- •Поняття і специфічні риси предмету і методу цивільного процесуального права.
- •Проблемні питання сутності і значення цивільної процесуальної форми.
- •Норми цивільного процесуального права. Поняття, межі дії, та реалізація в цивільному судочинстві.
- •Стадії і провадження як поняття, що визначають структуру цивільного процесуального права.
- •Характеристика джерел цивільного процесуального права.
- •Міжнародні договори і угоди як джерела цивільного процесуального права.
- •Поняття і значення принципів цивільного процесуального права як найважливіших гарантій здійснення правосуддя.
- •Особливості системи принципів цивільного процесуального права.
- •Цивільні процесуальні відносини як відносини між двома суб'єктами.
- •Проблемні питання поняття і форми цивільних правовідносин.
- •Суд як обов'язковий суб'єкт процесуальних правовідносин.
- •Спірні питання щодо змісту цивільних процесуальних правовідносин.
- •Особливості системи цивільних процесуальних правовідносин.
- •Суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, їх класифікація.
- •Місце і роль судового доказування в здійсненні цілей і завдань правосуддя.
- •Класифікація фактів, які складають предмет доказування.
- •Вплив предмету доказування на обсяг судових доказів по цивільних справах.
- •Особливості процесуальної форми цивільного процесуального доказування.
- •Спірні питання класифікації доказів.
- •Показання свідків як процесуальний засіб. Процесуальний порядок отримання і дослідження показань свідків. Імунітет свідків.
- •Висновок експерта як засіб доказування. Предмет висновку експерта. Спірні погляди щодо висновку експерта як змішаного доказу. Процесуальний порядок дослідження і оцінки висновку експерта судом.
- •Забезпечення доказів до і після пред'явлення позову.
- •Поняття позову як процесуального засобу права в теорії науці цивільного процесуального права.
- •Спірні питання поняття і сутності позовного провадження.
- •Проблемні питання елементів позову. Тотожність позову.
- •Поняття, критерії, межі і умови зміни позову. Суб'єкти права на зміну позову.
- •Спірні питання права на пред'явлення позову, передумови виникнення цього права і умови його належного здійснення.
- •Особливості права на судовий захист відповідача і процесуальні засоби його здійснення.
- •Правова природа окремого провадження як одного з видів провадження цивільного судочинства.
- •Суб’єкти окремого провадження, особливості процесуального становища та необхідність законодавчої регламентації їх цивільних прав та обов’язків.
- •Особливості процесуального засобу порушення справ окремого провадження. - разом
- •Судовий наказ як особлива форма судового рішення.
- •Нові вимоги за якими може бути виданий наказ та їх аналіз.
- •Законодавчі новели щодо судового збору за подання заяви про видачу судового наказу та підстав для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу чи її повернення.
- •Зміст судового наказу: законодавчі новели.
- •Регламентація цпк процедури надіслання боржником копії судового наказу та його скасування.
- •Набрання судовим наказом законної сили та видача його стягувачеві: нові законодавчі підходи.
- •Відкриття провадження у справі як стадія цивільного процесу, процесуальний порядок та наслідки відкриття.
- •Провадження у справі досудового розгляду (підготовка справи до судового розгляду): проблеми теорії та практики.
- •Заочний розгляд справи питання теорії та практики.
- •Практична діяльність суду і інших учасників по підготовці цивільної справи до судового розгляду.
- •Особливості підготовки справи до розгляду в провадженні по перегляду судових рішень.
- •Постанови суду першої інстанції та їх значення у захисті порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
- •Проблемні питання щодо видів судових постанов в цивільному процесі.
- •Проблема сутності юридичної природи судового рішення, як найважливішого акту правосуддя, його декларативний та імперативний характер.
- •Проблемні питання щодо вимог які застосовуються до судового рішення як правозастосовчого акту і акту вирішення справи по суті.
- •Проблеми законної сили судового рішення: законодавчі новели.
- •Сутність і значення ухвал суду першої інстанції як актів спрямованих на досягнення цілей цивільного судочинства.
- •Поняття і види апеляцій.
- •Характеристика повної і неповної апеляції.-разом
- •Проблемні питання щодо суб’єктів права апеляційного оскарження.
- •Строки апеляційного оскарження: законодавчі новели.
- •Апеляційна скарга: її форма і зміст, порядок подання.
- •Строки розгляду апеляційної скарги: законодавчі новели.
- •Передумови права на апеляційне оскарження.
- •Докази в апеляційному провадженні.
- •Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції. Проблемні питання та законодавчі новели.
- •Скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення або зміна рішення: законодавчі новели.
- •Підстави для скасування судового наказу в апеляційному порядку: новели цпк.
- •Підстави для скасування ухвали суду що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
- •Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ – касаційна інстанція у цивільних справах: нові законодавчі підходи.
Проблемні питання сутності і значення цивільної процесуальної форми.
Правосуддя по цивільних справах здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.
Цивільна процесуальна форма — послідовний, визначений нормами цивільного процесуального права порядок розгляду та вирішення цивільної справи, що включає певну систему гарантій.
Для процесуальної форми характерні наступні риси:
1)законодавча врегульованість;
2) конституційні гарантії (незалежність суду і підпорядкування його тільки закону; гласність; національна мова судочинства);
3)детальна розробка всієї процедури розгляду справи в суді;
4) універсальність процесуальної форми вирішення справи в суді (у всіх видах судочинства, на всіх стадіях процесу);
5)імперативність процесуальної форми;
6) її правила забезпечені юридичними санкціями.
Цивільна процесуальна форма має два різновиди. Один з них можна назватиусною формою, тому що всі зроблені дії описуються усно, а потім протоколюються. Вона визначає порядок судової діяльності (дії суду, осіб, що беруть участь у справі, і інших учасників, а також послідовність цих дій), опираючись на правові основи ЦПК. Другий різновид, який є обов'язковим у складі провадження, можна назвати письмовою процесуальною формою. Вона встановлює склад процесуальних документів, винесених судом і запропонованих учасниками, вказує реквізити кожного з них, визначає послідовність викладення тексту, а також умови, за яких процесуальні документи або залишаються без руху, або підлягають відміні вищою інстанцією. У діалектичному сполученні різновиди процесуальної форми утворюють єдиний правовий порядок судової юрисдикції по цивільних справах1.
Цивільна процесуальна форма поширюється тільки на процесуальну діяльність і не охоплює інтелектуальну (наприклад, оцінку доказів, тлумачення застосовуваних норм права) і діловодні операції, здійснювані при підготовці справи до судового розгляду2.
Будучи самостійною правовою конструкцією, цивільна процесуальна форма має власні принципи, що дозволяють забезпечити різнобічну характеристику порядку розгляду справи; перегляду й реалізації судових рішень. У даних принципах одержали закріплення соціальні пріоритети цивільного судочинства — надання зацікавленим особам широких процесуальних можливостей для захисту своїх прав і інтересів, справедливість і своєчасність здійснення правосуддя, ефективність розгляду цивільних справ. Можна виділити наступні принципи цивільної процесуальної форми:
оптимальність співвідношення прав і обов'язків у процесі. Співвідношення прав і обов'язків у процесуальній діяльності встановлено законом саме в тому обсязі, який необхідний для ефективного здійснення правосуддя по цивільній справі;
тотожність. У процесі розгляду цивільної справи й виконання судового рішення припустимі лише дії, які не є тотожними, тобто суд повинен лише один раз доводити заявлені вимоги, судові постанови (рішення, ухвали) тільки один раз повинні перевірятися судами апеляційної інстанції, а акти судової влади — лише один раз реалізовуватися;
безперервність процесуальної діяльності. Даний принцип охоплює своїм змістом всі стадії й види процесуальних проваджень, де проводиться судове засідання, а отже, більшу частину цивільного судочинства, визначаючи послідовний його розвиток і маючи принципове значення для формування цілісного враження від матеріалів його розгляду, забезпечуючи в остаточному підсумку своєчасність і дієвість цивільної процесуальної форми;
усність і документованість процесуальних актів. Принцип охоплює своїм змістом всі види судових проваджень, обумовлюючи виділення крім усної процесуальної форми як порядку здійснення цивільно-процесуальної діяльності, письмової процесуальної форми, що регулює перелік реквізитів, послідовність їхнього розташування в процесуальних актах;
здійснення судового контролю та самоконтролю. Суть принципу полягає в наданні особам, що беруть участь у справі, і різним інстанціям права аналізувати й оцінювати правомірність процесуальної діяльності (як своєї, так і інших учасників), судових постанов, коригуючи виявлені помилки відповідними процесуальними засобами (заява відводу, оскарження рішення й ухвали суду). Взаємодія контролю й самоконтролю в цілому забезпечує правомірність цивільної процесуальної форми.
Значення цивільної процесуальної форми захисту права полягає у встановленні певного стандарту юрисдикції, що, з одного боку, забезпечує для зацікавлених у результатах справи осіб процесуальні гарантії правомірного вирішення справи, а з іншого боку, створює умови для суду, які дозволяють правильно застосувати норми матеріального й процесуального права, винести законне й обґрунтоване рішення по справі.