3.Економічні категорії, закони і принципи. Мех-зм пізнання та вікористання ек. Законів.

Ек. Категорія – це наукове поняття, яке характеризує окремі сторони ек-ного явища. У курсі політ. Економії широко використовуються такі категорії: власність, товар, вартість, гроші, капітал, капіталістична ек-ка, ринок, наймана праця, з/п та ін.

Економічні категорії – це абстрактні, логічні, теоретичні поняття, які в узагальненому вигляді виражають суттєві властивості ек. Явищ і процесів.

Критерії ек. Категорій: категорії ек. Теорії мають об'єктивний характер, через те що вони відбивають об'єктивну дійсність, відносини, що існують поза нашою свідомістю - значна частина категорій ек. Теорії має історичний ха­рактер. Це означає, що вони відповідають певним історичним умо­вам і відображують різні ступені ек-ного життя людства

Економічний закон – відбиває найсуттєвіші, стійкі, такі, що постійно повторюються, причинно-наслідкові взаємозв’язки і взаємозалежності ек. Процесів і явищ.

Об’єктивний характер дії ек. Законів – не залежить від волі і бажання людини, мають історичний характер.

Мех-зм використання ек. Законів: науково-теоретичний – на основі результатів наукового аналізу ек процесів дається їх тлумачення і сворюється концепція розвитку ек-ки – державно-управлінський – держава розробляє відповідні правові закони та положення, визначає програми ек розвитку та форми і засоби їх виконання – господарсько-практичний – використання ек. Законів у практиці господарювання ек суб’єктів

Особл. Ек. Законів – діють обмежено у часі – можуть не відповідати інтересам сусп-тва

В економіці діє низка ек. Законів.

Ек. Наука класифікує економічні закони сусп-тва за такими великими групами:

- всезагальні закони, які властиві будь-якому типу ек. Системи. Вони виражають напрями поступального розвитку суспільного вир-ва, об’єктивні основи зростання його ефективності, розвитку відносин власності тощо;

- особливі ек-ні закони, що виражають такі особл. Ек. Відносин, які є спільними для декількох типів ек. Систем. До них належать насамперед закони товарного вир-ва і ринку;

- специфічні ек-ні закони, які діють лише в умовах певного ек-ого ладу, наприклад капіталістичного чи соціалістичного.

У сукупності всі ці закони формують систему законів ек-ки та закономірності її розвитку.

Таким чином, економічні закони є складовою предмета політ. Економії. Вивчаючи об’єкт свого дослідження, тобто суспільне вир-во, політ. Економія стикається з проблемою обмеженості вир-чих р-сів (родючих земель, корисних копалин, паливно-енергетич­них ресурсів, роб. Сили тощо) та раціонального їх використання для найповнішого задоволення потреб людей. Пізнаючи закони, які управляють вир-вом, розподілом і споживанням благ на будь-якому ЕТапі суспільного розвитку, політ. Економія обгрунтовує, як люди і сусп-тво мають здійснювати кінцевий вибір рідкісних р-сів, як найкраще виробляти різні блага, розподіляти і обмінювати їх.

Мех-зм використання ек. Законів — це реалізація сукупності умов (пізнання законів, постановка цілей і визначення шляхів їх досягнення та ін.), що складає суб’єктивну діяльність людей з вироблення конкретних форм і методів господарювання. Через мех-зм використання забезпечується процес неухильного вдосконалення організаційно-ек. Форм господарювання, за допом. Яких виробничі відносини виявляються на поверхні.

Мех-зм дії ек. Законів – це структура законів, взаємозалежність та взаємообумовленість частин кожного конкретного закону, які визначають і забезпечують функц-ня та розвиток закону.

Мех-зм вивчення ек. Законів: визначення суті – на основі регулювання наук аналізу ек відносин. Процесів та явищ відображаються та формуються ек закони і створюються концепції розвитку ек в цілому – форми вияву закону – держ. Влада, спираючись на ек закони визначає програму розвитку та форми і засоби їх використання – кількісне визначення закону – використання ек законів у практиці господарювання ек суб’єктів – лінії зв’язку з іншими ек законами