
- •Поняття і специфічні риси предмету і методу цивільного процесуального права.
- •Проблемні питання сутності і значення цивільної процесуальної форми.
- •Норми цивільного процесуального права. Поняття, межі дії, та реалізація в цивільному судочинстві.
- •Стадії і провадження як поняття, що визначають структуру цивільного процесуального права.
- •Характеристика джерел цивільного процесуального права.
- •Міжнародні договори і угоди як джерела цивільного процесуального права.
- •Поняття і значення принципів цивільного процесуального права як найважливіших гарантій здійснення правосуддя.
- •Особливості системи принципів цивільного процесуального права.
- •Проблемні питання поняття і форми цивільних правовідносин.
- •Цивільні процесуальні відносини як відносини між двома суб'єктами.
- •Суд як обов'язковий суб'єкт процесуальних правовідносин.
- •Спірні питання щодо змісту цивільних процесуальних правовідносин.
- •Особливості системи цивільних процесуальних правовідносин.
- •Суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, їх класифікація.
- •Місце і роль судового доказування в здійсненні цілей і завдань правосуддя.
- •Класифікація фактів, які складають предмет доказування.
- •Вплив предмету доказування на обсяг судових доказів по цивільних справах.
- •Особливості процесуальної форми цивільного процесуального доказування.
- •Спірні питання класифікації доказів.
- •Показання свідків як процесуальний засіб. Процесуальний порядок отримання і дослідження показань свідків. Імунітет свідків.
- •Висновок експерта як засіб доказування. Предмет висновку експерта. Спірні погляди щодо висновку експерта як змішаного доказу. Процесуальний порядок дослідження і оцінки висновку експерта судом.
- •Забезпечення доказів до і після пред'явлення позову.
- •Поняття позову як процесуального засобу права в теорії науці цивільного процесуального права.
- •Спірні питання поняття і сутності позовного провадження.
- •Проблемні питання елементів позову. Тотожність позову.
- •Поняття, критерії, межі і умови зміни позову. Суб'єкти права на зміну позову.
- •Спірні питання права на пред'явлення позову, передумови виникнення цього права і умови його належного здійснення.
- •Особливості права на судовий захист відповідача і процесуальні засоби його здійснення.
- •Правова природа окремого провадження як одного з видів провадження цивільного судочинства.
- •Суб’єкти окремого провадження, особливості процесуального становища та необхідність законодавчої регламентації їх цивільних прав та обов’язків.
- •Особливості процесуального засобу порушення справ окремого провадження. - разом
- •Судовий наказ як особлива форма судового рішення.
- •Нові вимоги за якими може бути виданий наказ та їх аналіз.
- •Законодавчі новели щодо судового збору за подання заяви про видачу судового наказу та підстав для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу чи її повернення.
- •Зміст судового наказу: законодавчі новели.
- •Регламентація цпк процедури надіслання боржником копії судового наказу та його скасування.
- •Набрання судовим наказом законної сили та видача його стягувачеві: нові законодавчі підходи.
- •Відкриття провадження у справі як стадія цивільного процесу, процесуальний порядок та наслідки відкриття.
- •Провадження у справі досудового розгляду (підготовка справи до судового розгляду): проблеми теорії та практики.
- •Заочний розгляд справи питання теорії та практики.
- •Практична діяльність суду і інших учасників по підготовці цивільної справи до судового розгляду.
- •Особливості підготовки справи до розгляду в провадженні по перегляду судових рішень.
- •Постанови суду першої інстанції та їх значення у захисті порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
- •Проблемні питання щодо видів судових постанов в цивільному процесі.
- •Проблема сутності юридичної природи судового рішення, як найважливішого акту правосуддя, його декларативний та імперативний характер.
- •Проблемні питання щодо вимог які застосовуються до судового рішення як правозастосовчого акту і акту вирішення справи по суті.
- •Проблеми законної сили судового рішення: законодавчі новели.
- •Сутність і значення ухвал суду першої інстанції як актів спрямованих на досягнення цілей цивільного судочинства.
- •Поняття і види апеляцій.
- •Характеристика повної і неповної апеляції.-разом
- •Проблемні питання щодо суб’єктів права апеляційного оскарження.
- •Строки апеляційного оскарження: законодавчі новели.
- •Апеляційна скарга: її форма і зміст, порядок подання.
- •Строки розгляду апеляційної скарги: законодавчі новели.
- •Передумови права на апеляційне оскарження.
- •Докази в апеляційному провадженні.
- •Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції. Проблемні питання та законодавчі новели.
- •Скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення або зміна рішення: законодавчі новели.
- •Підстави для скасування судового наказу в апеляційному порядку: новели цпк.
- •Підстави для скасування ухвали суду що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
- •Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ – касаційна інстанція у цивільних справах: нові законодавчі підходи.
Правова природа окремого провадження як одного з видів провадження цивільного судочинства.
Суб’єкти окремого провадження, особливості процесуального становища та необхідність законодавчої регламентації їх цивільних прав та обов’язків.
Особливості процесуального засобу порушення справ окремого провадження. - разом
Окреме провадження - це вид непозовного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності чи відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, а також визначення правового стану особи.
Цивільне процесуальне законодавство відносить до окремого провадження справи про:
- обмеження цивільної дієздатності фізичної особи,
- визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
- надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;
- визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;
- усиновлення;
- встановлення фактів, що мають юридичне значення;
- відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі;
- передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність;
- визнання спадщини відумерлою;
- надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;
- про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.
В порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, про поновлення шлюбу після його розірвання, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Порушення справ окремого провадження здійснюється поданням заяви. Зміст заяви повинен відповідати вимогам ст. 119 ЦПК. Проте, до змісту заяви по конкретних справах окремого провадження ставляться свої вимоги, що зумовлено специфікою справ, які розглядаються судом.
Виходячи з того, що окреме провадження є самостійним різновидом цивільного судочинства, його традиційно визначають як процесуальний порядок розгляду передбачених ЦПК України справ про встановлення певних обставин (юридичних фактів) або певного юридичного стану осіб. Залежно від характеру вимоги, переданої на розгляд суду, кожній справі окремого провадження притаманні свої, лише їй властиві особливості. Однак, усі ці справи мають спільні риси, що відрізняють їх від справ позовного провадження і справ наказного провадження.
У справах окремого провадження суд не розглядає і не вирішує спір про право цивільне. Так, у законодавстві дійсно закладена ідея про те, що в окремому провадженні не розглядається спір про право. В частині 6 ст. 235 ЦПК передбачено: якщо при розгляді справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Це дає можливість називати окреме провадження безспірним, оскільки в ньому не розглядається матеріально-правовий спір, а можуть встановлюватися тільки факти та стани, які мають юридичне значення, а також підтверджуватися наявність чи відсутність неоспорюваних прав.
Поряд з цим слід підкреслити і специфічний характер діяльності суду та його компетенції в окремому провадженні, які обумовлені особливим об'єктом судового захисту і предметом судової діяльності. Загальним об'єктом судового захисту в окремому провадженні виступає охоронюваний законом інтерес, а предметом судової діяльності - встановлення юридичних фактів або станів, а також підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
ЦПК передбачає особливості підготовки справ окремого провадження, які зумовлені специфікою кожної категорії справ і відображені в спеціальних статтях ЦПК, які регламентують порядок розгляду справ окремого провадження.
В окремому провадженні відсутні інститути сторін (позивач та відповідач), третіх осіб, немає позову. Не діють такі інститути позовного провадження, як зустрічний позов, відмова від позову, визнання позову, мирова угода та ін.
Ч. 1 с. 235 ЦПК покладає на суд обов'язок роз'яснювати особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, сприяти у здійсненні цими особами своїх прав, свобод та інтересів та вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
Відповідно до ч.2 ст. 235 ЦПК, на відміну від позовного провадження, суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Це нормативне положення є підставою активності суду у збиранні доказів і, так би мовити, підсилює роль суду при розгляді справ окремого провадження. Ця норма має правозобов’язуючий характер для суду при реалізації його повноважень щодо витребування доказів і це свідчить, про те, що пом'якшується обов'язок заінтересованих осіб представляти докази у справі для підтвердження своїх вимог щодо встановлення певних факті, що є предметом судового розгляду.
Частина 4 ст. 235 ЦПК передбачає, що справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. Заявники та заінтересовані особи - специфічні суб'єкти окремого провадження і відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК вони мають статус осіб, які беруть участь у справі.
Заявником є особа, в інтересах якої порушено справу в суді про встановлення будь-якої обставини або юридичного стану громадянина, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення особистих або майнових прав громадян. Коло заявників, як правило, встановлено нормами цивільного процесуального права, які регулюють порядок розгляду тієї чи іншої справи окремого провадження (статті 237, 243, 260, 269 ЦПК та ін.).
Суддя повинен притягувати до участі в розгляді справ окремого провадження всіх заінтересованих осіб, але вони можуть вступати у процес із власної ініціативи. Притягнення чи допущення до процесу цих осіб оформлюється ухвалою судді.
Законодавство не надає і не може надати вичерпний перелік суб'єктів, яких необхідно притягувати під час розгляду справ окремого провадження як заінтересованих осіб. Заінтересованими особами є особи, які беруть участь у справі, та мають у ній юридичну заінтересованість.