Висновки до бакалаврської роботи висновки

У дипломній роботі подано теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми розвитку емоційної сфери дітей молодшого дошкільного віку, що полягає в уточненні сутності та змісту емоцій, описі характеристики відмінностей і закономірностей їх прояву залежно від умов виховання у сім’ї, розробці цілеспрямованої системи роботи та рекомендацій для вихователів для подолання небажаних проявів емоційного розвитку дітей. Зроблено такі узагальнення:

1. Емоції розглядаються більшістю дослідників як складне явище психіки, пов’язане з різними властивостями та процесами, що характеризують суб’єктивне відношення, виражене у специфічній формі оцінки. У теоретичному розділі роботи визначено основні види емоцій (альтруїстичні, комунікативні, глоричні, практичні, романтичні, гностичні, естетичні, гедонічні, акизитивні, мобілізаційні), класифікацію емоцій, розкрито сутність переживань, емоцій, почуттів, їх взаємозв'язок та значення.

2. Найсприятливіші умови для розвитку емоцій припадають на молодший дошкільний вік, оскільки саме в цьому віці дошкільнята вже опановують вираженням власних емоцій, у них з’являється очікування (передбачення) тих чи інших емоцій, що впливає на мотивацію їхньої поведінки й діяльності. Далі від молодшого до старшого дошкільного віку емоційна сфера дітей поступово збагачується. У роботі висвітлено особливе значення психологічної підтримки близьких дорослих для емоційного розвитку дитини, оскільки доросла людина повинна допомагати, підтримувати її добрими словами і справами. Розкрито значення впливу сім’ї, та влив різних стилів виховання у сім’ї (тоталітарний, ліберальний, демократичний) на емоційне благополуччя дитини.

3. У практичній частині роботи на етапі констатувального експерименту встановлено, що у більшості дітей досить добре розвинута емоційна сфера, у них низька тривожність, але в той же час невелика кількість дітей не досягла достатнього рівня. Також доведено, що у більшості сімей створюються сприятливі умови для розвитку емоційної сфери дітей молодшого дошкільного віку, хоча були виявлені і такі сім’ї, де є проблеми з даного питання. Крім того, у результаті визначення рівня знань вихователів щодо проблеми розвитку емоційної сфери дітей дало змогу встановлено, що вихователі в основному знають, яку сутність слід вкладати в поняття «емоції», «емоційний розвиток», однак недостатньо орієнтуються в питаннях можливостей розвитку та корекції емоційної сфери дітей. Це свідчить про необхідність проведення роботи з їх підготовки до вирішення проблеми розвитку емоційної сфери дітей молодшого дошкільного віку, а також з підготовки їх до роботи з батьками у цьому напрямку.

4. На основі результатів констатувального експерименту з метою покращення розвитку емоційної сфери дітей молодшого дошкільного віку, а також для підготовки вихователів з означеної проблеми, запропоновано вихователям-методистам використовувати рекомендовану систему роботи та дотримуватися відповідних психолого-педагогічних умов. Основними напрямками розробленої системи роботи визначено роботу з батьками та роботу з вихователями. Визначено також відповідні форми роботи, які можна використати для забезпечення цих напрямків, а саме: ознайомлюючі бесіди з дітьми про емоції та почуття; психологічні вправи та етюди на розвиток емоційної сфери дітей, що вводяться під час занять; ігри-драматизації на вираження емоцій дітей.

5. Поряд з ознайомленням вихователів з системою роботи з розвитку та коригування емоційної сфери дітей дошкільного віку, у даній дипломній роботі запропоновано конкретні рекомендації щодо попередження та профілактики емоційних порушень дітей, яких слід дотримуватися у конкретних ситуаціях спілкування з дітьми. Крім того, зазначено, що загальними психолого-педагогічними умовами, які мають забезпечуватися для розвитку емоційної сфери дітей є: створення сприятливої психологічної атмосфери у групі дітей, що сприяє прояву позитивних емоцій; створення ситуації успіху кожної дитини; насичення соціального простору сенсорними стимулами, що потребують активізації позитивних емоцій; забезпечення емоційного комфорту дитини під час спілкування з вихователем; прийняття дитини такою, яка вона є; використання технік підтримки (підкріплювання, схвалення дій дитини, техніка «бути поруч з дитиною»).

Отже, підводячи підсумки проведеної роботи, варто зазначити, що всі завдання, поставлені на початку дослідження, були виконані.