
- •1.Межа вироб.Можлив-й, команд.Та ринк.Форми орг-ції ек-ки.
- •2.Вади ринк.Саморегулювання.
- •3. Політ., соц., міжнарод., та ек. Ф-ції держави.
- •8.Сутність регуляторної політики.
- •9.Зміст процедур державної регуляторної політики.
- •15.Роль «електронного уряду» в державному регулюванні економіки.
- •23. Державна програма економічного і соціального розвитку України як форма макроекономічного планування.
- •24. Система показників макроекономічних програм.
- •27.Сутність державного програмно-цільового планування, та державних цільових програм.
- •28.Етапи програмно-цільового планування.
- •37.Збалансован (проф, деф, секвестр) держо бюд.
- •42.Система податкових органів України.
- •43. Форми і класифікація податків.
- •49 Банківське регулювання і бан-ківський нагляд.
- •50. Фінансовий моніторинг в сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.
- •57. Засоби державного регулювання інвестиційної діяльності.
- •58.Функції державних органів України у сфері інвестиційної політики.
- •59.Науково-технічний прогрес та соціально-економічний розвиток.
- •61. Форми та методи реалізації н.-т. Політики.
- •62. Держ. Регулювання інноваційних процессів.
- •63.Ефективність державної підтримки інноваційних процесів
- •64.Функції державних органів України у науково-технічної політики.
- •65.Необхідність конкурентної політики держави.
- •71.Методи регулювання ринків продукції промисловості.
- •66.Показники рівня монополізації економіки.
- •76.Державне прогнозування та регулювання вантажних перевезень.
- •77.Державне прогнозування та регулювання пасажирообігу.
- •78.Державне регулювання в сфері житлово-комунального господарства.
- •80.Сутність державних закупівель. Учасники процедури державних закупівель.
- •81.Етапи конкурентного відбору учасників процедури державних закупівель.
- •84. Підприємництво як об’єкт держ регулювання
- •83.Функції державних органів України у сфері державних закупівель.
- •86.Приватизація як чинник держ регулюв підпр.
- •88.Функції державних органів України у сфері підприємницької політики.
- •87.Механізм банкрутства і санації підприємств.
- •90.Тарифні методи держ регул зовнішньоек діял
- •91.Нетарифні методи держ рег-ння зовнішньоекон діяльності.
- •94.Основні види цін, їх склад та структура.
- •93.Необхідність та сутність державного регулювання цін.
- •97.Сутність та завд. Регіон. Економічної політики.
- •95Формування елементів ціни.
- •96.Форми і методи державного регулювання цін.
- •99.Засоби та методи др соц.-ек. Розвитку регіонів.
- •100.Місц. Бюджети як фін. Основа соц-ек. Розв. Регонів.
1.Межа вироб.Можлив-й, команд.Та ринк.Форми орг-ції ек-ки.
Обмеженість ек.потенціалу країни можна показати за доп.межі вироб.можливостей. Якщо результат вир-ва умовно поділити на 2 групи (напр.сусп.товари й приват.товари), то межа вироб.можл-й відбиватиме мах кіл-ті сусп.і приват.товарів, які можуть одночасно вироблятися за даної кіл-ті ресурсів, якщо припустити, що всі ресурси повністю викор-ться.
Найважливішими формами орг-ції ек-ки є командна та ринкова. Сутність коман.ек-ки поляг.в тому, що держава здійсн.координоване ведення господ-ва в масштабах країни. Елем-ти к.е.застосовувались урядами ек.-розвин.країн під час світ.війн, ек.криз. Але досвід показав, що ця форма не ефект-на:деформ.струк-ра ек-ки, здійсн.зрівняльний розподіл доходів, не має стимулу для розвитку. Для ринк.форми хар-но механізм ринк.саморегул-ня, який діє на взаємодії ринк.ціни, співвідн-ня попиту і пропоз-ї та конкуренції. Р.ек-ка діє як “незрима рука”,тбт об”єднує виробників і споживачів у єдину ек.с-му,підпорядковує вир-во сусп.потребам у формі платоспромож.попиту. Але механізм р.ек-ки забезпечує ефект.стан лише в певних умовах. Розподіл ресурсів, за якого жоден із суб”єктів ринку не може поліпшити свого стану без того, щоб не погіршити стану ін.суб”єктів ринку, наз.ефективним (за Паретто).
2.Вади ринк.Саморегулювання.
Вади ринку – це умови за яких ринк.механізм не забезп. оптим-го за Паретто викор-ня ресурсів.
Виділ.такі вади:1)неспроможність конкуренції 2)нездатність ринку забезпечувати людей сусп.товарами
Сусп.товари мають властив-ті: -заг.доступність; -несуперність у споживанні
Товари, якім у найвищ.ступеню хар-ні ці власт-ті наз.чистими сусп.товарами. Якщо товару не хар-ні такі власт-ті вони наз.приватними. Якщо хоч 1 з властив-й хар-а, то товар наз. змішаним сусп.товаром. Локальні сусп.товари – товари, якими корист.окремі групи людей.
В деяк.випадках сусп.товари можуть надаватися приватн.виробниками. Але як правило не надаються. Перешкоди: 1) небажанням окрем.людей добровільно оплачувати спожив-ня сусп.благ;2)створення громісткого сусп.апарату. 3)зовн.ефекти (екстерналії) (споживач сплачує не в повному обсязі вартість товарів).
4)неповнота ринку(повний ринок забезпечує споживачів товарів в повному обсязі за цінами, що перевищують витрати на вир-во. Неповнота ринку – дефіцит товару, технології.
5)недосконалість інформації. Суб”єктам ринку приходиться діяти без повної інфор-ї, що не дозвол.планувати дії на майбутнє.
6)ек.нестабільність(пов’яз з циклічним хар-ром ек)Наявність вад рин саморег зумовлює необ-ть ДРЕ.
3. Політ., соц., міжнарод., та ек. Ф-ції держави.
Нині держава виконує політичну, соціальну, міжнародну та економічну функції.
Політична функція держави полягає в забезпеченні цілісності й збереженні суспільства, формою якого є ця держава, у створенні умов для спокійного та гармонійного його розвитку.
Соціальна функція держави полягає в забезпеченні на всій території країни прав і свобод кожної людини і гром. Свобода людини реалізується в суспільстві, у спілкуванні та співпраці людей. Окремі особи використовують те саме середовище для досягнення різних цілей, у тому числі і злочинних. За таких обставин тільки держ влада здатна бути гарант захисту прав і свобод.Виконання соціальної функції передбачає: створення державою умов для відтворення й розвитку людини: формув соціокультур простору, сприятливого для самореаліз кожної людини; стимулюв творчого зростання людини; утілення в життя принципів соцї справедливості тощо.
Міжнародна (зовнішня) функція держави полягає в підтримуванні свободи, суверенітету та історичного існування народів конкретної країни в рамках світового співтовариства. Сприятливе міжнародне становище створює умови для конструктивного розвитку будь-якої країни.
Економічна функція держави полягає у створенні передумов, необхідних для ефективної економічної діяльності суспільства. Усі функції держави тісно взаємопов'язані. Але, на думку економістів, економічна функція є найважливішою, тому що брак належного економічного потенціалу або низька ефективність його використання перешкоджають реалізації інших суспільних функцій.
4.Ек.ф-ції держави.
5 напрямків:1.Забезпечення ек-ки необх-ю кіл-тю грош.2.Формування правових засад функціонування ек-ки.(д.визначає прав.статус окремих форм власності, узаконює існування різн.видів господ.діял-ті, регулює відносини між виробниками та покупцями товарів, регламентує здійснення окремими підп-вами зовнішньек.діял-ті, визначає обов”язки підп-в перед д. і т.д.)
3.Усунення вад ринкового саморегулювання. Захист конкуренції, забезпечує людей сусп.товарами, реагує на можливість виникнення негатив.екстерналій, бере участь у розв”язанні проблем неповноти ринку, формує інформаційну інфраструк-ру ринку, здійснює стабілізаційну політику4.Перерозподіл доходів. (для зменшення нерівності в доходах д.здійсн.їх перерозподіл через різноманітні соц.програми у формі трансфертн.платежів.Трансферти – це платежі, які здійсн.д.без надання їхніми отримувачами у відповідь б.-я.товарів та послуг.)
5.Забезпечення людей обов”язковими товарами. (товари, які д.зобов”язує людей використовувати, наз.обов”язк.товарамию)
Реал-ція ек.ф.д.здійсн.через механізм бюдж., фіскал., грош-кредит, структурної, інвестиц, цінов, соц, зовнішньоек та ін.напрямків соц-ек політики.
5.Сутність понять “державне втручання в ек-ку”, “держ упр-ня ек-кою” та “ек політика держави”.
Для визнач-ня ролі держави в ек-ці викор.такі терміни:
1.“державне втручання в ек-ку”- найменше відповідає сутності явища.Він породжує уявлення про насильницьке втручання, насправді д.є не зовн.с-мою щодо ек-ки, а її склад.частиною.
2. “ек політика держави” є елементом заг.держ.політики, яка включ соц., гуманітарний, оборонний, еколог та інші напрями. Вона має бути комплексною, охоплювати всі сфери сусп.життя. Держ.ек.політика-це є цілеспрямований вплив на ек.процеси на макро- і мікрорівні, створення й удосконалення умов ек.розв-ку відповідно до певного сусп.устрою. Ек.політика є тією основою, на якій базується держ.регул-ня ек-ки.
3. “держ упр-ня ек-кою” –це організуючий і регулюючий вплив держави на ек.діял-ть суб”єктів ринку з метою її впорядкування та підвищення результативності. Осн.ф-ціями упр-ня є: орг-ція, планув-ня, регул-ня, кадрове забезпечення, контроль.
6.Сутність, об”єкти та суб”єкти ДРЕ.
ДРЕ –це с-ма знань про сутність, з-номір-ті дії та правила застосування типових методів та засобів впливу д.на хід соц-ек розв-ку, спрямованих на досягнення цілей держ.ек політики.
Дре є склад.частиною процесу відтворення. Його необ-ть поясн-ся потребою подолання вад ринк саморегулта викон ек.ф.д. ДРЕ є чистим сусп.тов, спожив якого є всі члени сусп-ва, суб”єкти господ, громад.орг-ції і т.п.
Об”єктом ДРЕ є ек.с-ма д., тбт об”кти ДРЕ і макроек-ки є тими ж самими. Об”єктами ДРЕ є також: ек.підс-ми; соц-ек процеси; відносини(кредитні, фін, зовн-ек тощо); ринки. Безпосереднім об”єктом ДР є діял-ть підп-в(установ, закладів, орг-цій), держ органів, дом.господ-в. З практ.погляду ДРЕ –це сфера діял-ті д.для цілеспрямованого впливу на поведінку учасників ринк.відносин з метою забезпечення пріоритетів держ ек політики. Вважається, що первинним суб”єктом ДР є людина(громадянин) Суб”єктом ДРЕ стає д.в особі держ органів.
7.Вади ДРЕ та їх врахування у держ. ек политиці.
Реал-ція соц-ек політики, вибір методів та засобів ДРЕ залежать від діял-ті держ.апарату з урахуванням вад(недоліків) д. Вади д.-це її нездатність забезпечити ефект вплив на розподіл обмежених ресурсів та невідповідність політики розподілу обмежених ресурсів поширеним у сусп-ві уявленням про справедливість. Виділяють 4 групи факторів, які негативно вплив.на обгрун-ня та реал-ю держ.управл.рішень у сфері ДРЕ.
1.Обмеженість інфор-ції(застосув-ня б.-я. Інструментів ДРЕ має грунтуватися на аналізі можливих наслідків прийнятих рішень)
2.Нездатність Д повністю контролювати реакцію контрагентів на її дії.(втручання Д в ек може спричиняти негативні побічні наслідки).
3.Недосконалість політ.процесу.(під впливом виборців, політ манипуляцій та ін. держ.органи здатні застосовувати неадекватні методи регул-ня і тим самим проводити неефект.політику)
4.Обмеженість контролю над держ апаратом.(особливості бюрократії здатні посилювати неефект.ф-ціон-ня ек-ки. Зокрема призводити до надмірного зростання управл.апарату та невиправданого збільшення бюдж.витрат)