39.Витрати обігу: особл., види та джерела відшкодування.

Витрати обігу – це безповоротні затрати торгового капіталу. Вони поділяються на дві частини – на чисті і додаткові витрати обігу.

Чисті витрати обігу - це витрати, що обумовлені процесом обігу, тобто зміною форм вартості, перетворенням грошей у товари і товарів у гроші (безпосередня купівля-продаж)

Додаткові витрати – це витрати, пов’язані з продовженням процесу вир-ва в сфері обігу.

Мірою ефективності функц-ня торговельного капіталу є норма торговельного прибутку, яка в середьому дорівнює в нормі промислового прибутку

Норма прибутку=додаткова вартість/суму промислового та торговельного капіталу*100%

За джерелами фінансування витрати розподіляються так:

1) витрати, що відносяться на собівартість продукції (витрати обігу):

- знос мшп;

- вартість палива, енергії, води;

- втрати від нестачі товарів в межах норм природного вибуття;

- оплата робіт і послуг виробничого характеру, що виконуються сторонніми підприємствами;

- амортизаційні відрахування на повне відновлення оз і немат. Активів;

- витрати на поточний ремонт оз;

- витрати на оренду;

- витрати на страхування майна;

- витрати на оплату праці;

- % за користування кредитом;

2) витрати, що фінансуються за рахунок чистого прибутку:

- оплата палива, енергії, води понад встановлені ліміти;

- втрати від зниження ціни товарів;

- витрати на придбання і модернізацію устаткування;

- додаткове матеріальне стимулювання робітників;

- дивіденди власникам підприємства;

- % за прострочені кредити.

40. Природа і генезис позичкового капіталу та його основні форми

Позичковий капітал- це грошовий капітал, що надається в позику його власником іншому власнику-підприємцю на певний час, на умовах повернення, за плату у вигляді процента. Джерела позичкового капіталу: 1 грошові капітали функціонуючих капіталістів, що тимчасово вивільняються із процесу відтворення; 2 частина прибавочної вартості, що накопичується в грошовій формі й призначена для капіталізації; 3 капітали грошових капіталістів; 4 нагромадження й заощадження населення; 5 кошти, призначені для поточного використання, різних класів. Функції позичкового капіталу:грошове обслуговування промислового капіталу;участь у в-ві і розподілі прибутку;акумуляція тимчасово вільних грошових засобів;використання капіталу-товару з метою отримання прибутку у формі %.

Функції позичкового капіталу: грошове обслуговування промислового капіталу – участь у виробництві і розподілі прибутку – акумуляція тимчасово вільних грошових коштів – використання капіталу з метою отримання товару

Особл. Позичкового капіталу – позичковий капітал є капіталом-власністю навідміну від капіталу функції – позчиковий капітал має найбільш фетишистську форму капіталу – позичковий капітал це своєрідний товар з особливою споживчою вартістю позичковий % — перетворена форма тієї частки додаткової вартості, яку функціонуючі капіталісти вимушені віддавати власникам позичкового капіталу. Підприємницький дохід — частина середнього прибутку, що залишається у промислового або торгівельного що функціонує капіталіста після сплати відсотка за банківську позику. Норма позичкового відсотка — відношення річної суми % до вартості позичкового капіталу. Номінальна ставка — рівень плати за право користування грошовим капіталом, взятим у позику, не скоригований на інфляцію. Реальна ставка — відсоткова ставка з врахуванням інфляції. Різниця між номінальною ставкою і рівнем інфляції.