62. Теоретичні погляди та роль держави в економіці та їх еволюція

Держава – сукупність суспільних інститутів, що здійснюють публічну владу. Держава в усі часи забезпечує – захист власності – охорону правопорядку – загальне управління країною

Соціально-економічні потреби, які потребують втручання держави в ек-ку: вирішення проблем, пов’язаних з розвитком ринку – забезпечення ек стабільності і процесу розширеного відтворення – соціальні проблеми(охорона навколишнього середовища, підтримка зайнятості)

Державне регулювання ек-ки – це сукупність способів, засобів, форм і методів впливу держави на процеси соціально-ек-ного розвитку сусп-тва .

Основні цілі: забезпечення стабільного розвитку нац ек-ки – забезпечення конкурентноздатності товарів держави – реалізація слціальних цілей

Основні економічні функції держави – забезпечення ефективності – сприяє усуненню всіх невдач ринку(недосконала конкуренція, небажання фірм займатися вироб товарів колективного вжитку – стабілізація національної ек-ки – щодо циклічності розвитку, зміни рівня зайнятості, коливання цін та %. – забезпечення справедливості – щоб кожен ек суб’єкт отримував стільки, скільки він вкладає

63. Світова торгівля, її сутність та структура у світовому господарстві все більше розвивається така специфічна форма міжнародних відносин, як світова (всесвітня) торгівля. На частку торгівлі припадає приблизно 80 % всього обсягу міжнарод­них ек. Відносин.

Світова (всесвітня) торгівля — це торгівля, яка передбачає переміщення товарів та послуг за межі держ. Кордонів. Її ще можна трактувати як відносини країн з метою вивезення (експор­ту) та ввезення (імпорту) товарів та послуг.

У результаті формування світового госп-тва виникає світовий ринок – сукупність нац ринків країн світу, пов’язаних між собою торг звязками. Функції аналогічні ринку заналом. Особл. -1)світовий ринок не тотожний нац ринку 2)рух товарів на нац ринку залежить від ек чинників, а світовий ринок залежить від зовнішньоек. Політики.

Міжнародна торгівля – форма відносин, що грунтується на глибокому міжнародному поділі праці, спеціалізації вир-тва товарів та послуг.

Імпорт – ввезення товарів, послуг (іноді може вживатися щодо капіталу, знань, технологій)

Експорт – вивіз із митної території країни за кордон товарів і послуг без зобов'язання їхнього зворотного повернення

Економічною основою міжнародної торгівлі є - міжнародний поділ праці, міжнародна міграція капіталу, міжнародна міграція трудових ресурсів, міжнародні валютні відносини.

Міжнародний поділ праці - вищий ступінь розвитку суспільного поділу праці між країнами, який спирається на стійку, економічно вигідну спеціалізацію вир-тва окремих країн на тих чи інших видах продукції і веде до взаємного обміну результатами вир-тва.

Міжнародна міграція капіталу - виток частини капіталу з товарно-грошового обігу однієї країни та його застосування у відтворювальному процесі іншої країні з метою максимізації ефективності використання

Міжнародна міграція трудових ресурсів - це форма, яка полягає у переливі трудових ресурсів з одних країн в інші і виражає процес перерозподілу трудових ресурсів між ланками світового госп-тва.

Міжнародні валютні відносини - сукупність ек. Відносин між країнами, юридичними і фізичними особами, міжнародними економічними, фінансово-кредитними організаціями з приводу функц-ня і розвитку валюти.

Ступінь активності у світовій торгівлі є однією з головних ознак участі країни у міжнародних ек. Відносинах. Для її оцін­ки використовуються такі показники:

А) експортна квота;

Б) імпортна квота;

В) структура експорту;

Г) структура імпорту;

Д) порівняльне відношення частки країни у світовому вироб­ництві ввп/внп та її частки у світовій торгівлі.

Експортна квота відображає відношення обсягу експортованих товарів і послуг до ввп/внп. На рівні галузі — це питома вага експортованих галуззю товарів і послуг в їх загальному обсязі.

Імпортна квота — це відношення обсягу імпорту до ввп/внп. Питома вага експорту та імпорту у ввп/внп є кількісним індика-тором відкритості ек-ки у першому наближенні. Комплексні­шим показником відкритості вважають зовнішньоторговельну квоту. Вона виражається відношенням обсягу зовнішньоторговель­ного обороту до ввп/внп.

Структура експорту — це відношення або питома вага експортова­них товарів за видами і ступенем їх перероблення. Цей показник характеризує спрямованість експорту (сировинна, машинно-технологічна тощо) та роль країни в міжнародній галузевій спеціа­лізації.

Структура імпорту характеризує склад і відношення обсягів сиро­вини і готової кінцевої продукції, які ввозяться в країну.

Показник порівняльного відношення частки країни в світовому виробництві ввп/внп та її частка в світовій торгівлі характери­зують відповідність вироблених товарів світовому рівню якості та рівень розвитку галузі.

64. Глобалізація як новий ЕТап розвитку інтеграційних процесів у світовій економіці. Глобалізація світової ек-ки – це процес нарощування рівня взаємодії національних економік, різке збільшення та прискорення торгівлі товарами і послугами, обмін капіталами і посилення транснаціонального капіталу, створення єдиного фінансового ринку. Глобалізація – процес діалектичної взаємодії національних і глобальних суспільних процесів, за якого відбувається поступове обмеження національних особливостей суспільних відносин та їх поступове підпорядкування системі глобальних відносин, а також законів і закономірностей такої взаємодії, цілісність якої забезпечується наднаціональними структурами. Глобальні проблеми – комплекс найважливіших проблем, які вийшли за межі окремих держав, стосуються інтересів всього людства і можуть бути вирішені їх спільними зусиллями. Причини глобальних проблем, породжені: 1) за речовим змістом вир-тва – розвитком продуктивних сил, географічним середовищем, рівнем прогресу техніки, природнокліматичними умовами. 2) за специфічною суспільною формою – відносини власності, відносини вир-тва, відносини розподілу, відносини обміну і споживання.

Класифікація глобальних проблем. 1)група – проблеми, які виникають у сфері взаємодії природи і сусп-тва (надійне забезпечення людства сировиною, енергією, продовольством) 2)група – проблеми соціально-ек. І воєнно-політ. Відносин (відносини між розвинутими країнами) 3)група – проблеми, пов’язані з розвитком людини (забезепечення її майбутнього, зростання народонаселення, боротьба з голодом, бідністю) причини зростання глобальних проблем – швидке зростання на планеті народонаселення – швидка урбаніація – реакційна політика окремих держав світу – варварське ставлення людини до природи – низький рівень впровадження ресурсо- та енергозберігаючих, екологічно чистих технологій

Глобальні проблеми неможливо розв’язати на рівні окремих країн. Потрібний єдиний міжнародний мех-зм.