
- •1.Межа вироб.Можлив-й, команд.Та ринк.Форми орг-ції ек-ки.
- •2.Вади ринк.Саморегулювання.
- •3. Політ., соц., міжнарод., та ек. Ф-ції держави.
- •8.Сутність регуляторної політики.
- •9.Зміст процедур державної регуляторної політики.
- •15.Роль «електронного уряду» в державному регулюванні економіки.
- •23. Державна програма економічного і соціального розвитку України як форма макроекономічного планування.
- •24. Система показників макроекономічних програм.
- •27.Сутність державного програмно-цільового планування, та державних цільових програм.
- •28.Етапи програмно-цільового планування.
- •37.Збалансован (проф, деф, секвестр) держо бюд.
- •42.Система податкових органів України.
- •43. Форми і класифікація податків.
- •49 Банківське регулювання і бан-ківський нагляд.
- •50. Фінансовий моніторинг в сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.
- •57. Засоби державного регулювання інвестиційної діяльності.
- •58.Функції державних органів України у сфері інвестиційної політики.
- •59.Науково-технічний прогрес та соціально-економічний розвиток.
- •61. Форми та методи реалізації н.-т. Політики.
- •62. Держ. Регулювання інноваційних процессів.
- •63.Ефективність державної підтримки інноваційних процесів
- •64.Функції державних органів України у науково-технічної політики.
- •65.Необхідність конкурентної політики держави.
- •71.Методи регулювання ринків продукції промисловості.
- •66.Показники рівня монополізації економіки.
- •76.Державне прогнозування та регулювання вантажних перевезень.
- •77.Державне прогнозування та регулювання пасажирообігу.
- •78.Державне регулювання в сфері житлово-комунального господарства.
- •80.Сутність державних закупівель. Учасники процедури державних закупівель.
- •81.Етапи конкурентного відбору учасників процедури державних закупівель.
- •84. Підприємництво як об’єкт держ регулювання
- •83.Функції державних органів України у сфері державних закупівель.
- •86.Приватизація як чинник держ регулюв підпр.
- •88.Функції державних органів України у сфері підприємницької політики.
- •87.Механізм банкрутства і санації підприємств.
- •90.Тарифні методи держ регул зовнішньоек діял
- •91.Нетарифні методи держ рег-ння зовнішньоекон діяльності.
- •94.Основні види цін, їх склад та структура.
- •93.Необхідність та сутність державного регулювання цін.
- •97.Сутність та завд. Регіон. Економічної політики.
- •95Формування елементів ціни.
- •96.Форми і методи державного регулювання цін.
- •99.Засоби та методи др соц.-ек. Розвитку регіонів.
- •100.Місц. Бюджети як фін. Основа соц-ек. Розв. Регонів.
94.Основні види цін, їх склад та структура.
Ціна – це фундаментальна економічна категорія, яка означає кількість грошей, за яку продавець згоден продати, а покупець готовий купити одиницю товару. Ціна – це грошова оцінка товару, що відображає його споживчі властивості (корисність), витрати на його виробництво та інші параметри цінового і нецінового порядку. Ціна – це грошове вираження споживчої вартості та вартості товару.
За допомогою цін вирішуються завдання:
створення економічних передумов для рентабельного функціонування підприємств;
стимулювання виробництва та споживання якісної продукції;
регулювання обсягів і структури виробництва залежно від суспільних потреб;
створення сприятливих економічних умов для вирішення соціальних проблем;
та інші.
Система цін включає в себе ціни внутрішнього ринку та ціни світового ринку. В основі цін внутрішнього ринку лежить національна вартість товарів, тобто включає в себе фактори ціни: рівень продуктивності праці, структура виробництва, рівень інфляції. В основі ціни світового ринку лежить інтернаціональна вартість товарів.
Розрізняють наступні види цін:
За ступенем свободи:
фіксовані – встановлюються державою. Це ціни на газ, електроенергію,…
регульовані – ціни в основному на продукцію монопольних підприємств
вільні
Залежно від сфери обігу і галузевої приналежності продукції:
оптові ціни на продукцію промисловості;
закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію;
ціни на продукцію будівництва;
тарифи на транспорт і у сфері послуг;
роздрібні ціни.
За стадіями товаропросування:
ціна підприємства;
ціна реалізації.
За територіальним поширенням:
загальнодержавні (квартплата, електроенергія, пошта);
місцеві (транспорт);
зональні (вугілля, квитки на електричках залежно від зони)
Залежно від частки витрат на доставку, які включаються до ціни:
франко-склад постачальника;
франко-станція відправлення;
франко-вагон станція відправлення;
франко-станція призначення;
франко-вагон станція призначення;
франко-склад споживача.
За характером використання:
довідкові (базисні). Ціни є інформаційними для встановлення цін в угодах;
ціни фактичних угод;
стартові, або вихідні. Це нижня межа ціни, використовується, наприклад, в аукціонах;
лімітна. Встановлюється на стадії розроблення нової продукції;
заставна – ціна продукції, що підлягає поверненню: ломбардна ціна, ціни на скляну тару;
сезонні – ціни, які змінюються протягом року.
Кожний вид ціни складається з окремих частин, які називаються елементами. До елементів ціни належать: собівартість (С), прибуток (П), мито (М), акцизний податок (А), податок на додану вартість (ПДВ), націнка посередника (НП) і торговельна надбавка (ТН). Таким чином, роздрібну ціну можна записати як РЦ = С + П + М + А + ПДВ + НП + ТН.
Важливою характеристикою ціни є її структура, яка показує частку кожного елемента ціни в її абсолютному значенні. Ціни мають різні структури, що зумовлюється неоднаковим їхнім складом та особливостями формування окремих елементів. Якщо склад ціни відомий, то можна встановити в її величині частку витрат, прибутку чи товарних податків, що дає змогу визначити шляхи зміни ціни та коригувати цінову стратегію підприємства. Тому обґрунтованість кожного елемента ціни та досягнення її оптимальної структури є важливим завданням ціноутворення.