17.Економічні і не економічні блага. Товар і його властивості.

Благо – все те, що задовольняє потреби.

Неек-не благо дається людині природою (повітря, сонячне світло, місячне світло). Ек-не благо - це в першу чергу продукт праці, створений суб'єктами ек. Діяльності в обмеженій кількості. По-друге, економічним благо стає, коли володіння їм пов'язане з відмовою від володіння іншим благом. Ек-не благо припускає якусь плату за нього. Земля стає економічним благом, якщо вкладається праця по її обробці, якщо суб'єкт витрачає інші блага, щоб користуватися корисними властивостями землі.

Товар - це продукт праці, який має дві властивості: по-перше, задовольняє певну потребу людини; по-друге, здатний обмінюватись на інші блага в певних пропорціях. Отже, йому властиві споживна вартість і вартість. Товаром може бути як матеріальне, так і нематеріальне благо, в тому числі й послуга.

Основні властивості товару: споживча вартість – це здатність задовольняти будь-яку потребу

Вартість – суспільна сторона продукту, яка є втіленням людської праці, незалежно від її конкретної форми__мінова вартість – кількісне співвідношення двох товарів__корисність – суб’єктивна оцінка необхідності, бажаності даного товару__цінність – ступінь корисності

Ціна=вартість+цінність

18. Альтернативні теорії вартості ціни і товару. Вартість – це форма та кількісна міра ек. Відносин між людьми з приводу вир-ва різних речей для обміну та присвоєння їх через еквівалентно рівний обмін.

Трудова теорія вартості: вартість – це уречевлена в товарі суспільно необхідна вартість

Петті разом з сміттом та рікардо започаткували її, а згодом вона була розвинута марксом.

Теорія затрат вир-тва: вартість створює не лише жива, а й минула, уречевлена праця. Витрати вир-тва як основа мінової вартості цін. Торренс, мілль.

Теорія граничної корисності: вартість визначається корисністю (цінністю) блага. За ступенем корисності для споживача. Маршалл, кларк.

Теорія синтезу:вартість товару визначається витратами вир-тва і корисністю. Маршалл, антонович.

Теорія вартості втрачених можливостей: вартість товару чи ресурсу, які відмовилися використати найкращим способом.

19.закон вартості, його сутність та функції закон вартості – особливий економічний закон. Закон, який передбачає, що вир-тво і обмін товарів мають здійснюватись на основі їхньої вартості, тобто як обмін еквівалентів.

Основні ознаки закону вартості – закон виступає у вигляді закону сфери вир-тва, де мінові пропорції при обміні товарів регулюються суспільно-необхідними витратами – виступає у вигляді закону сфери обміну між виробниками одного виду товарів

Функції закону вартості – регулює пропорції суспільного вир-тва – стумулює розвиток продуктивних сил – обумовлює диференціацію товаровиробників

20. Виникнення та суть грошей. Специфіка вартості грошей

Гроші – це особливий товар, який виконує роль загального еквівалента, виступає посередником в обміні товарів і виражає ек-ні відносини між людьми з приводу вир-ва та обміну товарів. Існують дві основні концепції, що пояснюють причини виникнення грошей: раціоналістична й еволюційна.

Раціоналістична концепція пояснює виникнення грошей як результат домовленості між людьми про введення спеціального інструмента (грошей) для зд-ння обміну товарів. Ця конц-я панувала до кінця 18 ст.

Еволюційна конц-я вперше була сформульована засновниками класичної політекономії а. Смітом, д.рікардо, а потім була розвинута к.марксом. Дана конц-я стверджує, що гроші виникли стихійно, незалежно від волі людей, у результаті тривалого еволюційного розвитку суп-ого поділу праці, товарного вир-ва і обміну.

Гроші виникли в процесі об’єктивного багатовікового розвитку форми мінової вартості пройшовши при цьому ряд ЕТапів: і ЕТап – проста або випадкова форма вартості; іі ЕТап – повна або розгорнута форма вартості; ііі ЕТап – загальна форма вартості; іv ЕТап – грошова форма вартості.

На ранньому ЕТапі розвитку людського суп-ва появі грошей передувала епоха натурального (бартерного) товарообміну, коли один товар виражав свою вартість у протиставленому йому товарі еквіваленті. З розвитком товарних відносин роль загального еквівалента закріпилась за дорогоцінними металами – золотом і сріблом, а згодом лише за золотом. Завдяки своїм природним влас-тям (рідкісність, висока вартість, портативність тощо) золото почали називати грошима. Гроші сприяли трансформації бартерного товарообміну у товарно-грошовий обіг.

Різновиди форм вартості товарів – 1) проста форма вартост – вартість одного товару виражається в іншому одиничному товарі 2) розгорнута форма вартості – предметом обміну є предмети людської праці, які є еквівалентами 3) загальна форма вартості – вартість всіх товарів виражається в одному загальному еквіваленті 4) грошова форма вартості – загальний еквівалент. Благородні метали