція: її сутність, причини, види і соціально-економічні наслідки, та шляхи подолання.
- •25.Сучасний ринок, його суть, функції та види.
- •26.Попит і пропозиція як елемент ринку. Закони попиту і пропозиції.
- •27. Структура ринкової системи та характеристика її елементів.
- •4. Комплексний ринок – ринок споживчих товарів і послуг – ринок роб. Сили – ринок засобів вир-тва – ринок капіталу – ринок землі – ринок інтелектуальної власності
- •5. Ринкові регулятори – % за кредит – ставка податку – валютний курс
- •28. Конкуренція і монополізм як основоположні атрибути ринкової ек-ки.
- •29. Суть, причини виникнення та види монополії.
- •30. Сутність капіталу,його матеріально-речовий зміст та соціально-ек. Форма.
- •31. Структура авансового капіталу. Додатковий продукт як матеріальна основа капіталу.
- •32. Стадії кругообороту капіталу
- •34.Оборот капіталу та показники виміру швидкості і часу обертання.
- •35. Сутність витрат вир-тва та їх види.
- •37.Економічний зміст і суть ціни.
- •38. Природа і генезис товарного капіталу та його основні форми.
- •39.Витрати обігу: особл., види та джерела відшкодування.
- •40. Природа і генезис позичкового капіталу та його основні форми
- •41.Кредит, як форма руху позичкового капіталу.
- •42. Банки, їх види та функції. Банківський прибуток.
- •43.Підприємницький дохід і позичковий % як форми ек. Реалізації позичкового капіталу.
- •44.Акціонерно-позичковий капітал.
- •45.Фондова біржа як організатор ринку цінних паперів.
- •47.Заробітна плата: суть, функції, види та різновиди систем.
- •48. Форми розподілу доходів: функціональний та персональний
- •49. Сімейні доходи. Крива лоренца. Коефіцієнт джині.
- •50. Зайнятість і безробіття: суть, причини, форми. Закон оукена роб. Сили.
- •51.Аграрні відносини: зміст і особл.. Земельна рента та ціна землі.
- •52. Земельна рента, її сутність, види та мех-зм утворення.
- •54. Ринок землі. Ціна землі. Оренда землі.
- •55.Фінансова система: суть, структура. Функції бюджету.
- •56. Сутність і функції фінансів. Моделі фінансових відносин.
- •62. Теоретичні погляди та роль держави в економіці та їх еволюція
4. Методи пізнання ек. Явищ та функції політ. Економії.
Політекономія - складова частина ек. Теорії. Політекономія - суспільна наука. Вивчає відносини між людьми в процесі їх виробничо-господарської діяльності. Предметом є вивчення ек. виробничих відносин, їх взаємодія з продуктивними силами та організація управління і ефективне ведення госп-тва як чинників суспільного багатства.
Методи ек. Досліджень підрозділяється на дві групи: 1) емпіричні; 2) теоретичні.
емпіричні – полягають у зібранні фактів, врахуванні всіх змін, що відбуваються з ними, в їх групуванні, математико-статистичній обробці. Теоретичні методи є засобом проникнення в глибинну сутність досліджуваних явищ, розкриття законів їх функц-ня та розвитку.
В політекономії теоретичні методи полягають голов. чином в абстрактних висновках, у висуненні та перевірці гіпотез, гіпотетичному моделюванні ек. Процесів. Широко використвується метод абстрагування: відсторонення від другорядних, неістотніх сторін досліджуваного явища з метою виділення першочергових глибинних якостей, що розкривають його сутність. Кращим засобом перевірки висунутих гіпотез, сконструйованих моделей є експерименти, тобто відтворення відповідних процесів в лабораторних умовах. При вивченні фактів, висуненні та перевірці гіпотез використовуються методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції. Аналіз – розчленування досліджуваного об’єкту на складові частини.
наукова – коли людина, пізнавши і розкривши сутність ек. Законів, використовує їх свідомого, а отже, більш ефективно у своїй практичній діяльності.
Основні методи – наукова абстракція – аналіз і синтез – індукція і дедукція – економічний експеримент – ек-не моделювання – поєднання історичного і логічного підходів - діалектика
політекономія як одна з галузей наукового знання, виконує:
1) пізнавальну функцію. Нею політекономія забезпечує накопичення наукових знань в галузі виробничо-господарської діяльності людей, а в цілому – нарощування інтелектуального потенціалу сусп-тва , розширює науковий кругозір людей, озброює їх знаннями об’єктивних законів ек-ного розвитку сусп-тва 2) методологічну. Політекономія вивчає виробничо-господарські відносини людей в глибинній їх сутності. Це фундаментальна наука, є методологічною основою всіх ек. Наук.
3) практичну. Політекономія – теоретична основа ек. Політики держави, підприємств, фірм. На основі її законів та теоретичних висновків органи держуправління, фірми визначають свої програмні цілі, економічну стратегію і практику. Політекономія сприяє нарощуванню ек-ного потенціалу. 4) ідеологічну. Політекономія формує погляди, суспільні ідеї, суспільну свідомість. 5) прогностична. Має забезпечити суспільну важливість в ек. Діях, здійснювати необхідні передбачення щодо розвитку ек. Процесів. 6) виховна. Кожна суспільна наука має виховну функцію.
вона пов’язана з формуванням ек-ного мислення.
Ек-не мислення – сукупність поглядів, уявлень та суджень людини про реальну економічну дійсність, які визначають її господарську поведінку