5.3. Принципи організації виробництва
Під організацією виробництва розуміють кількісне та якісне поєднання в просторі та часі трудових і матеріальних ресурсів, технічних та економічних засобів господарської діяльності на промисловому підприємстві з метою випуску в установленні строки продукції необхідної кількості та якості з мінімальними витратами (ДСТУ 2960).
Загальні принципи організації виробництва:
ритмічність;
безперервність;
пропорційність;
прямопотоковість;
паралельність.
Ритмічність виробництва – принцип організації виробництва, згідно з яким окремі процеси закономірно чергуються, регулярно повторюючись у всіх своїх частинах та елементах через певні проміжки часу (ДСТУ 2960). Принцип ритмічності зобов’язує всі виробничі підрозділи виконувати завдання з випуску продукції в строго визначені терміни. Наприклад, робота дощувальних машин при поливі, регулярна подача води до пунктів водовиділу, які відносяться до основного виробництва скошування трави на каналах в період цвітіння та перед зупинкою системи на зимове зберігання, очищення від наносів тощо.
Крім того, необхідно зазначити, що ритмічність виробництва у водному господарстві обумовлена сезонністю виконання робіт на потребу зрошення сільськогосподарських культур.
Ритмічність оцінюється коефіцієнтом ритмічності Крт, що визначається як відношення суми випуску (в межах не вище плану) за ряд послідовних відтинків часу Nфі до суми планових завдань за ті самі відтинки часу Nпзі:
,
(5.1)
де n – кількість періодів, що аналізуються.
Безперервність виробництва – принцип організації виробництва, згідно з яким предмети праці рухаються від операції до операції без затримок у часі. Безперервність передбачає максимальну синхронізацію всіх операцій виробничого процесу. Синхронізація досягається зміною числа постів, перерозподілом робіт по постах, зміною трудоємкості операцій за рахунок використання засобів механізації і автоматизації. Безперервність виробництва характеризується виконанням основних і допоміжних операцій без розриву в часі.
Особливо важливо забезпечувати безперервність виробництва при поливі з подачею води системою відкритих каналів. Зупинка водорозбору на каналах призводить до переповнення каналів і переливу води з них або непродуктивного скидання води за межі системи. По потоковій лінії подачі води у вузлах регулювання розміщують персонал в необхідній кількості.
Для систем зрошення прийнято, що робота систем з подачі води передбачається сезонно цілодобово, без вихідних, системи осушення працюють безперервно.
Кратність розподілення трудомісткості по постах потокової лінії подачі води є основною передумовою створення ефективного виробництва. Умови кратності описуються залежністю:
,
(5.2)
де а – коефіцієнт кратності;
Ті – трудомісткість на постах потокової лінії.
Пропорційність виробництва – принцип організації виробництва, згідно з яким усі стадії виробничого процесу збалансовані. Співвідношення виробничих потужностей взаємопов’язаних елементів виробничої системи визначається з урахуванням створення доцільної величини міжопераційних заділів та розроблення раціональних графіків ремонту обладнання. Пропорційність передбачає пропорційний розподіл робочої сили та засобів виробництва, коли виконується умова:
,
(5.3)
де Т – трудомісткість складових частин виробничого процесу, люд.год.;
Р – чисельність виконавців на робочому місці, чол.
Прямопотоковість виробництва – принцип організації виробництва, згідно з яким просторове розміщення устаткування забезпечує найкоротший шлях проходження предметів праці між усіма стадіями виробничого процесу без зустрічних та зворотних рухів матеріальних потоків. Прямопотоковість виробничого процесу передбачає вибір найкоротшого шляху між вузлами водорозподілу на усіх стадіях технологічного процесу: від забору води із джерела зрошення до рослин на полі чи від шару ґрунту на полі до водоприймача при осушенні. Дотримання цього принципу скорочує міжопераційну перекачку води по потоковій лінії водоподачі, особливо на великих системах тощо. Закладаються принципи прямопотоковості перш за все при проектуванні систем.
Паралельність виробництва – принцип організації виробництва, згідно із яким одночасно виконуються часткові процеси чи окремі операції всередині них. Наприклад, робота дощувальних машин при поливі виконується паралельно, паралельно працюють канали з розподілу води по площі зрошення, паралельно, з деяким відтермінуванням у часі, проводяться роботи поливу і післяполивного обробітку ґрунту для «закривання» вологи тощо.