
- •1. Історія України як наука та навчальна дисципліна. Періодизація курсу. Джерелознавство та історіографія історії України.
- •21. Організація реєстрового козацтва.
- •2. Теорії походження Давньоруської держави. Причини її виникнення.
- •3. Організація системи влади Київської Русі.
- •4. Зовнішня політика князів Київської Русі.
- •6. Причини та наслідки прийняття християнства на Русі.
- •5. Внутрішня політика князів Київської Русі.
- •7. Соціальна структура населення Київської Русі.
- •8. Економічний розвиток Київської Русі.
- •10. Утворення єдиної Галицько-Волинської держави. Політика р.Мстиславича.
- •9. Причини розпаду Київської Русі. Відокремлення князівств від Києва.
- •11. Відновлення Галицько-Волинської держави. Політика д.Галицького.
- •12. Галицько-Волинська держава за наступників Данила Галицького.
- •13. Утворення Великого князівства Литовського і поширення влади литовських князів на українські землі.
- •14. Організація системи влади Великого князівства Литовського.
- •15. Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Великого князівства Литовського
- •16. Польсько-литовські унії кінця 14 – початку 16 ст.: передумови суть та наслідки.
- •17. Люблінська унія і її політичні наслідки для України.
- •18. Релігійні відносини в Україні. Брестська унія.
- •19. Теорії походження та причини виникнення українського козацтва. Формування Запорізької Січі.
- •20. Запорізька Січ як військова і адміністративно-територіальна одиниця.
- •22. Причини, характер, періодизація та рушійні сили Визвольної війни українського народу середини 17 ст.
- •23. Хід і основні події Визвольної війни під проводом б.Хмельницького.
- •24. Входження України під протекторат Московського царства. «Березневі статті» 1654 р.
- •25. Основні напрями державної політики гетьмана і.Виговського. Причини громадянської війни.
- •26. Внутрішня та зовнішня політика лівобережних гетьманів доби «Руїни».
- •28. Соціально-економічне та політичне становище Слобідської України в 2-й половині 17-18 ст.
- •27. Внутрішня та зовнішня політика правобережних гетьманів доби «Руїни».
- •29. І. Мазепа. Політика російського уряду щодо України під час Північної війни.
- •30. Політика обмеження автономного устрою Гетьманщини в XVIII ст. Ліквідація автономії українських земель: передумови та наслідки.
- •32. Кирило-Мефодіївське братство: програма і діяльність.
- •31. Декабристський рух в Україні.
- •34. Україна в революції 1905-1907 pp.
- •33. Реформи 60-70-х років XIX ст. Розвиток України в пореформений період.
- •35. Українська думська громада в Державних Думах царської Росії.
- •36. Перша світова війна та воєнні дії на території України. Український національно-визвольний рух в роки війни.
- •37. Лютнева революція в Росії 1917 р. Та піднесення національно-визвольного руху в Україні. Створення Центральної Ради та її діяльність.
- •38 Гетьманат п. Скоропадського і його політика.
- •39. Директорія в Україні і її політика. Об’єднання унр і зунр.
- •40. Встановлення радянської влади в Україні. Радянсько-польська війна і її наслідки для українців.
- •41. Нова економічна політика: суть, причини і наслідки.
- •42. Індустріалізація в Україні: причини і наслідки.
- •43. Утворення срср. Україна в складі Союзу рср.
- •44. Колективізація в Україні: причини і наслідки.
- •45. Політика «українізації»в 20-ті роки: причини, хід і наслідки.
- •46. Початок другої світової війни. Політика сталінського режиму на західноукраїнських землях.
- •47. Напад Німеччини на срср. Україна в планах загарбників.
- •48. Окупаційний режим в Україні в роки Великої Вітчизняної війни і його наслідки.
- •50. Партизанський рух в роки Великої Вітчизняної війни.
- •51. Звільнення України від німецько-фашистських загарбників. Міжнародне становище урср по завершенню Другої світової війни.
- •52. Заходи по відбудові зруйнованого війною господарства України
- •53. Політика десталінізації та її наслідки
- •54. Зростання застійних явищ у політичному і соціально-економічному розвитку срср і урср
- •55. Дисидентський рух на Україні
- •58.Україна в період реформаційного курсу (др.. Пол. 1994-2004 р.Р.)
- •56. Україна на шляху до незалежності (1985—1991 рр.)
- •57. Політичний і соціально-економічний розвиток України на шляху розбудови демократичного суспільства (з 1991-1994 р.Р.)
- •59. Конституція України (1996 р.) – основа на шляху розбудови демократичної держави.
- •60 Українська «помаранчева» революція. Сучасний розвиток України
17. Люблінська унія і її політичні наслідки для України.
Захопивши у XIV-XV ст. Галичину, Західну Волинь і Поділля, Польща прагнула оволодіти й українськими землями, які входили до складу Великого князівства Литовського. Але, окрім бажання Польщі, визрівали ще й об'єктивні умови для унії між Польським королівством і Литвою. Найважливішим внутрішнім чинником у цьому процесі була позиція української шляхти. На початку XIV ст. перед нею постав реальний вибір: або єдина, усталена Польща, або ослаблена Лівонською війною Литва. Польща для українських феодалів означала привілеї, обмеженість королівської влади, гарантовані політичні свободи. Не останнє місце тут посідала й проблема військової повинності — адже у Польщі домінувало наймане військо. Не можна було скидати з рахунків і зовнішній фактор. Війна Литви з Москвою, підтримуваною Данією та Швецією, призвела до втрати територій, і Велике князівство Литовське гребувало значної військової та фінансової допомоги. Тому вже на середину XVI ст. були здійснені перші спроби підписання унії. Але реальних результатів сторони домоглися лише в 1569 р. на засіданні об'єднаного сейму у Любліні. Після того як частина литовських, українських і білоруських магнатів, не задоволених польським проектом унії, намагалася зібрати шляхетське ополчення для боротьби за свої права, король Сигізмунд III Август своїми універсалами приєднує українські землі — Підляшшя, Волинь, а потім Київщину і Брацлавщину, зрівнявши місцеву шляхту цих земель у правах і привілеях з польською шляхтою. Повстанці змушені були повернутися на сейм. Депутати Великого князівства Литовського підписали акт про державну унію і склали присягу на вірність їй. Це означало створення держави Річ Посполита (дослівно з польської мови — спільна справа). В ній мали бути король, який обирається, сейм, єдина зовнішня політика, загальна скарбниця. Автономія Литви зберігалася лише у питаннях місцевого самоврядування, організації збройних сил і у правничій сфері. Українські землі навіть не входили до литовської автономії, а були віднесені до складу польських воєводств — Руського (Львів), Белзького (Белз), Волинського (Луцьк), Київського (Київ), Подільського (Кам'янець), Брацлавського (Брацлав). Воєводства очолювалися призначеними польськими магнатами. Люблінська унія 1569 р. відіграла, безумовно, велику історичну роль у долі України. При цьому вона мала досить суперечливі наслідки. Передусім вона сприяла посиленню польської соціальної, національної, релігійної, культурної експансії. Але вона ж возз'єднала українські землі, забезпечила зростання культурно-освітнього руху, знайомство з західноєвропейською культурою. Окрім цього, саме Люблінська унія викликала рух опору, соціальну активність різних верств українського населення в боротьбі за національне виживання.
18. Релігійні відносини в Україні. Брестська унія.
Брестська унія (1596 р.): а) причини - прагнення Ватикану підпорядкувати католицтву східну православною церква, створивши перехідний період для повного переходу православних українців до католицизму; бажання ряду православних священиків зрівнятися в правах, прагнення захистити себе від впливу Московського патріарха, що підтримував укр. братерства, що намагалися обирати священиків, втручатися в церковні справи і т.д.; б) зміст унії - укр. церква визнавала основні догмати і не переходила, під владу Ватикану, визнавши своєю главою - папу Римського. Богослужіння залишалося на слов'янській мові; в) наслідки унії - перехід у лоно католицизму, фактична заборона православної церкви; переслідування священиків, що залишилися вірними православ'ю, поділ українців на 2 конфесії, поклавши початок відмінностям, що пізніше розвилися між західними і східними українцями. Проти Унії виступили народні маси (козацьке повстання 1594 - 1596 р., повстання городян Луцька в 1620 р., у м. Острозі в 1638 р. і т. д.). Проти Унії вели боротьбу частина дворянства на чолі з князем Костянтином Острожським (1527-1608), а також укр. братерства. Це змусило Річ Посполиту в 1633 р. знову дозволити легальне існування православної церкви, хоча пільги як і раніше поширювалися лише на уніатів.