Київський університет імені бориса грінченка педагогічний інститут
Кафедра психології
Методичні рекомендації з написання та захисту курсових та бакалаврських робіт для студентів
Київ – 2011
ЗМІСТ
ВСТУП 3
1. КУРСОВА РОБОТА 6
1.1 Порядок виконання та структура курсової роботи 6
1.2. Структура і зміст курсової роботи 8
2. БАКАЛАВРСЬКА РОБОТА 13
2.1. Основні вимоги до бакалаврської роботи 14
2.2. Зміст та структура бакалаврської роботи 14
2.3. Організація емпіричного дослідження або педагогічного експерименту 23
3. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО НАУКОВИХ РОБІТ 28
3.1. Правила оформлення курсових та бакалаврських робіт 28
3.2. Оформлення додатків 30
3.4. Складання списку літературних джерел 31
3.4. Методи зведення і обробки результатів емпіричного дослідження 36
3.5. Захист та критерії оцінки курсових та бакалаврських робіт 42
ЛІТЕРАТУРА 46
ДОДАТКИ 48
ВСТУП
Високого рівня професійної діяльності може досягнути учитель, вихователь, здатний до всебічного, глибокого осмислення педагогічної реальності, до її критичного аналізу та вдосконалення. Умовою і показником такого рівня виступає готовність вчителя до науково-методичного пошуку, до вирішення проблемних педагогічних і науково-дослідних завдань.
В результаті дослідницької діяльності педагог проводить наукове дослідження з метою виявлення ефективних засобів, методів, форм навчання та виховання. Тільки в цьому випадку він буде розвиватись як професіонал-майстер. Науково-дослідна діяльність студентів сприяє поглибленню і розширенню знань з усіх дисциплін психолого-педагогічного циклу, стимулює розвиток творчого потенціалу особистості. Вона здійснюється протягом усього періоду навчання у вищому педагогічному закладі.
Діяльність – вид людської активності, спрямованої на свідому зміну та перетворення об'єктивної реальності на основі її пізнання.
Уже в самому визначенні діяльності закладене вивчення, дослідження об'єктів, на які вона спрямована.
Діяльність педагога спрямована на зміни у особистості вихованця, навчальному процесі, колективі. Вивчення особистості, колективу – надзвичайно складне завдання. Саме тому підготовка майбутніх педагогів до дослідницької діяльності – важливе завдання вищої школи.
Майбутній учитель, вихователь повинен знати: зміст і організаційну структуру наукових досліджень в Україні; систему організації науково-дослідної роботи студентів вищого педагогічного навчального закладу; основні вимоги до вчителя-дослідника; етапи організації педагогічного дослідження, їх зміст; методику роботи над курсовим (бакалаврським, магістерським) дослідженням; вимоги до студентських наукових робіт; основні методи дослідження педагогічних явищ; методику педагогічного експерименту; сутність педагогічної діагностики як обов'язкової складової наукового дослідження; способи статистичної обробки та зведення кількісних показників результатів дослідження; основні вимоги до оформлення наукових робіт; проблематику, рівні, етапи, методологічні основи психолого-педагогічних досліджень; правила формування наукового апарату, теоретичні та емпіричні методи дослідницької роботи; методи математичної статистики; правила оформлення наукових праць. Повинен уміти: формувати науковий апарат дослідження (актуальність, проблему, мету, об'єкт, предмет, гіпотезу, завдання); розробляти програму, використовувати теоретичні та емпіричні методи дослідження; застосовувати методи математичної статистики (знаходження мір центральної тенденції, визначення показників розсіяння, критеріїв порівняння вибірок, визначення зв'язків між об'єктами і явищами, перевірка статистичних гіпотез та ін.) для обробки отриманих даних та формулювання висновків; оформляти наукові роботи. працювати з науковою літературою; самостійно здобувати й застосовувати знання про педагогічний процес, передавати свій досвід колегам; проводити планування науково-педагогічного дослідження; розробляти науковий апарат конкретної педагогічної теми дослідження; користуватися різноманітними методами дослідження, оптимально поєднуючи їх; аналізувати основні поняття з проблеми, що досліджується; аналізувати, узагальнювати і впроваджувати в практику педагогічний досвід учителів; користуватися діагностичними методиками вивчення педагогічних явищ; виконувати статистичну обробку та представлення результатів дослідження; робити науково обґрунтовані висновки за результатами дослідження; оформляти відповідно до вимог наукові праці.
Для того, щоб бути педагогом-дослідником і забезпечити високий теоретичний і методичний рівень наукової роботи, необхідно:
уміти знаходити нове в педагогічних явищах, виявляти в них приховані зв’язки та закономірності;
оволодіти основними науковими поняттями;
точно описувати факти та явища з використанням загальноприйнятої термінології;
підбирати споріднені факти за їх суттєвими ознаками, групувати їх у відповідності до загальнонаукових правил;
проводити аналіз фактів і явищ, виділяти з них загальне й одиничне, суттєве та другорядне;
передбачати тенденції розвитку, можливі зміни досліджуваних явищ та процесів.
Основи професійно-орієнтованої наукової підготовки майбутнього вчителя закладаються з першого року навчання і культивуються впродовж усього терміну навчання у процесі вивчення фундаментальних та фахових дисциплін шляхом залучення до написання рефератів, індивідуальних науково-дослідних завдань, виступів на студентських науково-практичних конференціях, підготовки та захисту курсових робіт. Завершальним етапом науково-методичної підготовки студентів стає написання і захист бакалаврських, магістерських робіт.
Усі означені види пошукової, науково-методичної діяльності ґрунтуються на логіці наукового дослідження, вимагають із кожною наступною формою наукової роботи все глибшого опанування поняттями наукового апарату та методами дослідження.
У пропонованому посібнику розглядаються особливості курсової та бакалаврської студентської навчально-дослідної діяльності.