Вступ добакалаврскої роботи вступ

Актуальність дослідження. Емоційний розвиток не менш важливий, ніж когнітивний чи фізичний, соціальний чи мовленнєвий, і вимагає від дорослих не меншої уваги і підтримки. Немає правильних і неправильних почуттів і емоцій, усі вони відіграють важливу роль в житті дитини. Емоції дають самим дітям і дорослим інформацію про їхній стан. Позитивні емоції, такі як радість, задоволення, довіра, дають дітям відчуття безпеки та надійності. Завдяки цим емоціям діти відчувають, що в їхньому світі все гаразд, вони допомагають набувати нового досвіду і повторювати набуте. Від інших емоцій дітям погано, тому що вони попереджують про небезпеку і незадоволеність, про те, що щось не так. Гнів означає, що дитині трапилася перешкода. Сум призводить до зниження енергії і дає час для того, щоб адаптуватися до втрати чи розчарування. Страх спонукає дітей до захисту. Тепло і ласка свідчать дітям про те, що їх люблять і цінують.

Будь-яка емоція чомусь навчає, тому дорослі мають допомагати дітям зрозуміти власні емоції, із розумінням ставитися до почуттів решти людей і знаходити ефективні способи вираження конкретних емоційних станів.

У наш час розвитку емоцій у дітей приділяється недостатньо уваги, батьки здебільшого турбуються про їх розумовий розвиток. Вихователі також не надають потрібної уваги цьому питанню, саме тому у дитячих садках часто виникають проблеми, пов’язані з підвищенням дитячої тривожності, емоційної напруги, агресивності та ін. Тому наша задача допомогти вирішити цю проблему, надати інформацію батькам, вихователям стосовно емоційного розвитку дитини, запевнити, що саме в молодшому дошкільному віці слід найбільше приділяти цьому питанню уваги.

Проблема особливостей розвитку емоційної сфери дітей є актуальною як у теоретичному, так і суто прикладному аспектах (І.Д. Бех, О.В. Запорожець, О.І. Кульчицька, Я.З. Неверович та інші). Розкриття психологічних механізмів, що детермінують розвиток емоційної сфери, ускладнюється багатьма факторами. З-поміж них виступає недостатня теоретична з’ясовність загальних уявлень щодо сутності емоцій (В.К. Вілюнас, К.Є. Ізард, О.Я.Чебикін та інші), їх інтегративності (Л.М. Аболін,   П.В. Симонов та інші), динамічності протікання (В.К. Вілюнас, О.П.Саннікова та інші), амбівалентності (М.Б. Арнолд, І.А. Васильєв, С. А. Томкінс та інші) тощо.

Водночас порівняльний аналіз різних досліджень (І.Г. Головська, І.С. Кон, Т.М. Чебикіна та інші) дозволяє констатувати небажані тенденції, що спостерігаються в розвитку сучасних дітей. Це поступове збільшення кількості дітей, в яких виявляється підвищення фрустрації, емоційної напруги, депресивності, розладу в адекватності емоційного регулювання. З-поміж факторів, що негативно впливають на розвиток емоційної сфери за даними вчених (Т.П.Вісковатова, О.І. Кульчицька, В.С. Мухіна та інші), можна відзначити екологічні, техногенні та соціально–психологічні умови життєдіяльності дитини.

Недостатнє визначення впливу різних соціально-психологічних факторів виховання дітей на розвиток їхньої емоційної сфери суттєво ускладнює процес пошуку засобів профілактики і корекції небажаних проявів у ній. Саме ці аспекти зумовили вибір теми даного дослідження: «Психологічні особливості розвитку емоційної сфери дітей молодшого дошкільного віку».

Мета роботи полягає в теоретико-експериментальному уточненні сутності і механізмів функціонування емоцій, визначенні особливостей їх прояву у дітей молодшого дошкільного віку, а також у  розробці засобів попередження та корекції небажаних емоційних проявів.

Досягнення мети дослідження передбачало розв’язування таких завдань:

1. Здійснити теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми сутності та механізмів функціонування емоцій.

2. Визначити чинники, що детермінують розвиток емоцій у дітей молодшого дошкільного віку.

3. Експериментально дослідити особливості прояву емоцій у дітей молодшого дошкільного віку, а також рівень знань вихователів з даної проблеми.

4. Розробити систему роботи та відповідні рекомендації з підготовки вихователів до цілеспрямованого коригування та розвитку емоційної сфери дітей молодшого дошкільного віку.

Об’єкт дослідження: процес розвитку емоційної сфери дітей дошкільного віку.

Предмет дослідження: психологічні особливості та умови розвитку емоційної сфери дітей молодшого дошкільного віку.

Теоретико-методологічну основу дослідження склали: діяльнісний підхід у дослідженні розвитку психіки (Л.  Виготський, Д.  Ельконін, Г.  Костюк, О.  Леонтьєв, С. Максименко, С.  Рубінштейн); основні положення про онтогенез, особливості та функції емоційної сфери особистості (Й. Гербарт, Д. Ельконін, М. Лісіна, Л. Виготський, Дж. Брунер); концепція соціальної детермінації розвитку емоційної сфери у дошкільному дитинстві; психологічні уявлення про особливості емоційної сфери дітей дошкільного віку (Л. Виготський, К. Шулейкіна, К. Ізард, Ю. Макаренко).

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань у роботі були застосовані методи теоретичного (аналіз та узагальнення наукової літератури з проблеми розвитку емоційної сфери дітей молодшого дошкільного віку) та емпіричного дослідження (констатувальний експеримент). Обробка експериментальних даних здійснювалася за допомогою методів математичної статистики.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати, пов’язані з уточненням сутності емоцій і типових соціально-психологічних умов емоційного виховання, та експериментальні дані, що розкривають характеристику прояву найбільш суттєвих емоційних властивостей, можуть бути використані як основа для проведення подальших досліджень у інших вікових групах дітей, у роботі психологічної служби дошкільних закладів, а також при підготовці навчальних посібників, рекомендацій та науково-методичних порад для фахівців з проблем емоційного розвитку дітей дошкільного віку.

Експериментальна база дослідження. Експериментальна робота проводилась на базі дошкільного навчального закладу № 568 місті Києві.

Структура і обсяг дипломної роботи. Дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний зміст дипломної роботи викладено на 95 сторінках машинописного тексту.

Додаток Д