18. Предмет, об‘єкт, суб‘єкти фінансового аналізу.

ФА представляє собою систему способів накопичення, опрацювання, трансформації та використання інформації фінансового характеру з метою забезпечення життєдіяльності господарюючого субєкта в умовах дії ринку та панування конкуренції. Зміст і цільовий напрям ФА полягає в оцінюванні результатів д-ті та фін стану господарюючого субєкта, у виявленні можливостей підвищення ефективності його функціонування за допомогою раціональної фін політики. Фінансовий стан п-ва визначається співвідношенням структури засобів в-ва та структури джерел їх формування в кожний фіксований момент часу. Структура засобів п-ва складається як пропорція між вартісними величинами основних засрбів, нематеріальних активів, запасів та витрат, грошових коштів, розрахунків з дебіторами. Структура джерел майна п-ва – це пропорція між вартісними величинами джерел власних коштів, довгострокових кредитів і позик, короткострокових кредитів, рохрахунків із кредиторами. Предмет дослідження ФА являє собою - вплив господарських процесів на динаміку фінансового стану і фінансових результатів п-ва. Обєктами ФА можуть бути: 1) підприємства; 2) структурні підрозділи п-ва; 3) окремі фінансові операції. Субєкти ФА – безпосередньо і опосередковано зацікавлені в діяльності п-ва користувачі інформації. Користувачі ФА поділяються на: 1) внутрішні – керівник п-ва, його заступники; робітники бухгалтерії, фінансово-економічного відділу; інші служби; робітники п-ва; 2) зацікавлені – власники-акціонери; засновники; 3) сторонні – інвестори, кредитори, постачальники, аудитори, податкова інспекція

19. Схема проведення фінансового аналізу.

20. Характеристика основних показників фінансового стану підприємства.

Залежно від мети аналізу досліджуються різні показники. Але жоден із них індивідуально не дає достатньої інформації про умови функціонування та прибутковість фірми. Лише аналіз пев­ної групи показників дає підстави для ґрунтовних висновків. Слід брати до уваги й фактор сезонності в бізнесі. Разом із тим для по­переднього оцінювання фінансової діяльності підприємства необ­хідно лише кілька з численних показників. Обчислення зайвих кое­фіцієнтів ускладнює аналіз і вносить плутанину. Інформація для по­рівняння кількох компаній має бути стандартизована.

Існує кілька класифікацій показників фінансової діяльності фірми. Більшість економістів виділяє такі групи відносних показ­ників: коефіцієнти прибутковості (рентабельності), ліквідності, стабільності та акціонерного капіталу. Інші аналітики схильні до такої класифікації: показники ліквідності, управління активами й управління пасивами, прибутковості та ринкової вартості акцій. Існує також точка зору, згідно з якою виділяються коефіцієнти ліквідності, зобов'язань кредиторам, прибутковості та покриття.

Фінансовий стан підприємства може бути оцінений з різним ступенем деталізації залежно від цілей аналізу, існуючої інфор­мації, програмного, технічного та кадрового забезпечення. Най­більш доцільним є виділення процедур експрес-аналізу та поглиб­леного аналізу фінансового стану.

Загальні показники характерні для всіх галузей економіки, специфічні — використовуються в окремих галузях.

Первинні показники формуються безпосередньо за даними об­ліку планової інформації, похідні — розраховуються на базі пер­винних даних. Синтетичні (інтегральні) показники дають уза­гальнюючу характеристику складних економічних явищ: прибутку, собівартості та ін.

Натуральні показники відбивають величину явища у фізичних величинах (вагових, лінійних, об'ємних), вартісні — величину складних явищ у грошовому вимірі.

Абсолютні показники — це вартісні, натуральні, трудові чи умо­вні вимірювачі; відносні — це відношення одного показника до ін­шого: коефіцієнти, індекси, відсотки. Вони характеризують ступінь зміни явища (процесу) чи його результату в часі, просторі, структу­ру показників, що вивчаються, їх частоту та інтенсивність.

Усі економічні показники взаємозв'язані та взаємообумовлені. Досягнути поставленої мети аналітик може тільки вивчаючи їх.

Причинно-наслідкові зв'язки та результати вивчаються на базі результативних і факторних показників.

Результативний показник — це економічний показник, що є об'єктом дослідження. Показники, які характеризують результа­тивний показник, тобто є його кількісними та якісними характе­ристиками, називають факторними показниками