- •1.Межа вироб.Можлив-й, команд.Та ринк.Форми орг-ції ек-ки.
- •2.Вади ринк.Саморегулювання.
- •3. Політ., соц., міжнарод., та ек. Ф-ції держави.
- •8.Сутність регуляторної політики.
- •9.Зміст процедур державної регуляторної політики.
- •15.Роль «електронного уряду» в державному регулюванні економіки.
- •23. Державна програма економічного і соціального розвитку України як форма макроекономічного планування.
- •24. Система показників макроекономічних програм.
- •27.Сутність державного програмно-цільового планування, та державних цільових програм.
- •28.Етапи програмно-цільового планування.
- •37.Збалансован (проф, деф, секвестр) держо бюд.
- •42.Система податкових органів України.
- •43. Форми і класифікація податків.
- •49 Банківське регулювання і бан-ківський нагляд.
- •50. Фінансовий моніторинг в сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.
- •57. Засоби державного регулювання інвестиційної діяльності.
- •58.Функції державних органів України у сфері інвестиційної політики.
- •59.Науково-технічний прогрес та соціально-економічний розвиток.
- •61. Форми та методи реалізації н.-т. Політики.
- •62. Держ. Регулювання інноваційних процессів.
- •63.Ефективність державної підтримки інноваційних процесів
- •64.Функції державних органів України у науково-технічної політики.
- •65.Необхідність конкурентної політики держави.
- •71.Методи регулювання ринків продукції промисловості.
- •66.Показники рівня монополізації економіки.
- •76.Державне прогнозування та регулювання вантажних перевезень.
- •77.Державне прогнозування та регулювання пасажирообігу.
- •78.Державне регулювання в сфері житлово-комунального господарства.
- •80.Сутність державних закупівель. Учасники процедури державних закупівель.
- •81.Етапи конкурентного відбору учасників процедури державних закупівель.
- •84. Підприємництво як об’єкт держ регулювання
- •83.Функції державних органів України у сфері державних закупівель.
- •86.Приватизація як чинник держ регулюв підпр.
- •88.Функції державних органів України у сфері підприємницької політики.
- •87.Механізм банкрутства і санації підприємств.
- •90.Тарифні методи держ регул зовнішньоек діял
- •91.Нетарифні методи держ рег-ння зовнішньоекон діяльності.
- •94.Основні види цін, їх склад та структура.
- •93.Необхідність та сутність державного регулювання цін.
- •97.Сутність та завд. Регіон. Економічної політики.
- •95Формування елементів ціни.
- •96.Форми і методи державного регулювання цін.
- •99.Засоби та методи др соц.-ек. Розвитку регіонів.
- •100.Місц. Бюджети як фін. Основа соц-ек. Розв. Регонів.
95Формування елементів ціни.
Кожний вид ціни складається з окремих частин, які називаються елементами. До елементів ціни належать: собівартість (С), прибуток (П), акцизний податок (А), податок на додану вартість (ПДВ), націнка посередника (НП) і торговельна надбавка (ТН). Собівартість та прибуток є обов’язковими елементами ціни, тому що відшкодування витрат і отримання прибутку є невід’ємною умовою виробництва продукції. Собівартість поділяється на витрати операційної діяльності та виробничу собівартість, що включає в себе прямі та непрямі (загальновиробничі) витрати. Прибуток розраховується відповідно до прийнятої у галузі норми рентабельності за формулою: П = (С + Рн)/100.
Наявність інших елементів в ціні необов’язкове і залежить від галузевої належності продукції, її соціальної значущості, кількості господарських ланок, що беруть участь у виробництві і реалізації продукції, та інших чинників. Так, акцизний збір є елементом лише незначної частки продукції. До підакцизних товарів належать, зокрема, такі: бензини моторні, дизельне пальне, автомобілі, тютюнові вироби, алкогольні напої, пиво солодове. Податком на додану вартість хоча й обкладається абсолютна більшість товарів, але є певні винятки. ПДВ можна розрахувати за формулою: ПДВ = (С + П + А)*Ставка ПДВ/100, якщо ж ПДВ вже входить в ціну, тоді ПДВ = (С + П + А + GLD)*Ставка ПДВ/(100 + Ставка ПДВ). Націнки посередницько-збутових і торговельних організацій містять і ціни тих товарів, реалізація яких здійснюється через посередницькі ланки. Тому не тільки ціни на різні товари, а й той самий вид ціни може мати неоднаковий склад елементів. Найбільш наочно це видно на прикладі відпускної ціни, яка за своїм складом може виступати в шістьох варіантах.
У першому варіанті (С + П) відпускна ціна збігається з ціною підприємства. Такі ціни встановлюються на продукцію, яка не обкладається товарними податками, а її реалізація здійснюється безпосередньо виробником (наприклад, кам’яне вугілля, шкільні підручники). Другий варіант (С + П + ПДВ) застосовується в тому разі, коли продукція обкладається податком на додану вартість та її продає сам виробник (наприклад, одяг, взуття, меблі, побутова техніка). Це найпоширеніший варіант відпускної ціни виробника. За третім варіантом (С + П + А + ПДВ) ціни встановлюються на підакцизні товари (наприклад, тютюнові вироби, алкогольні напої). Якщо продукція реалізується через посередницько-збутові організації, то до складу ціни входить відповідна націнка і формується четвертий (С + П + НП), п’ятий (С + П + ПДВ + НП) і шостий (С + П + А + ПДВ + НП) варіанти відпускної ціни посередника.
Склад ціни на продукцію вітчизняного виробництва наведений на рис.
Собівартість |
Прибуток |
Акцизний збір |
ПДВ |
Націнка посередника |
Торговельна надбавка |
Ціна підприємства |
|
|
|
|
|
Відпускна ціна виробника |
|
|
|||
Відпускна ціна посередника |
|
||||
Роздрібна ціна |
|||||
Як видно зі схеми, останній елемент ціни, тобто торговельна надбавка, перетворює відпускну ціну в роздрібну. Роздрібна ціна – це ціна, за якою споживчі товри через роздрібну торговельну мережу реалізуються населенню, тобто це ціна кінцевої реалізації товару.Склад роздрібної ціни (ЦР) на вітчизняні товари, яка містить у собі максимальну кількість елементів, можна записати таким чином: РЦ = С + П + М + А + ПДВ + НП + ТН.
