41.Кредит, як форма руху позичкового капіталу.

Рух позичкового капіталу здійснюється у формі кредиту. Кредит (кредитні відносини) - це відносини між кредитором і позичальником з приводу мобілізації тимчасово вільних коштів та використання їх на умовах повернення і платності. Прийнято розрізняти кредитний мех-зм і кредитну політику. Кредитний мех-зм являє собою певну сукупність принципів, організаційних форм, методів і правил, що регулюються чинним законодавством і забезпечують необхідні умови для реалізації кредитних відносин. Кредитна політика становить собою систему заходів держави, спрямованих на досягнення певних ек. Цілей. Класифікація кредиту може здійснюватися з урахуванням строку кредиту, об'єкта і сфери кредитування, а також за іншими параметрами.  За строком надання, кредити поділяються на короткострокові довгострокові. Короткострокові надаються на термін, як правило, не більше року і використовуються для поповнення оборотних засобів, довгострокові - на рік і більше й використовуються для збільшення основного капіталу. Відповідно до специфіки об'єктів кредитування, кредит поділяється на комерційний, банківський, споживчий, держ. Та міжнародний. Комерційний кредит надається одним підприємством іншому у вигляді продажу товарів або послуг з відстрочкою платежу. Комерційний кредит утворює основу кредитної системи. Позитивні особл. Комерційного кредиту – оперативність – відносно проста форма оформлення – активізація процесів мобілізації вільних товарних ресурсів та їх перерозподілу – розширення можливостей суб’єктів кредитування в маневруванні обіговими коштами – позитивний вплив на підтримання фінансової стійкості підприємств – зменшення грошового банківського кредиту

Негативні особл. – обмеженість умов, обсягів і строків – надмірний ризик для продавця – насичення грошового обігу грошовими засобами у безготівковій формі, що ускладнює регулювання грошової маси з боку національного банку банківський кредит - це кредит, що надається банками та спеціалізованими кредитно-фінансовими установами економічним суб'єктам підприємницької діяльності, державі та населенню у вигляді грошових позик. Об'єктом банківського кредиту є грошовий капітал.

Об’єктом банківського кредитку є грошовий капітал банків, що відокремився від промислового. Джерело формування банківського капіталу: статутний капітал банку – резервний фонд – спеціальні фонди – нерозділений прибуток

Принципи банківського кредитування – загальноекономічні(відповідність ринковим відносинам, раціональності, ефективності – особливі(поверненості, забезпеченості, строковості, цільової спрямованості) – часткові(одиничні принципи кредитування, які випливають з кожного особливого принципу)

42. Банки, їх види та функції. Банківський прибуток.

Банк — кредитно-фінансова установа, яка зберігає кошти і капіталовкладення,надає кредити та здійснює послуги по фінансовим операціям. Банківська система включає - центральний банк - комерційні банки - ощадні,інвестиційні,іпотечні та інші спеціалізовані банки. Принципи діяльності комерційних банків: робота в межах реально наявних ресурсів; ек. Самостійність і відповідальність; взаємини комерційного банку зі своїми клієнтами;регулювання діяльності економічними методами і в межах закону. Функції банків:створення грошей;посередництво в кредиті;стимулювання нагромаджень;посередництво в операціях з цінними паперами. Прибуток банку — це різниця між валовими доходами банку та витратами. Банківський прибуток є одним із найважливіших показників ефективності функц-ня банку, його стабільності. У ньому зацікавлені всі учасники ек-ного процесу. Розмір банківського прибутку хвилює акціонерів, тому що є показником отриманого доходу на інвестований ними капітал.

Результативність роботи комерційного банку визначається нормою банківського прибутку

Норма банкіського прибутку – це відношення чистого прибутку до вкладених коштів банку

Джерело формування банківського капіталу – статутний капітал банку – резервний фонд – спеціальні фонди – нерозділений прибуток