- •85.Ключові інструменти та механізми відновлення рівноваги платіжного балансу
- •1. Внутрішні
- •2. Зовнішні
- •86.Платіжний баланс України: стан, динаміка та особливості формування
- •87.Рівні розвитку міжнародної економічної інтеграції
- •88.Етапи розвитку міжнародної економічної інтеграції та їх характеристика
- •89.Оцінка позитивних та негативних наслідків інтеграції країни до регіональних економічних об’єднань.
- •90.Етапи розвитку економічної інтеграції в Європейському Союзі
- •92.Характеристика інтеграційних процесів у Північній Америці
- •98.Фінансова глобалізація: поняття, основні форми її прояву та їх характеристика
- •1995 Р. – Фінляндія, Австрія, Швеція
- •93.Особливості інтеграції країн Південної та Центральної Америки
- •94.Особливості економічної інтеграції країн Азії
- •95.Особливості становлення та розвитку Азійсько-Тихоокеанського Економічного Співробітництва (атес)
- •96.Сучасні тенденції розвитку міжнародної економічної інтеграції
- •97.Сутність, причини та наслідки глобалізації світової економіки
87.Рівні розвитку міжнародної економічної інтеграції
Міжнародна економічна інтеграція – це:
1)якісно новий етап розвитку і форму прояву інтернаціоналізації господарського життя, що передбачає зближення і взаємопристосування, переплетення всіх структур національних господарств;
2)відносини, що будуються на відсутності будь-якої форми дискримінації іноземних партнерів і кожній із національних економік; найвищий рівень розвитку МЕВ;
3)процес, що проявляється в стиранні відмінностей між економічними суб'єктами – представниками різних держав.
Міжнародна економічна інтеграція має декілька рівнів свого розвитку:
І. Мікроінтеграційний рівень;
ІІ. Макроінтеграційний рівень.
Найпростішою формою економічної інтеграції є преференційна торговельна угода. Вона передбачає встановлення нижчих торговельних бар'єрів у відносинах з членами об'єднання, ніж у співробітництві з третіми країнами.
Другим рівнем інтеграційного об'єднання є зона вільної торгівлі, яка характеризується відсутністю різного роду обмежень торговельного обміну між учасниками зони. Але при цьому кожна країна зберігає такі обмеження та бар'єри по відношенню до нечленів об'єднання.
Третім рівнем інтеграційного об'єднання вважається митний союз. Це міждержавне об'єднання передбачає не тільки ліквідацію всіх обмежень торгівлі між членами союзу, а й створення спільної системи захисту від імпорту з третіх країн у формі єдиного "зовнішнього" тарифу.
Четвертим рівнем економічної інтеграції є спільний ринок, у межах якого, крім вільної торгівлі товарами та послугами, створюються умови вільного переміщення факторів виробництва.
Найскладнішою формою економічної інтеграції вважається економічний союз. Він являє собою економічне угрупування, члени якого уніфікують економічну політику, причому цей процес охоплює грошово-кредитні, податкові та соціальні аспекти. Економічний союз вимагає від учасників досягнення згоди по досить широкому колу проблем мікро- та макроекономічного характеру.
Кожне інтеграційне угруповання являє собою певну єдність двох принципових засад зовнішньоекономічної політики, а саме: протекціонізму (коли мова йде про співробітництво з третіми країнами) та вільної торгівлі (у відносинах між членами об'єднання).
88.Етапи розвитку міжнародної економічної інтеграції та їх характеристика
Зона преференційної торгівлі – зона з пільговим торговельним режимом, коли дві або декілька країн зменшують взаємні тарифи з імпорту товарів, зберігаючи рівень тарифів в торгівлі з іншими країнами.
У зонах вільної торгівлі діє особливий пільговий торговельний режим для країн-учасниць за рахунок усунення внутрішніх тарифів при їх збереженні в торгівлі з іншими країнами. Типовими прикладами є Європейська асоціація вільної торгівлі, зона вільної торгівлі «США—Канада», Північноамериканська угода про вільну торгівлю.
Митний союз - це угода двох або декількох держав, що передбачає усунення внутрішніх тарифів та встановлення спільного зовнішнього тарифу. Таким чином, митний союз передбачає заміну декількох митних територій однією при повній ліквідації митних податків в межах митного союзу і створенні єдиного зовнішнього митного тарифу.
У рамках спільного ринку забезпечується вільний рух не тільки товарів, а й послуг, капіталів та громадян. Такі умови економічних взаємовідносин у цілому характерні для Європейського союзу.
Проте для створення спільного ринку лише цього недостатньо, оскільки потрібно вирішити ще декілька надзвичайно важливих завдань, а саме:розробити спільну політику розвитку окремих галузей і секторів економіки, створити умови для вільного переміщення капіталу, робочої сили, послуг та інформації ;сформувати спільні фонди сприяння соціальному та регіональному розвитку.
В економічному союзі вільний рух факторів і результатів виробництва доповнюється гармонізацією внутрішньої та зовнішньої економічної політики. В країнах-учасницях функціонує, як правило, єдина грошова одиниця.
Ознаками економічного союзу є:ліквідація будь-яких торгівельних обмежень і проведення єдиної зовнішньоторговельної політики;вільне переміщення товарів, послуг, капіталу та громадян;жорстка координація економічної, фінансової та соціальної політики.
Прикладом таких союзів є Бенілюкс, Сполучені Штати Америки, Радянський. На стадіях практичної реалізації плани щодо створення економічного і валютного Європейського союзу.
Валютний союз – гармонізація грошової та валютної політики введенням єдиної валюти;Політичний союз – створення єдиної політичної системи.Континентальна інтеграція – розширення інтеграційного об'єднання до меж континенту (Європейський економічний простір, Африканський союз, Латиноамериканський економічний союз)
Міжконтинентальна інтеграція – створення зони вільної торгівлі між двома і більше інтеграційними об'єднаннями, які знаходяться на різних континентах.Глобальна інтеграція – створення єдиного інтеграційного об'єднання на основі світової тріади
